Здійснено історико-філософський аналіз етико-правового вчення П.Д.Юркевича у контексті науково-теоретичного осмислення проблеми співвідношення категорій моралі та права. В антрополого-екзистенційному аспекті розглянуто ідею моральної свідомості людини. Досліджено поняття серця та любові як бази моральних взаємовідносин у суспільстві. З'ясовано роль моральних законів та значення права у системі моральних ідей суспільства. Проаналізовано ідею справедливості як основу концепту морально-правових відносин. З'ясовано критерії розмежування моралі та права у контексті концепції природного права. Розкрито суть тези про взаємозв'язок, взаємовплив і взаємообгрунтування категорій моралі та права у філософії П.Д.Юркевича.

  Скачати повний текст

Здійснено загальнотеоретичне юридичне дослідження взаємозв'язку держави та права, який базується на концепції "симфонія влад". Запропоновано визначення "симфонії влад" як гармонійної взаємодії, але не з метою злиття світської та церковної влад на основі цінностей моралі, православ'я, права, а з метою досягнення суспільного миру, злагоди та благополуччя, відродження та утвердження духовності. Висвітлено основні моделі відносин християнської церкви та держави. Доведено, що "симфонія влад" є характерною тільки для православної цивілізації. Проаналізовано вітчизняну традицію втілення у життя концепції "симфонії влад", а також правові засади державно-церковних відносин держави та церкви у сучасній Україні.

  Скачати повний текст

У ході дослідження обгрунтовано, що проблема дуалізму та синтезу цілей природного та позитивного права має важливе значення для розвитку сучасної теорії права. Обгрунтовано принцип процедурної коректності як теоретико-правовий інструмент синтезу цілей природного та позитивного права. Цей принцип є єдністю, цілісністю "формальної коректності"та "моральної коректності" у всіх юридичних процедурах, зокрема, під час прийняття політико-правових і судових рішень. Доведено, що зміст сучасних теоретичних дискусій між прихильниками та супротивниками природного права демонструє, що відбувається процес зближення їхніх позицій, певний консенсус у підходах до праворозуміння як парадигми юридичної науки та основи правової системи. У контексті синтезу цілей природного та позитивного права продемонстровано об'єктивний характер і статус єднальних юридичних рішень - юс-конвенцій, а також зміст правил, принципів, стратегій та процедур прийняття таких рішень.

  Скачати повний текст

Проведено наукове узагальнення філософсько-правових засад формування та розвитку естетичної культури юриста. Сформульовано дефініції та здіснено всебічний аналіз поняття, принципів, функцій, методів і категорій даної культури як однієї з основних складових у формуванні особи правника у контексті сучасних підходів. Побудовано філософсько-правову концепцію естетичної культури юриста з урахуванням сучасних вимог, нових ідей і потреб здійснення юридичної діяльності юристом-професіоналом. Результати дослідження мають практичне значення щодо формування зазначеної культури юриста, філософсько-правового розгляду цього процесу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано етнічні, соціальні, культурні ознаки національної правосвідомості запорозького козацтва на прикладі судової системи Запорозької Січі XVII - XVIII ст. Досліджено особливості формування правової свідомості, визначено її види та структуру. Висвітлено питання щодо феномену національної правосвідомості, її значення в реконструкції судової системи держави. Розглянуто принципи судочинства військової демократії Запорозької Січі та визначено можливості їх відображення в теоретичних розробках Концепції судово-правової реформи в Україні.

  Скачати повний текст

Розроблено шляхи удосконалення методології кримінально-процесуальної законотворчості, а також філософсько-правовий і концептуально-методологічний апарат у сучасній філософії права. Визначено зміст і соціальну цінність правового гуманізму як чинника реформування українського кримінально-процесуального права. Доведено, що правовий гуманізм є головним принципом юриспруденції. Проаналізовано взаємозв'язок правових і гуманістичних засад у кримінальному процесі. Розроблено практичні рекомендації щодо втілення провідних ідей європейського гуманізму під час удосконалення сучасного кримінально-процесуального права України, зазначено, що такий підхід має важливе практичне значення, може сприяти теоретичному забезпеченню та практичному насиченню гуманістичним змістом положень кримінально-процесуального законодавства та діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз теоретико-методологічних і практико-прикладних аспектів щодо співвідношення законності та справедливості. Проаналізовано історико-правовий аспект ідей взаємозумовленості та взаємозалежності законності та справедливості у працях вчених античності, середньовіччя, відродження, просвітництва та Нового часу. Висвітлено методологічні проблеми законності. Визначено суть поняття, сфери й аспекти її прояву. Розмежовано принципи та вимоги законності, які характеризують оптимальні напрямки дослідження даного феномену та його співвідношення зі справедливістю. Проведено змістовий аналіз дослідженого співвідношення у сфері юридичної діяльності. Визначено взаємодію моральності, справедливості та законності у процесі правового впливу на суспільство, взаємозалежності та справедливості у процесі правового впливу на суспільство, взаємозалежності та справедливості у процесі реалізації права та характеристики особливостей вияву принципів і вимог законності у правозастосуванні.

  Скачати повний текст

Визначено методологічні та методичні засади соціологічного дослідження правосвідомості, її змісту та структури. Розкрито поняття "інфраправо" та категорії, наближені до нього за змістом, розглянуто прояви цього феномену в соціальному житті України, формування на його підставі відповідних типів правосвідомості. Обгрунтовано тезу щодо інфраправа в сучасному суспільстві, що є соціальним інститутом, який має не лише позитивні для суспільства функції, але й дисфункції.

  Скачати повний текст

З'ясовано імперативну дію моралі у професійній діяльності слідчого. Досліджено суть методології слідчої діяльності, роль імперативності моралі у праві та професійній етиці слідчого. Подано філософсько-правове обгрунтування процесу імперативізації моралі у його професійній діяльності. Сформульовано дефініції та здійснено всебічний аналіз морального імперативу у позитивному праві. Доведено, що імператив моралі зумовлений природним правом, а у позитивному праві він має спонукальний характер.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне наукове узагальнення теоретичних засад, які є основою інтелектуальної культури юриста. Розглянуто поняття інтелекту, проведено його психолого-юридичний аналіз, проаналізовано види та функції інтелекту. Досліджено особливості функціонування інтелектуальної культури юриста, її формування та застосування, функції й основні завдання. Установлено чинники впливу на її формування у контексті сучасної філософсько-правової доктрини.

  Скачати повний текст

Досліджено змість категорії "суспільна мораль" в конституційно-правовій науці. Визначено особливості конституційно-правового регулювання відносин у сфері захисту суспільної моралі, проаналізовано Конституцію та закони України як правову основу захисту суспільної моралі, обгрунтовано необхідність встановлення конституційних обмежень прав і свобод людини з метою її захисту. Досліджено конституційно-правовий механізм захисту суспільної моралі, особливості та міханізм реалізації юридичної відповідальності за порушення законодавства у даній сфері. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законодавства України у сфері захисту суспільної моралі.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення сучасних наукових джерел, міжнародно-правових актів і законодавства України та практики їх застосування проведено комплексне філософсько-правове дослідження людської гідності як антропологічного базису права. Визначено особливості виникнення та розвитку ідеї людської гідності у філософсько-правовій теорії від часів античності до сучасного періоду. Проаналізовано вплив людської гідності на формування природного та позитивного права (міжнародного та внутрішньодержавного). Запропоновано нове тлумачення гідності, що складається з таких елементів: об'єктивної сторони (людська гідність) і суб'єктивної (гідність людини); суб'єкта (носій) та об'єкта (сутність, змістовна сторона) гідності. Сформульовано визначення поняття людської гідності, що є самоцінністю та суспільною значимістю людини як біосоціодуховної істоти, яка визначається існуючими суспільними відносинами, не залежить від конкретної людини і має бути рівною для всіх людей.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретико-правовий аспект маргінальної поведінки особи. Розкрито основні теоретико-методологічні підходи щодо дослідження феномена маргінальної особистості через аналіз сутності, особливостей структури та соціального механізму її розвитку. Досліджено взаємозв'язок макро- та мікросередовищних факторів маргінальної поведінки, які впливають на класифікацію маргінальних прошарків українського суспільства. Доведено, що девіантна правова свідомість як маргінально-правове відображення перехідного буття спричиняється до виникнення таких форм маргінальності суспільства, як правовий нігілізм і міграційні процеси. Обгрунтовано фактори, які знижують процеси маргіналізації в Україні у контексті запобігання злочинності.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію категорійного осмислення свободи, рівності, справедливості, праці в історії філософії права, релігійних та етико-ідеологічних систем, предметно-методичні засади філософії трудового права як галузі філософського права, трудові правовідносини в нормативно-догматичному та нормативно-критичному дискурсі, синергетичний підхід як антитезу позитивістського редукціонізму й етицизму природного права в розумінні трудового права та трудових правовідносин. Встановлено та доведено, що аксіологічні градації домінування тієї чи іншої цінності можуть бути визначені за умовної тринарної шкали, на крайніх полюсах якої розміщено відповідні аксіологічні екстремуми, що не дають змоги досягти оптимуму в трудових правовідносинах, а між ними - певна точка оптимуму, досягнення якої є бажаним з погляду балансування між свободою, рівністю та справедливістю в трудовому праві з погляду законодавця.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз моралі та права як феноменів соціального буття у період трансформації суспільства у аспекті їх взаємодії, взаємопроникнення, взаємообумовленості на початку нового тисячоліття. На базі діалектичного методу, синергетики та компаративістики розглянуто основні риси та права за умов глобалізаційних процесів. Визначено основні тенденції їх розвитку в Україні. Досліджено загальне та відмінне компонентів моральної і правової систем, а саме: норм пріоритетних соціальних регуляторів. Проаналізовано особливості механізму морального та правового регулювання у транзитивний період суспільно-історичного розвитку нашої держави. Констатовано властивості моралі та права встановлювати аксіологічні координати, які дозволяють моделювати цивілізовану практику соціально-комунікативної діяльності в Україні. Як основні константи висвітлено морально-правову відповідальність і справедливість, пошану до відчуття власної гідності соціальних суб'єктів.

  Скачати повний текст

Доведено, що мораль є невід'ємним елементом саморегуляції та самоорганізації життєдіяльності людини та суспільства. Розглянуто мораль як світоглядно ціннісну та мотиваційно стимулювальну основу державотворчої діяльності людини, що виступає суб'єктом організаційно-політичних інтересів, потреб і духовно-моральних цінностей, ідеалів, переконань і прагнень. З'ясовано, що моральна мотивація державотворчої діяльності являє соблю складну структуровану систему ціннісних орієнтацій особистості, що визначають характер її нормотворчого спілкування в соціумі, мету та зміст державотворчої діяльності.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз соціально-філософського феномену морально-правового конформізму як однієї з найпоширеніших форм деформації соціальної свідомості. Феномен морально-правового конформізму розглянуто в онтологічному та гносеологічному контекстах у "світ-системному" аспекті як у процесі інтеграції України до світової спільноти, на рівні внутрішньої трансформації суспільства, а також на рівні взаємозв'язку "свій - чужий". Проаналізовано аксіологічний вплив концептів "мораль", "моральність", "право" на формування соціальної свідомості та виникнення морально-правового конформізму.

  Скачати повний текст

Досліджено зміст, структуру, функції, механізми формування та динаміку феномену правосвідомості у контексті посткласичної парадигми праворозуміння. Запропоновано трактування теоретичних концептуалізацій у галузі правової онтології та інтегральних підходів до вивчення форм буття й осмислення права. Розроблено варіант побудови комплексної теорії правосвідомості, синтезованої на базі інтегративної концепції правової реальності, складовими якої є соціально-онтологічні, антропологічні та ціннісно-комунікативні буттєві фактори правової належності. Виявлено та систематизовано принципові механізми онтологічного впливу на формування нормативних цінностей і смислових орієнтирів права (на суспільному й індивідуальному рівнях правосвідомості), а також на характер, способи й ефективність їх реалізації в системі суспільних відносин. Обгрунтовано практичну значущість такого підходу до права та правоусвідомлення в контексті утвердження пріоритетності правових засад в організації людського буття. Наведено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правових засобів стимулювання демократичних перетворень у сфері соціально-економічних і політичних основ життя суспільства та у царині громадянської правосвідомості.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічну характеристику онтологічних функцій права. Розглянуто функцію як філософську категорію, функцію права. Здійснено класифікацію функцій права. З'ясовано зміст онтологічних функцій права, запропоновано їх структуру та види. Подано філософське обгрунтування методології дослідження даних функцій. Доведено значущість методологічних засад функцій права для формування позитивного права. Проаналізовано аспекти усвідомлення та здійснення онтологічних функцій права від Давнього світу до сучасного періоду. Зазначено, що у XXI ст. розпочався другий ренесансний період щодо природно-правових функцій у позитивному праві.

  Скачати повний текст

Досліджено основоположні принципи права, розкрито їх нормативний зміст і розглянуто засоби реалізації у правовій системі. У системі загальних принципів права виділено групу основоположних принципів, розглянуто їх характерні ознаки. Систематизовано підстави для обов'язкового звернення до принципів права. Розкрито зміст таких основоположних принципів права, як справедливість, рівність, свобода, гуманізм. Продемонстровано прояв у праві об'єктивної та суб'єктивної, а також формальної, змістовної та процедурної справедливості. Розкрито сутність сучасного принципу рівності як диференційованої рівності з можливістю позитивних дій. Доведено існування зв'язку між правом і свободою у її негативному та позитивному аспектах. Виявлено тенденцію щодо збільшення значення принципу гуманізму у сучасному праві. Розглянуто верховенство права як похідну основоположних принципів права, що формує відповідний образ правової системи та визначає умови, що дозволяють втілити його в реальність. Розкрито сутність принципу правової визначеності та пропорційності як об'єктивних гарантій існування верховенства права, принципу добросовісності - як його суб'єктивної умови.

  Скачати повний текст