Висвітлено історичний розвиток регіонів Іспанії, внаслідок якого виник державний устрій, визначений чинною Конституцією, прийнятою в 1978 р. Досліджено особливості започаткування державності на Піренейському півострові, період Реконкісти як передумову формування та правового оформлення автономістських ідей іспанського народу, механізм іспанської станово-представницької монархії та абсолютизму XIII - XVIII ст., процеси законодавчого оформлення ідей національного централізму та регіональних привілеїв за буржуазних трансформацій Іспанської держави у другій половині XVIII - XIX ст. Висвітлено боротьбу народів та історичних областей Іспанії за автономний статус за умов монархічного режиму реставрації Альфонса XIII та диктатури генерала Примо де Ривера (1902 - 1931 рр.), автономістські тенденції та національні настрої за часів Іспанської республіки та тоталітарної держави генерала Ф.Франко (1932 - 1975 рр.), конституційне становлення системи державного устрою Іспанії в останній чверті XX та на початку XXI ст.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичний аналіз юридичної природи актів правотворчості президента в республіках зі змішаною формою правління (Білорусі, Болгарії, Вірменії, Грузії, Казахстану, Литви, Молдови, Монголії, Польщі, Португалії, Росії, Румунії, України, Франції). Встановлено основні види правотворчої діяльності президента - безпосередня, сумісна й опосередкована. Запропоновано дефініцію акту правотворчості президента в республіках зі змішаною формою правління та розкрито юридичну природу видів акту правотворчості президента - нормативно-правового акту та нормативно-правового договору. Запропоновано їх класифікацію за різними критеріями. Визначено їх ознаки та функції (зокрема, соціальні). Встановлено співвідношення актів правотворчості президента з нормативно-правовими актами інших органів публічної влади. Розкрито правову природу інституту "вето" президента на закони, які приймаються парламентом, відзначено його законотворчий характер. Обгрунтовано, що документальне оформлення "вето" є не законодавчим актом, а факультативною стадією законотворчого процесу. Розвинуто ідею щодо можливості оформлення "вето" у вигляді указу. Запропоновано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано характерні ознаки акта прямого народовладдя, його юридичні властивості, надано визначення цього поняття. Розглянуто принципи й особливості прямої правотоворчості. Надано визначення прямого правотворчого процесу, розглянуто основні, властиві йому стадії, зроблено висновок про функції традицій та звичаїв у прямому правотворчому процесі. Виявлено основні вимоги до ідеальної моделі акта прямого народовладдя. Досліджено варіанти впливу громадської думки, що міститься в актах прямого народовладдя, на суспільну діяльність. Належну увагу приділено системі та видам актів прямого народовладдя. Здійснено класифікацію зазначених актів за різними критеріями. Показано юридичну природу актів референдуму, виборів, відкликання, наказів виборців, петицій, актів прямого народовладдя місцевого рівня, локальних актів, підзаконних і правозастосовчих, дано їх визначення. Досліджено нормативні засади прийняття актів прямого народовладдя, а також організаційно-функціональні аспекти їх дії. З'ясовано роль цих актів у механізмі правового регулювання. Визначено умови забезпечення ефективності їх реалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємну відповідальність особи та держави як різновид соціальної відповідальності, демократичного інституту демократичної, соціальної, правової держави за умов поглиблення політичної реформи, розбудови громадянського суспільства, інтеграції Української держави до світового та європейського політичного і правового простору. Запропоновано тезу, що перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління можливий лише за умови вдосконалення демократичного інституту взаємної відповідальності особи та держави, досягнення взаєморозуміння між різними гілками влади, президентом і урядом, владою та опозицією. Доведено, що демократизація суспільства, поглиблення політичної реформи створюють умови для нового, демократичного формату відносин між особою та державою, зокрема не патерналістських, а партнерських. На підставі проведеного аналізу інституту взаємної відповідальності особи та держави запропоновано розвинути теоретичний базис демократичної, соціальної, правової держави та розробити цілісну й ефективну наукову концепцію взаємної відповідальності особи та держави за умов розбудови української державності.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено проблематику взаємовідносин громадських організацій і держави за умов формування громадянського суспільства в Україні. Розкрито суть поняття "громадянське суспільства" та співвідношення його з державою. Наведено визначення поняття "громадська організація". Установлено характерні особливості громадських організацій, завдання та роль, яку вони виконують у суспільстві. Наведено класифікацію громадянських організацій за різноманітними критеріями, принципи їх діяльності. Увагу приділено аналізу стану державного регулювання створення та діяльності громадських організацій в Україні. Визначено межі втручання держави у їх функціонування в громадянському суспільстві. Розглянуто особливості взаємовідносин держави з окремими видами громадських організацій в Україні. На підставі аналізу результатів теоретичних і практичних досліджень, грунтуючись на нормах чинного законодавства, сформульовано шляхи вдосконалення правового регулювання створення та діяльності громадських організацій і оптимізації процесу формування громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано концептуальні підходи зарубіжної та вітчизняної наукової думки щодо сутності та механізмів функціонування влади в процесі управління державою. Запропоновано логіку структурно-функціонального аналізу механізмів публічного врядування, визначено змістовні, структурні та функціональні ознаки влади, що базуються на системних особливостях сучасного суспільства. Досліджено практичні механізми публічного врядування Франції, Канади, України. Виявлено загальні принципи організації й фунціонування сучасної демократичної системи влади. Запропоновано напрямки реформування механізмів врядування в Україні, практичні заходи щодо підвищення ролі складових громадянського суспільства в діяльності органів державної влади та введення до структури системи влади ефективного механізму "стримувань і противаг" через перерозподіл владних повноважень.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення теорії функції держави. Розкрито суть поняття й уточнено ознаки функції держави. Проаналізовано передумови започаткування та фактори розвитку європейської інтеграції. Конкретизовано правову природу ЄС. Розглянуто принципи взаємодії ЄС і держав-членів стосовно реалізації функцій держави. Досліджено специфіку реалізації основних внутрішніх функцій (функції охорони та захисту прав і свобод людини та громадянина, економічних і соціальних функцій) держав-членів ЄС. Сформульовано наукові висновки, спрямовані на усвідомлення специфіки функціонування держав за умов членства в ЄС як наддержавній організації влади, що сприятиме усвідомленню наслідків вступу України до цієї організації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вчення Гегеля про громадянське суспільство, виявлено й охарактеризовано його життєздатні елементи. Досліджено генезу філософсько-правових поглядів мислителя взагалі та його вчення про громадянське суспільство зокрема. Визначено місце філософії права у структурі "кінцевої редакції" системи Гегеля, показано роль його філософсько-правових студій у формуванні загально-філософських поглядів. Досліджено вплив загальнофілософських поглядів Гегеля на вирішення ним філософсько-правових проблем. Розглянуто структуру, основні принципи та категорії гегелівського вчення про громадянське суспільство. Здійснено порівняльне дослідження гегелівського вчення про громадянське суспільство з ідеями його попередників та конкретизовано особистий внесок ученого у розвиток даної теорії. Проаналізовано основні етапи засвоєння, критичні дослідження та подальший розвиток гегелівського вчення про громадянське суспільство. Окреслено можливості використання життєздатних елементів даного вчення сучасною вітчизняною філософсько-правовою наукою з метою правового забезпечення побудови громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Висвітлено науково-методологічні засади вивчення феномену громадського контролю. Визначено низку категорій і понять, що відображають генезис, зміст і призначення громадського контролю, його соціальну сутність. Розглянуто оптимальні підходи щодо науково-теоретичного осмислення ролі та місця громадського контролю у життєдіяльності суспільства. Виявлено логічні особливості соціокультурної детермінації даного феномену, що підтверджено змістовою спрямованістю інституту громадського контролю на розв'язання актуальних проблем суспільного розвитку. Доведено, що головною метою діяльності всіх суб'єктів громадського контролю має стати захист прав людини, створення умов для самореалізації її особистісного потенціалу. З'ясовано особливості форм державного та громадського контролю. Виявлено ціннісні орієнтири громадського контролю в сучасному суспільстві.

  Скачати повний текст

Докладно проаналізовано історичні аспекти розвитку громадського руху, а також розглянуто його суть, зміст і структуру. Досліджено взаємодію між державою та громадським рухом у процесі формування громадянського суспільства, законодавче забезпечення даного руху в Україні, сучасний стан розвитку його інфраструктури. З'ясовано, що роль державного керування стосовно громадського руху виявляється у двох основних аспектах: в організаційно-правовому забезпеченні розвитку громадських організацій, у створенні системи співробітництва та партнерства між органами державної влади, місцевого самоврядування та даними організаціями. Стверджено, що свою суспільно-політичну функцію громадські рухи можуть виконувати лише за наявності розвинутої суспільно-політичної свідомості, дієвого законодавства й неухильного його дотримання всіма громадянами й посадовими особами.

  Скачати повний текст

Розроблено модель формування громадянського суспільства. Доведено пріоритетний вплив стану розвитку громадянського суспільства на процес гармонізації українського соціуму. З використанням синергетичного підходу розкрито сутність поняття "громадянське суспільство", визначено внутрішнє джерело його розвитку. Розглянуто сучасні уявлення про громадянське суспільтво, показано специфіку моделей аристотелівської та боденівської традицій. Розкрито сутність взаємозв'язку економіки та політики як закономірності розвитку громадянського суспільства, а взаємодії громадянського суспільства та держави - як закономірності розвитку соціуму. Досліджено вплив на державу та соціум громадянського суспільства як універсальної форми суспільної самоорганізації. Доведено небезпечність для України ліберальних моделей громадянського суспільства. Встановлено, що основною умовою гармонізації суспільного розвитку України є забезпечення системного підходу щодо оптимізації розвитку громадянського суспільства, держави та соціуму.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано розуміння гуманістичних основ організації державної влади як духовного феномену, що має суперечливу природу, оскільки вони є важливим регулятором гармонійного функціонування відносин державна влада - людина, фактором інтеграції суспільства. Гуманістичні цінності набувають для людини та суспільства ціннісного значення, належать до вищих цілей життя, організують життєві цілі в ієрархію, вершиною якої є феномени, відображені у категоріях прав людини: свободи, рівності, справедливості. Сформульовано методологію шляхів розвитку юридичної теорії, яка вимагає глибого системного аналізу у контексті розуміння ставлення до взаємозв'язку та взаємозалежності людини та влади, розгляду влади як цілісної системи у аспекті якісних показників і розв'язання сучасних етико-гуманістичних аспектів організації державної влади. Обгрунтовано ідею, що проблеми її організації необхідно досліджувати за принципами: гармонії людини та державної влади - балансу, пропорційності й органічного поєднання інтересів, тобто такого світогляду, який забезпечує усвідомлення людиною своєї особистості як невід'ємної частки громадянського суспільства та державної влади; принципу особистої відповідальності кожної людини (громадянина) за організацію цієї влади, усвідомлення її залежності від суспільства та від кожної особи. Запропоновано переосмислення єдності та цілісності державної влади, що забезпечується наявністю стійких взаємозв'язків між її гілками на основі соціальної єдності влади як єдності принципових ідей і цінностей суспільства. Обгрунтовано аксіологічні й етичні питання, що передбачають можливість нового діалогу людини та державної влади, в якому загальнолюдські цінності не повинні сприйматися поза національною культурою кожного народу, який намагається мати як засадничі власну мораль і традиції.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні досліджено проблему становлення та функціонування гуманітарної парадигми в системі державного управління. Розкрито зміст гуманітарної парадигми через ряд її атрибутивних ознак - визнання людини вищою метою, а людинознавства - необхідною умовою здійснення демократичного врядування. Визначено основні напрями реалізації орієнтованої на людину державної політики, зокрема, дотримання принципу верховенства приватних прав людини, здійснення належної кадрової політики, утвердження адміністративної культури, формування гуманітарно-інноваційного способу мислення посадових осіб державного управління та місцевого самоврядування, а також проведення об'єктивного гуманітарного аудиту.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-історичні основи етатистської парадигми державознавства. Окреслено загальні засади взаємодії держави і суспільства. Досліджено проблему ціннності держави. Розкрито поняття, види та особливості сучасної держави. Сформульовано поняття етатизму та етатистської держави, виявлено її ознаки. З'ясовано особливості сучасної етатистської держави. Виявлено єство та особливості статики й динаміки сучасної етатистської держави та запропоновано шляхи корекції можливих недоліків їх функціонування.

  Скачати повний текст

На підставі всебічного аналізу конкретних соціальних практик, а також класичної та новітньої соціально-філософської літератури доведено евристичний сенс розгляду проблеми держави та громадянського суспільства крізь призму їх конкретно-історичної взаємодії для побудови громадянського суспільства та демократичної правової держави в Україні. З'ясовано, що між державою та громадянським суспільством можуть існувати різні відносини - від антагонізму до взаємопідтримки, співробітництва, а "консенсус" держави та громадянського суспільства зникає, коли держава перетворюється з демократичної на авторитарну чи тоталітарну. Розкрито природу, структуру та внутрішню цінність громадянського суспільства як особливої політико-правової системи. Досліджено зміст та основні напрямки зміни завдань та функцій сучасної держави, поступове перетворення її до демократичної, соціально-відповідальної держави, з домінуванням в ній не репресивних, а субсидіарних функцій. Розкрито внутрішній механізм сутнісного взаємозв'язку феномену громадянського суспільства з такою фундаментальною умовою людського буття, як свобода. Розкрито, що головним атрибутивним чинником формування правової держави та громадянського суспільства є зрілість його соціальних відносин. Доведено, що інтенсивність процесу соціальної мобільності є одним з важливих показників зрілості правової держави та громадянського суспільства, втіленням такої їх принципової характеристики, як відкритість.

  Скачати повний текст

Комплексно дослідженно теоретичні та практичні питання щодо державної влади як конституційно-правового інституту. Розкрито суть поняття та висвітлено принципи та функції державної влади. На підставі установлених ознак державної влади та аналізу спеціальної юридичної літератури надано визначення державної влади як інституту конституційного права як одного з основних інститутів конституційного права. Здійснено цілісний аналіз структурної організації сучасної системи державної влади. Розглянуто питання щодо джерел конституційно-правового інституту державної влади. Теоретично обгрунтовано поняття системи конституційно-правового інституту, виокремлено та проаналізовано основні складові елементів системи інституту державної влади в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретико-правові проблеми становлення та розвитку сучасного перехідного за змістом державного ладу України. Визначено його поняття й особливості, розкрито основні етапи розвитку. Розроблено теорію принципів державного ладу, теоретичне та практичне значення наукового розуміння якої є ефективним для реформування державного ладу України. Вдосконалено теоретико-правові основи "функцій держави" за умов переходу України до демократичної моделі державного ладу. Уточнено їх поняття, ознаки. Проведено класифікацію, розкрито теоретико-правовий зміст об'єктних функцій держави на сучасному етапі, досліджено форми та методи їх реалізації. Вивчено й узагальнено поняття, сутність, принципи, генезу та структуру механізму Української держави як інституціонального елементу державного ладу. Уточнено поняття, ознаки, класифікацію та правову природу державного органу. Розроблено теорію гарантій державного ладу: визначено їх поняття, ознаки, проведено класифікацію, проаналізовано практичні проблеми реалізації.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення поняття "державно-правові засади громадянського суспільства" та обгрунтовано їх структуру. Згідно з виявленими критеріями вперше класифіковано державно-правові засади громадянського суспільства та виділено їх основні функції. Запропоновано періодизацію процесу становлення та розвитку ідеї громадянського суспільства у вітчизняній і зарубіжній філософській і політико-правовій думці. Досліджено еволюційні зміни у визначенні основних державно-правових принципів залежно від ступеня зрілості громадянського суспільства та проаналізовано стан правового забезпечення формування його основних інститутів. Виявлено недосконалість правового регулювання у сфері економічного розвитку, внаслідок якої неможливе утворення "середнього класу" як основи громадянського суспільства. Вперше здійснено класифікацію його інститутів. Обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення конституційного законодавства як правової бази громадянського суспільства шляхом закріплення норм щодо поняття та визначення основних характеристик діяльності його інститутів та їх взаємодії з державними органами влади.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичний аналіз правової спадщини І.І. Петрункевича. Вперше системно викладено погляди діяча на державу та право, запропоновано періодизацію основних етапів його громадської та політичної діяльності. Визначено методологічні підходи І.І. Петрункевича до проблем держави та права, які грунтуються на природно-правовій теорії в її оновленому варіанті початку XX ст., за яким права людини не є застиглими, а еволюціонують разом із розвитком суспільства. Досліджено його погляди на форму держави, співвідношення деражави та права, держави й особистих прав і свобод, а також погляди на організацію конституційної юстиції. Досліджено модель організації місцевого самоврядування, запропоновану І.І. Петрункевичем, шляхи правового вирішення національного питання. З'ясовано співвідношення державно-правових поглядів діяча з поглядами його сучасників. Встановлено ступінь співзвучності його ідей нашому часу.

  Скачати повний текст

На основі досвіду державотворення багатьох держав, зокрема, Європейського Союзу, обгрунтовано необхідність оптимізації організації публічної влади із суспільним розвитком. Розглянуто децентралізацію публічної влади як основний чинник її оптимізації, складові цього процесу, його етапи, фази, стадії, основні принципи та тенденції розвитку. Обгрунтовано необхідність збереження балансу публічної влади під час її децентралізації за допомогою соціальних механізмів; виділення регіонального рівня публічної влади із закріпленням за його населенням статусу специфічної територіальної громади. Запропоновано шляхи вирішення актуальних проблем державотворення в Україні, серед яких оптимізація публічної влади займає пріоритетне місце.

  Скачати повний текст