Досліджено питання характеристики виконання спеціального завдання з метою запобігання чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як однієї з обставин, що виключають злочинність діяння. Проаналізовано поняття та місце виконання спеціального завдання у системі таких обставин. Визначено юридичний склад правомірного вчинку виконання спеціального завдання як систему структурних компонентів (безпосереднього об'єкта, діяння, наслідків, причинового зв'язку між ними, часу, обстановки, спеціального суб'єкта, психічного ставлення до вчиненого діяння (діянь) у цілому та його окремих юридично значимих елементів об'єктивного характеру, мотиву та мети), що характеризуються ознаками, необхідними та достатніми для характеристики діяння, взаємопов'язаного з вимушеним заподіянням шкоди під час виконання такого завдання як обставини, що виключає злочинність діяння. Розглянуто структуру юридичного складу даного правомірного вчинку з урахуванням юридичних фактів, що стосуються загальної структури, специфічної конструкції та конкретного змісту його об'єкта, об'єктивної сторони: суб'єкта та суб'єктивної сторони. Визначено поняття перевищення меж вимушеного заподіяння шкоди під час виконання спеціального завдання та підстави відповідальності особи, яка відповідно до закону виконувала спеціальні завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою запобігання чи розкриття їх злочинної діяльності. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення відповідних положень КК України та практики їх застосування.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження емоційного стану особи, яка вчинила злочин, за кримінальним законодавством України. Обгрунтовано актуальність і важливість для кримінально-правової науки розгляду питань емоційного стану особи та його значення для правозастосовчої діяльності. Охарактеризовано стан наукової розробки проблеми емоційного стану особи, яка вчинила злочин, у кримінально-правовій доктрині. Визначено місце емоційного стану особи у системі ознак суб'єктивної сторони складу злочину, обгрунтовано необхідність урахування особливостей емоційного стану особи у процесі кваліфікації злочинів. Розкрито сутність кожного виду емоційного стану особи. Досліджено вплив емоційного стану особи на норми та інститути Загальної частини кримінального права України. Проаналізовано вплив емоційного стану особи на кримінальну відповідальність за окремі види злочинів, що передбачені в Особливій частині Кримінального кодексу України. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавства України щодо врахування емоційного стану особи, яка вчинила злочин у процесі встановлення кримінальної відповідальності.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "крайня необхідність", досліджено її юридичну та соціальну природу, історичну еволюцію відображення у кримінальному законі та сучасний рівень її регламентації у кримінальному законодавстві України та законодавстві інших країн у порівняльному аспекті. Вивчено особливості законодавчого закріплення крайньої необхідності як обставини, що виключає злочинність діяння, її співвідношення з деякими іншими подібними обставинами. Досліджено умови правомірності діяння, вчинюваного у стані крайньої необхідності. Розглянуто поняття "перевищення меж крайньої необхідності" та "уявна крайня необхідність". Проаналізовано питання відповідальності за заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності внаслідок сильного душевного хвилювання. На підставі вивчення різноманітних аспектів крайньої необхідності обгрунтовано певні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства України.

  Скачати повний текст

Досліджено історичний розвиток регулювання кримінальної відповідальності за шкоду, заподіяну у стані крайньої необхідності. Визначено основні кримінально-правові аспекти поняття крайньої необхідності. Проаналізовано її юридичну природу як обставини, що виключає злочинність діяння. Значну увагу приділено критеріям співвідношення та відмежування крайньої необхідності з такими обставинами, що виключають злочинність діяння, як фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпорядження, діянню, взаємопомов'язаному з ризиком; виконання спеціального завдання з метою запобігання чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Підтверджено, що крайня необхідність є обставиною, яка займає у системі зазначених обставин головне (особливе) місце серед тих, які є базовими для здійснення суб'єктивного права та виконання юридичного обов'язку. Конкретизовано наукове визначення крайньої необхідності, яке враховує аспекти: семантичне тлумачення термінів, що утворюють словосполучення "крайня необхідність"; родові ознаки, притаманні всім обставинам, які є елементами інституту обставин, що виключають злочинність діяння; максимально повне відображення всіх конститутивних, специфічних ознак крайньої необхідності. Запропоновано внести зміни до законодавчого визначення крайньої необхідності, передбачене ч.1 ст. 39 КК України. Значну увагу приділено проблемі визначення меж крайньої необхідності. Досліджено питання допустимості як обставини, що виключає злочинність діяння, притаманне державам з континентальною та загальною системою права. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинної кримінально-правової норми.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне кримінально-правове дослідження проблеми затримання особи, що вчинила злочини, як обставини, що виключає злочинність діяння. Проаналізовано стан наукової розробки даного питання, узагальнено матеріали кримінальних справ і досвід діяльності Верховного Суду України. Розглянуто теоретичні, соціальні та кримінально-правові аспекти становлення та розвитку інституту затримання особи, що вчинила злочин, як обставини, що виключає злочинність діяння. Сформульовано основні положення вчення про затримання особи, що вчинила суспільно-небезпечне посягання, визначено зміст даного поняття, охарактеризовано його систему та структуру, показано зв'язок з суміжними кримінально-правовими явищами, обгрунтовано механізм реалізації відповідних норм і визначено юридично-правову природу покарання за перевищення повноваження щодо використання заходів, необхідних для затримання особи, що вчинила злочин. Детально розглянуто спірні питання кваліфікації перевищення повноважень під час затримання особи, що вчинила злочин (ст. 118, 124 КК України) та сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавства та судової практики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано місце діяння, пов'язаного з ризиком, у системі інституту обставин, що виключають злочинність діяння. Проведено дослідження поняття діяння, пов'язаного з ризиком, у правовому та психологічному аспектах. Виявлено класифікаційні підстави та види діяння, пов'язаного з ризиком, у різних сферах людської діяльності. Встановлено, що виправданий ризик є самостійною обставиною, що виключає злочинність діяння, і має відмінні ознаки від інших подібних обставин. Обгрунтовано умови за яких діяння, пов'язане з ризиком, є правомірним, встановлено ознаки та межі виправданого ризику та випадки їх перевищення та неправомірності, що є підставою для кримінальної відповідальності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто юридичну природу та класифікацію обставин, що виключають злочинність діяння, в теорії кримінального права України, а також особливості звільнення за наявності таких обставин від кримінальної відповідальності за кримінальним законодавством Йорданії. Визначено правильність та обгрунтованість об'єднання обставин, що виключають злочинність діяння, у єдиний кримінально-правовий інститут, який є системою взаємопов'язаних норм. Значну увагу приділено характеристиці необхідної оборони і крайньої необхідності, аналізу умов їх правомірності, оскільки саме ці обставини передбачені Кримінальним кодексом України та Йорданії. Інші обставини, що виключають злочинність діяння, є специфічними для кримінальних законів кожної країни. На основі порівняльно-правового аналізу обставин, що виключають злочинність діяння, в Україні та Йорданії розроблено пропозиції щодо удосконалення кримінальних законодавств обох держав.

  Скачати повний текст

Розглянуто обставини, які виключають юридичну відповідальність, сформульовано бачення концепції даних обставин у загальній теорії права. Охарактеризовано універсальні обставини, які виключають юридичну відповідальність і притаманні всім галузям права саме внаслідок своєї універсальності. Визначено ставлення дослідження щодо традиційного поділу юридичної відповідальності на позитивну та негативну, за яким даний поділ не відповідає правовій природі юридичної відповідальності, оскільки в основі позитивної відповідальності лежить моральний підхід. Зазначено, що відповідальність повинна мати підставу. Встановлено, що позитивна відповідальність підстави не має, оскільки вона є явищем морального порядку. Досліджено поняття юридичної відповідальності, її функції, види та підстави. Сформульовано висновки та пропозиції щодо вдосконалення понятійного апарату загальної теорії права.

  Скачати повний текст

Досліджено підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду, а саме: казус (випадок), необхідна оборона, крайня необхідність, непереборна сила й умисел потерпілого. З'ясовано суть і зміст категорій "звільнення від цивільно-правової відповідальності" та "виключення цивільно-правової відповідальності". Аргументовано необхідність застосування диференційованого підходу за умов відмежування непереборної сили від випадку. Запропоновано розглянути ознаки грубої та простої необережності безпосередньо в ЦК, використовуючи наявні визначення видів необережності. Сформульовано напрями застосування одержаних результатів за умов звільнення від цивілізаційно-правової відповідальності за завдання шкоди. Наведено рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження проблем кримінально-правового захисту правоохоронної діяльності. Визначено зміст даного поняття та сутність правоохоронної діяльності як об'єкта злочинів. Виявлено загальні об'єктивні та суб'єктивні ознаки, властиві всім злочинам проти правоохоронної діяльності. Обгрунтовано доцільність утворення самостійного інституту Особливої частини кримінального права "Злочини проти правоохоронної діяльності", сформульовано пропозиції щодо удосконалення чинного кримінального законодавства. Досліджено співвідношення положень обставин, що виключають злочинність діянь та права працівників правоохоронних органів на застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів і заходів фізичного впливу. Визначено обставини кожної з підстав використання особливих методів впливу, які виключають злочинність діянь. Сформульовано критерії правомірності застосування вогнепальної зброї, обгрунтовано потребу його правового регламентування, запропоновано варіант нової редакції ст. 43 КК.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми кримінально-правової характеристики умисного убивства у разі перевищення меж необхідної оборони або заходів, необхідних для затримання злочинця за КК України 2001 р. Запропоновано шляхи вдосконалення нормативної регламентації меж відповідальності за заподіяння смерті за таких обставин, проаналізовано особливості такої відповідальності. Визначено аргументи щодо необхідносі розмежування відповідальності за умисне вбивство у разі перевищення меж необхідної оборони та заходів, необхідних для затримання злочинця, як за окремі склади злочинів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості кримінально-правової характеристики умисного вбивства, скоєного внаслідок перевищення меж необхідної оборони. Досліджено склад даного виду злочину, обгрунтовано відмежування необхідної оборони від перевищення її меж, а також умисного вбивства, вчиненого внаслідок перевищення меж необхідної оборони від суміжних складів злочинів. Запропоновано нову редакцію ст. 118 КК. Наведено пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства про необхідну оборону, зокрема, статей 36 та 263 КК.

  Скачати повний текст

Визначено місце виконання обов'язкового наказу серед обставин, що виключають злочинність діяння. Розглянуто умови правомірності заподіяння шкоди цінностям, які охороняються кримінальним законом, у зв'язку з виконанням наказу, межі покори отриманому наказу в різних сферах суспільної діяльності. Розкрито поняття "наказ", "правомірний наказ", "протиправний наказ", "злочинний наказ" та "явно злочинний наказ". На підставі проведених досліджень у сфері розмежування правомірної та злочинної поведінки особи, яка заподіює шкоду цінностям, які охороняються кримінальним законом, стосовно виконання наказу, запропоновано доповнити Загальну частину Кримінального кодексу України нормою "Виконання обов'язкового наказу". Визначено загальні критерії кримінально-правової оцінки діяння осіб, що віддали чи виконали протиправний наказ, в основу яких покладено можливі варіанти психічного ставлення таких осіб до характеру вимог наказу та вчинених внаслідок його виконання дій, у разі необхідності - їх наслідків.

  Скачати повний текст