Протокол № 1. Установчі Загальні збори Української Академії Наук (УАН).

27 листопада 1918 р.

ІР НБУВ, ф. I, № 26117, арк. 1.

Одноголосно обрано академіка В. І. Вернадського президентом, а академіка А. Є. Кримського секретарем.

Установи:

Національна академія наук України

В. І. Вернадський серед дванадцяти перших академіків УАН, 1918.

Установи:

Національна академія наук України

Лист.

18 вересня 1919 р., м. Київ.

ІР НБУВ, ф. I, № 26941, арк. 1.

Установи:

Національна академія наук України

Меморіальна дошка В. І. Вернадському на будинку Президії Національної академії наук України / архітектор П. Є. Захарченко . – Київ, 1963.

Дошка розташована на будинку Президії Національної академії наук України, вул. Володимирська 54.

У цьому будинку працював перший Президент Української академії наук (1918-1921 рр.) видатний вчений в галузі геології та геохімії Володимир Іванович Вернадський.

Архітектор П. Є. Захарченко (1963), мармур.

Установи:

Національна академія наук України

Бюст академіка В. І. Вернадського поряд з Інститутом загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського . – Київ, 1967.

Пам'ятник встановлено поряд з Інститутом загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського (Академмістечко), бульвар Академіка Вернадського, 42 ( просп. академіка Палладіна, 32-34).

Установи:

Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН України

Національна академія наук України

Пам'ятна дошка на будинку де пройшло перше засідання Академії наук України. – Київ, 1968.

Дошка розташована на будинку де пройшло перше засідання Академії наук України 27 листопада 1918 р., вул. Ярославів Вал, 36

Установи:

Національна академія наук України

Бюст академіка В. І. Вернадського у Національному науково-природничому музеї НАН України. – Київ, 1968.

Пам'ятник встановлено у холі Національного науково-природничого музею НАН України, вул. Богдана Хмельницького, 15

Установи:

Національний науково-природничий музей НАН України

Національна академія наук України

Бюст академіка В. І. Вернадського в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. – Київ, 1989.

У центральному вестибюлі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського встановлений бюст організатора і першого президента Української академії наук, фундатора бібліотеки В. І. Вернадського (скульптор Борис Степанович Довгань).

Установи:

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Національна академія наук України

Дневники 1917 - 1921: октябрь 1917 - январь 1920. / М. Ю. Сорокина, С. Н. Киржаев , А. В. Мемелов , В. С. Неаполитанская . – К.: Наукова думка, 1994. – 272 c.

Установи:

Національна академія наук України

Дневники 1917-1921: январь 1920- март 1921 / сост. С. Н. Киржаев [и др.]; НАН Украины, Национальная библиотека им. В.И.Вернадского. – К.: Наукова думка, 1997. – 327 с.

Установи:

Національна академія наук України

Временный комитет по делам Киев[ской[ А[кадемии] н[аук]. (Заметка о работе Временного комитета Киевской Академии наук). .

20-е гг. ХХ ст.

ІР НБУВ, ф. I, № 26823, арк. 1.

Установи:

Національна академія наук України

Золота медаль імені В. І. Вернадського. Національна академія наук України. – Київ, 2003.

Найвища відзнака НАН України, яка присуджується за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук.

Медаль засновано в 2003 р. — у рік 85-річчя створення НАН України на честь першого президента Академії — видатного вченого, академіка В. І. Вернадського. Першим лауреатом став президент НАН України Борис Патон.

Щорічно присуджується дві золоті медалі імені В. І. Вернадського: одна — вітчизняному вченому і одна — зарубіжному. Медалі присуджуються 12 березня — до дня народження В. І. Вернадського.

Медаль присуджується лише окремим особам персонально як за окремі наукові досягнення, так і за сукупність наукових праць. Одна і та ж особа не може бути нагороджена медаллю більше одного разу. Медаль не присуджується посмертно, окрім випадку, коли лауреат помер після прийняття рішення про його нагородження.

Установи:

Національна академія наук України

Национальная академия наук Украины. 1918–2008 : к 90-летию со дня основания / НАН Украины. Нац. б-ка Украины им. В.И. Вернадского; Глав. ред. Б.Е. Патон; Автор. кол.: А.С. Онищенко, М.В. Попович, В.Л. Богданов и др. – К.: Изд-во КММ, 2008. – 670 c.

Книга посвящена истории Национальной академии наук Украины с момента ее основания (1918) до сегодняшнего дня. Основное внимание сосредоточено на жизнеспособности академической модели В.И. Вернадского, становлении структуры, научных школ и направлений Академии, демонстрации научных достижений, их влиянии на производственную и общественную практику, на роли Академии как основы национальной научной системы. Представлены научные портреты известных академических школ и ученых. Рассмотрены проблемы развития НАН Украины в эпоху преобразования науки в основную движущую силу прогресса, интеграции Академии в европейское и мировое научное пространство.

Установи:

Національна академія наук України

Національна академія наук України. 1918–2008 : до 90-річчя від дня заснування / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського.; Голов. ред. Б.Є. Патон; Автор. кол.: О.С. Онищенко, М.В. Попович, В.Л. Богданов та ін. – К.: Вид-во КММ, 2008. – 624 c.

У книзі викладено історію Національної академії наук України від дня заснування (1918) до сьогодення. Увагу зосереджено на життєздатності академічної моделі В.І. Вернадського, становленні структури, наукових шкіл і напрямів Академії, показі наукових здобутків, їх впливу на виробничу і суспільну практику, ролі Академії як основи національної наукової системи. Подано наукові портрети видатних академічних шкіл і вчених. Розглянуто проблеми розвитку НАН України в епоху перетворення науки на основну рушійну силу прогресу, інтеграції Академії в європейський і світовий науковий простір.

Установи:

Національна академія наук України

Перший президент Української академії наук : з нагоди 145-річчя від дня народження академіка В. І. Вернадського / К. М. Ситник // Вісн. HAH України. – 2008. – № 3. – С44-45.

Установи:

Національна академія наук України

Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1 ; кн. 1 : Науково-організаційна діяльність (1918-1921) / Нац. акад. наук України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т історії України ; голова ред. кол. О. С. Онищенко ; ред.: Л. А. Дубровіна, А. Г. Загородній ; авт. передм.: О. С. Онищенко, В. А. Смолій, Л. А. Дубровіна ; уклад.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна, Н. М. Зубкова. – К., 2011. – 699 c. – (Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського ; т. 1 ; кн. 1).

У першій книзі першого тому «Володимир Іванович Вернадський і Україна. Науково-організаційна діяльність» вперше або в повному обсязі і з науковим коментарем публікуються документи, що розкривають фундаментальну роль ученого в організації науки та освіти в Україні, документи та праці вченого, що висвітлюють його участь у створенні Академії наук і вищої школи в Україні, його діяльність як голови Комісії із створення Української академії наук, голови Тимчасового комітету із створення Національної бібліотеки України, голови Комісії в справах вищої школи та наукових закладів, ініціатора організації наукових товариств і комітетів. У цій книзі вміщено низку вступних статей, зокрема, переднє слово президента НАН України академіка НАН України Б.Є. Патона до серії, колективну вступну статтю, присвячену внеску В.І. Вернадського у розвиток низки наукових напрямів, спеціальний огляд зв’язків В.І. Вернадського з Україною, розглянуто принципи підготовки видання – відбору матеріалу та подання текстів документів.

Установи:

Національна академія наук України

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В. І. ВЕРНАДСЬКОГО. – Київ, 2013.

12 березня 2013 року виповнилося 150 років від дня народження геніального вченого, видатного громадського діяча і організатора науки, першого президента Української академії наук академіка Володимира Івановича Вернадського. З цієї нагоди відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України.

До ювілею Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського підготовлено виставку, яка експонувалась під час ювілейних загальних зборів.

Установи:

Національна академія наук України

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Інститут загальної і неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського.

Найстаріша в Україні академічна хімічна установа, один з найбільших центрів хімічної науки. З ряду актуальних фундаментальних та прикладних проблем сучасної неорганічної, в першу чергу — високотемпературної фізико-неорганічної хімії та електрохімії, розроблених в Інституті, він відомий не тільки в нашій країні, а й за кордоном. Інститут веде свою історію з 1918 року, коли перший президент Української академії наук (УАН) академік В. І. Вернадський заснував у Києві Хімічну лабораторію як самостійну наукову установу у складі Фізико-математичного відділення УАН і особисто керував її роботою (1918–1919 рр.). У 1920 р. Хімічну лабораторію очолив академік УАН В. О. Плотніков і у 1922 р. об’єднав її зі своєю науково-дослідною кафедрою хімії Народного Комісаріату Освіти (НКО) при Київському політехнічному інституті. У 1929 р. ці два підрозділи створили Науково-дослідний інститут хімії НКО, який у 1931 р. ввійшов до складу Академії наук УРСР як Інститут хімії АН УРСР. В 1945 р. Інститут був перейменований в Інститут загальної та неорганічної хімії АН УРСР, а в 1993 р. отримав ім’я свого основоположника Володимира Івановича Вернадського.

Установи:

Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН України

Національна академія наук України

Українська антарктична станція "Академік Вернадський".

У листопаді 1993 р. Велика Британія розповсюдила серед посольств пропозицію про бажання передати свою станцію Фарадей на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу одній із «неантарктичних» держав. У березні-квітні 1994 р. Міністерство науки і інновацій делегує Ю. Оскрета і А. Чебуркіна в Кембридж для знайомства з роботою Британської антарктичної служби (БАС), після чого останній вирушає на станцію Фарадей. У серпні 1994 р. БАС утверджується в намірі передати станцію Фарадей Україні, одночасно пропонуючи відрядити чотирьох фахівців для докладного вивчення систем забезпечення станції, характеру наукової роботи, апаратури, дизельного господарства і систем зв’язку. У серпні-вересні 1994 р. відбувається 23-я сесія SCAR – Міжнародної організації з наукових досліджень в Антарктиці, і Україна стає її членом.

21 листопада 1994 р. фонд «Відродження» виділяє 12 000 доларів на проект «Україна повертається в Антарктиду». 5 грудня 1994 р. на станцію Фарадей відлітають Ю. Оскрет (забезпечення станції), Г. Міліневський (наукові програми), О. Люшнівський (зв’язок) та В. Гергієв (дизельне господарство). З 17 грудня 1994 р. по 15 лютого 1995р. вони працюють на станції. 20 липня 1995 р. в Лондоні Посол України у Великій Британії С. Комісаренко підписує міжурядову угоду, а директор ЦАД П. Гожик – Меморандум між ЦАД і БАС про передачу антарктичної станції Фарадей Україні не пізніше 31 березня 1996 р. 28 листопада 1995 р. і 7 лютого 1996 р. на ст. Фарадей прибувають дві групи зимівників, і команда з 12 осіб починає роботу. 6 лютого 1996 р. відбулася передача станції, і Україна стала антарктичною державою.

Призначення станції – проведення наукових досліджень на Шостому континенті – це головне призначення української антарктичної станції Академік Вернадський (65°15' пд.ш., 64°15' зх.д.). Цьому важливому завданню підпорядкована вся життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру, який є національним оператором України в Антарктиці. Станція Академік Вернадський є складовим елементом, інтегрованим у систему живої органічної взаємодії багатьох інституцій та закладів, розкиданих як по Україні, так і за її межами. Взаємодія всіх елементів цієї системи можлива лише за умови нормальної циркуляції корисної наукової та організаційної інформації. Служби зв’язку та передачі даних якраз і призначені для виконання цілком конкретних завдань антарктичних досліджень. Одночасно сама станція «Академік Вернадський» є системою з власною інфраструктурою, яка забезпечує її функціонування протягом усього року. Незабаром в Антарктиді встановлять погруддя академіка Володимира Вернадського (створений українським художником В. Рожиком), на честь якого і названа українська станція.

Установи:

Національна академія наук України

Українська антарктична станція "Академік Вернадський"

Емблема Української антарктичної станції «Академік Вернадський» на острові Галіндез.

Установи:

Українська антарктична станція "Академік Вернадський"

Національна академія наук України