Досліджуються сучасний стан, тенденції і проблеми відтворення соціально-економічного потенціалу сталого розвитку України та її регіонів. Запропоновано методологію формування системи індикаторів ефективності розвитку регіональних соціально-економічних систем та здійснено системно-комплексну оцінку соціально-економічного потенціалу сталого розвитку України. Значну увагу приділено концептуальним і науково-методичним підходам до оцінки соціального потенціалу держави та її регіонів, перспективам модернізації соціальної інфраструктури та формуванню і використанню територіальних міграційних систем.

Сформульовано базові імперативи та стратегічні напрями раціоналізації всіх сфер ресурсокористування на основі оцінки енергетичної самодостатності розвитку національного господарства, вдосконалення системи управління земельними ресурсами як основної детермінанти ефективного використання територіального базису сталого розвитку регіональних господарських комплексів, формування моделі імплементації рентних відносин у структуру управління водним господарством й систему інвестиційного забезпечення сфери водокористування, пріоритетів трансформації системи управління лісовим господарством. Розкриваються методологічні та методичні засади капіталізації природно-ресурсної складової соціально-економічного потенціалу сталого розвитку й передумови інституціонального розвитку сфери поводження з відходами та вторинного ресурсокористування в умовах посилення євроінтеграційного вектора розвитку України.

В монографії досліджуються теоретичні та практичні питання стратегічного управління конкурентоспроможністю соціально-економічних систем регіонального та національного рівнів. Розкриті епістомологічні підходи до сутності конкурентоспроможності з позицій парадигми випереджального розвитку, що дозволило висвітлити основні сучасні концепти стратегічного управління. В монографії велика увага приділена ролі та значенню малого бізнесу у формуванні національних та регіональних конкурентних переваг. Запропонована модель стратегічного управління конкурентоспроможністю регіону. Монографія призначена для науковців, практиків у сфері стратегічного управління, студентів, що вивчають стратегічне управління національною та регіональною економіками.

Результати науково-методологічних та прикладних розробок, що представлено у даному науковому виданні, визначають і обґрунтовують новий напрям провадження науково-прикладних досліджень у контексті перебудови та цілеорієнтованого управління процесами регіоналізації економіки України з метою виконання пріоритетних завдань у сфері децентралізації влади в державі та вимог, передбачених Директивами ЄС задля інкорпорації національної економічної системи до єдиного поля сучасного поступу передових країн світу. У роботі, за результатами обґрунтування нового формату регіональної карти: а) послідовно розкрито найбільш пріоритетні напрями забезпечення результативності функціонування економіки держави у ресурсних обмеженнях у контексті виконання вимог, передбачених Угодою про асоціацію України з країнами-членами ЄС; б) розроблено мультирівневу систему інтегральних показників; в) побудовано структуру системи макроекономічного регулювання розвитку каскадів; г) формалізовано замкнену структурно-логічну схему ущільнення взаємозв’язків; д) здійснено удосконалення структури механізму стратегічного управління забезпеченням результативності функціонування каскадів; ж) розроблено концептуальну модель інформатизації його дії та цілеспрямування функціоналів із адаптацією та реструктуризацією архітектури механізму до нестійких умов функціонування; з) побудовано прогноз до2030 року основних макроекономічних показників розвитку десяти каскадів регіональних соціально-економічних систем за оригінальним зустрічним методичним підходом, що розроблено за використання системи упереджуючих відносних показників результативності макроекономічного регулювання. Видання становить інтерес для науковців, практиків і державних службовців, які опікуються проблемами забезпечення сталого розвитку держави та її регіонів, викладачів, аспірантів і політиків, розробки та наукові інтереси яких лежать у площині розв’язання багатоаспектних завдань щодо розбудови нової регіональної карти України на сучасному етапі розвитку національного господарства.

Висвітлено особливості економічного та соціального розвитку регіонів Украї ни, сучасні підходи до стимулювання економічного зростання на місцевому рівні. Визначено комплекс механізмів стимулювання регіонального та місцевого розвитку, вплив фінансових та інвестиційних важелів на динаміку економічного зростання на місцевому, регіональному рівні. Запропоновано рекомендації, спрямовані на реалізацію та оптимальне використання ресурсного потенціалу місцевого розвитку, формування сприятливого інституційно-правового середовища регіонального розвитку, стимулювання співробітництва на рівні територіальних громад і міжрегіонального співробітництва, підвищення результативності управлінського впливу місцевої влади на соціально-економічний розвиток території. Розраховано на державних службовців, науковців, фахівців із питань регіональної політики, широке коло зацікавлених осіб.

Суспільно-політичні події в Україні у 2014 – на початку 2015 років призвели до значних змін у соціально-економічному розвитку регіонів та громад і зумовили необхідність чіткого окреслення напрямів подальших змін у державній регіональній політиці. Скорочення обсягів виробництва, призупинення реалізації інвестиційних проектів, наростання кризових явищ у соціальній сфері і, поряд з тим, започаткування процесу децентралізації влади, законодавче унормування засад державної регіональної політики, збільшення самостійності громад у визначенні перспектив розвитку стали підставою для ретельного аналізу і розробки пропозицій щодо використання позитивного потенціалу запроваджуваних змін. Перспективи відновлення позитивної динаміки у регіонах залежатимуть від загальної стабілізації макроекономічної ситуації в країні. Проте й на місцях органи самоврядування та місцеві органи виконавчої влади повинні докладати зусиль щодо відновлення економіки та консолідації регіонів навколо спільних завдань забезпечення національної безпеки. Регіональна багатогранність, баланс інтересів, консолідація – це три складові успішності регіональної політики.

Досліджено соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів у контексті реального поступу. Висвітлено проблеми створення каскадних форм організації виробничо-господарської взаємодії регіональних соціально-економічних систем. Запропоновано фінансово-економічний механізм управління територіальними природно-господарськими комплексами та рентні засади модернізації водогосподарської сфери України. Проаналізовано роль соціальних ресурсів регіону в умовах децентралізації управління та шляхи подолання асиметрії функціонування підприємницького сектору як складової сталого розвитку вітчизняної економіки. Розроблено механізми державного регулювання реструктуризації промисловості. Сформульовано методологічні основи та напрями реформування адміністративно-територіального устрою України. Викладено правові засади регіоналізації державного управління економікою. Для наукових працівників, фахівців державних органів управління, спеціалістів економічної сфери.

В монографии исследуются проблемы перехода от директивного к индикативному планированию, создания методических и организационных основ механизма планово-экономического регулирования в условиях экономической самостоятельности республики, перехода к рыночной экономике и развития форм собственности. Рассматриваются вопросы формирования структур как основных объектов регулирования — крупных природно-экономических районов, предприятий всех форм собственности, региональной, структуры экономики, сочетания промышленности и сельского хозяйства, формирования бюджетов регионов, рыночных отношений и планирования.

Для научных работников, историков, экономистов, преподавателей и студентов вузов.