Здійснено історико-філософський аналіз етико-правового вчення П.Д.Юркевича у контексті науково-теоретичного осмислення проблеми співвідношення категорій моралі та права. В антрополого-екзистенційному аспекті розглянуто ідею моральної свідомості людини. Досліджено поняття серця та любові як бази моральних взаємовідносин у суспільстві. З'ясовано роль моральних законів та значення права у системі моральних ідей суспільства. Проаналізовано ідею справедливості як основу концепту морально-правових відносин. З'ясовано критерії розмежування моралі та права у контексті концепції природного права. Розкрито суть тези про взаємозв'язок, взаємовплив і взаємообгрунтування категорій моралі та права у філософії П.Д.Юркевича.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням віктимологічної профілактики порушень правил безпеки дорожнього руху в Україні. Висвітлено початки віктимології (вчення про жертву злочину), розглянуто його понятійний апарат. Основна увага приділяється новому напрямку - віктимологічним проблемам безпеки дорожнього руху. На базі дослідження з'ясовано поняття і ознаки жертви порушень правил безпеки дорожнього руху, особливості віктимологічної характеристики водіїв, пішоходів, пасажирів та інших учасників дорожнього руху. Розглянуто питання віктимологічної профілактики у сфері дорожнього руху на загальному та індивідуальному рівнях, запропоновано заходи та шляхи її вдосконалення. Міститься аналіз кримінального законодавства, судової практики щодо злочинів проти безпеки дорожнього руху в проекті КК України та пропонуються шляхи її вдосконалення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вчення Гегеля про громадянське суспільство, виявлено й охарактеризовано його життєздатні елементи. Досліджено генезу філософсько-правових поглядів мислителя взагалі та його вчення про громадянське суспільство зокрема. Визначено місце філософії права у структурі "кінцевої редакції" системи Гегеля, показано роль його філософсько-правових студій у формуванні загально-філософських поглядів. Досліджено вплив загальнофілософських поглядів Гегеля на вирішення ним філософсько-правових проблем. Розглянуто структуру, основні принципи та категорії гегелівського вчення про громадянське суспільство. Здійснено порівняльне дослідження гегелівського вчення про громадянське суспільство з ідеями його попередників та конкретизовано особистий внесок ученого у розвиток даної теорії. Проаналізовано основні етапи засвоєння, критичні дослідження та подальший розвиток гегелівського вчення про громадянське суспільство. Окреслено можливості використання життєздатних елементів даного вчення сучасною вітчизняною філософсько-правовою наукою з метою правового забезпечення побудови громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Уточнено зміст і характеристики процесу віктимізації в світі та в Україні, проаналізовано предмет і структуру загальної теорії віктимології, історію розвитку, стан та основні наукові напрямки розвитку сучасної кримінальної віктимології, визначено перспективні напрямки віктимологічної профілактики злочинів та поводження з жертвами злочинів. На підставі критичного аналізу юридичної літератури визначено передумови формування кримінальної віктимології як самостійного наукового напрямку, описано основні поняття, принципи та науковий апарат віктимологічної теорії. Проведено узагальнююче дослідження місця віктимності як форми реалізації девіантної активності особистості. Розглянуто форми реалізації віктимологічної політики у суспільстві, визначено перспективи кримінальної та профілактичної політики у сфері обмеження віктимізації в Україні. Вперше досліджено умови організації відповідного поводження з жертвами злочинів, здійснено компаративістську оцінку результатів поводження з жертвами в світі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано генезис кримінологічного вчення про попередження злочинів, його понятійний апарат, рівні та заходи цієї діяльності. Досліджено сутність та правову природу діяльності щодо попередження злочинів, визначено суб'єкти профілактичної діяльності, їх класифікацію. Значну увагу приділено розгляду теорії та практики правових і організаційних засад профілактичної діяльності Міністерства внутрішніх справ України та його структурних підрозділів: кримінальної міліції, міліції громадської безпеки, органів досудового слідства та інших підрозділів. Розглянуто ефективність діяльності органів внутрішніх справ щодо запобігання злочинів, внесено пропозиції щодо основних напрямів удосконалення її правового регулювання, а також перспективи взаємодії з громадськістю в цій сфері.

  Скачати повний текст

Проаналізовано еволюцію вчення, його термінологію і понятійний апарат. Показано взаємозалежність теорії та практичної діяльності, загального розвитку наукової думки та науково-технічного прогресу. Доведено необхідність концептуального перегляду його теорії, предмета, термінології та понятійного апарату. Досліджено шляхи вдосконалення криміналістичних методик, показано можливості аналізу баз даних інтегрованих інформаційних систем підсистемами аналізу та пошуку. Розглянуто процесуальний статус реєстраційної інформації в розслідуванні злочинів і правове підгрунтя функціонування інформаційних систем, наведено пропозиції щодо їх удосконалення.

  Скачати повний текст

Викладено умови професіоналізації судово-експертної діяльності. Розглянуто актуальні, практично значимі процесуально-правові й організаційні проблеми її вдосконалення. Проаналізовано сучасні концепції загальної теорії судової експертизи (ЗТСЕ), доповнено концептуальну модель її структури. Сформульовано задачі даної теорії. Досліджено особливості судово-експертної діяльності як об'єкта ЗТСЕ, вчення про об'єкт і суб'єкти експертизи. Розроблено модель судового експерта. Розглянуто функції загальної теорії судової експеритизи.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження теоретичних і практичних проблем криміналістичної профілактики злочинів за сучасних умов. На підставі аналізу соціально-діяльнісної детермінації та інформаційно-гносеологічних витоків соціальної профілактики антисуспільних явищ обгрунтовано та розкрито поняття, суть, а також розвинуто наукові засади вчення про криміналістичну профілактику злочинів, уточнено її роль, предмет, завдання та методи. З'ясовано значимість теоретичних положень криміналістичної профілактики злочинів як структурного елементу методики розслідування певних видів злочинів. Розглянуто сучасні форми та напрямки профілактичної діяльності. Узагальнено практичний досвід організації та здійснення профілактичної діяльності органами внутрішніх справ і слідчими підрозділами, зокрема, запропоновано шляхи удосконалення цієї діяльності та розроблено пропозиції щодо її вдосконалення. Обгрунтовано необхідність внесення змін до кримінально-процесуального законодавства щодо профілактики злочинів, а також уточнення змісту певних законодавчих норм.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне кримінально-правове дослідження проблеми затримання особи, що вчинила злочини, як обставини, що виключає злочинність діяння. Проаналізовано стан наукової розробки даного питання, узагальнено матеріали кримінальних справ і досвід діяльності Верховного Суду України. Розглянуто теоретичні, соціальні та кримінально-правові аспекти становлення та розвитку інституту затримання особи, що вчинила злочин, як обставини, що виключає злочинність діяння. Сформульовано основні положення вчення про затримання особи, що вчинила суспільно-небезпечне посягання, визначено зміст даного поняття, охарактеризовано його систему та структуру, показано зв'язок з суміжними кримінально-правовими явищами, обгрунтовано механізм реалізації відповідних норм і визначено юридично-правову природу покарання за перевищення повноваження щодо використання заходів, необхідних для затримання особи, що вчинила злочин. Детально розглянуто спірні питання кваліфікації перевищення повноважень під час затримання особи, що вчинила злочин (ст. 118, 124 КК України) та сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавства та судової практики.

  Скачати повний текст

Досліджено особисті риси злочинців, які скоїли умисні вбивства за обтяжуючих обставин, крізь призму філософського погляду на особу та кримінологічного вчення про особистість злочинця. На підставі результатів аналізу властивостей та якостей злочинців-убивць розроблено кримінологічний портрет убивць та типології осіб, які скоїли умисні вбивства за обтяжуючих обставин. Сформульовано пропозиції щодо втілення соціально-економічних, правових, організаційно-управлінських, медичних і технічних заходів для запобігання умисним убивствам.

  Скачати повний текст

Досліджено конституційно-правові проблеми організації та функціонування муніципальної влади в Україні. Висвітлено еволюцію системи уявлень щодо місцевого самоврядування у вітчизняній та зарубіжній юридичній думці в контексті теоретико-методологічного розуміння вчення про муніципальну владу. Розкрито конституційно-правову природу муніципальної влади як виду публічної влади в Україні. Визначено поняття муніципальної влади й її основні конституційно-правові характеристики. Досліджено теоретичні та практичні проблеми співвідношення муніципальної та державної влади. Здійснено комплексний суб'єктно-об'єктний аналіз муніципальної влади. Розкрито особливості правосуб'єктності територіальної громади як первинного суб'єкта муніципальної влади в Україні. Досліджено концептуальні проблеми конституційно-правової регламентації об'єктного складу муніципальної влади в Україні, первинну основу якого утворюють питання місцевого значення.

  Скачати повний текст

Наведено основні положення вчення про предмет доказування у кримінальних справах, які вказують на його міжгалузевий характер. Визначено особливості механізму вчинення економічних злочинів та їх вплив на елементи предмета доказування. Охарактеризовано вплив переліку обставин, які підлягають встановленню у кримінальній справі, на зміст криміналістичної методики. Надано перелік обставин, які підлягають встановленню у кримінальних справах про економічні злочини та тактичні завдання розслідування економічних злочинів. Визначено пропозиції щодо вдосконалення окремих статей кримінально-процесуального законодавства України стосовно предмета доказування у кримінальних справах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні положення про предмет доказування у кримінальному судочинстві. Розглянуто сучасні наукові погляди щодо поняття та сутності обставин, які підлягають доказуванню у процесі розслідування. Доведено єдність предмета доказування по всіх кримінальних справах. Обгрунтовано необхідність формування норми про визначення предмета доказування на підставі використання основних принципів вчення матеріального права про злочин, його ознаки та склад. На базі вивчення кримінальних справ про підпали наведено характеристику складових елементів предмету доказування даної категорії злочину.

  Скачати повний текст

Розглянуто неосудність і види осудності - обмежену та вікову, проблему спеціальної осудності. Проаналізовано вчення про осудність-неосудність у його історичному розвитку. Основну увагу приділено концепції обмеженої осудності: поняттю, природі, ознакам, співвідношенню з іншими кримінально-правовими поняттями та інститутами, правовим наслідкам визнання особи обмежено осудною. Розглянуто вікову осудність неповнолітніх правопорушників, які досягли віку кримінальної відповідальності, однак внаслідок затримки психофізіологічного розвитку не відповідають формально своїй віковій групі. Під час розгляду особливостей відповідальності осіб похилого віку акцентовано увагу на можливості реалізації покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років у поєднанні з примусовим лікуванням у спеціальних інтернатах. Вирішення проблеми спеціальної осудності має полягати не в площині встановлення особливих критеріїв для осіб певних професій, а у застосуванні злочинної недбалості або казусу. Наведено нормативні положення законодавчих актів Канади, США, Англії, ФРН, Польщі, Угорщини, проаналізованих на засадах вітчизняної кримінально-правової доктрини, положень чинного законодавства України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано методологічне значення ідей видатного українського криміналіста ХІХ ст. О.Ф.Кістяківського для сучасних кримінально-правових досліджень, розкрито його вплив на становлення та розвиток історичного, порівняльного та соціологічного методів у кримінально-правовій науці, розвиток вчення про кримінальне право, закон та злочин. Висвітлено внесок О.Ф.Кістяківського у розвиток ідей гуманізації покарання. Наведено пропозиції щодо активізації наукових розробок ученого за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Вперше на рівні монографічного дослідження в теорії кримінального права України комплексно розглянуто нормативне визначення поняття вини за чинним Кримінальним кодексом України. Проаналізовано основні підходи щодо розуміння вини у межах окремих кримінально-правових теорій континентальної системи права XVIII - XXI ст., досліджено розвиток вчення про вину в науці кримінального права Російської імперії та радянського кримінального права (друга половина XIX - початок 1990-х рр.). Визначено та конкретизовано співвідношення поняття вини та деяких суміжних правових понять, вини та складу злочину в кримінальному праві України. Обгрунтовано доцільність нормативного визначення поняття вини з урахуванням досвіду вирішення даного питання в кримінальному праві зарубіжних країн та необхідність розширення змісту інституту вини в кримінальному праві України. На підставі проведеного дослідження розроблено пропозиції щодо удосконалення конституційного, кримінального та кримінально-процесуального законодавства України.

  Скачати повний текст

Комплексно узагальнено спадщину українського мислителя, філософа права П. Юркевича. Сформульовано дефініціії та проаналізовано його праці, досліджено поняття, принципи, функції, методи та категорії філософсько-правового вчення мислителя. Доведено, що філософсько-правова концепція вченого є цілісною. Сисематизовано вчення П. Юркевича на підгрунті "ідеї права". З'ясовано, що змістом даного вчення є правовий універсалізм, який розглянуто у системі рефлексії понять "правильна людина", "всесвітнє громадянство", "всезагальна правомірна конституція", "досконалий юридичний лад", "закони права". Відзначено, що результати проведеного дослідження мають практичне значення для творення вітчизняної школи філософії права, розробки доктрини становлення правосвідомої особистості, громадянського суспільства, правової держави.

  Скачати повний текст

Розкрито й обгрунтовано співвідношення поняття "заохочення" з поняттями "мотивація" та "стимулювання". Проаналізовано історію розвитку правового регулювання заохочень у трудовому праві СРСР. Розвинено вчення про класифікацію заохочень. Запропоновано розрізняти умовні та безумовні підстави застосування заохочень до працівників за трудові досягнення, визначено їх сутність та обгрунтовано доцільність такого підходу. Заохочення розглянуто як правовідносини, досліджено структуру трудових заохочувальних правовідносин. На підставі аналізу правового регулювання прав та обов'язків суб'єктів заохочувальних правовідносин надано пропозиції щодо вдосконалення їх змісту. Досліджено сучасний стан правового регулювання заохочень за трудові досягнення та зроблено відповідні пропозиції щодо його удосконалення.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі державної служби з точки зору закономірностей виникнення, функціонування та розвитку держави та права. Сутність державної служби виводиться із соціального призначення держави в умовах правової демократичної організації суспільства, яка повинна йому служити та відповідати перед ним за свою діяльність, утверджувати та забезпечувати права людини. Розглядаються історико-теоретичні передумови становлення вчення про державну службу, здійснюється порівняльно-правовий аналіз інституту державної служби, формулюються основні поняття концепції - державної служби та службовця, пропонується розгорнута їх видова класифікація. Правовий режим державної служби, ядром якого вважається статус державного службовця, висвітлюється через призму публічно-правових ознак, характеристику його структурних елементів - повноважень, прав, обов'язків, обмежень та гарантій.

  Скачати повний текст

Досліджено юридичну природу предмета злочину, визначено його місце та зв'язок з елементами й окремими ознаками складу злочину. На концептуальному рівні обгрунтовано якісно нові ідеї та висновки щодо розвитку вчення про предмет злочину, одержані з урахуванням положень Кримінального кодексу України 2001 р. Сформульовано визначення об'єктів злочину та кримінально-правової охорони, предмета злочину та потерпілого як жертви злочинного діяння. Встановлено матеріальні ознаки предмета злочину та вперше розроблено правила його визначення. Удосконалено традиційну класифікацію предметів злочинів з урахуванням соціально-економічних критеріїв і законів формальної логіки. До наукового обігу введено поняття "матеріальні блага та антиблага", а також "основний, додатковий та альтернативний предмети злочину". Вперше у вітчизняній кримінально-правовій доктрині розроблено класифікацію предметів злочинів за кримінально-правовими ознаками. Обгрунтовано необхідність виокремлення поняття "предмет суспільно небезпечного діяння". Сформульовано визначення помилки у предметі злочину як хибного уявлення особи про наявність або відсутність, рід, властивості або кількість предметів, з приводу яких та (або) впливаючи на які відбувається суспільно небезпечне діяння. Виявлено недоліки наукового тлумачення кримінально-правових норм у частині предмета злочину. Наведено пропозиції щодо подальшого удосконалення чинного законодавстваа України та окремих нормативно-правових актів.

  Скачати повний текст