Розглядаються історико-правові аспекти становлення радянської влади в Україні в 1917-1922 рр., проблеми її легітимності. Аналізується, ким і коли була встановлена радянська влада в Україні, обгрунтовується зв'язок між більшовицьким переворотом у Росії і знищенням української державності, розкривається історія процесу створення на анексованій території радянської державності в Україні в грудні 1917 р. та її відновлення в грудні 1918 р. і січні 1920 р.

Комплексно досліджуються політико-правові аспекти легітимності утворення Тимчасового робітничо-селянського уряду України та діяльності більшовиків Росії в Україні в 1918-1920 рр. на матеріалах архівних документів і періодики того часу. Аналізується, ким і коли був створений Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, розкривається історія процесу створення на анексованій території радянської державності в Україні та діяльність більшовиків. Висвітлюються методи і прийоми, якими була встановлена радянська влада в Україні, а також розглядаються особливості української національної революції.

На основі вивчення архівних та опублікованих документів і матеріалів комплексно розглядаються політико-правові аспекти встановлення радянської влади в Україні в грудні 1917 - квітні 1918 рр., проблеми її легітимності. Аналізується ким і коли була встановлена радянська влада в Україні, обгрунтовується взаємозв'язок між більшовицьким переворотом у Росії і знищенням української державності. Розкривається історія процесу створення на анексованій території радянської державності в Україні в грудні 1917 р.

Здійснено комплексне вивчення правових засад формування та розвитку інституту градоначальництва на Півдні Російської імперії в XIX - на початку XX ст. Сформульовано поняття градоначальництва як правового інституту, охарактеризовано місце та роль градоначальника у системі державного управління Російської імперії. Досліджено соціально-політичні чинники утворення градоначальств, організаційно-правові засади функціонування градоначальників. Проаналізовано специфіку компетенції градоначальника в її видозмінах протягом XIX - початку XX ст. Висвітлено характер його взаємовідносин з центральними органами влади, інститутом генерал-губернатора, органами місцевого самоврядування. Розглянуто питання стосовно законодавчих ініціатив градоначальників, особливостей функціонування градоначальництва в Одеському, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському градоначальствах.

Розкрито загальні засади дослідження насильницької злочинності, сутність, ознаки та класифікацію насильницьких злочинів (НЗ). Проведено кримінологічний аналіз осіб, які вчиняють НЗ, наведено характеристику жертви насильства. Визначено детермінанти насильницької злочинності, проблеми протидії НЗ у діяльності органів внутрішніх справ (ОВС) за сучасних умов. Обгрунтовано теоретичні та практичні рекомендації щодо вдосконалення діяльності ОВС у сфері запобігання НЗ.

Сформульовано поняття градоначальництва як правового інституту, охарактеризовано місце та роль градоначальника в системі державного управління Російської імперії. Досліджено соціально-політичні чинники утворення градоначальств, організаційно-правові засади функціонування градоначальників. Проаналізовано специфіку компетенції градоначальника у її видозмінах протягом XIX - початку XX ст., відображено характер його взаємовідносин із центральними органами влади, інститутом генерал-губернатора, органами місцевого самоврядування, законодавчі ініціативи градоначальників, особливості функціонування градоначальництва в Одеському, Таганрозькому, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському, Ялтинському градоначальствах.

Комплексно досліджено питання насильницької злочинності та її детермінанти, а також питання протидії їй органами внутрішніх справ (ОВС). Проаналізовано традиційні форми насильства та їх місце серед способів вчинення злочинів. Розкрито юридичний зміст поняття "особа злочинця, яка вчиняє насильницькі злочини" та визначено її основні складові. Досліджено та проаналізовано соціальний зв'язок між злочинцем і жертвою злочину. З'ясовано причини й умови вчинення насильницьких злочинів. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення діяльності ОВС у сфері запобігання насильницьким злочинам.

Висвітлено проблеми розкриття злочинів, що пов'язані з порушеннями у бюджетній сфері. Наведено правову, кримінологічну, криміналістичну та кримінально-правову характеристику порушень бюджетного законодавства. Увагу приділено оперативному обслуговуванню об'єктів бюджетної сфери та розкриттю злочинів, пов'язаних з порушеннями бюджетного законодавства. Розглянуто проблемні питання організації і тактики взаємодії оперативних працівників і слідчих, оперативних підрозділів між собою та з іншими суб'єктами бюджетного процесу під час виявлення та розкриття даної категорії злочинів.

Вперше обгрунтовано концептуальні основи, принципи та напрями організації формування й розвитку психологічної готовності працівників ОВС з урахуванням специфіки оперативно-службової діяльності МВС України в екстремальних ситуаціях (ЕС). Обгрунтовано технологію експертної оцінки психологічної готовності працівників ОВС до діяльності в ЕС. Одержано нові емпіричні дані, що характеризують рівні виразності й особливості структури основних компонентів психологічної готовності працівників ОВС. Обгрунтовано психодіагностичний алгоритм прогнозування психологічної готовності працівників ОВС до діяльності в ЕС.

Розкрито поняття, предмет, систему та принципи тактико-спеціальної підготовки співробітників ОВС України. Розглянуто типові та нетипові дії під час несення служби з охорони громадського порядку, пов'язані з реальною або можливою загрозою життю та здоровью громадян і співробітників ОВС. Висвітлено правові основи застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів і засобів фізичного впливу під час припинення злочинів і правопорушень, затримання правопорушників. Подано інформацію про види нарядів патрульної служби, порядок звернення міліціонера до грамадян, тактику перевірки документів у громадян, які знаходяться у транспортному засобі. Розглянуто заходи забезпечення безпеки від час проведення операцій з ліквідації групових порушень громадського порядку (масових заворушень). Увагу приділено відповідальності працівників міліції за необгрунтоване застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї або за перевищення меж такого застосування.

Розглянуто зовнішньополітичні аспекти процесів електоральної та референдної легітимації влади в державах пострадянського простору за період незалежності 1991 - 2010 рр. Розкрито зміст, охаратеризовано суб'єкти, об'єкти, механізми, особливості, етапи легітимації влади під час виборів (президентів, парламентів, органів місцевого самоврядування) і референдумів. Обгрунтовано роль спостереження міжнародних організацій у реалізації зовнішньополітичної доктрини, наведено визначення векторів співробітництва й інтеграції. Досліджено формування та функціонування окремих систем РЄ, ОБСЄ, СНД як регіональних підсистем сучасних міжнародних відносин.

Проаналізовано стан наукової розробки проблеми інституту градоначальництва та її джерельну базу. Виявлено та охарактеризовано історичні передумови та політико-правові чинники створення такого інституту на півдні Російської імперії. З'ясовано основні етапи розвитку інституту градоначальництва в системі державної влади імерії впродовж ХІХ - початку ХХ ст., визначальні риси, роль та місце у забезпеченні правопорядку в регіоні. Визначено причини запровадження градоначальницької форми врядування в Одеському, Таганрозькому, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському та Ялтинському градоначальствах, особливості їх функціонування та вплив на розвиток регіону. Окреслено обсяг владних повноважень градоначальника, простежено їх розвиток на різних етапах історії градоначальництва у контексті загальнодержавних вимог та регіональних ознак. Наведено правові основи розвитку інституту градоначальництва, його специфічні форми й напрями в діяльності канцелярій окремих градоначальств. Встановлено відповідність правозастосовної діяльності градоначальників на півдні України завданням, покладеним царством, а також потребам суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)526 + Ф3(4УКР)68

Рубрики:

Державне право окремих країн

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х883.1 + Х883.4

Рубрики:

Злочинність як соціальне явище

Фактори злочинності

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено теоретичні та практичні засади виникнення права спільної часткової власності фізичних осіб. Розкрито поняття та зміст права спільної часткової власності, а також підстави її набуття. Доведено необхідність закріплення єдиного принципу визначення розміру часток у спільній частковій власності. З'ясовано сутність, значення та співвідношення таких правових категорій, як "спосіб" і "підстава" виникнення права спільної власності. Визначено основні способи виникнення права спільної часткової власності шляхом поділу їх на первинні та похідні. Проаналізовано підстави, які необхідні для виникнення у фізичних осіб права спільної часткової власності за певним способом. Розглянуто найбільш поширені договірні способи виникнення права спільної часткової власності фізичних осіб. Окрему увагу приділено виявленню моменту виникнення права власності взагалі та спільної часткової власності. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення низки норм чинного цивільного законодавства щодо права спільної часткової власності.

Викладено теоретичний матеріал щодо дотримання заходів особистої безпеки працівниками ОВС під час виконання службових обов'язків. Окреслено правове підгрунтя застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів і засобів фізичного впливу під час припинення злочинів і правопорушень, затримання та доставлення правопорушників.

Розглянуто аксіологічні аспекти правової культури. Особливу увагу зосереджено на понятті правової культури, співвідношенні правової культури з правовою системою, правовою реальністю та правом, на аксіологічному трактуванні правової культури; наведено погляди науковців, розглянуто переваги та недоліки ціннісного виміру правової культури.

Розглянуто основні етапи становлення доктрини мультикультуралізму. Увагу зосереджено на еволюції теорії мультикультуралізму залежно від часових і політичних умов і вимог соціуму. Розглянуто вплив теорій лібералізації та комунітаризму, "побудови нації" та "диференційованого громадянства" на становлення теорії мультикультуралізму; наведено погляди науковців, проаналізовано їх вплив на сучасний мультикультуралізм.

Наведено класифікацію, розглянуто бойові можливості та перспективи розвитку стрілецької зброї. Увагу приділено заходам безпеки під час поводження зі зброєю, а також правовим підставам її застосування. Розглянуто типи та різновиди патронів. Подано інформацію про призначення, принцип роботи та бойові властивості автомата Калашникова, автоматичної зброї нового покоління, снайперської гвинтівки Драгунова, сучасної снайперської зброї, пістолетів Макарова, "Форт" і Стєчкіна, а також ручних гранат. Викладено основи стрільб із вогнепальної зброї. Наведено методичні рекомендації щодо проведення практичних стрільб із пістолета та штурмової гвинтівки.

Досліджено з кримінально-правового та кримінологічного поглядів проблему домашнього насильства. Зазначено, що нині виникла необхідність у системному аналізі сфери сімейно-побутових відносин, оскільки в цій сфері виявилися нові кримінологічно значущі чинники, а також інтенсифікувалися ті чинники, які раніше діяли, що позначилося на кількісних та якісних ознаках злочинності у сфері сімейно-побутових відносин. Визначено, що внесення змін до Кримінального кодексу України та запровадження цим кримінальної відповідальності за домашнє насильство стало значним кроком до подолання проблеми державного масштабу і надало змогу говорити про домашнє насильство не як про якесь узагальнене поняття, а як про конкретний злочин. Аналіз вироків з цієї категорії справ показав, що здебільшого суд призначає покарання у вигляді громадських робіт, дії насильницького характеру вчиняють у стані алкогольного сп'яніння, а також те, що більшість постраждалих укладали угоду про примирення з засудженим.