Зроблено огляд законодавства в інформаційній галузі відповідно до вимог регулювання авторського права та суміжних прав щодо діяльності ЗМІ. Особливу увагу приділено окремим суперечливим положенням і врахуванню найновіших змін у законодавстві.

Проаналізовано українські та польські нормативно-правові акти у галузі авторського права (АП) і суміжних прав, особливості їх дотримання в різних кінцевих продуктах інформаційної діяльності (друкованих ЗМІ, телерадіоорганізаціях), зокрема в процесі розміщення журналістських матеріалів в Інтернеті. Розкрито методологічні аспекти захисту та дотримання АП на твори засобами масової інформації. Досліджено законодавчу базу функціонування АП в Україні у контексті повноти, досконалості, несуперечливості окремих норм і положень міжнародних угод. Обгрунтовано необхідність дотримання АП і суміжних прав в Інтернеті, описано основні механізми захисту журналістських матеріалів у глобальній інформаційній мережі. Обгрунтовано доцільність передбачення в українському законі про АП відповідних норм, проголошених у польському аналогу, що захищають працівників мас-медіа та інших дописувачів у частині результативності їх творчих зусиль.

Висвітлено теоретичні та нормативні аспекти принципів державної служби як підгалузі адміністративного права. Акцентовано увагу на феномені принципів права, принципів державної служби, їх особливостях, класифікаційному розподілі з запровадженням новітніх критеріїв та аналізом відповідних підгруп різновидів принципів. Обгрунтовано генезу дослідження відповідного питання у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині, регламентації питання у зарубіжному законодавстві та можливих шляхах запозичення позитивного зарубіжного досвіду вирішення цього питання для законодавства України.

Увагу приділено ознайомленню з базовими принципами зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Вивчено особливості правового регулювання відносин у даній сфері. Викладено загальні питання (джерела, принципи, суб'єктів тощо) правового регулювання ЗЕД в Україні, визначено порядок утворення та припинення підприємств з іноземними інвестиціями. Досліджено особливості організації ЗЕД в Україні та в зарубіжних країнах. Розглянуто державне регулювання ЗЕД, наведено його спеціальні правові режими. Висвітлено особливості укладення, зміст і виконання контрактів купівлі-продажу, планове регулювання якості при здійсненні ЗЕД, правові аспекти зовнішньоекономічних договорів. Проаналізовано правове регулювання біржової діяльності, аукціонів, міжнародних торгів (тендерів) і діяльності торгових посередників. Викладено основні засади валютного регулювання та контролю в україні та зарубіжних країнах.

Викладено загальнотеоретичні та нормативні положення, що регулюють питання господарського процесу. Розкрито особливості організації господарського судочинства в зарубіжних країнах. Висвітлено питання досудового врегулювання господарських спорів, підвідомчості та підсудності справ господарським судам, доказів в господарському процесі, судових витрат і процесуальних строків. Подано інформацію про порядок порушення справи в господарському суді, форму та зміст апеляційної скарги, повноваження апеляційної інстанції, строки та порядок подання заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами. Увагу приділено особливостям вирішення господарських спорів в зовнішньоекономічній сфері.

Розглянуто підстави адміністративної відповідальності за правопорушення, що розглядаються в судовому порядку. Охарактеризовано обставини, що виключають, пом'якшують, обтяжують таку відповідальність за зазначені правопорушення. Подано інформацію про адміністративні стягнення, що накладаються у судовому порядку, за визначення протиправних діянь. Надано загальну характеристику провадження у справах про адміністративні правопорушення. Описано стадії провадження у цих справах.

Досліджено порядок здійснення органанми митного спрямування ДФС (Державна фіскальна служба) України митних формальностей щодо автомобільних транспортних засобів. Визначено зміст та юридичні властивості поняття "автомобільний транспортний засіб", сформованого на синтезі тлумачень норм міжнародно-правових актів і національного законодавства, з метою регулювання переміщення через митний кордон. Окреслено проблемні аспекти та перспективи модернізації адміністративно-правової технології здійснення митних формальностей щодо автомобільних транспортних засобів на сучасному етапі державотворення з урахуванням світових тенденцій розвитку міжнародної торгівлі та потреб забезпечення національної безпеки. На підставі аналізу чинного законодавства України з питань державної митної справи надано конкретні пропозиції щодо розробки єдиного збалансованого підходу до здійснення органами митного спрямування ДФС України митних формальностей щодо автомобільних транспортних засобів.

У сучасних умовах роботи провізор відчуває недостатність обсягу знань нормативно-правових документів (НПД), що регулюють діяльність фармацевтичних підприємств. Тому виникає необхідність у наданні інформаційної допомоги провізору шляхом систематизації чинних нормативно-правових актів (НПА). Мета роботи - наукове узагальнення положень НПА щодо державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання у фармації в Україні. Матеріали та методи: НПА, що регулюють процес державного регулювання діяльності суб'єкта господарювання у фармації в Україні; методи контент-аналізу (КА) й узагальнення. Під час проведення КА розглянуто основні НПА, що регулюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності на фармацевтичному ринку України такими державними структурами, як Державна служба України з лікарських засобів і контролю за наркотиками, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, Державна фіскальна служба, Державна служба України з питань праці, Державна служба України з надзвичайних ситуацій. У результаті КА встановлено, що НПД, які регулюють процес надання фармацевтичної допомоги в Україні, є закони "Про захист прав споживачів", "Про охорону праці". Створено графічну модель державного регулювання діяльності суб'єкта господарювання в Україні.

У дисертації запропоновано нове вирішення наукового завдання - системне опрацювання теоретичних та прикладних аспектів застосування адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин за законодавством України. 14 Визначено поняття та особливості правопорушень у сфері земельних відносин. Зокрема, доведено, що правопорушенням у сфері земельних відносин є протиправне, винне діяння, яке посягає на суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, і за яке законом передбачено адміністративну відповідальність. Здійснено класифікацію правопорушень у сфері земельних відносин (умовний поділ таких правопорушень на окремі групи із застосуванням різних критеріїв). Проаналізовано юридичний склад правопорушень у сфері земельних відносин, розкрито зміст і особливості його обов’язкових елементів. Визначено поняття і особливості адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин; проаналізовано систему нормативно-правового регулювання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин; охарактеризовано адміністративні стягнення за правопорушення у сфері земельних відносин. Проведено правовий аналіз особливостей провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері земельних відносин. Виявлено прогалини у нормативно-правовому регулюванні адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин, а також запропоновано шляхи їх усунення.

Здійснено науковий аналіз експертної практики, спеціальної літератури та нормативно-правових актів України та зарубіжних країн із метою розробки критеріїв диференціювання судових експертиз за класами, родами, видами, підвидами й удосконалення класифікації судово-експертних досліджень, що сприятиме розвитку теорії, методології та практики судової експертизи. На рівні комплексного підходу досліджено класифікацію судових експертиз. Рекомендовано шляхи вирішення проблем, що виникають під час розробки класифікації судових експертиз. Окреслено чіткі межі окремих класів, родів, видів, підвидів судових експертиз та експертних спеціальностей, визначено основні критерії розмежування цих категорій.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних питань свободи трудового договору як принципу трудового права, його співвідношенню з такою правовою категорією, як право на працю, місцю в системі принципів трудового права, межам реалізації. Охарактеризовано основний понятійний апарат свободи трудового договору як принципу трудового права та запропоновано відповідні визначення. Окрему увагу приділено нормативно-правовому забезпеченню принципу свободи трудового договору в зарубіжних країнах з метою запозичення досвіду та засад правової регламентації порядку та умов його здійснення в міжнародних та європейських актах. Доведено, що принцип свободи праці прямо чи опосередковано виявляється в усіх нормах трудового права. Іншими словами, принцип свободи праці нерозривно пов'язаний з принципом свободи договору. Оскільки трудове право відокремилося свого часу від цивільного права, свобода договору, в першу чергу, є принципом цивільного права, хоча сама ідея свободи є базисною для всього права та правових вчень. Зроблено висновок, що свобода праці, будучи соціально-економічною та правовою категорією, в межах укладення, зміни та припинення трудового договору трансформується в свободу трудового договору. Міжгалузевий принцип свободи праці ґрунтується на загальноправовому принципі гуманізму та природному праві людини на вільний розвиток.