Дисертація присвячена проблемам забезпечення безпеки суб'єктів кримінального процесу. Визначено такі поняття, як небезпека злочинного посягання; безпека; забезпечення безпеки; заходи забезпечення безпеки та їх види. Проаналізовано приводи і підстави як для прийняття, так і скасування рішень про забезпечення безпеки суб'єктів кримінального процесу, розглянуто методичні правила і тактичні основи реалізації заходів забезпечення безпеки, а також системи гарантій оптимального здійснення даного виду діяльності. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства, відомчих нормативних актів і практики їх застосування правоохоронними органами.

  Скачати повний текст

Досліджуються питання захисту порушених злочином майнових та інших прав потерпілих, зокрема, відшкодування завданої злочином шкоди потерпілому з власної ініціативи суду в кримінальному процесі України. Значна увага приділена аналізу правової природи та процесуальних підстав відшкодування завданої злочином шкоди за ініціативою суду в кримінальному процесі. Сформульовано рекомендації, спрямовані на вдосконалення законодавства і судової практики по відшкодуванню завданої злочином шкоди за ініціативою суду в кримінальному процесі України.

  Скачати повний текст

Висвітлюються теоретичні і прикладні аспекти проблеми використання психологічних знань адвокатом-захисником для підвищення ефективності кримінального процесу. На основі праць юристів, психологів та досліджень автора розкриваються суть психологічного пізнання у кримінальному процесі, його юридичні й психологічні передумови, аналізуються особливості застосування психологічних знань адвокатом. Здійснена психологічна характеристика адвокатської діяльності та її вимог до особистості, на основі проведеного дослідження розроблена психограма адвоката-захисника. Викладено рекомендації і пропозиції щодо психологічного забезпечення адвокатської діяльності, яке повинне здійснюватись по таких напрямах : 1) залучення адвокатом різних форм психологічного пізнання (використання можливостей психологічної консультації, висновків судово-психологічної експертизи, взаємодія з фахівцем-психологом); 2) безпосереднє використання психологічних знань адвокатом, який отримав психологічну підготовку. Остання передбачає розвиток загальної психологічної культури та формування спеціальної психологічної підготовленості.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному розгляду теоретичних і практичних проблем і шляхів їх вирішення щодо формування та реалізації на досудових стадіях кримінального судочинства кримінально-процесуальної активності потерпілого. Результатом дослідження є розкриття природи кримінально-процесуальної активності потерпілого у кримінальному судочинстві, теоретичне обгрунтування та формулювання на даній підставі пропозицій щодо доповнення і зміни діючого законодавства, а також включення запропонованих положень у новий Кримінально-процесуальний кодекс України.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань, пов'язаних з дослідженням проблем правового статусу особи, що потерпілої від злочину. Проаналізовано норми кримінально-процесуального закону, що регламентують статус особи, потерпілої від злочину на досудових стадіях процесу. З'ясовано сутність, правову природу шкоди, заподіяної злочином, виявлено можливість участі юридичної особи в кримінальному процесі як потерпілого, визначено форми та засоби відшкодування шкоди потерпілому в досудових стадіях і вплив його віктимної поведінки на відшкодування шкоди від скоєння злочину. На базі цього сформульовано поняття особи, яка постраждала від злочину, та визначено її правовий статус. Обгрунтовано необхідність закріплення правового статусу нового суб'єкта кримінального процесу - постраждалого, визначено поведінку потерпілої від злочину особи як елемент предмету доказування та її вплив на відшкодування заподіяної шкоди.

  Скачати повний текст

Досліджено історичний розвиток ідеї реалізації у кримінальному процесі майнової відповідальності за злочин, заподіяний постраждалому та провадження справи за цивільним позовом про компенсацію моральної шкоди у вітчизняній судовій практиці. Зіставлено підходи до інтерпретації поняття "моральна шкода" у юриспруденції та кримінально-процесуальному правозастосуванні. Визначено підставу, предмет, зміст і форму цивільного позову про компенсацію моральної шкоди, суб'єктний склад кримінально-процесуальних правовідносин у процесі здійснення компенсації моральної шкоди. Проаналізовано особливості доказування цивільного позову про компенсацію моральної шкоди, в тому числі за допомогою експертного дослідження психологічного стану потерпілого. Змодельовано варіанти вирішення цивільного позову про компенсацію моральної шкоди по суті. Розроблено методологію визначення розміру майнового стягнення за заподіяні страждання на користь потерпілого у разі задоволення цивільного позову. Порівняно шляхи вирішення проблем, виявлених у вітчизняній практиці компенсації моральної шкоди у кримінальному процесі та в інших правових системах. Наведено пропозиції до чинного та Кримінально-процесуального кодексу України та відповідного проекту щодо компенсації моральної шкоди за цивільним позовом.

  Скачати повний текст

Визначено, що імунітетом у кримінальному судочинстві є сукупніть виняткових правових норм, частина яких належить до міжнародного публічного та національного конституційного права, законодавства про судоустрій, а також до кримінально-процесуального права. Обгрунтовано необхідність узагальнення правових норм про імунітет, що містяться у різних нормативно-правових актах, виходячи з найголовнішого значення норм Конституції України та потреби гармонізації норм національного законодавства з міжнародно-правовими договорами. Розвинуто положення, що імунітет певних посадових осіб у сфері кримінального процесу визначається Конституцією України, яка є законом прямої дії. Зазначено, що недоторканість Президента України, народних депутатів України, суддів покликана забезпечити правомірність притягнення їх до кримінальної відповідальності та застосування заходів кримінально-процесуального примусу. Внесено пропозиції щодо подальшого розвитку законодавства про імунітет Президента України, доведено необхідність вилучення з числа гарантій недоторканості народних депутатів України надання згоди Верховною Радою України на притягнення до кримінальної відповідальності, усунення інших існуючих обмежень стосовно проведення слідчих дій відносно цих осіб, обгрунтовано потребу в обмеженні імунітету лише гарантіями за умов застосування заходів процесуального примусу. Сформульовано пропозиції щодо необхідності розглядати імунітет свідків у контексті конституційного права особи давати (чи відмовити давати) показання стосовно власної поведінки виключно з власної волі. Наведено аргументи стосовно подальшого вдосконалення кримінально-процесуальних норм, згідно з якими забезпечується реалізація конституційного права особи відмовитись давати будь-які показання щодо своїх близьких родичів та членів сім'ї. На підставі аналізу законодавства доведено, що вирішення питань захисту таємниці довірених відомостей, які складають таємницю особистого життя громадянина, потребує чіткого та однозначного нормативного закріплення в КПК України кола суб'єктів, на яких поширюється обов'язок зберігати такі відомості, а також визначено правову природу таких відомостей.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми механізму реалізації конституційного права особи на правову допомогу на досудових стадіях кримінального процесу. Досліджено генезис інституту правової допомоги в державі. Визначено зміст досліджуваного виду права на стадії порушення кримінальної справи, у процесі провадження дізнання та під час досудового слідства. Визначено суб'єкти одержання і надання досудової правової допомоги, встановлено їх процесуальні функції. Проаналізовано процесуальний статус адвокатів захисника та представника. Охарактеризовано особливості реалізації права на правову допомогу неповнолітніми, особами з психічними та фізичними вадами та такими, статус яких чітко не визначений. Наведено пропозиції щодо удосконалення кримінально-процесуального законодавства з метою підвищення ефективності надання правової допомоги на досудових стадіях кримінального процесу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано різноманітні види віктимної поведінки потерпілих від тяжких насильницьких злочинів проти життя та здоров'я особи. Розроблено типологію жертв даного виду злочинів. Поглиблено теоретичне розуміння, поняття, структуру та зміст віктимогенної ситуації, розкрито її криміногенну роль. Запропоновано комплекс заходів щодо віктимологічного попередження тяжких насильницьких злочинів.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні та практичні питання, пов'язані з проблемами удосконалення правових засад реалізації функції обвинувачення у кримінальному процесі. Розкрито суть даного поняття та способи його реалізації, визначено позитивні та негативні наслідки обвинувачення, досліджено механізм відшкодування шкоди, що була завдана особі суб'єктами обвинувачення. Обгрунтовано концептуальну схему наукових та прикладних положень щодо удосконалення реалізації функції обвинувачення, наведено пропозиції та рекомендації щодо розв'язання проблем її правового забезпечення у діяльності відповідних органів, запропоновано зміни до законодавчих актів України у контексті досліджуваного питання.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми правового регулювання захисту у справах неповнолітніх у кримінальному судочинстві. Встановлено фактори, що визначають необхідність посиленого захисту неповнолітніх, розкрито зміст та значення права на захист і права на захисника. З'ясовано основне завдання захисника у даній категорії справ, визначено особливості його процесуального статусу. Розглянуто питання захисту у справах про застосування примусових заходів виховного характеру. Здійснено аналіз правових норм інституту захисту у справах неповнолітніх. Проведено дослідження ефективності захисту неповнолітніх у кримінальному процесі. Сформульовано ряд пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства та правозастосовної практики з метою підвищення ефективності захисту неповнолітніх.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми правового регулювання статусу обізнаних осіб у кримінальному судочинстві та їх правовідносин з дізнавачем і слідчим. Уточнено визначення поняття обізнаних осіб, наведено класифікацію їх типів у кримінальному судочинстві. Обгрунтовано тезу про допоміжну функцію (сприяння органам дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду у встановленні обставин справи) обізнаних осіб у кримінальному процесі. Визначено структуру та запропоновано нормативну модель кримінально-процесуального статусу обізнаних осіб (експерта, спеціаліста), який включає: процесуальні права та їх гарантії, процесуальні обов'язки та ретроспективну відповідальність за їх невиконання. Досліджено правовідносини дізнавача та слідчого з обізнаними особами під час перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини та події, а також у процесі досудового розслідування. Наведено пропозиції щодо удосконалення КПК та інших нормативно-правових актів України, спрямованих на підвищення ефективності взаємодії дізнавача та слідчого з обізнаними особами.

  Скачати повний текст

Висвітлено зміст поняття та юридичну сутність інтересів у кримінальному процесі, класифіковано їх види та визначено особливості прояву на досудових і судових стадіях судочинства. Узагальнено теоретичні положення щодо співвідношення суспільних та особистих інтересів у кримінальному процесі. Обгрунтовано шляхи вирішення спірних питань, які виникають внаслідок конфлікту між даними видами інтересів. Внесено пропозиції до чинного Кримінально-процесуального кодексу та проекту нового КПК України щодо усунення протиріч між суспільними та особистими інтересами у кримінальному судочинстві, наведено рекомендації щодо удосконалення законодавчого врегулювання їх взаємодії.

  Скачати повний текст

Комплесно та системно розглянуто питання стосовно з'ясування юридичної природи законного представництва у кримінальному процесі. З'ясовано коло обставин, необхідних для виникнення законного представництва у сфері кримінального судочинства. Досліджено сукупність ознак, які визначають місце та роль законного представника у справі та характеризують його як самостійного суб'єкта процесуальної діяльності. Значну увагу приділено розкриттю особливостей здійснення законного представництва обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та свідка за стадій порушення кримінальної справи, досудового розслідування, судових стадій процесу та стадії виконання вироку.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність введення додаткових гарантій забезпечення законності під час проведення невідкладних слідчих дій у особовому режимі. Аргументовано необхідність установлення у кримінально-процесуальному законі загальної норми про забезпечення поваги, честі та гідності особи й охорону приватного життя під час проведення невідкладних слідчих дій. Зазначено щодо необхідності обов'язкового законодавчого регламентування випадків проведення у невідкладному режимі, без рішення суду, обшуку, виїмки та огляду житла чи іншого володіння особи. За цього протягом доби законність цих дій та одержання доказів має бути перевірена судом. Розвинуто підхід щодо умов участі понятих у проведенні слідчих дій, зокрема невідкладних. Запропоновано підхід до визначення принципу конституціоналізму як інструменту забезпечення прав і свобод особи у кримінальному процесі, зокрема на досудових стадіях у разі проведення невідкладних слідчих дій та обгрунтовано пропозицію щодо його відображення у проекті Кримінально-процесуального кодексу України. Доведено необхідність скорочення терміну затримання особи, що підозрюється у вчиненні злочину. Розвинуто положення щодо характеристики меж судового контролю.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні питання правового регулювання залучення свідка до кримінального судочинства, а саме - правовій регламентації його правового статусу. Проаналізовано положення чинного законодавства та положення проекту КПК України щодо змісту прав і обов'язків свідка, запропоновано обмежити виконання обов'язків цим суб'єктом певними рамками. Сформульовано висновок про участь свідка у правовідносинах, взаємопов'язаних і невзаємопов'язаних з доказуванням, якими є: правовідносини щодо одержання відшкодування витрат, зумовлених викликом для дачі показань; оскарження дій дізнавача та слідчого; забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законом. Визначено недоліки їх правового регулювання, а також сформульовано конкретні положення щодо його удосконалення. Доведено наявність у свідка законного інтересу та внесено пропозиції стосовно механізму забезпечення свідка правом на правову допомогу під час їх відстоювання. Вивчено спірні питання наділення правовим статусом свідка осіб, які виконували оперативно-розшукові заходи, проводили дізнання, були слідчими або понятими. Зроблено висновок про неможливість наділення їх правовим статусом свідка у тій же справі. Визначено правову природу особи, відносно якої є дані про її причетність до вчинення злочину: але немає підстав для наділення її статусом підозрюваного. Наголошено на доцільності її допиту як свідка з дотриманням меж предмету показань цього суб'єкта кримінального процесу.

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс теоретичних і практичних проблем реалізації інституту моральної шкоди у кримінальному судочинстві України. У межах теоретичного аспекту проаналізовано юридичну природу права на компенсацію моральної шкоди, завданої злочином, зміни процесуальної форми. З'ясовано, що утвердження у кримінальному судочинстві України даного права, сприяє інтеграції між кримінально-процесуальною та цивільною процесуальною формами, що відобразилося на формі звернення до суду, складності доказування. Теоретично обгрунтовано та сформульовано пропозиції з метою внесення змін до певних положень чинного законодавства та проекту нового КПК України стосовно зміцнення захисту прав та інтересів осіб, що охороняються законом.

  Скачати повний текст

Визначено місце процедури примирення з потерпілим у механізмі кримінально-правового регулювання. Розглянуто історію виникнення даного феномену, проаналізовано його доктринальні визначення й окреслено суб'єктивний склад. На підставі результатів дослідження кримінально-правової природи примирення з потерпілим зроблено висновок, що у вітчизняному кримінальному праві започатковано функціональний інститут примирення, який у процесі кримінально-правового регулювання взаємодіє з такими предметними інститутами, як звільнення від кримінальної відповідальності, призначення покарання, звільнення від покарання, звільнення від відбування покарання. Відзначено, що функіональна направленість даного інституту у механізмі кримінально-правового регулювання дозволяє говорити про повне або часткове відновлення за його допомогою положення, що існувало до вчинення суспільно небезпечного діяння. Визначено роль примирення під час звільнення від кримінальної відповідальності, призначення покарання, звільнення від покарання або його відбування. На підставі проведеного дослідження сформульовано теоретичні висновки та пропозиції щодо удосконалення кримінально-правового регулювання примирення з потерпілим.

  Скачати повний текст

Досліджено юридичну природу реституції, доведено доцільність використання її відновлювальних властивостей у кримінальному процесі. Наведено класифікацію реституції, зокрема, здійснено її поділ на кримінально-правову та кримінально-процесуальну, розкрито їх сутність, зміст і соціальне призначення. Проведено дослідження кримінально-правової реституції як самостійної форми відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином. Визначено підстави та умови, необхідні для її здійснення у кримінальному судочинстві України. Обгрунтовано ознаки, які визначають місце та роль кримінально-правової реституції серед інших форм захисту власності у кримінальному процесі. Показано роль слідчих дій у створенні передумов захисту порушених злочином майнових прав особи шляхом кримінально-правової реституції, описано механізм її реалізації.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення законодавства України про забезпечення адвокатурою права обвинуваченого на захист у кримінальному процесі. Встановлено публічно-правовий характер адвокатури та визначено вимоги щодо нормативного регулювання діяльності адвокатів. Розкрито зміст поняття правових гарантій забезпечення адвокатської діяльності, визначено сутність права на захит та права на одержання правової допомоги у кримінальному процесі. Запропоновано нові підходи щодо вирішення питання про розмежування правового становища адвоката-представника та адвоката-захисника у кримінальному процесі. Визначено критерії розмежування правових гарантій адвокатської діяльності під час здійснення захисту у кримінальному процесі за ознакою суб'єкта, для якого ці гарантії передбачені. З'ясовано причини невдалого нормативного регулювання підстав та умов участі адвоката у кримінальному процесі на досудовому розслідуванні, зокрема, на етапі вирішення питання про порушення кримінальної справи. Розроблено проекти змін і доповнень до вітчизняного законодавства про забезпечення права обвинуваченого на захист у кримінальному процесі.

  Скачати повний текст