Розглянуто складові елементи становлення нової, заснованої на передовому світовому досвіді, системи державного управління за умов переходу України до сталого економічного розвитку. Проаналізовано світовий досвід державного управління з реформування окремих галузей економіки, а також здійснення структурних реформ, що мають на меті забезпечення прискореного економічного зростання на якісно новому технологічному рівні. Описано механізми, які застосовувались різними країнами під час реалізації поставлених завдань. Наведено огляд інституційних та організаційних інструментів міжнародної співпраці в сфері економіки, фінансів, науки, освіти, культури, а також з питань інтелектуальної власності. Здійснено науково-обгрунтовану оцінку соціально-економічної ситуації в Україні та її регіонах на базі прийнятих міжнародною практикою методів ранжирування та рейтингування.

Рассмотрены составляющие элементы становления новой, основанной на передовом мировом опыте, системы государственного управления в условиях перехода Украины к устойчивому экономическому развитию. Проанализирован мировой опыт государственного управления по реформированию как отдельных отраслей экономики, так и осуществлению структурных реформ, имеющих целью обеспечение ускоренного экономического роста на качественно новом технологическом уровне. Описаны механизми, которые применяются разными странами во время реализации поставленных задач. Приведен обзор институционных и организационных инструментов международного сотрудничества в сфере экономики, финансов, науки, образования, культуры, а также по вопросам интеллектуальной собственности. Осуществлена научно-обоснованная оценка социально-экономической ситуации в Украине и ее регионах на базе принятых международной практикой методов ранжирования и проведения рейтингов.

Розглянуто питання євроатлантичної інтеграції України, зокрема, перспективи розвитку співробітництва України та НАТО, напрями імплементації стратегічних рішень з питань євроатлантичної інтеграції державними органами виконавчої влади. Увагу приділено проблемам формування громадської думки й інформуванню населення країни про діяльність альянсу. Наведено аналітичні матеріали, розроблені в Національному інституті проблем міжнародної безпеки, довідкові й інформаційні матеріали Організації Північноатлантичного договору, центральних органів виконавчої влади України з питань євроатлантичної інтеграції.

Рассмотрены вопросы евроатлантической интеграции Украины, в частности, перспективы развития сотрудничества Украины и НАТО, направления имплементации стратегических решений по вопросам евроатлантической интеграции государственными органами исполнительной власти. Уделено внимание проблемам формирования общественной мысли и информированию населения страны о деятельности альянса. Приведены аналитические материалы, разработанные в Национальном институте проблем международной безопасности, справочные и информационные материалы Организации Североатлантического договора, центральных органов исполнительной власти Украины по вопросам евроатлантической интеграции.

Комплексно досліджено проблема правового забезпечення запобігання шкідливій дії вод і ліквідації її наслідків. Проведено історико-правовий та міжнародно-правовий аналіз розвитку законодавства у даній сфері. Досліджено питання щодо поняття вод, шкідливої дії вод і видів шкідливої дії вод. Правові норми, що регулюють суспільні відносини у сфері запобігання шкідливій дії вод і ліквідації її наслідків, характеризуються всіма ознаками самостійного правового інституту, який має міжгалузевий характер. Досліджено особливості системи правових засобів щодо запобігання, усунення та ліквідації наслідків шкідливій дії вод. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення відповідних положень чинного водного законодавства.

Базуючись на документальних джерелах, розкрито питання кримінального переслідування українських послів польського сейму першої каденції. Проаналізовано та структуровано такі випадки за хронологічним, персональним і географічним факторами.

Розглянуто феномен міжособистісного розуміння як компонента психологічно-управлінської компетентності. Проаналізовано засади компетентністного підходу до оцінки ефективності управлінської діяльності, управлінські моделі компетентності та місце міжособистісного розуміння в структурі управлінської компетентності. Наведено результати емпіричного дослідження феномену та його зв'язку з показниками емоційного інтелекту на вибірці держслужбовців.

Проаналізовано питання оголошення особи безвісно відсутньою та померлою. Зауважено, що безвісна відсутність особи створює велику кількість проблем у правовідносинах, перешкоджає ефективному користуванню цивільними правами спадкоємцями та правонаступниками.

Розглянуто основні виклики та загрози внутрішньому ринку, що генеруються у сфері зовнішньоекономічних відносин України з урахуванням таких проблем сьогодення, як: розгортання російсько-українського конфлікту; поглиблення світової економічної кризи, її поширення на більшість країн світу; активізація процесів європейської інтеграції країни; а також відсутність в Україні структурних та інституційних реформ, що, у свою чергу, пов'язується з вибуховим загостренням системної кризи в українському суспільстві у 2013 - 2014 рр. Запропоновано низку рекомендацій для органів державної влади і підприємств стосовно активізації нових можливостей та попередження розгортання існуючих загроз з метою подальшого розвитку внутрішнього ринку. Особливістю наданих рекомендацій є їх взаємопов'язаність і непрямий вплив на динамічне вирішення проблеми конвертування зовнішніх чинників у перебудову та розширення внутрішнього ринку.

На основі нормативно-правових актів, що призначені регулювати відносини між державою і суб'єктами господарювання, досліджено засади адміністративно-правового порядку провадження господарської діяльності в Україні.

З метою оцінки своєчасності поставок матеріальних засобів частинам і підрозділам угруповання Національної гвардії (НГ) в особливий період і подальшої оцінки впливу рівня матеріального забезпечення на ефективність виконання службово-бойових задач, розроблена модель витрачання матеріальних засобів із урахуванням їх планового та випадкового витрачання.

З метою прогнозування впливу наявного рівня забезпечення матеріальними засобами на показник втрати спроможності виконання службово-бойових завдань підрозділами Національної гвардії в особливий період. Розроблено методику формування математичних моделей з одночасною оцінкою коректності розрахунків та тісноти кореляційних зав'язків параметрів моделі, значимості кореляційного зв'язку та значимості самої регресійної моделі, а також адекватності виду моделі до набору початкових даних.

Досліджено актуальне для України завдання диверсифікації зовнішньо-торговельного співробітництва на позаросійському векторі співробітництва як чинника протидії гібридним загрозам. Спорідненість проблем Словаччини й України зумовлена значними ризиками існуючих економічних залежностей від з РФ, які у випадку ескалації конфлікту можуть негативно позначитися на обох економіках. Досліджено зміни торгівлі України із Словаччиною у період до та після застосування європейських санкцій щодо РФ. Виявлено значний нереалізований потенціал двостороннього зовнішньоекономічного співробітництва. Це зумовлено насамперед низькими можливостями українського експорту (вузькою спеціалізацією на сегменті низько- та середньо-низькотехнологічної спеціалізації), а також несприятливими внутрішніми загальноекономічними умовами. Відзначено обмеженість перспективи зміцнення співробітництва між Україною та Словаччиною на існуючій основі (аграрна та металургійна спеціалізація). Рекомендовано поглибити розвиток нових сфер співробітництва (альтернативної енергетики, транспортного сектору, інновацій в екології та галузі екологічних транспортних засобів, сектору іКТ тощо), зміцнити співпрацю у галузі машинобудування на основі кооперації та локалізації спільних ліцензійних виробництв тощо.

Розглянуто питання діяльності військової прокуратури з забезпечення воєнної безпеки України за сучасних умов. Зосереджено увагу на особливостях реалізації прокурорами і слідчими військових прокуратур у межах компетенції конституційних функцій, зокрема з організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення, представництва ними інтересів громадян і держави у суді, нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Висвітлено підстави та порядок відповідальності військовослужбовців за військові кримінальні, адміністративні та дисциплінарні правопорушення; за спричинення майнової шкоди державі, а також питання, пов'язані з дотриманням норм міжнародного гуманітарного права.

Проведено комплексний аналіз наслідків тимчасового припинення перевезення вантажів (ТППВ) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей і визначено його вплив на національну безпеку України. Результати аналізу засвідчили правову обгрунтованість, суспільну необхідність і соціально-економічну важливість зазначеного рішення, введеного в дію Указом Президента України від 15 березня 2017 р. № 62 / 2017. Констатовано про сфери впливу ТППВ на національну безпеку України, зокрема, зменшення торговельно-економічної залежності від РФ, активізація процесів диверсифікації зовнішньоторговельних зв'язків; зменшення видатків бюджету на утримання непідконтрольних територій ОРДЛО; повернення в Україну громадян, що не бажають інтегруватися до окупаційного режиму тощо.

Розглянуто сучасний стан зовнішньоторговельної безпеки України. Проаналізовано основні індикатори зовнішньоекономічної безпеки, що безпосередньо стосуються питань зовнішньої торгівлі. Розроблено рекомендації для органів державної влади щодо вдосконалення існуючої системи забезпечення зовнішньоторговельної безпеки України.

Проаналізовано глибинні процеси у сфері зовнішньої торгівлі та здійснено комплексну оцінку цієї сфери з точки зору забезпечення економічної безпеки держави. У процесі дослідження використано методологічний підхід, що базується на поєднанні в єдиний технологічний цикл методів аналізу ієрархій, порівняльного кількісного аналізу та статистичних методів.

Визначено концептуальні засади формування державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності (ГД) на основі аналізу стану наукової розробленості проблеми. Проаналізовано системи та повноважень суб'єктів адміністративно-правового регулювання у сфері ГД. Проаналізовано міжнародний досвід адміністративно-правового регулювання у сфері ГД. Окреслено загальні засади реалізації принципів адміністративно-правового забезпечення державної регуляторної політики у сфері ГД. Визначено особливості та зміст механізму адміністративно-правового регулювання в сфері ГД. Проаналізовано нормотворче забезпечення ефективності й якості адміністративно-правового регулювання ГД. Окреслено адміністративно-правове забезпечення за окремими методами регуляторної діяльності державних органів у сфері ГД.

Досліджено виникнення та розвиток концепції "Обов'язок захистити" в міжнародному праві як такої, що пропонує альтернативне врегулювання проблеми застосування сили відносно закріпленого в Статуті ООН. Зокрема розглянуто передумови виникнення сучасної концепції "Обов'язок захистити" на прикладах реагування держав на загрозливі для населення ситуації в інших державах, а також проаналізовані офіційні позиції держав у цьому зв'язку. Підкреслено, що центральним інститутом "Обов'язок захистити" є гуманітарна інтервенція, яка повинна супроводжуватися достатніми зусиллями для превенції конфлікту та пост-конфліктної відбудови. У сукупності три елементи (обов'язок запобігти, обов'язок захистити та обов'язок відновити) і складають сучасну концепцію "Обов'язок захистити". Також, з огляду на агресію Росії щодо України, проаналізовано та надано рекомендації щодо удосконалення концепції "Обов'язок захистити" у частині включення ефективних запобіжних механізмів для недопущення зловживань у цьому зв'язку. Розглянуто історичні (до появи ООН) приклади застосування сили всупереч чинним правилам заради порятунку життя людей, та деякі супутні моральні аспекти в контексті силового забезпечення прав людини.

Висвітлено актуальні для України аспекти міжнародного гуманітарного права. Розкрито специфіку організації роботи Міжнародного кримінального суду, розгляду ним заяв щодо ситуації в Україні й особливості контактування органів прокуратури із Секретаріатом і Прокурором Міжнародного кримінального суду. Проаналізовано особливості відповідальності за порушення норм міжнародного гуманітарного права з огляду на національну судову практику. Вміщено довідкові матеріали щодо звичаєвого міжнародного гуманітарного права, міжнародних актів і національного законодавства з цих питань. Наведено приклади міжнародної судової практики та рішення Європейського суду з прав людини. Підібрано та систематизовано акти реагування (резолюції, рішення, доповіді) міжнародних організацій щодо наслідків збройної агресії проти України за 2014 - 2018 рр.

Проведено комплексне дослідження, яке вирішує теоретичні та правозастосовні питання забезпечення кримінально-правової охорони діяльності захисника чи представника особи з надання правової допомоги. Запропоновано уніфікувати відповідальність за злочини проти осіб, які здійснюють захист чи представництво особи, надаючи їй правову допомогу, та передбачити її у ст. ст. 343, 345, 347 та 348 КК України (ст. ст. 397- 400 запропоновано виключити зі змісту КК України), а також змінити назву розділу XV Особливої частини КК України, визначивши її у такий спосіб: "Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян і окремих видів професійної діяльності". Запропоновано враховувати, що кримінально-правові норми, які передбачають відповідальність за злочини проти певного виду професійної діяльності, розміщуються не в розділі Особливої частини кримінального кодексу, присвяченому злочинам саме проти окремих видів професійної діяльності, а в розділі, який містить норми, за допомогою яких забезпечуються заходи кримінально-правового реагування за посягання на зовсім іншу групу соціальних цінностей. Обґрунтовано положення про непослідовність позиції законодавця у закріпленні норм, які забезпечують кримінально-правову охорону діяльності захисника або представника особи та "виражають" поняття правосуддя у широкому розумінні, у розділі XVIII Особливої частини КК України, а норм, спрямованих на забезпечення охорони діяльності органів і службових осіб, яка також включається у зміст правосуддя (зокрема, діяльність органів, які здійснюють досудове розслідування), - у розділі XV Особливої частини КК України. Втручання в діяльність захисника чи представника особи, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 397 КК України, визнається своєрідною "базою" для конкретизації у нормах, передбачених у ст. ст. 398 - 400 КК України, кримінально-правового забезпечення охорони діяльності захисника чи представника особи. Законодавче виокремлення кримінально-правового забезпечення охорони захисників і представників осіб у ст. ст. 398 - 400 КК України здійснюється з урахуванням: а) характеристики потерпілих осіб - захисник, представник особи, їх близькі родичі; б) характеру діяльності самих потерпілих, через що стосовно них вчиняється злочин.

Мета роботи - теоретичне обгрунтування концептуальних основ справедливості оподаткування як складової податкової системи. Для вирішення поставленої у статті мети використано загальнонаукові методи наукового пізнання та дослідження економічних явищ. Теоретико-методологічною основою дослідження є праці зарубіжних і вітчизняних науковців, які вивчають проблеми податкової системи в цілому та справедливості оподаткування зокрема. У дослідженні використано такі методи: монографічний, порівняння, абстрактно-логічний, наукового узагальнення. Розглянуто теоретичні аспекти справедливості оподаткування. Проаналізовано основні положення, що характеризують рівень справедливості податкової системи. Проведено оцінку можливості запровадження в податкову систему підходів щодо дотримання сутності справедливості: з позиції платоспроможності платників податків; відповідності одержуваної платниками податків від держави вигоди; дотримання гармонійного поєднання інтересів усіх учасників податкових правовідносин. Обгрунтовано, що податкові пільги не суперечать принципу справедливості в оподаткуванні. Запропоновано в чинній редакції Податкового кодексу відобразити принцип справедливості оподаткування, який має служити законодавчій і виконавчій владі, а також платникам податків орієнтиром при розробці та реалізації податкової політики.