Розглянуто риси адміністративних неюрисдикційних відносин. Визначено місце цих відносин у адміністративно-правових відносинах. Сформульовано поняття "адміністративне неюрисдикційне провадження" (АНП). Розроблено класифікацію цих проваджень та процедур, виділено їх види. Визначено стадії кожного виду АНП і процедур. Сформульовано поняття "суб'єкт АНП" та розглянуто класифікацію таких суб'єктів. Виділено елементи структури адміністративної процесуальної правосуб'єктності суб'єктів АНП і встановлено особливості цієї правосуб'єктності. Наведено класифікацію заявних АНП і запропоновано шляхи уніфікації процедур їх здійснення. Визначено форму та зміст рішення, яке приймається в результаті проведення регулятивного АНП. Обгрунтовано проблеми адміністративно-правового регулювання відносин щодо АНП і розроблено необхідні рекомендації щодо змін і доповнень до чинного адміністративного законодавства.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні, практичні та прикладні проблеми наукового вивчення, законодавчого регулювання, правозастосування правоохоронними та судовими органами кримінального законодавства щодо відповідальності за організацію озброєної банди, участь у ній та здійснюваному нападі (бандитизм), а також питання підвищення ефективності попередження та протидії бандитизму. Здійснено детальний аналіз кримінально-правового поняття бандитизму, елементів його складу, кримінологічного змісту понять "злочинна організація", "банда", "участь у банді", "озброєність банди". Проаналізовано сучасний кримінологічний стан злочинності в Україні, пов'язаної з бандитизмом.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що на кожному з етапів розвитку громадянського суспільства ідеї правової держави відбивають відповідний рівень культури та реальну правову дійсність у конкретній країні та у світі в цілому. Встановлено, що стратегічною метою реалізації конституційної моделі правової держави в Україні є створення такої системи державної влади, яка б відповідала стандартам демократичної, правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою, враховувала потреби суспільства та кожної окремої особистості. Показано, що обов'язковою умовою поглиблення демократичних засад в управлінні державою є створення надійного механізму стримувань і противаг між законодавчою та виконавчою гілками влади та неухильне дотримання владними структурами Конституції України. Визначено, що основними напрямками реалізації коституційної моделі правової держави в Україні є конституційна, парламентська, адміністративна, муніципальна реформа, реформування виборчого законодавства та судоустрою. Аргументовано, що головним завданням сучасного українського конституціоналізму є поєднання конституційної моделі правової держави з реальною практикою державного будівництва.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне вивчення юридичної відповідальності як соціального явища, правової категорії та правого інституту. Розкрито суть поняття, висвітлено підстави, види юридичної відповідальності, проведено аналіз теоретичних проблем добровільної та державно-примусової форм її реалізації. Досліджено соціальну природу категорії "відповідальність" і процес її розвитку. Висвітлено місце та роль даної відповідальності у забезпеченні правопорядку. Обгрунтовано висновок, що зміст юридичної відповідальності визначається з урахуванням позитивного та негативного її аспектів, що висвітлює соціальне призначення даного інституту. Виявлено доцільність існування двох форм реалізації юридичної відповідальності (добровільної та примусової), а безпосередню роль у механізмі її релаізації відіграє діяльність правоохоронних органів, яка може відбуватись за допомогою відповідних методів у межах правозастосування та поза ними. Зроблено висновки, які стосуються природи, механізму та видів юридичної відповідальності.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено норми цивільного законодавства України, які регламентують інститут притримання. Узагально головні проблеми, пов'язані з функціонуванням притримання та сформовано основні шляхи їх вирішення. Визначено підстави застосування притримання, правову природу даного способу забезпечення виконання зобов'язань і його функціональне призначення. Доведено, що момент виникнення права на притримання, момент застосування кредитором притримання і момент, коли він має право ініціювати звернення стягнення на притримані ним речі боржника, не збігаються у часі. Обгрунтовано, що окрім права володіння у кредитора виникає право розпорядження предметом притримання. Досліджено співвідношення притримання з іншими інститутами цивільного права та визначено, що притримання є самостійним цивільно-правовим інститутом з притаманними йому характерними особливостями. На підставі результатів дослідження розроблено пропозиції щодо вдосконалення норм чинного цивільного законодавства, які регламентують досліджений спосіб забезпечення виконання зобов'язань, а також рекомендації для оптимізації затосування притримання у практичній діяльності суб'єктів господарювання.

  Скачати повний текст