Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)112.038.2 я73

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА866359 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Навчальний посібник, який підготовлено фахівцями навчально-наукового інституту права ім. Володимира Великого МАУП розрахований на вивчення основних напрямів діяльності одного з головних антикорупційних органів в Україні, який створений після Революції Гідності. У посібнику коротко проаналізовано історичні витоки корупції та необхідність протидії цьому явищу. Проаналізовано структуру, форми і методи діяльності Національного антикорупційного бюро України та його повноваження і права. Рекомендовано для студентів юридичних спеціальностей, які вивчають структуру правоохоронних органів та їх діяльність в Україні, практикуючих юристів та інших осіб, які цікавляться проблемами запобігання і протидії корупції.

Систематизовано основні нормативні акти, які стосуються діяльності Національної поліції України, а також висвітлено її діяльність у сфері охорони прав і свобод фізичних та юридичних осіб. Зауважено, що матеріали посібника грунтуються на нормах Конституції України, Законів України та інших законодавчих і відомчих нормативно-правових актів у сфері діяльності Національної поліції. Розглянуто історію виникнення поліції та її функцій. Розкрито конституційні принципи діяльності Національної поліції. Подано інформацію про повноваження Національної поліції, заходи примусу, які використовуються поліцейськими та правила їх використання. Увагу приділено громадському контролю за діяльністю Національної поліції, соціальному захисту поліцейських, міжнародному співробітництву Національної поліції.

Систематизовано основні нормативні акти, які стосуються діяльності Національної гвардії України, а також висвітлено її діяльність у сфері охорони правопорядку. Зазначено, що матеріали посібника грунтуються на нормах Конституції України, Законів України та інших законодавчих і відомчих нормативно-правових актів у сфері діяльності Національної гвардії України. Розкрито теоретичні питання створення спеціальних підрозділів для підтримання внутрішньої безпеки. Висвітлено історію виникнення спеціальних підрозділів внутрішньої безпеки в різних країнах та зміну їхніх функцій. Увагу приділено системі та діяльності внутрішніх військ під час Революції Гідності.

Розроблено працівниками Навчально-наукового інституту права ім. Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом. Систематизовано основні положення, які стосуються діяльності прокуратури України. Матеріали ґрунтуються на нормах Конституції України, Законів України та інших законодавчих та відомчих нормативно-правових актів у сфері діяльності прокуратури.

На підставі аналізу теоретичних положень, які визначають правоохоронну діяльність, а також основних нормативних актів, які прийняті в Україні після Революції Гідності викладено питання правоохоронної діяльності та роботи правоохоронних органів. Зроблено пропозиції щодо об'єднання теоретичних напрацювань щодо визначення понять "правоохоронна діяльність", "правоохоронні органи", "система правоохоронних ор¬ганів" та практичні питання охорони прав і свобод громадян. Визначено поняття правоохоронного органу і види правоохоронних органів. Зазначено напрями змін у діяльності правоохоронних органів, які відбуваються в Україні. Охарактеризовано правоохоронну діяльність у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки. Визначено правоохоронну діяльність з розкриття, розслідування та попередження злочинів як частина охорони прав громадян. Розглянуто правоохоронну діяльність окремих органів державної влади: правоохоронна діяльність судової системи України; форми і методи правоохоронної діяльності Національної поліції України; прокуратура та її правоохоронна діяльність; основні напрями правоохоронної діяльності Служби безпеки України; правоохоронна діяльність Державної прикордонної служби України; правоохоронна діяльність Державної служби з надзвичайних ситуацій; правоохоронна діяльність Міністерства юстиції України; правоохоронна діяльність Державної міграційної служби України; напрями правоохоронної діяльності Державної служби охорони; органи військової служби охорони правопорядку та їх діяльність у сфері охорони прав і свобод громадян; органи податкової і митної служби України та їх правоохоронна діяльність; правоохоронна діяльність Національного антикорупційного бюро України; правоохоронна діяльність Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції; правоохоронна діяльність Державного бюро розслідувань.

Висвітлено основні напрями діяльності одного з головних антикорупційних органів в Україні, який створений після Революції Гідності. Проаналізовано історичні витоки корупції та необхідності протидії цьому явищу. Охарактеризовано структуру, форми та методи діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції та його повноваження і права.

Висвітлено теоретичний пошук нової парадигми міжнародного економічного права в системному взаємозв’язку з дипломатичною сек’юритизацією асиметрії відносин суб’єктів глобального, регіонального та локального геоенергетичного лідерства. Концептуалізується матерія енергетичного права в синергії тріади понять: “енергетичні ресурси” - “природні ресурси” - “енергія”. Актуалізовано інтерес до водневих технологій у контексті теорій Хаббарта, Гаєка, Поланії, Маршала, парадоксів Джевонса та Алле. Описано правову матерію регулювання глобальних мереж добавленої вартості: роль криптовалютних баз, дорогоцінних металів, алмазопроводів, паливно-енергетичних ресурсів.

З застосуванням історико-правового методу пізнання явищ державної і правової дійсності здійснено аналіз процесу формування та розвитку нормативно-правового та організаційно-штатного забезпечення діяльності спецпідрозділів міліції України щодо боротьби з кіберзлочинністю. Охарактеризовано основні види кіберзлочинності, які набули поширення в незалежній державі. Розкрито завдання, функції та основні форми й методи діяльності спецпідрозділів міліції щодо боротьби з кіберзлочинністю. Проаналізовано напрями та форми міжнародного співробітництва з інтерполом та Європолом, правоохоронними органами європейських держав і США у сфері боротьби з кіберзлочинністю. З урахуванням історичного досвіду діяльності спецпідрозділів міліції сформовано окремі пропозиції з удосконалення діяльності підрозділів Департаменту кіберполіції Національної поліції України.

На підставі вивчення наукової літератури, законодавчих та інших нормативно-правових актів, архівних джерел, аналітичних і статистичних матеріалів здійснено комплексний аналіз організаційно-правових засад становлення й діяльності міліції незалежної України (1991–2015). Висвітлено особливості формування законодавчої бази органів міліції. Розглянуто організаційно-управлінську діяльність органів державної влади й управління, МВС України щодо створення системи управління та організаційно-штатної структури органів і підрозділів міліції. Схарактеризовано нормативно-правову базу й основні напрями кадрового забезпечення та професійної підготовки особового складу органів міліції. Зʼясовано особливості роботи служб міліції за пріоритетними напрямами її оперативно-службової діяльності – протидії загальнокримінальній та організованій злочинності, злочинності у сфері економіки, злочинності, пов’язаній з незаконним обігом наркотичних засобів, протидії торгівлі людьми та кіберзлочинності. Проаналізовано діяльність МВС України щодо створення нормативно-правової бази й організаційного забезпечення діяльності підрозділів патрульної служби міліції особливого призначення в умовах антитерористичної операції на Сході України протягом 2014–2015 років. Узагальнено історичний досвід діяльності міліції України, визначено основні причини, які зумовили необхідність перетворення її на правоохоронний орган європейського зразка – Національну поліцію України. На підставі результатів дослідження запропоновано шляхи вдосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності та функціонально-структурної побудови органів Національної поліції України.

Мета роботи - оцінювання особливостей становлення фінансової децентралізації в Україні, рівня фінансової автономії територіальних громад (ТГ), її регіональних відмінностей та причин, що їх зумовлюють. Фінансова децентралізація, яка передбачає концентрацію ресурсів на низовому рівні управління, є важливим інструментом розв'язання проблеми формування самодостатніх ТГ. У процесі її проведення окреслилися проблемні аспекти, зокрема територіальні диспропорції у фінансовій спроможності громад. Проаналізовано динаміку загальних доходів об'єднаних ТГ України, структуру та регіональні відмінності їх власних податкових надходжень. Встановлено, що фінансово автономними є лише близько 20 % ТГ. Проведено типізацію громад за фінансовими характеристиками, визначено високий рівень дотаційності бюджетів ТГ західних регіонів країни. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що найбільш суттєво на фінансову автономію ТГ впливають загальноекономічні показники розвитку регіонів, розміри самих громад і статус їх центра. Доведено, що фінансові преференції поки що не відіграють провідної ролі у процесі формування ТГ, а значна частина з них створена без належного економічного підгрунтя. Визначено інструменти, запровадження яких надасть змогу збільшити доходну частину, насамперед периферійних ТГ.

Розглянуто теоретичні засади та практичні аспекти удосконалення державної політики розвитку територіальних громад. Запропоновано методику оцінювання активів територіальних громад, що впливають на їхній розвиток, яка грунтується на експертних оцінках і передбачає (відповідно до запропонованої партисипативної моделі розвитку територіальних громад) оцінювання за низкою якісних показників п'яти видів активів: людських, соціальних, економічних, інфраструктурних, природних. Обгрунтовано партисипативну модель розвитку територіальної громади, що передбачає створення необхідного організаційно-правового забезпечення, визначення й використання активів громади (людських, соціальних, економічнихінфраструктурних, природних) через активну громадську участь і розвиток соціального капіталу громади.

Визначено значущість дотримання бюджетної безпеки держави, суб'єктів господарювання, галузей господарського комплексу, бюджетних установ, регіонів і домогосподарств для забезпечення їх фінансової безпеки. Досліджено існуючі у вітчизняній і зарубіжній економічній літературі підходи до визначення сутності бюджетної безпеки, сформульовано авторське бачення цієї дефініції. З'ясовано різнопланові чинники, що зумовлюють стан бюджетної безпеки.

Визначено сутність, ознаки та перелік обставин непереборної сили. Запропоновано рекомендації щодо змін у вітчизняному законодавстві, частина з яких стосується розширення повноважень Нацкомфінпослуг, інша - діяльності небанківських фінансових установ за обставин непереборної сили.

Систематизовано основні терміни, поняття, їх визначення, стійкі фразеологічні сполучення, що характеризують суть митної справи, її внутрішнє і зовнішнє середовище. Розкрито зміст митної справи для підвищення ефективності комунікації у процесі практичної, наукової та навчальної діяльності в митній та інших сферах.

Розглянуто процеси проголошення та утвердження Української Народної Республіки, її боротьбу проти агресивних планів більшовицької Росії щодо захоплення влади на теренах України в листопаді 1917 - січні 1918 рр.

Розглянуто генезис і процеси втілення ідей автономізму та федералізму за умов Української революції 1917 - 1921 рр. у контексті легітимного проекту державності української нації.

Розглянуто законодавчу діяльність ВР України в процесі формування громадянського суспільства (1991 - 2010 рр.). Висвітлено національно-культурні товариства України у життєвому просторі України. Увагу приділено сільському життєвому середовищу (1990 - 2000 рр.). Подано інформацію про демографічну складову життєвого простору України. Розглянуто екологію як один із чинників формування життєвого простору Ураїни (1991 - 2010 рр.). Викладено теорію та практику територіального чиннику в історії України доби незалежності.

Визначено сутність і форми реалізації адміністративної процесуальної правосуб'єктності працівника міліції, наведено особливості такої реалізації. Зроблено обгрунтований висновок про здійснення працівником міліції владних повноважень, інших прав, обов'язків, які дають підстави відносити його до суб'єктів владних повноважень. Працівник міліції належить до суб'єктів владних повноважень, оскільки ця особа перебуває на службі в органі виконавчої влади. Структурно належить до системи ОВС, очолюваних МВСУкраїни. Наділена владними повноваженнями та має право їх застосовувати. Доведено, що правосуб'єктність працівника міліції, як й інших суб'єктів публічно-правових відносин, містить такі складові, як правоздатність і дієздатність.

Висвітлено сутність міжнародних комерційних угод. Визначено умови контрактів міжнародної купівлі-продажу сировинних і промислових товарів, а також контрактів за зустрічної торгівлі. Проаналізовано особливості складання міжнародних угод про промислове співробітництво, спорудження великих промислових об'єктів, визначено умови договорів між сторонами, що об'єднуються для здійснення конкретного проекту. Описано різні міжнародні платіжні системи, їх особливості та необхідні умови ефективного функціонування. Увагу приділено контрактам на міжнародний франчайзинг, інжиніринг.

Освещена сущность международных коммерческих соглашений. Определены условия контрактов международной купли-продажи сырьевых и промышленных товаров, а также контрактов при встречной торговле. Проанализированы особенности составления международных соглашений о промышленном сотрудничестве, сооружении больших промышленных объектов, определены условия договоров между сторонами, которые объединяются для осуществления конкретного проекта. Описаны различные международные платежные системы, их особенности и необходимые условия эффективного функционирования. Внимание уделено контрактам на международный франчайзинг, инжиниринг.