Досліджено й обгрунтовано теоретичні засади міжнародно-правової відповідальності держав, а також особливі міжнародні відносини, що виникають між державами, групами держав і світовим співтовариством після вчинення міжнародно-протиправного діяння. Значну увагу приділено характеристиці міжнародно-правової відповідальності як міжгалузевого інституту міжнародного права, історії кодифікації та розвитку норм цього інституту. Запропоновано визначення поняття міжнародно-правової відповідальності, її ознак, міжнародно-протиправного діяння. Висвітлено питання співвідношення між відповідальністю держав і міжнародно-правовими примусовими заходами (санкції та контрзаходи), сформульовано тенденції та перспективи розвитку інституту цих заходів. Вивчено та проаналізовано зміст Проекту статей Комісії міжнародного права 2001 р. про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння, надано порівняльну характеристику цього Проекту з Проектами 1980 р. та 1996 р. Сформульовано основі проблеми інституту міжнародно-правової відповідальності та запропоновано шляхи їх вирішення.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено проблему відповідальності держав за порушення міжнародних зобов'язань у галузі прав людини. Розкрито специфічну природу зобов'язань держав у галузі прав людини, проведено їх наукову класифікацію, яка має важливе значення для встановлення факту порушення прав людини. Проаналізовано "юридичний склад" порушення міжнародного "правозахисного" зобов'язання як підстави відповідальності держави. Висвітлено механізм інкримінування державі порушень прав людини, які викликано діями окремих гілок державної влади, а також приватних осіб. Охарактеризовано обставини, які звільняють від міжнародної відповідальності державу, що порушила свої зобов'язання в галузі прав людини. Визначено матеріальні та інструментальні наслідки у разі порушення державою прав людини на підставі міжнародних угод і за загальним міжнародним правом. Обгрунтовано неприпустимість однобічної гуманітарної інтервенції та визначено критерії правомірності примусових збройних акцій, які застосовуються ООН та регіональними організаціями.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто методи й основні форми роботи вищих органів влади УСРР над реалізацією проблеми повернення та реституції предметів старовини та мистецтва, архівних матеріалів. Вивчено механізми реституції історико-культурних цінностей у процесі реалізації УСРР 11 статті Ризького мирного договору. Розкрито позицію УСРР, РСФРР і Польської Республіки щодо проблеми реституції предметів старовини та мистецтва за умов розроблення Ризького мирного договору 1921-го року. Висвітлено діяльність і результати роботи російсько-української Паритетної комісії з питань обміну предметами музейного значення між УСРР та РСФРР. Проведено узагальнення системи заходів органів державної влади УСРР щодо практичного розв'язання проблеми повернення та реституції історико-культурних цінностей в 1920-х -1930-х роках. Запропоновано періодизацію етапів функціонування державних органів влади УСРР у реалізації проблеми повернення та реституції предметів старовини і мистецтва.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст