Розроблено концептуально-методологічну базу сучасної соціальної екології з метою вивчення та аналізу глобальних і регіональних екологічних проблем, які є життєво значущими. Обгрунтовано, що єдине концептуальне поле соціальної екології будується на основі сучасного осмислення традиційної натурфілософії, соціально-філософського аналізу накопичених людством екологічних знань, практичного досвіду розв'язання екологічних проблем, усвідомлення об'єктивності природних закономірностей та взаємозв'язків між компонентами системи "людина - природа - суспільство". Доведено, що найбільш ефективним шляхом у розв'язанні завдань охорони та захисту навколишнього середовища є комплексний підхід, який полягає у поєднанні соціально-психологічних, аксіологічних, економічних, політико-правових та інших аспектів даної проблеми.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз проблеми відповідальності в управлінні. Наведено підхід до побудови її структури. Показано, що відповідальність завжди пов'язана з нормами діяльності та може бути введена тільки там, де вони існують. Розглянуто загальні умови відповідальності та з'ясовано наявність норм діяльності, виділено каузальний зв'язок, свободу волі та передбаченість. Доведено, що відповідальність є відношенням рефлексії - відповідальності індивідів і відповідальності суспільства, членами кого вони є, взаємопов'язані.

  Скачати повний текст

Розроблено модель формування громадянського суспільства. Доведено пріоритетний вплив стану розвитку громадянського суспільства на процес гармонізації українського соціуму. З використанням синергетичного підходу розкрито сутність поняття "громадянське суспільство", визначено внутрішнє джерело його розвитку. Розглянуто сучасні уявлення про громадянське суспільтво, показано специфіку моделей аристотелівської та боденівської традицій. Розкрито сутність взаємозв'язку економіки та політики як закономірності розвитку громадянського суспільства, а взаємодії громадянського суспільства та держави - як закономірності розвитку соціуму. Досліджено вплив на державу та соціум громадянського суспільства як універсальної форми суспільної самоорганізації. Доведено небезпечність для України ліберальних моделей громадянського суспільства. Встановлено, що основною умовою гармонізації суспільного розвитку України є забезпечення системного підходу щодо оптимізації розвитку громадянського суспільства, держави та соціуму.

  Скачати повний текст

На підставі всебічного аналізу конкретних соціальних практик, а також класичної та новітньої соціально-філософської літератури доведено евристичний сенс розгляду проблеми держави та громадянського суспільства крізь призму їх конкретно-історичної взаємодії для побудови громадянського суспільства та демократичної правової держави в Україні. З'ясовано, що між державою та громадянським суспільством можуть існувати різні відносини - від антагонізму до взаємопідтримки, співробітництва, а "консенсус" держави та громадянського суспільства зникає, коли держава перетворюється з демократичної на авторитарну чи тоталітарну. Розкрито природу, структуру та внутрішню цінність громадянського суспільства як особливої політико-правової системи. Досліджено зміст та основні напрямки зміни завдань та функцій сучасної держави, поступове перетворення її до демократичної, соціально-відповідальної держави, з домінуванням в ній не репресивних, а субсидіарних функцій. Розкрито внутрішній механізм сутнісного взаємозв'язку феномену громадянського суспільства з такою фундаментальною умовою людського буття, як свобода. Розкрито, що головним атрибутивним чинником формування правової держави та громадянського суспільства є зрілість його соціальних відносин. Доведено, що інтенсивність процесу соціальної мобільності є одним з важливих показників зрілості правової держави та громадянського суспільства, втіленням такої їх принципової характеристики, як відкритість.

  Скачати повний текст

Проаналізовано етнічні, соціальні, культурні ознаки національної правосвідомості запорозького козацтва на прикладі судової системи Запорозької Січі XVII - XVIII ст. Досліджено особливості формування правової свідомості, визначено її види та структуру. Висвітлено питання щодо феномену національної правосвідомості, її значення в реконструкції судової системи держави. Розглянуто принципи судочинства військової демократії Запорозької Січі та визначено можливості їх відображення в теоретичних розробках Концепції судово-правової реформи в Україні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано положення, що джерелом розвитку влади є протиріччя між ціннісними орієнтирами суспільства й існуючою парадигмою влади. Протиріччя вирішуються за узгодження принципів вертикалі чи горизонталі влади з ціннісними орієнтирами на підставі парадигми влади авторитету, або через відміну цінностей ідеологічними кліше та домінуванням авторитету влади. За умов формування інформаційного суспільства знову назріла заявлена криза. Умови існування сучасного суспільства дозволяють стверджувати щодо реальності подолання кризи за кожним із заявлених сценаріїв. Специфічні умови буття української влади дозволяють констатувати початок перетворення в життя ознак вертикалі влади, що має відображення у проекті "національної держави". Але на рівні належного, більш перспективним представляється проект "громадянське суспільство", який більш повною мірою відповідає логіці розвитку влади у загальному масштабі.

  Скачати повний текст

Здійснено історичну реконструкцію формування ідеї природного права у європейській філософській традиції. Розкрито взаємозв'язок змін в основних концептуальних засадах філософського знання та формуванні основних підходів щодо обгрунтування ідеї природного права. Виявлено та розкрито особливості типів філософсько-світоглядного обгрунтування ідеї природного права: натуралістично-космологічний, теологічний, раціоналістичний. Висвітлено основні напрями сучасних концепцій відродження ідеї природного права, проаналізовано тенденції щодо відродження класичного типу обгрунтування ідеї природного права. Розкрито особливості інтерпретації сутності природного права й основних його ціннісних складових у межах концепцій відродженого природного права.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність інтегративної ідеології, її місце в системі ідеологічних засад адміністративного реформування. На підставі системного підходу висвітлено структуру суспільного ідеологічного поля та місце в ньому інтегративної ідеології. Запропоновано структурно-функціональну схему інтегративної ідеології українського перехідного суспільства, розкрито ціннісний зміст інтегративної ідеології та сутність поняття "українська національна ідея". Наведено результати соціологічного опитування державних службовців та результати політологічного аналізу чинного законодавства й офіційних промов глави держави та урядовців на предмет виокремлення інтегруючих ідеологем. Визначено шляхи впровадження та поширення інтегративної ідеології. Розроблено рекомендації щодо застосування результатів дослідження в теорії та практиці адміністративного реформування.

  Скачати повний текст

В історичному й онтологічному аспектах проведено соціально-філософський аналіз інформаційної безпеки як соціокультурного феномена, що є складною багаторівневою функціональної системи та невід'ємною складовою системи забезпечення національної безпеки в цілому. Розкрито сутність і зміст інформаційної безпеки у системі зв'язків і відношень за сучасних умов. Наведено результати дослідження інформаційної безпеки України як складної, динамічної, цілісної системи, компонентами якої є підсистеми безпеки особи, держави та суспільства. Проаналізовано зовнішні та внутрішні загрози безпеці України в інформаційній сфері. З'ясовано, що інформаційні технології змінюють саму людину, її мислення, можливості, спосіб і ритм життя, систему цінностей. Доведено, що інформаційна сфера стала осередком економічних, соціальних, політичних конфліктів у суспільстві. Виявлено, що держава в цілому зазнала певних якісних трансформацій, зроблено висновок, що її роль і значення на міжнародній арені у сучасний період суттєво залежать від розвитку інфосфери. Проаналізовано етичні проблеми розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій, а також глобальні проблем інформаційно-комп'ютерної етики. Обгрунтовано основні підходи щодо оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки України.

  Скачати повний текст

В історико-філософському контексті проаналізовано концепцію природного права та особливості її тлумачення на різних етапах розвитку філософії, починаючи з античності. З'ясовано ступінь реалізації основних принципів історико-філософської концепції природного права - свободи, правової рівності та справедливості у суспільствах різного типу: ліберальному, технократичному, солідаристському, в соціальній державі. Досліджено місце і роль невід'ємних природних прав людини у процесі творення незалежності української держави, громадянського суспільства, у відновленні національної духовності, культури, традицій та норм моралі. Обгрунтовано вирішальний вплив принципів історико-філософської концепції природного права на процеси індивідуалізації та персоніфікації життя людей, що сприяє встановленню усталених норм закононності, моралі, справледливості та їх дійсному функціонуванню як засобів стабілізації за умов перехідного суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження теоретичних основ модернізації системи суспільного управління на засадах соціально-філософської комунікативної парадигми. Основну увагу акцентовано на проблемах управління розвитком європейських метрополій як складних соціально-економічних систем, особливості функціонування, структурна побудова та статус яких обумовлюють необхідність запровадження на їх рівні новітніх управлінських моделей. Запропоновано нове тлумачення поняття "управління" через призму інтерсуб'єктивності, визначено й обгрунтовано сутнісні ознаки комунікативної парадигми в суспільному управлінні. Розроблено практичні рекомендації щодо імплементації положень комунікативної парадигми у вітчизняну політико-адміністративну практику в напряму розвитку партнерської взаємодії між державою та територіями, містом і передмістям.

  Скачати повний текст

Досліджено категоріальний апарат правоутворення, проведено розмежування між нормотворчістю, правотворчістю, законотворчістю та законодавчою діяльністю. Надано всебічну характеристику права як явища культури в аспектах філософсько-правової онтології, методології, гносеології та аксіології. Вивчено процес правотворчості на суб'єктивному, об'єктивному, інтерсуб'єктивному та державному рівнях. Здійснено детальний аналіз культурологічно-антропологічних аспектів правотворчості. Розглянуто культурологічні проблеми правотворчого процесу на Україні.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз моралі та права як феноменів соціального буття у період трансформації суспільства у аспекті їх взаємодії, взаємопроникнення, взаємообумовленості на початку нового тисячоліття. На базі діалектичного методу, синергетики та компаративістики розглянуто основні риси та права за умов глобалізаційних процесів. Визначено основні тенденції їх розвитку в Україні. Досліджено загальне та відмінне компонентів моральної і правової систем, а саме: норм пріоритетних соціальних регуляторів. Проаналізовано особливості механізму морального та правового регулювання у транзитивний період суспільно-історичного розвитку нашої держави. Констатовано властивості моралі та права встановлювати аксіологічні координати, які дозволяють моделювати цивілізовану практику соціально-комунікативної діяльності в Україні. Як основні константи висвітлено морально-правову відповідальність і справедливість, пошану до відчуття власної гідності соціальних суб'єктів.

  Скачати повний текст

Доведено, що мораль є невід'ємним елементом саморегуляції та самоорганізації життєдіяльності людини та суспільства. Розглянуто мораль як світоглядно ціннісну та мотиваційно стимулювальну основу державотворчої діяльності людини, що виступає суб'єктом організаційно-політичних інтересів, потреб і духовно-моральних цінностей, ідеалів, переконань і прагнень. З'ясовано, що моральна мотивація державотворчої діяльності являє соблю складну структуровану систему ціннісних орієнтацій особистості, що визначають характер її нормотворчого спілкування в соціумі, мету та зміст державотворчої діяльності.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз соціально-філософського феномену морально-правового конформізму як однієї з найпоширеніших форм деформації соціальної свідомості. Феномен морально-правового конформізму розглянуто в онтологічному та гносеологічному контекстах у "світ-системному" аспекті як у процесі інтеграції України до світової спільноти, на рівні внутрішньої трансформації суспільства, а також на рівні взаємозв'язку "свій - чужий". Проаналізовано аксіологічний вплив концептів "мораль", "моральність", "право" на формування соціальної свідомості та виникнення морально-правового конформізму.

  Скачати повний текст

З позицій синергетичного підходу проаналізовано організаційний потенціал держави як потенційну готовність і спроможність реалізувати себе в дискурсі саморозгортання соціального організму країни завдяки власним організаційним властивостям, що регулюється розподілом влади між державою та громадянським суспільством. Подано філософську характеристику головних параметрів явища: сутності, змісту та форми, а також на базі системи взаємозв'язків між державою та громадянським суспільством проаналізовано поведінку держави в структурі системи саморегуляції соціального цілого. Розподіл влади в просторі національних і транснаціональних структур подано як параметр управління саморозгортанням соціального світу. Проаналізовано критерії оцінки ефективності поведінки держави в системі саморегуляції цілого. Висвітлено перспективи розвитку організаційного потенціалу національних держав і наддержавних утворень у вимірі космополітичного принципу. Обгрунтовано потенціальні можливості розвитку української держави на шляху до Об'єднаної Європи та становлення інформаційної єдності сучасного світу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку правової реальності романо-германської правової сім'ї у контексті вираження в ній інтелектуальної традиції епохи. Показано, що правова реальність, як специфічна форма відображення духовного потенціалу суспільства постійно перебуває під впливом інтелектуальної традиції конкретного часу, що є необхідним чинником її розвитку. З'ясовано, що саме інтелектуальна традиція визначає настанови правової свідомості та є імпліцитною передумовою юридичного мислення, формування якого відбувається відповідно до логіки норм та закономірностей розвитку конкретної культури. Доведено, що правова реальність сучасної романо-германської правової сім'ї перебуває під потужним впливом постмодерної інтелектуальної традиції на засадах пріоритетності антропоцентризму, єдності суб'єктивності та інтерсуб'єктивності, принципів плюралізму, ціннісного підходу, гуманізму та верховенства права. Доведено необхідність здійснення глибинного та докорінного реформування правової системи України шляхом переосмислення існуючої інтелектуальної традиції у вітчизняній юриспруденції, що зумовить зміну праворозуміння, юридичної доктрини та правосвідомсті. Відзначено, що удосконалення вітчизняного законодавства сприятиме узгодженню змісту й основних парадигм розвитку правових систем України, РЄ та ЄС, а національна система правового забезпечення трансформується у стимулювальний чинник суспільного розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено правосвідомість українського суспільства, її генезу та сучасний стан. Узагальнено основні теоретико-методологічні підходи до визначення її сутності. Обгрунтовано комунікативно-дискурсивну концепцію правосвідомості. Проаналізовано цивілізаційне, історичне й етноментальне підгрунтя правосвідомості українського суспільства, визначено особливості повсякденної правосвідомості українців. Показано корелятивність стану розвитку суспільної правосвідомості та державотворчих процесів в сучасній Україні. Розкрито вплив глобального громадянського суспільства, засобів масової комунікації та правового суспільства на розвиток правосвідомості сучасного українського соціуму. Виокремлено деформації правосвідомості українського суспільства, причини їх виникнення, сутність і наслідки.

  Скачати повний текст

Розкрито основні теоретико-методологічні підходи до дослідження філософсько-правових проблем девіантної поведінки людини. Проаналізовано аспекти становлення людини як особистості у філософсько-правовому вимірі, зокрема, досліджено людину як діалектичне поєднання соціального й індивідуального, як об'єкт рефлексії філософської наукової думки. Розглянуто існуючі соціально-філософські та правові погляди щодо поведінки людини як діяльності. Обгрунтовано становлення людини як фундаментальної проблеми буття індивіда в традиційних суспільствах. Висвітлено тезу про існування девіантної правосвідомості, як формозмістовного феномена перехідного буття права та досліджено мотивацію агресивної поведінки суб'єкта через аналіз причин злочинної поведінки людини в європейській правовій думці.

  Скачати повний текст

Поглиблено наукові уявлення про світоглядні типи свідомості, якими є: міфологія, релігія та філософія, які розглянуто як безпосередні прояви самопізнавальної природи людини в її суб'єктивно-суб'єктній єдності, що надає їм статус духовно-практичної правової волі до життєздійснення. З'ясовано, що індивідуальна свідомість людини виражає її життєві потреби, які в суспільному бутті є способами конституювання правосвідомсті. Доведено, що духовно-мотиваційний суспільно-практичний простір правосвідомості визначається змістовими складовими міфології, яка без будь-яких обмежень проголошує життєві потреби й інтереси людини. Обгрунтовано думку про облагородження правомірності життєвих потреб та інтересів людини духовним потенціалом релігійного світогляду, який соціалізує їх засобом аналітико-критичних обмежень властивого кожній людини і природно-біологічного егоцентризму. Встановлено, що гуманістичне спрямування правової волі людини на розкриття та задоволення сутнісних потреб свого буття відбувається у сфері соціально-філософських визначень свідомості, що базуються на об'єктивному духовно-пізнавальному історичному та розумовому досвіді людства. Доведено, що світоглядно визначене право - це конституювання волі кожного індивіда-громадянина відповідно до сили його бажань, що не порушує суверенітет у просторі того соціуму, який визначається ним як необхідна, законна й обов'язкова умова життєдіяльності. Виявлено, що соціальна філософія як водночас філософія історії є адекватною формою правосвідомої організації суспільно-практичного життя людей, оскільки епіцентром усіх її пізнавальних пошуків є взаємодія волі та мислення, обгрунтування свободи волі та свободи мислення, що в системі права має знайти свої законодавчо-нормативне забезпечення.

  Скачати повний текст