Досліджено верховенство права як доктрину конституційної теорії та принципи юридичної практики. Розкрито значення цієї доктрини для теорії та практики новітнього українського конституціоналізму на основі теоретичної спадщини античних мислителів, средньовічної пам'ятки права Великої Хартії 1215 р., класичних авторів теоретиків європейського лібералізму епохи Просвітництва, на базі доробку представників наукової школи природного права, з використанням політико-юридичних документів стосовно Американської та Французької революцій XVIII ст, праць основоположника доктрини верховенства права англійського професора Алберта Вен Дайсі (XIX ст.), на підставі аналізу її розвитку у другій половині XX ст. у межах конституційної теорії англосаксонської та континентально-європейської систем права. Досліджено зміст юридичного принципу верховенства на основі доробку інституційних і експертних органів ООН (Міжнародної комісії юристів), Ради Європи, ЄС та з урахуванням тлумачної діяльності Європейського Суду з прав людини в Страсбурзі. Досліджено питання зародження верховенства права в Україні та труднощі цього процесу, зумовлені спадщиною російської культурної традиції, наслідками марксизму-ленінізму та догматизмом юридичного позитивізму радянського зразка. Запропоновано тлумачення верховенства права як засадничий принцип новітнього українського конституційного права, а також докорінно відмінний від панівного у вітчизняній науці погляд на природу українського засадничого акта - Конституції 1996 р.

  Скачати повний текст

Визначено зміст поняття дихотомії права, розглянуто його особливості, проаналізовано історичні та теоретичні чинники існування розподілу права на приватне та публічне. Показано обумовленість відносної самостійності публічної та приватної підсистем права об'єктивними чинниками історичного розвитку правового регулювання. Досліджено прояви дихотомії права, починаючи з античних часів, у процесі історичного формування романо-германської правової системи, зокрема в рецепції римського права Європою. Визначено специфіку публічного та приватного права, встановлено їх цінність для побудови системи права. З'ясовано особливості прояву дихотомії права на стадії формування права та в структурі чинного позитивного права як результату правотворчості шляхом розгляду типології теорій розмежування публічного та приватного права. Критично проаналізовано спробу заперечення існування дихотомії права та запропоновано критерії разподілу права на публічне та приватне. Розглянуто різні наукові погляди на дихотомію права, зокрема нігілістичні. Окреслено вирішальну роль методу правового регулювання як чинника у розмежуванні права на публічне та приватне. Обгрунтовано висновок, що явище дихотомії права, яке в основному характеризує системи права романо-германської правової сім'ї, присутнє і в іншших системах права, зокрема країнах загального та мусульманського права. Доведено, що публічне та приватне право є взаємопов'язаними та взаємопроникаючими системами. Показано однаково важливий вплив двох підсистем права для визначення статусу суб'єктів права, з'ясування рівня форм і методів забезпеченості публічних та приватних інтересів і прав людини та громадянина.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз теоретико-методологічних і практико-прикладних аспектів щодо співвідношення законності та справедливості. Проаналізовано історико-правовий аспект ідей взаємозумовленості та взаємозалежності законності та справедливості у працях вчених античності, середньовіччя, відродження, просвітництва та Нового часу. Висвітлено методологічні проблеми законності. Визначено суть поняття, сфери й аспекти її прояву. Розмежовано принципи та вимоги законності, які характеризують оптимальні напрямки дослідження даного феномену та його співвідношення зі справедливістю. Проведено змістовий аналіз дослідженого співвідношення у сфері юридичної діяльності. Визначено взаємодію моральності, справедливості та законності у процесі правового впливу на суспільство, взаємозалежності та справедливості у процесі правового впливу на суспільство, взаємозалежності та справедливості у процесі реалізації права та характеристики особливостей вияву принципів і вимог законності у правозастосуванні.

  Скачати повний текст

В історико-філософському контексті проаналізовано концепцію природного права та особливості її тлумачення на різних етапах розвитку філософії, починаючи з античності. З'ясовано ступінь реалізації основних принципів історико-філософської концепції природного права - свободи, правової рівності та справедливості у суспільствах різного типу: ліберальному, технократичному, солідаристському, в соціальній державі. Досліджено місце і роль невід'ємних природних прав людини у процесі творення незалежності української держави, громадянського суспільства, у відновленні національної духовності, культури, традицій та норм моралі. Обгрунтовано вирішальний вплив принципів історико-філософської концепції природного права на процеси індивідуалізації та персоніфікації життя людей, що сприяє встановленню усталених норм закононності, моралі, справледливості та їх дійсному функціонуванню як засобів стабілізації за умов перехідного суспільства.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження історії проблеми обгрунтування у праві у часовому інтервалі від епохи античності до початку XIX ст. Показано теоретичну значимість філософсько-правового та логіко-методологічного аналізів процедури обгрунтування, специфіку обгрунтування у праві у порівнянні з обгрунтуванням в інших науках. Запропоновано визначення обгрунтування у праві як універсальної для всієї форми права логіко-методологічної процедури пошуку та встановлення переконливих (необхідних і достатніх) підстав для наших суджень про юридично-значимі події, їх правової оцінки та прийняття адекватних їм рішень. Проаналізовано головні підходи до обгрунтування у праві від виникнення перших логіко-правових теорій античності (Аристотеля, Цицерона) до концепцій, висунутих мислителями XVIII - на початку XIX ст. (Лейбніцем, Вольтером, Бентамом). Установлено типологію стратегій обгрунтування - моністичних, дуалістичних, плюралістичних. Показано специфіку аподиктичного та топічного (діалектичного), аналітичного та пробабілістичного підходів до проблеми обгрунтування у філософії права та практичної юриспруденції. Аргументовано положення про парадигмальний зсув в історії методології правового обгрунтування від аналітики до топіки. Визначено перспективні напрямки подальшого дослідження проблеми обгрунтування в юриспруденції.

  Скачати повний текст

Дослідено два підходи до проблеми влади, наявні у філософії права, а саме: класичного та некласичного. Простежено розвиток поглядів на владу від античності до сучасності. Запропоновано нове розуміння даної категорії. Проведено аналіз Конституцій Французької Республіки, Російської Федерації та Сполучених Штатів Америки, які є основними правовими засобами здійснення влади цими державами. Сформульовано конкретні пропозиції щодо вдсконалення Конституції України.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення сучасних наукових джерел, міжнародно-правових актів і законодавства України та практики їх застосування проведено комплексне філософсько-правове дослідження людської гідності як антропологічного базису права. Визначено особливості виникнення та розвитку ідеї людської гідності у філософсько-правовій теорії від часів античності до сучасного періоду. Проаналізовано вплив людської гідності на формування природного та позитивного права (міжнародного та внутрішньодержавного). Запропоновано нове тлумачення гідності, що складається з таких елементів: об'єктивної сторони (людська гідність) і суб'єктивної (гідність людини); суб'єкта (носій) та об'єкта (сутність, змістовна сторона) гідності. Сформульовано визначення поняття людської гідності, що є самоцінністю та суспільною значимістю людини як біосоціодуховної істоти, яка визначається існуючими суспільними відносинами, не залежить від конкретної людини і має бути рівною для всіх людей.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи вирішення актуальних теоретичних і практичних проблем співвідношення права та релігії, розкрито природу даних явищ. Виявлено спільні та відмінні риси права та релігії як форм свідомості та засобів регулювання діяльності суспільства з урахуванням їх генезису, сфери застосування, лінгвістичних особливостей, формального, функціонального, ціннісного аспектів. Досліджено взаємодію права та релігії у процесі суспільного регулювання, проаналізовано протиріччя, що виникають між правовими та релігійними приписами. Розглянуто особливості релігійного впливу на правоутворення, охарактеризовано його форми. Запропоновано типологію правових систем світу за критерієм впливу релігійного чинника на їх розвиток і функціонування. Обгрунтовано шляхи оптимізації відносин держави і церкви в Україні та покращання правової регламентації релігійних відносин.

  Скачати повний текст

Запропоновано культурно-антропологічний підхід у дослідженні римського права, який передбачає його розгляд як соціокультурного феномену. Акцентовано увагу на тому, що римське право необхідно розглядати не лише як феномен духовної культури, але й як явище конкретно-історичної культури та цивілізації, що зумовлює варіативність цього історичного типу права та багатоманітність його соціокультурної реальності. Проведено реконструкцію "картини римського права" через виявлення в ньому бінарних опозицій, які виконували роль каркасу всього римського права: протистояння "свого" та "чужого", вільного та раба, органічне поєднання світських і сакральних елементів у правотворчості, використання як засобів конструювання римської правової реальності явищ говоріння та мовчання. Висвітлено питання правової технології стародавніх римлян як організованого процесу творення права, в якому втілено основні світоглядні настанови квіритів. Обгрунтовано тезу, що римська правова дійсність була віддзеркаленням римо-античного ціннісного універсуму та мала такі форми опредметнення, як співіснування парадигматичної та синтагматичної системи правових цінностей, "м'якої" і "жорсткої" семіотичних систем, вербальних і невербальних явищ у правовому житті та тілесних практик.

  Скачати повний текст

Поглиблено наукові уявлення про світоглядні типи свідомості, якими є: міфологія, релігія та філософія, які розглянуто як безпосередні прояви самопізнавальної природи людини в її суб'єктивно-суб'єктній єдності, що надає їм статус духовно-практичної правової волі до життєздійснення. З'ясовано, що індивідуальна свідомість людини виражає її життєві потреби, які в суспільному бутті є способами конституювання правосвідомсті. Доведено, що духовно-мотиваційний суспільно-практичний простір правосвідомості визначається змістовими складовими міфології, яка без будь-яких обмежень проголошує життєві потреби й інтереси людини. Обгрунтовано думку про облагородження правомірності життєвих потреб та інтересів людини духовним потенціалом релігійного світогляду, який соціалізує їх засобом аналітико-критичних обмежень властивого кожній людини і природно-біологічного егоцентризму. Встановлено, що гуманістичне спрямування правової волі людини на розкриття та задоволення сутнісних потреб свого буття відбувається у сфері соціально-філософських визначень свідомості, що базуються на об'єктивному духовно-пізнавальному історичному та розумовому досвіді людства. Доведено, що світоглядно визначене право - це конституювання волі кожного індивіда-громадянина відповідно до сили його бажань, що не порушує суверенітет у просторі того соціуму, який визначається ним як необхідна, законна й обов'язкова умова життєдіяльності. Виявлено, що соціальна філософія як водночас філософія історії є адекватною формою правосвідомої організації суспільно-практичного життя людей, оскільки епіцентром усіх її пізнавальних пошуків є взаємодія волі та мислення, обгрунтування свободи волі та свободи мислення, що в системі права має знайти свої законодавчо-нормативне забезпечення.

  Скачати повний текст

Показано, що справедливість є однією з найважливіших філософсько-правових категорій, смислове значення якої взаємопов'язане з демократією, рівністю, свободою, відповідальністю, системою правих норм і державним устроєм. Відзначено, що на даному етапі українського державотворення категорія справедливості ще не знайшла достатнього усвідомлення на рівні суспільної свідомості (особливо у правлячої верстви). Зазначено, що ідея справедливості як філософська категорія зародилася в античні часи, знайшла свій розвиток у працях Платона, Аристотеля, Плотіна, Цицерона. У період Відродження та Просвітництва європейська цивілізація звернулася до ідеї справедливості, відбулися розвиток й адаптація до обставин Нового часу. Уперше ідею справедливості як системотвірну було втілено до практики державного будівництва наприкінці XVIII ст. у США, пізніше - у Франції, у XIX - XX ст. - у будівництво незалежних національних держав. Такими українськими мислителями, як Т.Шевченко, М.Драгоманов, І.Франко, Б.Кістяківський, В.Липинський, М.Грушевський, В.Винниченко ідея справедливості імплантувалася в програму національного визволення та творення української незалежної суверенної соборної держави. Ці ідеї розвивалися діячами національно-визвольного руху, передовими українськими інтелігентами другої половини XX ст. та почали впроваджуватися до практики державного життя із здобуттям Україною незалежності. Зауважено, що практика українського державотворення має значні проблеми, які проявилися у процесі демократизації (як її тіньова сторона), у приватизації державної власності, аграрній реформі, діяльності судових і правоохоронних органів. Проаналізовано наявні проблеми та визначено можливі шляхи їх вирішення. Зроблено висоновок, що європейський вибір неможливий без втілення ідеї справедливості до української практики державотворення.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення наукової літератури, законодавчих та інших нормативно-правових актів, наративних джерел висвітлено організаційно-правові засади елінської колонізації Північного Причорномор'я, процеси розвитку античних держав і права у регіоні наприкінці VII - першої половини VI ст. до н. е. Віднайдено та систематизовано джерела дослідження: пам'ятки права, інші епіграфічні, а також наративні, нумізматичні, археологічні джерела. Здійснено наукову періодизацію розвитку античних держав і права північнопонтійського регіону. Проведено історико-юридичний аналіз процесів еволюції правового статусу населення, розвитку форм держав, основ правового регулювання відносин власності, зобов'язальних і сімейних відносин, формування правових засад регулювання фінансових відносин. Увагу приділено проблемам становлення основ кримінального права, дослідженню динаміки організації судових органів, визначенню форм і стадій юрисдикційного процесу. Висвітлено організаційно-правові засади регулювання міжнародних відносин північнопричорноморських полісів, характерні риси правового статусу іноземців, специфіку міжнародно-правових відносин античних держав Північного Причорномор'я.

  Скачати повний текст

Досліджено передумови, обставини, історичні форми та закономірності становлення та розвитку нотаріальної системи в Європі з епохи античності та до Нового та Новітнього часів. Виявлено передумови становлення та простежено еволюцію інституту нотаріату в Україні протягом X - XX ст. Уточнено особливості функціонування вітчизняного нотаріату за російським законодавством. Показано європейський вплив та специфіку розвитку нотаріату на західноукраїнських землях. Виявлено, що нотаріальна діяльність на території України у дорадянський період розвивалася у контексті європейських традицій, перерваних у Радянській Україні, де нотаріат перетворено в бюрократичний орган виконавчої влади. Визначено особливості організації нотаріальної справи в радянський період вітчизняної історії. Досліджено місце та роль інституту нотаріату у правовій системі сучасної України та сформульовано пропозиції щодо його удосконалення.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено історію міжнародного права докласичного періоду до укладення Вестфальського миру у 1648 р. Висвітлено питання становлення перших норм міжнародного права та їх комплексів, а також вплив особливостей міжнародних відносин пізньої античності на формування міжнародного права нового середньовічного типу, становлення міжнародного договору як основного джерела міжнародного права даного періоду, механізм переходу від регіонального до універсального міжнародного права, спадковість між середньовічним і класичним міжнародним правом. Досліджено докласичні міжнародно-правові погляди, їх поділ за напрямами (світським, християнсько-католицьким, ісламським, позаєвропейських регіонів). Розкрито вплив ідей класичних римських юристів на становлення європейської середньовічної міжнародно-правової думки, особливості формування міжнародно-правових поглядів позаєвропейських народів, становлення перших національних шкіл міжнародного права.

  Скачати повний текст