Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)612-629.015.1

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)612 + Т3(4Укр)612

Рубрики:

Історія держави і права

Історія

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.3р(4Вел)5-(4Укр)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4ПОЛ)740.17:Ю9

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.1

Рубрики:

Кримінально-процесуальна діяльність та її суб’єкти (учасники процесу)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х917.122.3

Рубрики:

Міжнародний кримінальний суд

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проаналізовано найбільш відомі вітчизняні та зарубіжні теорії особистості, охарактеризовано природничо-науковий, культурно-гуманістичний напрямки її розвитку, а також механізм рефлексології, розглянуто наукові концепції особистісного становлення С.Рубінштейна, Г.Костюка, С.Максименка, С.Бочарова, З.Фрейда, А.Адлера, К.Юнга, Е.Фромма. Висвітлено методологічні засади й основні завдання сучасної юридичної психології. Розкрито сутність категорій свідомості, правосвідомості, особистості, діяльності, деструктивної поведінки та спілкування. Розглянуто напрямки дослідження особистості в кримінології та юридичній психології. Визначено умови призначення та структуру судово-психологічної експертизи, охарактеризовано її види й обгрунтовано вимоги щодо компетентності експерта-психолога. Встановлено особливості застосування в експертній практиці таких методів дослідження, як спостереження, експеримент, опитування, тестування, соціометрія, психологічний аналіз, контент-аналіз, а також біографічної методики.

Проанилизированы наиболее известные отечественные и зарубежные теории личности, охарактеризованы естественнонаучный, культурно-гуманистический направления ее развития, а также механицизм рефлексологии, рассмотрены научные концепции личностного становления С.Рубинштейна, Г.Костюка, С.Максименка, С.Бочарова, З.Фрейда, А.Адлера, К.Юнга, Э.Фромма. Освещены методологические основы и приоритетные задачи современной юридической психологии. Раскрыта сущность категорий сознания, правосознания, личности, деятельности, деструктивного поведения и общения. Рассмотрены направления исследования личности в криминологии и юридической психологии. Определены условия назначения и структура судебно-психологической экспертизы, охарактеризованы ее виды и обоснованы требования к компетентности эксперта-психолога. Установлены особенности примененния в экспертной практике таких методов исследования, как наблюдение, эксперимент, опрос, тестирование, социометрия, психологический анализ, контент-анализ, а также биографической методики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)611/612-629.3

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Доведено, що суди та правоохоронні органи Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в своїй діяльності деякий час керувалися законами колишньої Російської імперії та тимчасового уряду, зокрема, "Уставом Уголовного Судопроизводства" 1864 р., які поступово було зміцнено та доповнено урядами Української Народної Республіки та Української держави. Встановлено, що нормативно-правові акти Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в галузі судочинства закріпили низку положень, відмінних від тих, що містилися у дореволюційному російському законодавстві, які стали принципово новими на той час: порядок формування судів, їх кількісний склад, відсутність присяжних засідателів під час судового розгляду справи та відмова законодавців від апеляційного оскарження вироку суду. Обгрунтовано положення, що важливою новацією закону Директорії "Про поступовання в штабних судах" є виділення порушення кримінальної справи в окрему стадію судочинства, яка згодом стала першою стадією в радянському та сучасному українському кримінальному процесі. Зазначено, що більшість нормативно-правових актів у галузі судочинства, прийнятих у періоди Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії, не діяли внаслідок складної політичної ситуації в Україні та важких умов військового часу.

Висвітлено проблеми використання спеціальних психологічних знань під час проведення судово-психологічних експертиз у процесі карного та цивільного судочинства з урахуванням змін, що відбулися в концепції та змісті карного законодавства України. Показано, що об'єктом судово-психологічної експертизи повинний бути полісистемний комплекс, що включає в себе обвинувачуваного, потерпілого, свідків, а предметом - особистість підекспертного, "психологічний портрет" якого важливий для встановлення об'єктивної істини в карному та цивільному процесі. Особистість розглянута як суб'єкт правосвідомості, рівень розвитку якої забезпечує різноспрямовану правову поведінку: правослухняну або протиправну. Розроблено методологію системногно підходу щодо судово-психологічної експертизи. Висвітлено тенденції та перспективи розвитку судово-психологічної експертизи як особливої галузі юридичної психології.

Розроблено практичні засади з формування та впровадження стратегії місцевого самоврядування, спрямованої на розвиток території. Проаналізовано систему місцевого самоврядування та показано провідну роль органів місцевого самоврядування у контексті розробки заходів, спрямованих на забезпечення належного рівня розвитку та реалізацію потенціалу певного територіального утворення. Доведено, що розвиток окремих територій потребує цілеспрямованих дій, які мають бути проведені державними структурами й органами місцевого самоврядування, територіальними громадами, а також застосування дієвих механізмів управління. Досліджено особливості існуючих моделей і методів управління територією як об'єктом муніципального управління у контексті вдосконалення стратегії місцевого самоврядування, спрямованої на їх розвиток. Розглянуто інвестиційно-програмну концепцію розвитку території. Наведено пропозиції щодо розробки комплексної стратегії її розвитку. Запропоновано напрямки інформатизації певного муніципального утворення.

Проаналізовано Голодомор 1932 - 1933 рр. з точки зору міжнародного кримінального права. Надано визначення і основні риси міжнародного кримінального права та охарактеризовано такі міжнародні злочини, як геноцид і злочин проти людства. Розглянуто міжнародні документи, що регламентують визначення геноциду і злочину проти людства, а також практику міжнародних трибуналів. Проаналізовано погляди українських та зарубіжних вчених на Голодомор як злочин геноциду. Зроблено висновок про те, що Голодомор не підпадає під визначення злочину геноциду, але відповідає визначенню злочину проти людства.

Викладено теоретичний матеріал щодо дотримання заходів особистої безпеки працівниками ОВС під час виконання службових обов'язків. Окреслено правове підгрунтя застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів і засобів фізичного впливу під час припинення злочинів і правопорушень, затримання та доставлення правопорушників.