Досліджено комплекс теоретичних і практичних питань, які виникають у ході заявлення, розгляду та вирішення клопотань у кримінальному процесі України. Розкрито зміст поняття "клопотання в кримінальному процесі", розглянуто його процесуальну природу, сутність, структуру, класифікацію. Особливу увагу приділено процедурі заявлення та розв'язання клопотань на різних етапах досудового слідства та в суді. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного кримінально-процесуального законодавства України та проекту КПК України.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань, пов'язаних з поняттям, змістом, значенням, реалізацією і місцем принципа рівності сторін у кримінальному процесі України. Досліджено проблемні питання практики його застосування й обгрунтовано шляхи їх вирішення. Проаналізовано зарубіжне й вітчизняне законодавство та визначено подальшу лінію розвитку принципу рівності сторін у кримінальному процесі України, запропоновано шляхи удосконалення його застосування в цілому та на окремих стадіях кримінального процесу. Сформульовано теоретичні висновки з досліджених питань і практичні рекомендації, спрямовані на удосконалення реалізації у кримінальному процесі принципу рівності сторін. Відзначено, що впровадження наведених пропозицій сприятиме підвищенню якості кримінального судочинства.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення законодавства України про забезпечення адвокатурою права обвинуваченого на захист у кримінальному процесі. Встановлено публічно-правовий характер адвокатури та визначено вимоги щодо нормативного регулювання діяльності адвокатів. Розкрито зміст поняття правових гарантій забезпечення адвокатської діяльності, визначено сутність права на захит та права на одержання правової допомоги у кримінальному процесі. Запропоновано нові підходи щодо вирішення питання про розмежування правового становища адвоката-представника та адвоката-захисника у кримінальному процесі. Визначено критерії розмежування правових гарантій адвокатської діяльності під час здійснення захисту у кримінальному процесі за ознакою суб'єкта, для якого ці гарантії передбачені. З'ясовано причини невдалого нормативного регулювання підстав та умов участі адвоката у кримінальному процесі на досудовому розслідуванні, зокрема, на етапі вирішення питання про порушення кримінальної справи. Розроблено проекти змін і доповнень до вітчизняного законодавства про забезпечення права обвинуваченого на захист у кримінальному процесі.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з регламентацією в кримінапьно-процесуальному законодавстві діяльності прокурора. На підставі узагальнення літературних джерел, слідчої, прокурорської та судової практики в ході провадження по кримінальних справах виявлено шляхи її вдосконалення.

  Скачати повний текст

Висвітлюються теоретичні і прикладні аспекти проблеми використання психологічних знань адвокатом-захисником для підвищення ефективності кримінального процесу. На основі праць юристів, психологів та досліджень автора розкриваються суть психологічного пізнання у кримінальному процесі, його юридичні й психологічні передумови, аналізуються особливості застосування психологічних знань адвокатом. Здійснена психологічна характеристика адвокатської діяльності та її вимог до особистості, на основі проведеного дослідження розроблена психограма адвоката-захисника. Викладено рекомендації і пропозиції щодо психологічного забезпечення адвокатської діяльності, яке повинне здійснюватись по таких напрямах : 1) залучення адвокатом різних форм психологічного пізнання (використання можливостей психологічної консультації, висновків судово-психологічної експертизи, взаємодія з фахівцем-психологом); 2) безпосереднє використання психологічних знань адвокатом, який отримав психологічну підготовку. Остання передбачає розвиток загальної психологічної культури та формування спеціальної психологічної підготовленості.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні питання правового регулювання залучення свідка до кримінального судочинства, а саме - правовій регламентації його правового статусу. Проаналізовано положення чинного законодавства та положення проекту КПК України щодо змісту прав і обов'язків свідка, запропоновано обмежити виконання обов'язків цим суб'єктом певними рамками. Сформульовано висновок про участь свідка у правовідносинах, взаємопов'язаних і невзаємопов'язаних з доказуванням, якими є: правовідносини щодо одержання відшкодування витрат, зумовлених викликом для дачі показань; оскарження дій дізнавача та слідчого; забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законом. Визначено недоліки їх правового регулювання, а також сформульовано конкретні положення щодо його удосконалення. Доведено наявність у свідка законного інтересу та внесено пропозиції стосовно механізму забезпечення свідка правом на правову допомогу під час їх відстоювання. Вивчено спірні питання наділення правовим статусом свідка осіб, які виконували оперативно-розшукові заходи, проводили дізнання, були слідчими або понятими. Зроблено висновок про неможливість наділення їх правовим статусом свідка у тій же справі. Визначено правову природу особи, відносно якої є дані про її причетність до вчинення злочину: але немає підстав для наділення її статусом підозрюваного. Наголошено на доцільності її допиту як свідка з дотриманням меж предмету показань цього суб'єкта кримінального процесу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми правового регулювання статусу обізнаних осіб у кримінальному судочинстві та їх правовідносин з дізнавачем і слідчим. Уточнено визначення поняття обізнаних осіб, наведено класифікацію їх типів у кримінальному судочинстві. Обгрунтовано тезу про допоміжну функцію (сприяння органам дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду у встановленні обставин справи) обізнаних осіб у кримінальному процесі. Визначено структуру та запропоновано нормативну модель кримінально-процесуального статусу обізнаних осіб (експерта, спеціаліста), який включає: процесуальні права та їх гарантії, процесуальні обов'язки та ретроспективну відповідальність за їх невиконання. Досліджено правовідносини дізнавача та слідчого з обізнаними особами під час перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини та події, а також у процесі досудового розслідування. Наведено пропозиції щодо удосконалення КПК та інших нормативно-правових актів України, спрямованих на підвищення ефективності взаємодії дізнавача та слідчого з обізнаними особами.

  Скачати повний текст

Запропоновано шляхи вирішення проблеми визначення та розширення кола осіб, які мають надавати юридичну допомогу підозрюваним і обвинуваченим у кримінальному процесі, удосконалення процесуального статусу захисника. Удосконалено діяльність захисника щодо забезпечення реабілітації незаконно притягнених до відповідальності, діяльності захисника за умов запровадження суду присяжних.

  Скачати повний текст

Проаналізовано актуальні теоретичні та практичні проблеми, пов'язані з функціонуванням у кримінально-процесуальному праві України інституту понятих. Визначено його сутність, функціональне призначення, а також взаємозв'язок з іншими процесуальними інститутами та гарантіями у контексті спрямованості на досягнення завдань кримінального судочинства. Досліджено історію виникнення та розвитку інституту понятих на території сучасної України з давніх часів до сучасного періоду, висвітлено його еволюцію у національному кримінальному судочинстві. Проаналізовано зміст норм чинного КПК України, які регламентують процесуальний статус понятого, сформульовано визначення терміна "понятий". Зроблено висновок, що інститут понятих не здатний ефективно виконувати покладені на нього функції та створює додаткові труднощі у реалізації завдань кримінального судочинства. Доведено, що подальше функціонування кримінально-процесуального інституту понятих є недоцільним й обгрунтовано необхідність внесення відповідних змін до КПК України.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз предмета доказування щодо цивільного позову у кримінальному процесі. Обгрунтовано необхідність виділення предмета доказування як теоретичної конструкції, а також закріплення його структури в окремій нормі карно-процесуального кодексу (КПК). На підставі доктринальних напрацювань, а також норм чинного кримінально-процесуального законодавства цивілістичної сфери сформульовано структуру (зміст) предмета доказування щодо цивільного позову. Детально проаналізовано його елементи, способи відшкодування шкоди. Розглянуто кримінально-процесуальне законодавство у частині здійснення провадження щодо цивільного позову, з'ясовано його недоліки та запропоновано внесення відповідних змін до чинного та нового проекту КПК.

  Скачати повний текст

Досліджено кримінально-процесуальні гарантії, що забезпечують реалізацію права потерпілих на юридичну допомогу. Визначено коло суб'єктів, які мають одержувати правову допомогу серед осіб, постраждалих від злочинів. Установлено правову природу участі суб'єктів надання юридичної допомоги на різних стадіях кримінального процесу. Обгрунтовано необхідність безкоштовного надання правової допомоги окремим категоріям постраждалих осіб. Сформульовано пропозиції щодо покращання слідчої та судової практики, вдосконалення норм чинного кримінально-процесуального законодавства з питань надання правової допомоги постраждалим особам і положень проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України.

  Скачати повний текст

Визначено, що імунітетом у кримінальному судочинстві є сукупніть виняткових правових норм, частина яких належить до міжнародного публічного та національного конституційного права, законодавства про судоустрій, а також до кримінально-процесуального права. Обгрунтовано необхідність узагальнення правових норм про імунітет, що містяться у різних нормативно-правових актах, виходячи з найголовнішого значення норм Конституції України та потреби гармонізації норм національного законодавства з міжнародно-правовими договорами. Розвинуто положення, що імунітет певних посадових осіб у сфері кримінального процесу визначається Конституцією України, яка є законом прямої дії. Зазначено, що недоторканість Президента України, народних депутатів України, суддів покликана забезпечити правомірність притягнення їх до кримінальної відповідальності та застосування заходів кримінально-процесуального примусу. Внесено пропозиції щодо подальшого розвитку законодавства про імунітет Президента України, доведено необхідність вилучення з числа гарантій недоторканості народних депутатів України надання згоди Верховною Радою України на притягнення до кримінальної відповідальності, усунення інших існуючих обмежень стосовно проведення слідчих дій відносно цих осіб, обгрунтовано потребу в обмеженні імунітету лише гарантіями за умов застосування заходів процесуального примусу. Сформульовано пропозиції щодо необхідності розглядати імунітет свідків у контексті конституційного права особи давати (чи відмовити давати) показання стосовно власної поведінки виключно з власної волі. Наведено аргументи стосовно подальшого вдосконалення кримінально-процесуальних норм, згідно з якими забезпечується реалізація конституційного права особи відмовитись давати будь-які показання щодо своїх близьких родичів та членів сім'ї. На підставі аналізу законодавства доведено, що вирішення питань захисту таємниці довірених відомостей, які складають таємницю особистого життя громадянина, потребує чіткого та однозначного нормативного закріплення в КПК України кола суб'єктів, на яких поширюється обов'язок зберігати такі відомості, а також визначено правову природу таких відомостей.

  Скачати повний текст

Проаналізовано світовий досвід і вітчизняну практику застосування заходів безпеки, узагальнено результати досліджень щодо створення та розвитку інституту забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства в окремих зарубіжних державах і в Україні. На основі аналізу теоретичних концепцій, законодавства та практики розмежовано поняття "захист" і "забезпечення безпеки". Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, а саме щодо внесення змін і доповнень до Конституції України, кримінально-процесуального та Кримінального кодексів України, Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".

  Скачати повний текст

Досліджено вплив вікових особливостей осіб похилого віку на їх віктимність й обгрунтовано віктимологічні заходи запобігання корисливим злочинам щодо даної категорії осіб. Проаналізовано стан розвитку віктимологічної науки, її основних положень і понять. Досліджено основні тенденції корисливої злочинності щодо осіб похилого віку. Визначено й науково обгрунтовано чинники віктимності осіб похилого віку. Наведено комплексну характеристику жертв корисливих злочинів, досліджено їх психологічні, соціальні, фізіологічні особливості. Розроблено типологію жертв корисливих злочинів похилого віку. Наведено пропозиції щодо удосконалення заходів запобігання віктимізації осіб похилого віку. Запропоновано загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи запобігання віктимній поведінці осіб похилого віку.

  Скачати повний текст

Досліджуються питання захисту порушених злочином майнових та інших прав потерпілих, зокрема, відшкодування завданої злочином шкоди потерпілому з власної ініціативи суду в кримінальному процесі України. Значна увага приділена аналізу правової природи та процесуальних підстав відшкодування завданої злочином шкоди за ініціативою суду в кримінальному процесі. Сформульовано рекомендації, спрямовані на вдосконалення законодавства і судової практики по відшкодуванню завданої злочином шкоди за ініціативою суду в кримінальному процесі України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному розгляду теоретичних і практичних проблем і шляхів їх вирішення щодо формування та реалізації на досудових стадіях кримінального судочинства кримінально-процесуальної активності потерпілого. Результатом дослідження є розкриття природи кримінально-процесуальної активності потерпілого у кримінальному судочинстві, теоретичне обгрунтування та формулювання на даній підставі пропозицій щодо доповнення і зміни діючого законодавства, а також включення запропонованих положень у новий Кримінально-процесуальний кодекс України.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблемні теоретично-правові та методологічні питання механізму забезпечення прав і законних інтересів особистості у сфері кримінального правосуддя України. Проаналізовано підходи, висвітлені у сучасній теоретико-правовій науковій літературі, щодо гарантій прав особи у теорії права та у кримінально-процесуальному праві. На підставі аналізу сучасних поглядів на теоретико-правову проблематику юридичних заходів у правовій теорії та юридичній практиці розглянуто методологічні питання, взаємопов'язані з перспективою досвіду юридичних засобів кримінально-процесуального захисту прав і законних інтересів особи в сучасній Україні. Відзначено особливу методологічну роль теорії юридичного процесу у наукових дослідженнях, здійснених з метою формування в Україні режиму правової захищеності громадян у сфері кримінального правосуддя. Доведено важливість ролі методологічних підходів, які використувуються у сучасному правознавстві, щодо питань методологічного оновлення та забезпечення кримінально-процесуального дослідження правозахисної проблематики, а саме: інструментальних, аксіологічних, антропологічних, методологічних. Висвітлено проблематику праворозуміння у формуванні світогляду гулузевого дослідника.

  Скачати повний текст

Досліджено кримінологічну діяльність суб'єктів кримінального судочинства з виявлення та усунення причин та умов, які призводяит до вчинення злочинів. Визначено зміст кримінологічної діяльності суб'єктів кримінального судочинства. Розглянуто кримінологічну роль основних суб'єктів кримінального судочинства (слідчого, прокурора, адвоката-захисника, суду) з виявлення та усунення причин та умов злочинів. Досліджено питання меж вивчення причин та умов злочинів під час розслідування кримінальних справ та основних вимог, яким повинні відповідати профілактичні документи. Запропоновано теоретичну модель організації структури з контролю фактичного вжиття заходів з виконання профілактичних документів слідчих, органів дізнання, прокуратури і суду. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін до кримінального та кримінально-процесуального законодавства щодо вдосконалення превентивної діяльності суб'єктів кримінального судочинства з виявлення та усунення причин та умов, які призводили до вчинення злочинів.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні проблеми правового положення потерпілого як суб'єкта кримінально-процесуального доказування у досудових стадіях провадження, за розгляду та вирішення справ у суді першої інстанції, а також під час перегляду судових рішень. Запропоновано визначення процесуальних механізмів, які забезпечують доступ потерпілого до правосуддя та його право на судовий захист. Сформульовано положення щодо необхідності потерпілому права вибору власної позиції по справах приватно-публічного та публічного обвинувачення, обгрунтованість якої обов'язково має знайти відображення в обвинуваченому висновку, вироку (ухвалі) суду.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст