Переглянути документ   

Опис документа:

Апостол . – Львів: Друкарня Івана Федорова, 1574. – [16], 264, [2] арк. : іл. ; 2°.

Перша точно датована книга, надрукована в Україні. «Діяння та послання апостольські», або скорочено Апостол, належать до найпопулярніших богослужбових видань православної церкви. У виданні 1574 р. міститься післямова Івана Федорова, в якій викладена історія створення його друкарень у Москві, Заблудові та Львові.

 Переглянути документ   

Опис документа:

ІР НБУВ. Ф. 301, од. зб. 555 п.

Євангеліє апракос повний (Оршанське Євангеліє). XIII ст.
142 арк. 4°.

Устав др. пол. XIII ст. Церковнослов’янська мова. Пергамен. Оправа збереглася частково.

Євангеліє створено імовірно у Полоцьку. Це одна з найдавніших пам’яток кириличної писемності слов’янських народів і водночас один з найдавніших щедро ілюстрованих білоруських рукописів: євангеліє містить дві багатокольорові із позолотою мініатюри в аркуш із зображеннями євангелістів Луки (арк. 42 зв.) і Матвія (арк. 123 зв.). Мініатюри відображають розвиток візантійського ранньопалеологівського стилю в старобілоруському мистецтві, їхні образи відрізняються життєвістю рис і мажорним колоритом. Дві заставки і 310 ініціалів виконано в рслинно-геометричному та тератологічному стилях, близьких до стилю декору білоруських рукописів (Полоцьке Євангеліє ХІІІ ст. та ін.). Це одна з найдавніших пам’яток кириличної писемності слов’янських народів. Від оправи збереглася дубова дошка, розколота навпіл вздовж, з трьома мідними жуковинами. Рукопис містить читання на весь рік, без початку (втрачено перші 25 арк.), починається з читань в суботу 7-го тижня після Великодня. Після основної частини вміщено місяцеслов і недільні ранкові євангелія.

Рукопис було знайдено серед речей, викинутих з монастирів м. Орші (сучасна Білорусь) наполеонівськими військами в 1812 р. У музей Київської духовної академії він поступив від поміщика І. С. Меленевського у 1874 р.

 Переглянути документ   

Опис документа:

ІР НБУВ. Ф. 308, од. зб. 48 п

Євангеліє тетр (Київське Євангеліє). ХV ст.
323 арк. 2°.

Півустав. Церковнослов’янська мова української ред. Оздоблення. В оправі.

Як свідчить один з історичних написів, рукопис є списком Євангелія 1411 р., написаний ченцем Макарієм у Пустинно-Миколаївcькому монастирі в м. Києві за наказом ченця Іони Болакирева. Це один з небагатьох київських рукописів XV ст., в яких вказано місце створення. Євангеліє відоме як палеографічний зразок «молодшого» півуставу в Україні. Дві заставки простої композиції, а також заголовки та ініціали виконано темно-коричневим чорнилом і циноброю. Рукопис було реставровано та взято в оправу у першій чверті XVI ст.; оправу поновлювали, імовірно, у 1721 р.: на звороті верхньої кришки позначено дату 4 червня 1721 р.

За змістом це четвероєвангеліє з місяцесловом та покажчиками читань. У XIX ст. рукопис був відомий у наукових колах як Євангеліє 1411 р. У рукописі було 4 історичні написи, 2 з яких містилися на втрачених аркушах (1, 324). Останні відомі лише за публікаціями дослідників Н. В. Геппенера та І. І. Срезневського, в них засвідчено імена писця і замовника рукопису, з якого було виконано список (запис 20 червня 1411 р., арк. 324), та відомості про внесок в монастир якогось князя (запис 23 березня 1427 р., арк. 1). Два інші написи, які збереглися – про грошовий внесок у монастир (арк. 323) та запис палітурника із зазначенням дати 4 червня 1721 р. на звороті верхньої кришки оправи.

 Переглянути документ   

Опис документа:

ІР НБУВ. Ф. 301, од. зб. 326 п

Ведель, Артем.

Божественна літургія святого Іоанна Златоуста та 12 духовних хорових концертів. 1796–1798.
151 арк.

Папір. В оправі. Білова партитура-автограф.

Єдиний відомий нам автограф одного з видатних українських композиторів Артемія Веделя. Містить 6 номерів Літургії св. Іоанна Златоуста, 12 духовних концертів та тріо з хором.

 Переглянути альбом   

Опис документа:

ІР НБУВ. Ф. 229, од. зб. 14

Альбом № 14. Навчальні малюнки учнів іконописної та малярської майстерні Києво-Печерської лаври. XVIII ст.
110 арк.

Колекція альбомів навчальних малюнків іконописної та малярської майстерні Києво-Печерської лаври XVIII ст. ("Кужбушки") ("куншти", "кунштбухи" від нім. Kunstbuch – мистецька книга, посібник з мистецтва) складається з колекції альбомів ХVІІІ ст. з навчальними малюнками учнів і наставників іконописної та малярської майстерні Києво-Печерської лаври, одного з найстаріших художніх закладів Східної Європи, а також альбомів із зразками західноєвропейських гравюр ХVІ–ХVІІІ ст. Серед малюнків чимало портретів визначних церковних і політичних діячів того часу, студії на релігійні та міфологічні сюжети, пейзажі та орнаментальні проекти, жанрові сценки, вправи з анатомії, серед яких є багато датованих та підписаних учителями й учнями. Кужбушки – важливе джерело для дослідження історичного розвитку станкового і монументального живопису в Україні, свідчення художніх та культурних зв’язків із західноєвропейським мистецтвом та унікальний пам’ятник художньої культури як України, так і східного слов’янства ХVІІІ ст. загалом.

 Переглянути документ   

Опис документа:

ІР НБУВ. Ф. 321, од. зб. 44

Пінкас релігійної школи "Талмуд-Тора" містечка Копичинці (Східна Галичина, Україна) = פנקס של החבורה תלמוד-תורה. 1873–1889. містечко Копичинці
8 арк.

8 аркушів. 370 х 240 мм. Оригінал, рукопис, чорнила, гуаш.

Пінкас (Записна книга) релігійної школи «Талмуд-Тора» містечка Копичинці (регіон Східної Галичини, Україна), листи декоровані, репрезентує діяльність релігійної школи упродовж часу ведення пінкасу. Складається з традиційних розділів: титульний аркуш, другий титул, благословіння, статут, список членів товариства, щоденникові записи про діяльність «Талмуд-Тори». Всі аркуші пінкасу багато декоровані у традиційній для такого роду єврейських документів манері. Титульні аркуші оздоблені у вигляді порталу із зображеннями архітектурних елементів, рослинного та зооморфного орнаменту. Окремі сторінки оздоблені зодіакальним циклом, віньєтками, картушами тощо. Пінкас «Талмуд-Тори» до фондів НБУВ потрапив із відомої колекції Єврейського музею в Петрограді-Ленінграді, куди надійшов з колекції С.А. Ан-ського. На зворотах аркушів рукою Ан-ського є записи розмірів зображень та розкладки кольорів, підготовка до публікації документа у «Альбоме еврейской художественной старины» (1918). Частково оздоблені листи пінкаса були опубліковані у виданнях: - Эфрос А. Лампа Аладина // Еврейский мир: Лит. сб. – М.: Еврейский мир, 1918. – Кн.-1. – С. 297 – 310; - Semyon An-sky The Jewish Artistic Heritage: An Album. – M.: “RA”, 1994. - 127 p., ill.; - Канцедикас А., Сергеева И. Альбом еврейской художественной старины Семена Ан-ского. – М.: Мосты культуры, 2001. – 344 с., илл. Копія 2-го титульного аркуша пінкасу із підписом рукою С. Ан-ського «Из пинкаса «Талмуд-Торы», Копычинцы, виконана художником Соломоном Юдовіним, зберігається у відділі графіки Музею Ізраїлю (колекція Соломона Юдовіна). Фотографії титульних аркушів, виконані С. Юдовіним у 1920-ті роки, зберігаються в Архіві історії єврейського народу (Єрусалим, Ізраїль).

Паралельна назва:

פנקס של החבורה תלמוד-תורה

 Переглянути документ   

Опис документа:

Котляревський, Іван Петрович.

Енеида на малороссійскій язык перелицїованная И. Котляревским / І. П. Котляревський. – Санкт-Петербург: Иждивеніем М. Парпуры, 1798. – 176 c.

На обкл. назва: Малороссійская Енеида в трех частях: С пріобщеніем значенія Малороссійских слов как содержащихся в оной, так и весьма многих других.

Перший друкований твір нової української літератури, написаний народною мовою, який на матеріалі суспільного життя України 2-ї пол. 18 ст. представив світові український народ – з його історією, мовою, звичаями, віруваннями, традиційним побутом, етичними й естетичними поглядами – при збереженні фабульно-сюжетної основи античної «Енеїди» Вергілія. Книга мала величезний успіх серед сучасників і привела до витіснення старої книжної мови новою українською народною мовою.

 Переглянути документ   

Опис документа:

Шевченко, Тарас Григорович.

Кобзарь / Т. Шевченка. – Санкт-Петербург: В типографии Е. Фишера, 1840. – 114 с. : 1 іл.

Перше прижиттєве видання збірки поезій класика української літератури Тараса Григоровича Шевченка посідає одне із головних місць серед національних духовних скарбів українського народу. Збірник містить 8 поезій: Думи мої, думи мої; Перебендя; Катерина; Тополя; Думка; До Основьяненка; Іван Підкова; Тарасова ніч. Книгу прикрашає офорт В. І. Штернберга «Кобзар з поводирем». Завдяки виходу збірки і самого Т. Г. Шевченка почали називати Кобзарем

«Кобзар» (з різним складом творів Т. Г. Шевченка, з різним художнім оформленням) видавався неодноразово величезними накладами. Проте найціннішим і найрідкіснішим є, безумовно, скромне перше видання 1840 р.

 Переглянути документ   

Опис документа:

ІР НБУВ. Ф. 301, од. зб. 328 п

Київські глаголичні листки . IX - X ст.
7 арк. 8°.

Глаголиця. Давньослов’янська мова. Чорнило. Пергамен 8°.

Уривок з латинського місалу (Sacramentarium), інша назва – Київській місал. Писано трьома почерками. Містять читання з Послання апостола Павла до римлян (ХІІІ, 11-14; XIV, 1-4), молитву до Пресвятої Діви зі служби Благовіщенню, різні молитви з меси тощо. Одна з найдавніших пам’яток давньослов’янської писемності, має непересічне естетичне та лінгвістичне значення для світової культури.

Листки було подаровано Київській духовній академії її колишнім вихованцем архімандритом Антоніном Капустіним, керівником Руської православної місії в Єрусалимі, який знайшов їх в монастирі св. Катерини на Синаї. На оправі рукопису – дарчий напис о. Антоніна: "В библиотеку КДА. Иерусалим. 1872 г.".