Проаналізовано стан науки та законодавчих актів стосовно поняттєво-термінологічного апарату у сфері права власності. Підтримано пропозицію про доповнення одного з елементів змісту права власності, зокрема, права на власні дії ще одним правом власника - правом управління. Запропоновано визначати не тріаду права власності, а тетраду права власності. З'ясовано сутність права володіння, права користування, права розпоряджання та права управління. Запропоновано розглядати право розпоряджання як повне та неповне. Обгрунтовано, що за відчужувальними договорами право власності на річ у відчужувача не припиняється, а переходить до набувача. Доведено, що суб'єктами права приватної власності є юридичні особи, за якими майно закріплюється на праві власності, а не на підставі іншого речового права. Визначено певне коло питань віднести до виключної компетенції територіальної громади. На підставі проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний теоретичний аналіз правового регулювання договірних відносин щодо набуття громадянами права приватної власності. Уперше досліджено місце та роль цивільно-правового договору серед підстав виникнення зазначеного права. З'ясовано систему цивільно-правових договорів, за якими громадяни набувають право приватної власності, а також визначено особливості застосування загальних вимог щодо дійсності правочинів до договорів стосовно переходу даного права. Висвітлено питання визначення моменту виникнення права приватної власності у громадянина-набувача майна за договором. Розглянуто питання повернення майна у разі визнання договору недійсним або неускладненим, а також за умов розірвання договору. Розкрито особливості виникнення права приватної власності за окремими видами цивільно-правових договорів.

  Скачати повний текст