Наведено результати одного з перших в Україні досліджень стандартизації із позицій наукознавчого аналізу становлення господарського права в Україні і світі та можливостей застосування стандартизації як універсального засобу регулювання господарської діяльності. Зазначено, що міждисциплінарний підхід із використанням сучасних методів наукового пізнання суспільних явищ і процесів, досягнень господарського права надав можливість позбавитись односторонності при аналізі об'єкта та врахувати всі істотні аспекти впливу стандартизації на господарську діяльність і її здатність регулювати суміжні відносини, що породжуються господарською діяльністю. У результаті дослідження сформульовано й обґрунтовано низку положень, висновків і пропозицій, яким властиві елементи наукової новизни.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання щодо формування моделі результативної взаємодії ОМС (органи місцевого самоврядування) із СВД (суб'єкти волонтерської діяльності) у СР (соціальна робота) на основі наукового обґрунтування її структури та складових у теоретичному та методичному аспектах. Установлено, що одним із пріоритетних завдань СОМС (система органів місцевого самоврядування) для налагодження взаємодії зі СВД є гармонійне поєднання принципів організації та самоорганізації в нелінійному середовищі, а також створення умов для активізації самоорганізованих структур, якими виступають СВД. Виявлено підходи до формування моделі результативної взаємодії ОМС із СВД в нелінійному середовищі, де ключовим критерієм виділення зазначених підходів є час реагування на подію зовнішнього середовища та характер сприйняття СОМС цих подій. Розроблено й обґрунтовано модель взаємодії СОМС із СВД у СР, в якій змістовим наповненням є такі складники: запит, потреби населення; функції та повноваження суб'єктів взаємодії; організаційне, нормативно-правове, ресурсне забезпечення й оцінка результативності діяльності суб'єктів СР, а серцевинною площиною цієї моделі виступає СР. Наведено практичні рекомендації щодо створення умов для впровадження моделі взаємодії ОМС із СВД, а саме визначено заходи, які мають комплексний характер, що передбачав організаційний, соціальний, мотиваційний, інформаційний, інноваційний механізми, механізм кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Уперше на основі сучасної європейської моделі реалізації співробітництва різних рівнів публічної влади обґрунтовано плідність традицій децентралізації публічної влади України. Розроблено теоретичні підходи до ідентифікації європейських і вітчизняних традицій децентралізації публічної влади на основі економічних, політичних, адміністративно-територіальних критеріїв (чинників), за допомогою яких можна визначити ознаки децентралізації публічної влади в різних країнах у різні періоди. Запропоновано концепцію вдосконалення системи публічної влади в Україні на основі традиції децентралізації.

Досліджено теоретико-практичні аспекти функцій господарського процесуального права. Проаналізовано та доопрацьовано загальні положення щодо функції господарського процесуального права як правового явища, виявлено та конкретизовано визначення поняття, сутності та ролі функцій у забезпеченні ефективності господарського процесуального права. Доопрацьовано питання систематики функції господарського процесуального права та питання реалізації функцій господарського процесуального права в контексті правотворчості. Обґрунтовано пропозиції щодо реалізації функцій господарського процесуального права в межах та за межами господарського судочинства. Обґрунтовано також концептуальні засади вдосконалення та розвитку господарського процесуального права завдяки реалізації його функцій. Запропоновано напрями модернізації господарсько-процесуального законодавства.

Проаналізовано фактори, які впливають на розвиток і становлення джерел господарського процесуального права (ГПП). Виявлено особливості становлення джерел ГПП з урахуванням ступеня його галузевого оформлення в певний історичний період. Досліджено теоретичні напрацювання щодо визначення джерел ГПП, запропоновано сучасне визначення джерел ГПП. Розглянуто основні параметри дії джерел ГПП (у часі, у просторі та за колом осіб), уточнено правила та межі дії господарського процесуального закону. Проаналізовано теоретичні підходи щодо визначення поняття й особливостей системи джерел ГПП, запропоновано визначення поняття системи джерел ГПП. Досліджено поняття структури системи джерел ГПП. Із позиції горизонтальних і вертикальних зв'язків конкретизовано структуру системи джерел ГПП. Проаналізовано та доопрацьовано загальні положення щодо системи господарського процесуального законодавства. Досліджено інтеграційні процеси, які впливають на розвиток і формування нових джерел ГПП. Визначено місце джерел міжнародного права в розвитку ГПП. Проаналізовано й установлено способи імплементації джерел міжнародного права в систему ГПП. Обґрунтовано вплив рішень Європейського суду з прав людини на систему джерел ГПП.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування естетичної культури майбутніх офіцерів поліції у процесі професійної підготовки. Уточнено сутність, структуру, функції естетичної культури майбутніх офіцерів поліції. Розроблено педагогічні умови та структурно-функціональну модель формування естетичної культури майбутніх офіцерів поліції. Удосконалено критерії, показники та рівні сформованості естетичної культури майбутніх офіцерів поліції на засадах системного підходу. Подальшого розвитку набули зміст, форми та методи формування естетичної культури майбутніх офіцерів поліції (на заняттях з іноземної мови, гуманітарних дисциплін і заняттях гуртка "Професійна естетика майбутнього офіцера поліції"). Експериментально перевірено та впроваджено в процес професійної підготовки педагогічні умови формування естетичної культури майбутніх офіцерів поліції. Розроблено методичні рекомендації щодо формування естетичної культури майбутніх офіцерів поліції у процесі професійної підготовки.

Запропоновано визначення поняття корпоративної господарської організації, корпоративних правовідносин а також корпоративних прав та уточнено їх класифікацію. Обґрунтовано визначення поняття засновницького (квазізасновницького) права з уточненням співвідношення категорій організаційно-господарських повноважень, організаційно-установчих повноважень власника та корпоративних обов’язків з категорією корпоративних прав. Аргументовано функції корпоративних паїв (часток) з удосконаленням визначення поняття корпоративного паю (частки) та конкретизацією поділу корпоративних паїв (часток) на прості та привілейовані. Обґрунтовано визначення поняття корпоративного вкладу. Аргументовано засади обліку, формування, погашення, анулювання корпоративних паїв (часток), переходу прав та звернення стягнення на них. Удосконалено визначення поняття немайнових корпоративних прав. Удосконалено положення щодо права брати участь в управлінні корпоративною господарською організацією, корпоративного контролю та корпоративного рейдерства (юридично мотивованого корпоративного загарбання). Конкретизовано предмет права учасника корпоративної господарської організації на інформацію та порядок його реалізації. Обґрунтовано співвідношення майнових корпоративних прав із зобов’язальними правами вимоги. Удосконалено положення щодо права учасника корпоративної господарської організації на дивіденди. Запропоновано визначення понять майнової корпоративної квоти, дивестування корпоративного паю (частки). Конкретизовано положення щодо переважного права учасника корпоративної господарської організації на придбання корпоративних паїв (часток).

Розкрито особливості змістовного тлумачення контрольних функцій, самоконтролю та контролю за контрагентами. Окреслено сфери незадовільного стану контролю за якістю робіт, продукції, товарів, послуг; договірною та господарсько-процесуальною дисципліною; господарським використанням природних та енергетичних ресурсів; забезпеченням інформаційно-комунікативної безпеки. Охарактеризовано зміст контрольного середовища територіально-господарських систем, утворених для виконання державної програми "Доступне житло". Удосконалено положення щодо системного підходу у дослідженні контрольних функцій суб’єктів господарювання. Запропоновано введення у науковий обіг низки нових термінів та визначення їх понять: "функціональна спроможність суб’єктів господарювання", "контрольне середовище територіально-господарської системи", "фіктивне керівництво", "шиканер", "зловживання контрольними повноваженнями суб’єктів господарювання" та інших. Обґрунтовано необхідність доповнення переліку господарських правопорушень новими видами та розроблено їх склади. Запропоновано зміни до господарського, податкового, кримінального та іншого законодавства.

Досліджено теоретичні засади господарсько-правового забезпечення відносин перестрахування в Україні за сучасних умов господарювання. Сформульовано пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення чинного господарського законодавства України у сфері перестрахування. Простежено розвиток правовідносин перестрахування та перестрахової діяльності як виду господарювання від моменту їх зародження до основних етапів становлення даних правовідносин у незалежній Україні. Акцентовано увагу на джерелах правового регулювання (формах права) відносин перестрахування в Україні. Охарактеризовано особливості правового механізму реалізації відносин перестрахування в основних нормативно-правових актах, які впорядковують зазначені операції. Обґрунтовано спеціальний правовий режим господарювання у сфері перестрахування, окреслено його характерні правові ознаки.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання суперечності між потребою підвищення ефективності управління містом для зменшення впливу турбулентності та хаосу на розвиток міста й відсутністю теоретико-організаційного та методичного підґрунтя вирішення зазначених проблем у практиці управління ним. З метою уніфікації та подальшого вдосконалення процесу управління містом, виходячи з твердження про те, що діяльність завжди є системою, запропоновано розглядати систему управління містом як цілісну, відкриту, динамічну, що охоплює такі рівні: елементи, процеси, технології та продукти. Наголошено на тому, що дана система повинна мати високу адаптивність до змін зовнішнього середовища та можливість змінюватися в разі виникнення нових або трансформації наявних умов функціонування міста. Визначено, що система антикризового управління містом є важливою складовою системи місцевого самоврядування в Україні, яка формується під впливом багатьох факторів, певна сукупність яких створює необхідність упровадження системи антикризового управління містом. Проаналізовано причини використання в управлінні містом антикризового управління. Обгрунтовано принципи антикризового управління містом. Запропоновано такий інструмент антикризового управління містом як антикризовий контролінг. Визначено основні завдання та функції антикризового контролінгу в системі управління містом. Проаналізовано схему антикризового контролінгу в системі управління містом. Наведено рекомендації щодо використання антикризового контролінгу в системі даного управління.

Охарактеризовано основні етапи становлення й розвитку Федеральної поліції Німеччини та специфіку підготовки поліцейських, окреслено сучасні особливості добору та професійно- особистісні вимоги, що висуваються до її персоналу. Розкрито організаційні та дидактичні особливості функціонування професійної підготовки персоналу Федеральної поліції Німеччини. Здійснено структурування організації професійної підготовки персоналу нижчої, середньої та вищої ланок, складовими якої є цільовий, змістовий, процесуальний, інституційний і діагностично-результативний блоки. Подано результати порівняльно-педагогічного аналізу професійної підготовки персоналу Федеральної поліції Німеччини та Державної прикордонної служби України. Обґрунтовано можливості творчого використання прогресивних ідей німецького досвіду в професійній підготовці прикордонників в Україні.

Здійснено дослідження внутрішніх та зовнішніх чинників зовнішньої політики Турецької Республіки. Сформульовано основні положення: запропоновано комплексний підхід до дослідження сутності взаємовпливу зовнішніх та внутрішніх чинників у зовнішній політиці Туреччини. Системно проаналізовано роль США, РФ, ЄС у зовнішній політиці турецької держави. Виявлено спільні та відмінні риси у стратегічних інтересах великих держав та регіональних лідерів, залучених у регіональні конфлікти за участю Турецької Республіки. Проаналізовано залучення Туреччини у сирійську війну як проблему, пов’язану для країни з курдським питанням, та проблему окупованого Криму, пов’язану з кримськотатарським питанням. Розглянуто розвиток сучасної ролі Туреччини у міжнародних відносинах, що дозволило визначити особливі риси феномену внутрішньо-зовнішнього "кордону". Досліджено основні тенденції еволюції зовнішньої політики Турецької Республіки у XXI ст., що надало підстави для прогнозування її подальшого розвитку. Досліджено ідейні складові, що потребують всебічного аналізу і проведення грамотної зі стратегічної точки зору відповідної політики світової спільноти і тих країн, чиї національні інтереси зачіпають геополітичні амбіції Туреччини, у тому числі й України. Визнано, що XXI ст. характеризується потребою більшої частини світової спільноти в нових орієнтирах - політичних, етичних, суспільних тощо. Жодна держава або спільнота, а тому і сама система не може існувати без набору ціннісних установок, ідеологем, хоч і не таких глобальних, що передують створенню сучасної системи міжнародних відносин, проте таких ідеологем, які могли б формувати світосприйняття і світоусвідомлення країн, в першу чергу, щодо самих себе.

Досліджено механізм правового регулювання господарських відносин, розроблено та обгрунтовано нові теоретичні положень щодо визначення його поняття, сутності, структури та функціонального призначення в системі регулювання відносин господарювання, пошуку оптимальних шляхів підвищення його дієвості та ефективності. Конкретизовано ознаки механізму правового регулювання господарських відносин та запропоновано його визначення, обгрунтовано співвідношення механізму правового регулювання господарських відносин із суміжними правовими механізмами, зокрема з механізмом дії права та його складовими, а також з механізмом державного управління економічними процесами. Окрему увагу приділено структурно-статичній та функціонально- динамічній характеристиці механізму правового регулювання господарських відносин. Проаналізовано структурні елементи механізму правового регулювання господарських відносин, їх функції та характер взаємодії між собою. Додатково обгрунтовано положення щодо поняття та змісту ефективності механізму правового регулювання господарських відносин. Проаналізовано основні умови ефективності зазначеного механізму та обгрунтовано віднесення до них соціальної обумовленості та господарсько-правового забезпечення. Досліджено та конкретизовано критерії ефективності механізму правового регулювання господарських відносин.

Досліджено проблеми, що пов'язані із господарсько-правовим забезпеченням постачання природного газу в умовах природних монополій. У сучасних умовах при визначенні орієнтирів розвитку та сталого функціонування ринку природного газу необхідно збалансування економічних інтересів суб'єктів природних монополій, суміжних ринків і споживачів. Проаналізовано чинне національне законодавство, що регулює правовідносини на ринку природного газу, надано економіко-правову характеристику ринку природного газу. Досліджено зміст та особливості постачання природного газу, розглянуті питання щодо державного регулювання господарської діяльності з постачання природного газу, особливості інвестування на ринку природного газу. Визначено сутність правового регулювання договірних відносин із надання послуг постачання природного газу.

Здійснено комплексний аналіз господарсько-правових засад податкового стимулювання підприємницької діяльності, особливостей закріплення і надання податкових стимулів і пільг у розрізі законодавства України про державну допомогу, нормативного регулювання державної допомоги стосовно податкових пільг у законодавстві Європейського союзу та практики його застосування Судом Європейського союзу. Доведено необхідність визнання на державному рівні, поряд із фіскальною та регулюючою функціями, стимулюючої і стримувальної функцій оподаткування для підприємницької діяльності, що дозволить державі ефективніше розмежовувати спрямованість заходів податкової політики та впроваджувати такі заходи залежно від поставлених цілей. Розглянуто практику дотримання принципів пропорційності, правової визначеності та законних очікувань при розгляді справ стосовно податкових пільг як державної допомоги Судом ЄС, обґрунтовано використання принципу законних очікувань вітчизняними судами для забезпечення захисту прав підприємців-бенефіціарів у випадках зміни законодавства про державну допомогу чи визнання її незаконною. Розроблено конкретні пропозиції щодо удосконалення господарського та податкового законодавства з метою досягнення стимулюючого ефекту для підприємництва від державної допомоги та інше. Запропоновано доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення ст. 188-56 "Невиконання рішень внутрішнього аудиту щодо усунення порушень бюджетного законодавства", у якій необхідно закріпити адміністративну відповідальність за невиконання вимог щодо усунення порушень бюджетного законодавства, виявлених під час здійснення внутрішнього аудиту.

Здійснено комплексний аналіз господарсько-правових засад туристичної діяльності, особливостей формування та надання комплексної туристичної послуги, питань, пов'язаних з наданням пільг та преференцій учасникам відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також питань, пов'язаних із захистом прав споживачів турпродукту. Доведено необхідність визнання на державному рівні поняття "туристична індустрія" (далі – ТІ), яку визначено як систему виробничих, транспортних, торговельних, сервісних підприємств і засобів розміщення. Обґрунтовано, що туристична індустрія функціонує завдяки механізму упорядкованих горизонтальних господарських зв'язків, в межах яких вирішуються питання укладення та виконання договорів, які за своєю правовою природою є господарськими договорами надання послуг, а також вертикальних господарських зв'язків, метою яких є створення ефективної туристичної системи для збільшення туристичних потоків в формі внутрішнього та міжнародного в'їзного туризму. Запропоновано для ефективної реалізації протекціоністської політики держави ввести пільгове оподаткування туроператорів, які надають комплексну туристичну послугу, упорядкувати механізми надання їм державної підтримки та стимулювання їх діяльності, врегулювати цілі, завдання та принципи розвитку міжнародного в'їзного та внутрішнього туризму, а також розроблено програми створення туристичних кластерів у регіонах. Відзначено необхідність розробки та впровадження державних і регіональних програм створення туристичних кластерів як одного із різновидів технологічних перетворень в ТІ, сталий розвиток якої повинен стати головним напрямом державної політики у сфері туризму.

Обґрунтовано напрями удосконалення правового регулювання здійснення органами місцевого самоврядування господарської компетенції. Досліджено "змішаний" правовий статус органів місцевого самоврядування та з’ясовано його вплив на визначення їх господарської компетенції. Виявлено особливості визначення змісту господарської компетенції представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування. Виявлено окремі недоліки у правовому регулюванні майново-господарських та організаційно-господарських відносин за участю органів місцевого самоврядування та обґрунтовано пропозиції щодо їх усунення. Проаналізовано правовий режим здійснення господарської компетенції органами місцевого самоврядування та запропоновано шляхи його конкретизації. Досліджено наукові та нормативні підходи до правової характеристики делегування як форми здійснення господарської компетенції органами місцевого самоврядування.

Запропоновано удосконалення поняття "ліцензування господарської діяльності". Виокремлено та обґрунтовано особливості ліцензування господарської діяльності. Удосконалено положення стосовно галузевої належності інституту ліцензування господарської діяльності. Запропоновано закріплення у Законі про ліцензування такої санкції як зупинення дії ліцензії. Обґрунтовано впровадження у систему ліцензування: принципу мовчазної згоди; обмеження автоматичного правонаступництва на час переоформлення ліцензії; можливість діяльності без отримання ліцензії виключно до затвердження відповідних ліцензійних умов. Удосконалено норми права, які стосуються порядку ліцензування зовнішньоекономічної діяльності та надання фінансових послуг. Обґрунтовано доцільність доповнення переліку адміністративних правопорушень щодо порушення законодавства про ліцензування господарської діяльності. Запропоновано з позицій, які мають бути імплементовані у межах адаптації національного законодавства до законодавства ЄС, виключити необхідність ліцензування поштових послуг, а також імплементувати загальні європейські вимоги до страхових компаній без переходу до ліцензування класів страхування замість ліцензування виду страхової діяльності.

Обґрунтовано концепцію права неспроможності банків в Україні як підгалузі господарського права. Вперше комплексно досліджено питання системної побудови процедур неспроможності банків у напрямі гармонізації з правилами здійснення господарської діяльності, загальних процедур банкрутства та стимулювання розвитку економіки. Обґрунтовано, що самостійність підгалузі права неспроможності банків у межах господарського права обумовлюється специфічним видом відносин, особливими джерелами їх правового регулювання, методами правового регулювання, принципами, особливим правовим режимом, специфічними підставами визнання правочинів недійсними та іншими системоутворювальними елементами. Проаналізовано повноваження Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зроблено пропозиції з усунення проблемних аспектів процедур неспроможності банків. Визначено такі напрями реформування правового регулювання неспроможності банків, як заміна поняття неплатоспроможності банку поняттям неспроможності банку; забезпечення сталої передачі сукупних фінансів неспроможної банківської установи (активів та пасивів) більш стабільному суб’єкту банківського ринку; запровадження рекомендацій Базельського комітету та директив ЄС щодо поняття слабкого банку тощо.

Досліджено поняття та систему способів захисту прав суб’єктів господарювання. Під способами захисту прав суб’єктів господарювання запропоновано розуміти сукупність передбачених законом, договором або таких, що не суперечать принципу верховенства права, діянь уповноважених державних органів або суб’єктів господарювання, за допомогою яких може бути досягнуто припинення, запобігання, усунення порушень прав, відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, відшкодування збитків та здійснено вплив на правопорушника. Визначено розуміння ефективного способу захисту як такого, що: відповідає обставинам справи та характеру порушення; забезпечує реальний захист (відновлення попереднього становища, визнання права, компенсацію збитків, повернення майна тощо) прав та законних інтересів суб’єктів господарювання; відновлює баланс інтересів у взаємовідносинах сторін; встановлює баланс приватних та публічних інтересів. Запропоновано систему критеріїв-умов обрання належного та ефективного способу захисту прав суб’єктів господарювання, які становлять: відповідність способу захисту змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням; відповідність законодавству, договору, принципам права та призначенню судового захисту; доцільність та ефективність; адекватність (співрозмірність, еквівалентність) стосовно правопорушення; наявність механізму реалізації (виконання); недопущення порушення прав та інтересів інших суб’єктів.