На підставі вивчення широкого кола архівних джерел проведено комплексний аналіз особливостей функціонування спеціальних дитячих установ УРСР воєнного та повоєнного періодів. Вперше у вітчизняній історичній науці проведено типологізацію даних установ за їх функціональним призначенням, особовим складом вихованців і специфікою діяльності. Досліджено суспільні умови, нормативно-правову базу й організаційне забезпечення роботи установ для дітей з особливим соціальним статусом і потребами. Узагальнено статистичні дані щодо формування мережі спецдитустанов, динаміки їх контингенту. Охарактеризовано умови утримання вихованців, показано об'єктивні труднощі функціонування установ для особливих категорій неповнолітніх громадян. Розкрито роль спеціальних дитячих установ у соціальній реабілітації дітей і підлітків, що постраждали внаслідок війни.

  Скачати повний текст