Досліджено теоретичні, законодавчі та практичні проблеми реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративно-деліктному процесі. Висвітлено логіко-методологічні засади визначення понять "адміністративно-деліктний процес", "захисна функція юридичної допомоги", "право громадян на одержання кваліфікованої юридичної допомоги", "захисник у провадженні у справах про адміністративні правопорушення", "тактика захисту в адміністративно-деліктному процесі". Сформульовано відповідні дефініції. На підставі аналізу чинного законодавства України про адміністративну відповідальність та практики його реалізації, а також проведеного теоретичного дослідження певних наукових праць сформульовано висновки, пропозиції до КпАП України, обгрунтовано рекомендації з метою вдосконалення юридичної діяльності спеціальних суб'єктів з надання юридичної допомоги учасникам адміністративно-деліктного впровадження щодо захисту їх прав і законних інтересів. Розглянуто існуючу класифікацію осіб, які мають право надавати юридичну допомогу у справах про адміністративні правопорушення. Запропоновано підходи до класифікації таких осіб. Зроблено висновок, що за наявних умов найбільш кваліфіковану юридичну допомогу у справах про адміністративні правопорушення надають адвокати.

Досліджено питання визначення правового статусу та нормативного регулювання діяльності захисника у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, розкрито її правову природу. Проаналізовано генезис наукових досліджень і стан сучасної правової доктрини щодо вивчення адміністративно-правового статусу захисника у провадженні у справах про адміністративні правопорушення. Наведено характеристику його основних елементів (прав, обов'язків і гарантій). Визначено місце та роль захисника в системі суб'єктів провадження в справах про адміністративні правопорушення. Розкрито специфіку участі захисника на окремих стадіях даного судового процесу. Узагальнено зарубіжний досвід нормативного регулювання адміністративно-правового статусу захисника у провадженні у справах про адміністративні правопорушення й обгрунтовано можливості його впровадження у практику діяльності законодавчих органів України. Виділено основні напрями розвитку вітчизняного законодавства про регулювання діяльності захисника у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, розроблено пропозиції щодо його удосконалення.

Висвітлено сучасний погляд на адміністративний процес як сферу об'єктивізації витрат. Розкрито сутність поняття, ознаки, мету та функції витрат в адміністративному процесі. Розглянуто історіографію дослідження витрат в адміністративному процесі у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині та закріплення у законодавстві в різні історичні періоди, визначено особливості кожного етапу. Розглянуто правову характеристику витрат в окремих складових адміністративного процесу: в адміністративно-процедурній складовій, адміністративному судочинстві та адміністративно-деліктній складовій. Проаналізовано зарубіжний досвід нормативного визначення витрат в адміністративному процесі та сформульовано можливі шляхи його запозичення для України. Висвітлено основні перспективи розвитку вітчизняного законодавства щодо витрат в адміністративному процесі.

Наведено обгрунтування неприпустимості сприйняття судових витрат в адміністративному судочинстві як компенсаційного інституту і, як наслідок, заперечення поглядів на правосуддя як різновид державних послуг. Підставою для такого твердження є врахування завдання адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів за здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Наголошено на необхідності запровадження Державної програми надання грошової допомоги по компенсації судових витрат. Таке нововведення сприятиме впорядкуванню використання права на правову допомогу з точки зору його доступності для широкого загалу, оскільки особа отримуватиме кошти для повноцінної участі в процесі захисту своїх прав не після прийняття рішення у справі, а до розгляду справи по суті. Запропоновано ряд змін і доповнень до чинного законодавства з питань судових витрат в адміністративному судочинстві.

Розглянуто питання щодо інституту захисту в адміністративно-деліктному процесі України, особливості реалізації функції захисту на різних стадіях провадження у справах про адміністративні правопорушення. Обгрунтовано концепцію функції захисту в адміністративно-деліктному процесі, як процесуальної діяльності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, її захисника, законного представника, з метою захисту її прав та законних інтересів, мінімізації наслідків притягнення до адміністративної відповідальності, поновлення порушених прав, яка здійснюється засобами і способами, передбаченими Кодексом України про адміністративні проступки. Розкрито значення та можливості реалізації функції захисту в адміністративно-деліктному процесі України.

Досліджено сучасний стан процесуального інституту строків звернення до адміністративного суду. Обгрунтовано положення про відсутність об'єктивних передумов для диференціації процесуальних строків залежно від виду публічно-правового спору. З метою забезпечення реалізації принципів зрозумілості та уніфікації процесуального законодавства, а відповідно, доступності учасників публічно-правових відносин до правосуддя, запропоновано напрями вдосконалення процесуального законодавства.

Визначено сутність та особливості реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі. Висвітлено сучасний стан юридичної допомоги як різновид правоохоронної діяльності. Охарактеризовано законодавчу регламентацію захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі. Виявлено принципи реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі. Уточнено особливості набуття права на юридичну допомогу в адміністративному процесі. Охарактеризовано правове положення суб'єктів, уповноважених реалізовувати захисну функцію юридичної допомоги в адміністративному процесі. Окреслено особливості реалізації захисної функції юридичної допомоги в адміністративному процесі на підставі закону. З'ясовано особливості реалізації захисної функції юридичної допомоги на підставі договору. Розглянуто основні напрямки розвитку та шляхи вдосконалення захисної функції юридичної допомоги на безоплатній основі.

Проведено порівняльно-правовий аналіз зарубіжних моделей судового контролю за захистом прав приватних осіб у відносинах, пов'язаних з реалізацією публічного управління. Встановлено особливості завдань та об'єкта забезпечення в національній системі адміністративних судів. Подальшої розробки зазнають проблематика процесуального забезпечення права приватних осіб на доступ до правосуддя в адміністративних справах, питання теорії адміністративного позову, його поняття, елементи та види, правовий механізм забезпечення права на судовий захист на стадіях прийняття та перегляду судових рішень в адміністративних справах, їх виконання органами та посадовими особами публічної адміністрації. Результати дослідження спрямовано на формування єдиного судового правозастосування у державі, утвердження верховенства права та законності в діяльності апарату публічної влади, його відповідальності перед громадянським суспільством.

Розглянуто питання теоретичного визначення адміністративного процесу й участі захисника в зазначеному процесі, а також історіографію виникнення та розвитку інституту забезпечення безпеки дорожнього руху у правовій доктрині і в законодавстві України. Розкрито нормативні засади участі захисника в адміністративному процесі в судовому розгляді та під час розгляду справ посадовими особами Державної автомобільної інспекції. Визначено квазісудові функції працівників Державної автомобільної інспекції та запропоновано їх скорочення і передача зазначених функцій судовим органам. Проаналізовано зарубіжний досвід участі захисника в адміністративному процесі та визначено можливість використання окремих його елементів у практичній діяльності адвокатів в Україні. Розроблено конкретні пропозиції щодо вдосконалення нормативного забезпечення участі адвокатів у процесі розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Розглянуто проблеми судового захисту у випадках, коли матеріали адміністративної справи втрачені. Обгрунтовано, що зберігання справи в електронному вигляді, ведення електронних архівів дозволить у складних ситуаціях, пов'язаних із випадками втрати справи, зберігати належним чином документи, мати можливість практично повного відтворення матеріалів справи, що в свою чергу призведе до створення умов забезпечення реалізації громадянам права на судовий захист.