Здійснено юридично-психологічний аналіз понять (норм, інститутів) чинного Кримінального кодексу України. Розвинуто теоретичні засади та визначено можливості практичного використання юридично-психологічних знань у правотворчості та правозастосовній діяльності. За результатами дослідження одержано нові дані про психологічну детермінацію та механізми формування злочинної поведінки, а також про психологічні аспекти вини у разі скоєння умисних і необережних злочинів. Доведено, що принцип наукової обгрунтованості чинного законодавства зумовлює необхідність врахування досягнень правових, психологічних та інших наук. Відзначено, що для забезпечення науково-обгрунтованих засад реалізації у кримінальному судочинстві особистісного підходу у процесі визначення форми та виду винної поведінки необхідно здійснювати аналіз всіх компонентів структури психічного (інтелектуального, вольового та емоційного). За цього інтелектуальний момент прямого й непрямого умислу не тотожні: за прямого у свідомості суб'єкта бажані наслідки конструюються як неминучі, за непрямого - як реально можливі. Розбіжність між прямим і непрямим умислом у вольовому моменті полягає у тому, що першому властиве бажання настання суспільно небезпечних наслідків, а у іншому - позитивне чи нейтральне ставлення до їх настання.

  Скачати повний текст