Бібліографія
|
| |
| Народився 10 січня 1934 р., у Великому Житині, Волинське воєводство Друга Річ Посполита(тепер Рівненська область України). |
| Закінчив у 1958 р. Київський державний університет. |
| Академія суспільних наук при ЦК КПРС (У 1970 р.). |
| Кандидат економічних наук. |
| Державні нагороди:Герой України (з врученням ордена Держави) — за визначний особистий внесок у становлення і розбудову незалежної Української держави, багаторічну активну політичну та громадську діяльність (21 серпня 2001 р.)Орден князя Ярослава Мудрого II ст. (2007)III ст. (2004), IV ст. (1999)V ст. (1996) .Орден Жовтневої Революції, два ордени Трудового Червоного Прапора (СРСР).Медаль "На славу Чернівців". |
| ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ |
| 1958—1960 | викладав у Чернівецькому фінансовому технікумі. |
| 1960—1967 | консультант-методист Будинку політпросвіти, лектор, помічник секретаря, завідувач відділу агітації та пропаганди Чернівецького обкому КПУ. |
| 1967—1970 | аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС. |
| 1970—1988 | завідувач сектору, інспектор, помічник секретаря ЦК, Перший заступник завідувача відділу, завідувач відділу агітації та пропаганди ЦК КПУ. В червні 1982 завідувач відділом пропаганди і агітації Л. Кравчук звернувся до ЦК КПУ з доповідною запискою, в якій виклав заходи по протидії “східній політиці” Ватикану в західних областях України, і пропонував створити групи для аналізу проповідницької діяльності священнослужителів, обстежити територію церков та кладовищ на предмет виявлення та знищення “уніатсько-націоналістичних символів”, виявити “проуніатськи настроєних осіб”, провести інші організаційні та ідеологічні заходи. |
| 1988—1990 | завідувач ідеологічного відділу, секретар ЦК КПУ, кандидат у члени Політбюро. |
| 1990 | другий секретар ЦК КПУ. |
| 1990—1991 | Голова Верховної Ради України, член Політбюро ЦК КПУ. |
| 1991—1994 | Президент України. У 1993 р. погодився на дострокові вибори глави держави (призначені на липень 1994 р.). У першому турі набрав найбільшу кількість голосів серед інших кандидатів, але в другому програв Леоніду Кучмі. |
| 1994 | обраний народним депутатом на довиборах в одному з мажоритарних округів на Тернопільщині. |
| 1998 | залишаючись безпартійним, очолив виборчий список Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Напередодні голосування вступив до СДПУ(о) і привів її до Верховної Ради. |
| 1998 | Член Політбюро і Політради СДПУ(о). |
| 2002—2006 | очолював фракцію СДПУ(о) у Верховній Раді України. |
| 2006 | очолив список опозиційного блоку «Не так». |
|
