Здійснено комплексне дослідження явища тероризму в контексті цивілізаційних процесів. Уперше зроблено спробу розглядати його як одну зі специфічних форм відносин між індивідами, суспільствами, або між певними режимами правління та громадянами. Досліджено формат "тероризм - антитероризм - цивілізаційний розвиток - демократія - ісламізм - глобалізація - геополітика", що дозволило визначити тероризм як явище, іманентне процесам розвитку, тобто спростувати існуючий стереотип сприйняття як суто деструктивного. Одновимірна парадигма зумовила акцентування уваги на наслідковому аспекті проблеми, що призвело до її відсутності щодо причинних аспектів (цивілізаційного та понятійно-дефініційного, отже, до перервності логічного причинно-наслідкового зв'язку). Запропоновано альтернативний концептуальний підхід, який грунтується на сприйнятті тероризму як складного суспільно-політичного явища, яке виконує у процесах розвитку специфічну рольову функцію, тобто не лише суто деструктивну. Проведено компаративістський аналіз з'ясування ступеня причетності до явища тероризму стабільних, розвинутих політичних систем і суспільств перехідного періоду, на підставі якого спростовано тезу про більшу вразливість синдромом тероризму саме стабільних систем. З урахуванням наслідків застосування антитерористичних методів силової боротьби з тероризмом зроблено висновок, що це лише паліативні заходи протистояння цьому суспільному явищу, оскільки не дають можливості усувати корінні причини його проявів у міжнародному масштабі. Участь України в антитерористичній кампанії відповідає її стратегічним імперативам входження до кола цивілізованої спільноти, тобто іміджеві держави, яка робить певний внесок до забезпечення миру та стабільності у світі.

  Скачати повний текст

Досліджено поняття сепаратизму як суспільно-політичне явище та феномен сучасної політики. Показано його особливості на сучасному етапі світового розвитку, проаналізовано окремі методи нейтралізації його проявів. Доведено, що сепаратизм - об'єктивне суспільно-історичне та політико-правове явище, тому не може мати однозначного позитивного або негативного значення та відповідного наукового оцінювання. Показано, що за умов, коли існують два суперечливі процеси - глобалізація та сепаратизм, можливе посилення сепаратистських рухів у регіонах, багатих на природні ресурси, однак паралельно відбуватимуться світові інтеграційні процеси через нестачу самовідновлювальних ресурсів. Розкрито основні методи боротьби з сепаратистськими рухами, що прямо залежать від рівня демократичності політичних режимів. Проаналізовано особливості проявів сепаратизму в Україні та визначено запобіжні механізми нейтралізації таких проявів.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, природу, умови та форми прояву тероризму у контексті глобалізаційних процесів. Запропоновано визначення даного феномену як організованого насильства, різновиду протиправної дії, яка є цілісною системою, антисуспільною діяльністю. Обгрунтовано твердження, що тероризм є особливим проявом соціального міжгрупового конфлікту, протиріччя між культурами та типами культур. Проаналізовано вплив культурного та цивілізаційного чинників на подальший розвиток тероризму. Доведено, що тенденції глобалізації сприяють активізації національних рухів та утворюють чинник конфліктогенності. Розглянуто об'єктивні фактори, які обумовлюють ескалацію терористичної діяльності в сучасному світі. Встановлено, що тероризм є індикатором кризових процесів, які поглинули більшість країн, а також наслідком формування інформаційного суспільства та суспільства споживання. Охарактеризовано сучасний стан міжнародного тероризму в контексті його детермінованості глобалізаційними процесами. Виявлено взаємозв'язок сучасного тероризму та нових інформаційних технологій у контексті становлення нового соціального порядку. З'ясовано, що глобалізація феномену тероризму залежить від розвитку нових інформаційних технологій, які створюють сприятливе середовище для його зростання. Доведено, що безпосердніми причинами виникнення тероризму є мотиви самоствердження, самоідентифікації, гри, молодіжної романтики та героїзму, а також надання своїй діяльності особливої значущості. Зроблено висновок про необхідність формування такого середовища, в якому тероризм є неприйнятним як метод боротьби, а також культивування у суспільстві атмостфери конструктивного діалогу, особливо на міжнародному рівні, що сприятиме створенню позитивного морально-психологічного впливу в суспільстві та світовому співтоваристві в цілому.

  Скачати повний текст