Надано характеристику категорії "праворозуміння" як центральної категорії теорії права і держави, філософії права. Визначено зміст типів праворозуміння: юридичного, легістського, широкого (багатоаспектного) та виявлено їх зв'язок зі змістом категорії "законність", що дає змогу прослідкувати взаємозв'язок правової теорії з юридичною практикою. З'ясовано погляди представників тих правових шкіл, які визначають право як явище надпозитивне (наддержавне), тобто розмежовують поняття "право" і "закон". Проаналізовано погляди представників неопозитивістських шкіл права, які ототожнюють право з законом. Визначено досягнення та недоліки наведених правових шкіл. Розглянуто етапи розвитку вітчизняної юридичної науки впродовж XX ст. та відповідні періоди вітчизняного праворозуміння. Визначено спрямованість сучасного праворозуміння та його вплив на юридичну діяльність (наукову, освітню, практичну). Обгрунтовано необхідність домінування широкого (багатоаспектного) розуміння суті права та доцільність формування інтегративної юриспруденції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано етнічні, соціальні, культурні ознаки національної правосвідомості запорозького козацтва на прикладі судової системи Запорозької Січі XVII - XVIII ст. Досліджено особливості формування правової свідомості, визначено її види та структуру. Висвітлено питання щодо феномену національної правосвідомості, її значення в реконструкції судової системи держави. Розглянуто принципи судочинства військової демократії Запорозької Січі та визначено можливості їх відображення в теоретичних розробках Концепції судово-правової реформи в Україні.

  Скачати повний текст

Вперше до наукового обігу введено термін "професійно-політична культура юриста". Дану категорію визначено як службово-функціональну складову політичної культури юриста, важливий компонент його професійної культури. Розроблено концепцію професійно-політичної культури юриста у контексті сучасної філософії права - визначено відповідні теоретико-методологічні засади, детермінанти, принципи та функції. Обгрунтовано філософсько-правові засади формування професійно-політичної культури юриста на мікрорівні, які пов'язані, насамперед, з філософією юридичної освіти. Запропоновано модель професійно-політичної культури українського юриста XXI ст., визначено загальну спрямованість правового забезпечення практичних заходів щодо її формування.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження феномену селянської правосвідомості в історико-правовій реальності 1917 - 1921 рр. Значну увагу приділено конфлікту видів правосвідомостей (громадської та індивідуальної, соціальної та національної, центральної та периферійної, елітарної та егалітарної). Проаналізовано соціально-групові інваріанти правосвідомості. Доведено, що перехідне буття та перехідна форма суспільної свідомості реалізувалися у маргінальні типи соціальності, державності та права, зумовили наявність особливого комплексу маргінальної правосвідомості та розширення сфер аномії. Жоден політичний режим не визнав за селянами правоздатності цілісного суб'єкта, так само, як жодна з влад, що перманентно змінювалися, не закріпилася у селянській правосвідомості як легітимна. Показано, що особливості селянської правосвідомості зумовили феномен селянської Повстанської армії, яка відігравала самостійну роль у протистоянні всім видам влади в Україні. Досліджено феномен правосвідомості інсургентів. У правосвідомості селян Нестор Махно персоніфікував архетип батька, спасителя. Виявлено специфіку та суть махновщини - найбільшого соціального руху, у центральну проблему якого становили розподіл, збереження та захист одержаної та/або захопленої землі. Зазначено, що цей рух поєднував різні типи соціальності, був зумовлений могутнім сплеском селянської правосвідомості та захистом споконвічних селянських цінностей. Сформульовано висновок, що махновщина була просторово-часовою утопією. Проаналізовано недержавний ресурс правосвідомості. Здійснено категоризацію поняття "історико-правова реальність".

  Скачати повний текст

Проведено дослідження юридичної мови як невід'ємного чинника правової системи та способу відображення мовної свідомості учасників комунікації у даній сфері. Проаналізовано історію становлення, традиції, функції юридичної мови в Україні, виявлено особливості мови актів застосування права залежно від рівня професійності, мовної підготовки, загальної та правової культури суб'єктів правозастосування, запропоновано визначення поняття "юридична мова". Охарактеризовано стан юридичної терміносистеми, яка формується в сучасній Україні, визначено роль і місце дефініцій у текстах правових актів, зроблено висновок про невизначеність даного питання на нормативному рівні. Показано відкритість мовної системи, що дозволяє визнати процеси запозичення й інтернаціоналізації мови як позитивні явища. У порівняльному аспекті досліджено мовно-юридичні характеристики нормативних і правозастосовних актів. Акцентовано увагу на композиційних особливостях правозастосованих актів вищих органів управління й актів органів внутрішніх справ. Розкрито подвійний характер актів застосування права. З'ясовано, що державно-владний характер зближує його з нормативним, регулювання конкретної ситуації свідчить про індивідуальний характер, який визначає специфіку тексту акта та потребує від суб'єкта певних умінь і навичок. Обгрунтовано твердження, що сучасна мовно-правова культура правознавців має будуватися на комутації - здатності знаходити, встановлювати та використовувати зв'язки для удосконалення засобів взаємодії, навчання та передачі вмінь і навичок, обміну інформацією, встановлення контактів і вирішення конфліктів. Обгрунтовано необхідність вивчення позитивного досвіду інших країн з підготовки та систематизації правових актів, визначено перспективи удосконалення їх мови.

  Скачати повний текст

Здійснено загальнотеоретичне юридичне дослідження взаємозв'язку держави та права, який базується на концепції "симфонія влад". Запропоновано визначення "симфонії влад" як гармонійної взаємодії, але не з метою злиття світської та церковної влад на основі цінностей моралі, православ'я, права, а з метою досягнення суспільного миру, злагоди та благополуччя, відродження та утвердження духовності. Висвітлено основні моделі відносин християнської церкви та держави. Доведено, що "симфонія влад" є характерною тільки для православної цивілізації. Проаналізовано вітчизняну традицію втілення у життя концепції "симфонії влад", а також правові засади державно-церковних відносин держави та церкви у сучасній Україні.

  Скачати повний текст

Визначено методологічні та методичні засади соціологічного дослідження правосвідомості, її змісту та структури. Розкрито поняття "інфраправо" та категорії, наближені до нього за змістом, розглянуто прояви цього феномену в соціальному житті України, формування на його підставі відповідних типів правосвідомості. Обгрунтовано тезу щодо інфраправа в сучасному суспільстві, що є соціальним інститутом, який має не лише позитивні для суспільства функції, але й дисфункції.

  Скачати повний текст

З'ясовано сутність, місце та роль, призначення правової освіти населення у вітчизняному освітньому просторі. Обгрунтовано основні засоби правової соціалізації населення (правова освіта населення, правове виховання учнівської та студентської молоді, нормативна правова система, законодавче поле держави, наукова юридична література, засоби масової інформації). Доведено, що правову освіту населення складає комплекс інформаційних, навчальних і виховних заходів державних, муніципальних і громадських структур, спрямованих на забезпечення певного обсягу правових знань, умінь і навичок, необхідних громадянину для формування стійких правових знань, переконань, цінностей, навичок правомірної поведінки.

  Скачати повний текст

Визначено поняття правового нігілізму, проаналізовано його ознаки та суть, систематизовано класифікацію. Розкрито поняття правового ідеалізму та його ознаки, здійснено класифікацію його видів залежно від правових цінностей, що перебільшуються. Висвітлено форми прояву та причини поширення правового нігілізму та правового ідеалізму в сучасному суспільстві. Приділено увагу їх характеристикам як формам деформації правової свідомості. Встановлено взаємозв'язок цих явищ і визначено їх самостійний характер як протилежних форм зазначеної деформації з однаковими спільними негативними наслідками. Охарактеризовано основні напрями зниження рівня цих явищ у суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено модернізацію в аспекті суспільної раціоналізації та ролі права як інструмента цілеспрямованих соціальних змін. Базуючись на синтезі методологічних підходів розуміючої теорії соціальноі дії, об'єктивуючої теорії систем і теорії комунікативної дії, розроблено теоретичну модель процесу суспільної раціоналізації як складної взаємодії трьох типів раціональності- комунікативної раіцональності, цілераціональності та системної раціональності. Розкрито головну роль права у раціоналізації суспільних відносин. Здійснено реконструкцію правової форми регулювання соціальних відносин у контексті історично мінливих критеріїв раціональності. Висвітлено діалектику взаємного конституювання сучасного права та демократії. Обгрунтовано способи демократичної легітимізації права на етапі рефлюксивної модернізації. Запропоновано ідею щодо необхідності концептуального відокремлення громадянського суспільства як організаційної основи публічної сфери не тільки від держави, але й ринкової економіки.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи вирішення актуальних теоретичних і практичних проблем співвідношення права та релігії, розкрито природу даних явищ. Виявлено спільні та відмінні риси права та релігії як форм свідомості та засобів регулювання діяльності суспільства з урахуванням їх генезису, сфери застосування, лінгвістичних особливостей, формального, функціонального, ціннісного аспектів. Досліджено взаємодію права та релігії у процесі суспільного регулювання, проаналізовано протиріччя, що виникають між правовими та релігійними приписами. Розглянуто особливості релігійного впливу на правоутворення, охарактеризовано його форми. Запропоновано типологію правових систем світу за критерієм впливу релігійного чинника на їх розвиток і функціонування. Обгрунтовано шляхи оптимізації відносин держави і церкви в Україні та покращання правової регламентації релігійних відносин.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему органічної змістовної єдності соціальної філософії та правосвідомості. Її актуальність зумовлена тим, що виокремлення останньої з курсу філософії небезпечне, оскільки суть правосвідомості може бути зведена до її формування на базі емпіризму з його схильністю до суб'єктивізму та суб'єктивного ідеалізму. Обгрунтовано методологічно-світоглядний статус понять і категорій соціальної філософії, які трансформуються у правосуб'єктний спосіб суспільної життєдіяльності кожної людини, яка свідомо обирає для себе шлях самопізнання. Визначальні категорії філософії розглянуто у їх правовому вимірі. Наголошено на важливості підпорядкованості культури людини світоглядним домінантам соціально-філософського знання.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено правовий нігілізм як специфічний історично-рухливий феномен, що безпосередньо впливає на процес формування громадянського суспільства та демократичної правової держави. Розглянуто процес зародження і розвитку нігілістичного світогляду, висвітлено основні тенденції даного процесу та фактори, що сприяють його поглибленню. На основі аналізу сутності правового нігілізму розроблено класифікацію його видів і рівнів. Проаналізовано сучасний стан правосвідомості у пострадянському суспільстві з урахуванням його деформацій у минулому і специфіки перехідного періоду. Обгрунтовано необхідність розробки комплексного механізму подолання правового нігілізму, запропоновано конкретні заходи щодо підвищення авторитету права і закону.

  Скачати повний текст

Досліджено суть, поняття і місце правової культури особи у правовій системі суспільства. Наведено визначення правової культури з урахуванням статичного та динамічного аспектів. Розглянуто теоретичне положення про можливість наявних негативних елементів правосвідомості у складі правової культури особи, але тільки на інтелектуальному рівні, не припускаючи їх реалізації у правовій поведінці. Проаналізовано чинники формування правової культури особи та визначено можливості їх урегулювання на підставі норм права. Сформульовано положення щодо порядку реалізації спеціальних принципів правового виховання як невід'ємного чинника формування правової культури особи. Визначено структурні елементи загального світогляду особи та її правової культури, які потребують першочергового формування та розвитку, а також з'ясовано критерії їх взаємозв'язку з іншими компонентами світогляду. Наведено порівняльну характеристику правової установки у співвідношенні з іншими елементами правової культури особи, а також визначення індивідуальної правової культури в динаміці як моделі належної правової культури особи, що відповідає Конституції України. Запропоновано положення про необхідність створення гуманістичної ідеологічної основи формування правової культури особи.

  Скачати повний текст

Узагальнено існуючі у науковій літературі концепції виникнення права та моралі, типи праворозуміння та розуміння моралі. Досліджено джерела виникнення права та моралі. Проаналізовано гносеологію моралі та права. Уточнено зміст моралі, що є усвідомленим, тобто заснованим на знаннях, досвіді, звичаях Поняття яке формує відчуття прагнення до належного, що виходить з внутрішнього спонукання віри у справедливість, впевненості панування добра, сформованої на підставі розуміння цінностей життя. Встановлено, що процес виникнення моральних і правових норм пов'язаний з об'єктивними причинами розвитку суспільства та з потребами соціального регулювання. Проаналізовано співвідношення права та моралі в процесі суспільного регулювання, виявлено їх особливості, єдність, відмінність, взаємозв'язок, взаємодію та протиріччя. Досліджено правове та моральне регулювання, встановлено його передумови, ознаки та співвідношення. Розглянуто структурну характеристику та взаємодію моральної та правової системи, визначено їх функції. Проведено дослідження функцій і принципів моралі у їх співвідношенні з функціями та принципами права. Доведено єдність і взаємодію права та моралі як соціальних регуляторів у процесі суспільного життя. Обгрунтовано критерії розподілу права та моралі. Зроблено висновок про морально-правову дію моралі та права на регулювання суспільних процесів у єдності, що утворюють соціальну цінність, яка активно впливає на юридичну практику.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сутність, структуру та функції правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі, обгрунтовано модель її формування у процесі вивчення правових дисциплін. З'ясовано зміст категорії "правова культура майбутнього фахівця транспортної галузі". Побудовано, теоретично обгрунтовано й упроваджено на практиці модель формування правової культури майбутніх фахівців транспортної галузі з урахуванням педагогічних умов. Доведено, що запропоновані підходи щодо формування правової культури фахівців транспортної галузі в процесі вивчення правових дисциплін є ефективними та сприяють формуванню високого рівня правової культури.

  Скачати повний текст

Визначено поняття правового закону, його суть, зміст та юридичні ознаки. Сформульовано принципи правового закону. Наголошено на особливому соціальному значенні нормативності правового закону, як регулюючої системи, за допомогою якої може бути досягнуто постійне відтворення у суспільному житті загальнолюдських цінностей та ідей. Сформульовано мету правового закону, яка полягає в реалізації об'єктивності права в суб'єктивну форму його вираження, адекватну суверенній волі всього народу та науково обгрунтованим началам. В контексті вимог Конституції України акцентовано увагу на взаємовпливі правового закону та держави, необхідності реалізації дії принципу верховенства права через підпорядкування держави положенням Конституції та правовим законам України. Запропоновано ієрархію правових законів за ознаками фундаментальності норм, ступенем розкриття конституційних принципів, повноти волевиявлення народу, особливості процедури прийняття та приналежності до національної системи законодавства.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення сучасних наукових джерел, міжнародно-правових актів і законодавства України та практики їх застосування проведено комплексне філософсько-правове дослідження людської гідності як антропологічного базису права. Визначено особливості виникнення та розвитку ідеї людської гідності у філософсько-правовій теорії від часів античності до сучасного періоду. Проаналізовано вплив людської гідності на формування природного та позитивного права (міжнародного та внутрішньодержавного). Запропоновано нове тлумачення гідності, що складається з таких елементів: об'єктивної сторони (людська гідність) і суб'єктивної (гідність людини); суб'єкта (носій) та об'єкта (сутність, змістовна сторона) гідності. Сформульовано визначення поняття людської гідності, що є самоцінністю та суспільною значимістю людини як біосоціодуховної істоти, яка визначається існуючими суспільними відносинами, не залежить від конкретної людини і має бути рівною для всіх людей.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз соціально-філософського феномену морально-правового конформізму як однієї з найпоширеніших форм деформації соціальної свідомості. Феномен морально-правового конформізму розглянуто в онтологічному та гносеологічному контекстах у "світ-системному" аспекті як у процесі інтеграції України до світової спільноти, на рівні внутрішньої трансформації суспільства, а також на рівні взаємозв'язку "свій - чужий". Проаналізовано аксіологічний вплив концептів "мораль", "моральність", "право" на формування соціальної свідомості та виникнення морально-правового конформізму.

  Скачати повний текст

Базуючись на теоретико-методологічних засадах теорії та філософії права, досліджено суть, зміст, поняття, структуру, функції правової культури. Висвітлено співвідношення права та культури. На підставі аналізу тенденцій розвитку типів розуміння права доведено, що для інтегративного праворозуміння характерне сприйняття норми права як соціальної цінності, інтегрованої в правову культуру суспільства. За результатами дослідження співвідношення права та культури доведено, що право - явище культури, яке відображає існуючі моральні та культурні цінності. Правову культуру студентства розглянуто в різних аспектах, а саме: як елемент правового життя, відображення його якості; як спосіб (засіб) і критерій правової соціалізації; як ступінь правової орієнтованості суб'єктів права, правила їх правової поведінки та діяльності, надання виміру дійсності діалогу між владою та суспільством. Розкрито суть правовиховного процесу студенства, якою є єдність правової соціалізації, правового навчання, правового виховання, правового розвитку. Значну увагу приділено комплексному аналізу суті, принципів, завдань, системи правовиховного процесу, напрямів розвитку правової духовності, підвищення його ефективності. Доведено, що правовий прогрес в Україні можливий за умови одночасного формування правової культури громадян, зокрема студенства, і розбудови громадянського суспільства, демократичної, соціальної, правової держави у процесі здійснення політичної та правової реформи.

  Скачати повний текст