Досліджено теоретико-історичні основи етатистської парадигми державознавства. Окреслено загальні засади взаємодії держави і суспільства. Досліджено проблему ціннності держави. Розкрито поняття, види та особливості сучасної держави. Сформульовано поняття етатизму та етатистської держави, виявлено її ознаки. З'ясовано особливості сучасної етатистської держави. Виявлено єство та особливості статики й динаміки сучасної етатистської держави та запропоновано шляхи корекції можливих недоліків їх функціонування.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення поняття "державно-правові засади громадянського суспільства" та обгрунтовано їх структуру. Згідно з виявленими критеріями вперше класифіковано державно-правові засади громадянського суспільства та виділено їх основні функції. Запропоновано періодизацію процесу становлення та розвитку ідеї громадянського суспільства у вітчизняній і зарубіжній філософській і політико-правовій думці. Досліджено еволюційні зміни у визначенні основних державно-правових принципів залежно від ступеня зрілості громадянського суспільства та проаналізовано стан правового забезпечення формування його основних інститутів. Виявлено недосконалість правового регулювання у сфері економічного розвитку, внаслідок якої неможливе утворення "середнього класу" як основи громадянського суспільства. Вперше здійснено класифікацію його інститутів. Обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення конституційного законодавства як правової бази громадянського суспільства шляхом закріплення норм щодо поняття та визначення основних характеристик діяльності його інститутів та їх взаємодії з державними органами влади.

  Скачати повний текст

Досліджено основоположні принципи права, розкрито їх нормативний зміст і розглянуто засоби реалізації у правовій системі. У системі загальних принципів права виділено групу основоположних принципів, розглянуто їх характерні ознаки. Систематизовано підстави для обов'язкового звернення до принципів права. Розкрито зміст таких основоположних принципів права, як справедливість, рівність, свобода, гуманізм. Продемонстровано прояв у праві об'єктивної та суб'єктивної, а також формальної, змістовної та процедурної справедливості. Розкрито сутність сучасного принципу рівності як диференційованої рівності з можливістю позитивних дій. Доведено існування зв'язку між правом і свободою у її негативному та позитивному аспектах. Виявлено тенденцію щодо збільшення значення принципу гуманізму у сучасному праві. Розглянуто верховенство права як похідну основоположних принципів права, що формує відповідний образ правової системи та визначає умови, що дозволяють втілити його в реальність. Розкрито сутність принципу правової визначеності та пропорційності як об'єктивних гарантій існування верховенства права, принципу добросовісності - як його суб'єктивної умови.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз неотомістичної концепції прав людини, відображеної у документах та інших джерелах соціальної доктрини католицизму. Проаналізовано еволюцію праворозуміння неотомізму у ХХ ст. На основі розгляду теоретико-методологічних, ціннісно-антропологічних і соціально-етичних основ даної концепції розкрито евристичні можливості інтерпретації поняття гідності людини у католицизмі, подано загальнотеоретичну характеристику феномену прав людини у сучасному неотомізмі. Визначено внесок природно-правової доктрини католицизму у загальноцивілізаційний процес осмислення антропологічних основ прав людини та встановлено вплив міжнародно-правової ідеології прав людини на її соціальну доктрину.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено актуальні проблеми визначення об'єкта, предмета, меж і структури історико-правового пізнання, проаналізовано сучасний стан та основні етапи становлення та розвитку теоретичного вчення. Сформовано багатомірну модель об'єкта та узагальнено характеристику предмета історико-правового пізнання. У контексті вивчення сучасного стану епістемологічних досліджень на основі узагальнення новітніх тенденцій світової історичної науки та постмодерністського історичного дискурсу виявлено шляхи оновлення та збагачення історико-правового знання, зокрема розглянуто можливості його антропологізації. Обгрунтовано гіпотезу про складний і багатогранний характер явища історико-правового пізнання, що не обмежується традиційними історико-правовими науковими дисциплінами. Обгрунтовано необхідність формування нових напрямків у галузі історико-правового пізнання, зокрема універсальної історії та історіософії права, а також правової епістемології. Сформульовано концепцію оновлення історичного пізнання права.

  Скачати повний текст

Розглянуто організацію та діяльність сучасної держави за екстремальних ситуацій з використанням вітчизняного досвіду нормування та функціонування державних органів і місцевого самоврядування у разі введення надзвичайного стану та виникнення стихійних лих і техногенних катастроф. Визначено поняття й ознаки сучасної держави. Показано необхідність зміни номенклатури функцій держави за сучасних умов. Виділено особливості буття держави в епоху постмодерну. Виявлено зв'язок глобалізації та діяльності держави за екстремальних умов. Обгрунтовано формування специфічого правового інституту "надзвичайні стани". Висвітлено особливості правового регулювання діяльності державних органів України й органів місцевого самоврядування за екстремальних ситуацій.

  Скачати повний текст