Проведено комплексний аналіз, узагальнено та систематизовано теоретико-методологічні підходи до дослідження державного організаційно-правового механізму забезпечення майнових прав дітей, що формують наукове підгрунтя державної політики захисту дитинства в Україні. Уточнено понятійно-термінологічний апарат і досліджено нормативно-правову основу механізмів забезпечення їх майнових прав. Охарактеризовано організаційно-правовий механізм забезпечення майнових прав дітей на рівні центральних органів державної влади та проаналізовано його функціонування на рівні місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, а також визначено особливості його застосування судовими та правоохоронними органами. Окреслено сферу удосконалення нормативно-правової бази забезпечення майнових прав дітей, обгрунтовано нові шляхи та форми удосконалення державного організаційно-правового механізму забезпечення майнових прав дітей та на цій основі розроблено саморегулювальну модель цього механізму. Розкрито організаційно-правові інструменти підвищення ефективності державного організаційно-правового механізму забезпечення сучасних актуальних майнових прав дітей в Україні. Введено поняття "необхідний майновий мінімум дитини" як майновий комплекс життєзабезпечення дитини, що розробляється, приймається та затверджується на загальнодержавному рівні, а його індивідуалізація та реалізація здійснюються на рівні місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування.