Доведено, що суди та правоохоронні органи Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в своїй діяльності деякий час керувалися законами колишньої Російської імперії та тимчасового уряду, зокрема, "Уставом Уголовного Судопроизводства" 1864 р., які поступово було зміцнено та доповнено урядами Української Народної Республіки та Української держави. Встановлено, що нормативно-правові акти Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в галузі судочинства закріпили низку положень, відмінних від тих, що містилися у дореволюційному російському законодавстві, які стали принципово новими на той час: порядок формування судів, їх кількісний склад, відсутність присяжних засідателів під час судового розгляду справи та відмова законодавців від апеляційного оскарження вироку суду. Обгрунтовано положення, що важливою новацією закону Директорії "Про поступовання в штабних судах" є виділення порушення кримінальної справи в окрему стадію судочинства, яка згодом стала першою стадією в радянському та сучасному українському кримінальному процесі. Зазначено, що більшість нормативно-правових актів у галузі судочинства, прийнятих у періоди Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії, не діяли внаслідок складної політичної ситуації в Україні та важких умов військового часу.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми використання спеціальних психологічних знань під час проведення судово-психологічних експертиз у процесі карного та цивільного судочинства з урахуванням змін, що відбулися в концепції та змісті карного законодавства України. Показано, що об'єктом судово-психологічної експертизи повинний бути полісистемний комплекс, що включає в себе обвинувачуваного, потерпілого, свідків, а предметом - особистість підекспертного, "психологічний портрет" якого важливий для встановлення об'єктивної істини в карному та цивільному процесі. Особистість розглянута як суб'єкт правосвідомості, рівень розвитку якої забезпечує різноспрямовану правову поведінку: правослухняну або протиправну. Розроблено методологію системногно підходу щодо судово-психологічної експертизи. Висвітлено тенденції та перспективи розвитку судово-психологічної експертизи як особливої галузі юридичної психології.

  Скачати повний текст

Розроблено практичні засади з формування та впровадження стратегії місцевого самоврядування, спрямованої на розвиток території. Проаналізовано систему місцевого самоврядування та показано провідну роль органів місцевого самоврядування у контексті розробки заходів, спрямованих на забезпечення належного рівня розвитку та реалізацію потенціалу певного територіального утворення. Доведено, що розвиток окремих територій потребує цілеспрямованих дій, які мають бути проведені державними структурами й органами місцевого самоврядування, територіальними громадами, а також застосування дієвих механізмів управління. Досліджено особливості існуючих моделей і методів управління територією як об'єктом муніципального управління у контексті вдосконалення стратегії місцевого самоврядування, спрямованої на їх розвиток. Розглянуто інвестиційно-програмну концепцію розвитку території. Наведено пропозиції щодо розробки комплексної стратегії її розвитку. Запропоновано напрямки інформатизації певного муніципального утворення.

  Скачати повний текст