Вивчено вплив вихідного співвідношення реагентів та концентрації води в системі на ступінь добування фтороводню з метою створення високоефективного технологічного процесу утилізації некондиційних розчинів азотної кислоти та оксидів азоту, які містять інгібуючі домішки. Доведено, що швидкість добування фтороводню прямо пропорційна концентрації азотної кислоти та вихідному співвідношенню реагентів і обернено пропорційна вмісту ортофосфорної кислоти. Визначено оптимальні параметри процесу. На основі експериментальних даних одержано математичні залежності.

Вивчено вплив технологічних і гідродинамічних параметрів на процес одержання розчинів азотного ангідриду в азотній кислоті. Показано, що ефективність колонки залежить від лінійної швидкості парів і щільності зрошення. Знайдено залежність числа теоретичних тарілок від щільності зрошення за умов постійної швидкості парів і визначено оптимальні параметри процесу.

Визначено можливі напрямки маловитратної модернізації виробничого комплексу азотна кислота - аміачна селітра за відсутності у підприємств власних коштів на спорудження нових виробництв з метою зниження собівартості та розширення асортименту продукції, яка виробляється.

Викладено підхід до модернізації агрегатів для виробництва аміаку з урахуванням сформованої техніко-економічної ситуації в аміачній підгалузі.

Наведено результати лабораторних досліджень з очищення технологічного конденсату від каталізаторного пилу на фільтрах із пористої металокераміки. Одержані результати промислової перевірки підтвердили високі технологічні показники фільтрів із металокераміки у порівнянні з фільтрами із пористого полімерного матеріалу.

Розглянуто можливі способи утилізації некондиційних розчинів. Показано, що під час повторного застосування розчини можуть бути регенеровані методом ректифікації, у разі відсутності споживання після попереднього добування фтороводню за допомогою реагентів перероблені в рідкі оксиди азоту і далі методом прямого синтезу в концентровану азотну кислоту та водний розчин азотної кислоти, який є сировиною для виробництва азотних та складних мінеральних добрив. Розраховано основні техніко-економічні показники схем переробки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л224.45-1

Рубрики:

Виробництво азотної кислоти з окислів азоту (прямий синтез концентрованої азотної кислоти)

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л223-5-082.4

Рубрики:

Аміак

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено характер руйнування зварних з'єднань газопроводу від колони синтезу виробництва аміаку, виготовленого зі сталей типу 18Х3МВ. Важливого значення набувають воднева корозія зварних з'єднань та азотування, які відбуваються під дією високих температур (до 350 °C) і тиску (до 32 МПа) у сумішах азоту з воднем та аміаком.

Наведено загальну характеристику і опис основних етапів на ЕОМ та системного аналізу - методу і стратегії вивчення об'єктів хімічної технології. Висвітлено положення хімічної кінетики та термодинаміки, характеристики показників ефективності проведення хімічних перетворень, основи стехіометричного та термодинамічного аналізів. Особливу увагу приділено кінетичному аналізу простих і складних реакцій, спрямованого на визначення теоретично оптимального режиму їх здійснення. Розглянуто правила складання математичного опису гетерогенно-каталітичних багатостадійних реакцій. Розкрито основи теорії хіміко-технологічних систем: основні поняття, види зображувальних моделей, основні типи технологічних зв'язків, задачі аналізу та синтезу, загальний підхід до розрахунку стаціонарних режимів. Описано технологічну схему виробництва аміаку.

Приведены общая характеристика и описание основных этапов на ЭОМ и системного анализа - метода и стратегии изучения объектов химической технологии. Освещены положения химической кинетики и термодинамики, характеристики показателей эффективности проведения химических преобразований, основы стехиометрического и термодинамического анализов. Особое внимание уделено кинетическому анализу простых и сложных реакций, направленного на изучение теоретически оптимального режима их осуществления. Рассмотрены правила складывания математического описания гетерогенно-каталитических многостадийных реакций. Раскрыты основы теории химико-технологических систем: основные понятия, виды изобразительных моделей, основные типы технологических связей, задачи анализа и синтеза, общий подход к расчету стационарных режимов. Описана технологическая схема производства аммиака.

Наведено відомості з загальної гідрології, висвітлено основні методи дослідження річкового стоку, гідрологічних розрахунків та регулювання стоку. Викладено морфологічні характеристики річкового басейну та озер, розглянуто основні різновиди підземних вод. Розкрито причини утворення боліт і болотних масивів, проаналізовано їх гідрологічну роль, заходи щодо запобігання забрудненню, засміченню та вичерпанню поверхневих вод, їх шкідливої дії.

Приведены сведения по общей гидрологии, освещены основные методы исследования речного стока, гидрологических расчётов и регулирования стока. Представлены морфологические характеристики речного бассейна и озер, рассмотрены основные разновидности подземных вод. Раскрыты причины образования болот и болотных массивов, проанализированы их гидрологическая роль, меры по предотвращению загрязнения, засорения и исчерпания поверхностных вод, их вредного действия.

Висвітлено історію розвитку виробництва аміаку, наведено його технологічну схему. Розглянуто основні методи очистки газів від сірчистих сполук та двооксиду вуглецю, методи одержання водню. Розкрито фізико-хімічні основи конверсії природного газу, оксиду вуглецю, метанування, процесу синтезу аміаку. Описано технологічні принципи модернізації та вдосконалення виробництва аміаку.

Освещена история развития производства аммиака, приведена его технологическая схема. Рассмотрены основные методы очистки газов от сернистых соединений и двуоксида углерода, методы получения водорода. Раскрыты физико-химические основы конверсии природного газа, оксида углерода, метанирования, процесса синтеза аммиака. Описаны технологические принципы модернизации и усовершенствования производства аммиака.

Предложено обзор работ, касающихся принципов и использования подхода микрокинетического моделирования для описания гетерогенного катализа с применением катализатора на основе железа. Представлены основные сведения о гетерогенных химических реакторах и катализаторах. Рассмотрен механизм микрореакций на поверхности и приведено его описание в данном подходе. Приведены базовые основы и короткие данные об экспериментальных методиках исследования объемных и поверхностных свойствах катализаторов, свойствах адсорбционного слоя, а также кинетических и термодинамических характеристик гетерогенных реакционных систем. Предложен способ расчета физико-химических величин, основанный на статистико-механическом описании и его использовании для синтеза аммиака. Рассмотрен подход комп'ютерных моделирований в применении к данной проблематике.

Изложены физико-химические свойства меланжей на основе концентрированной азотной кислоты и оксидов азота, обобщены результаты теоретических и экспериментальных исследований сложных многокомпонентных систем, содержащих соединения фтора, фосфора и йода. Приведены способы утилизации йод- и фторосодержащих кислотных меланжей. Раскрыты теоретические основы процессов извлечения ингибиторов коррозии из растворов концентрированной азотной кислоты и оксидов азота. Охарактеризованы процессы извлечения фтористого водорода из кислотных меланжей АК-20К и АК-27П. Показано, что осаждение HF азотнокислыми солями алюминия кальция в значительной мере зависит от исходного соотношения реагентов, фтористого водорода и концентрации азотной кислоты в растворе.

Викладено теорію і технологію зв'язування (фіксації) атмосферного азоту. Наведено інформацію про сучасні методи одержання технологічних газів, зокрема, водню, азоту, кисню, оксиду азоту, які застосовуються в Україні та країнах СНД. Акцентовано увагу на процесах переробки вуглеводнів у сировину для азотної промисловості, розкрито принципи кріогенних методів одержання газів. Розглянуто технології синтезу аміаку, азотної та синильної кислот, метанолу, формальдегіду, карбонату та гідрокарбонату амонію, карбіду та ціанаміду кальцію. Висвітлено історію розвитку, проблеми оптимізації, економіки, якості продукції та техніки безпеки даних виробництв.

Изложены теория и технология связывания (фиксации) атмосферного азота. Приведена информация о современных методах получения технологических газов, в частности, водорода, азота, кислорода, оксида азота, применяемых в Украине и странах СНГ. Акцентировано внимание на процессах переработки углеводородов в сырье для азотной промышленности, раскрыты принципы криогенных методов получения газов. Раскрыты технологии синтеза аммиака, азотной и синильной кислот, метанола, формальдегида, карбоната и гидрокарбоната аммония, карбида и цианамида кальция. Освещены история развития, проблемы оптимизации, экономики, качества продукции и техники безопасности данных производств.

Висвітлено особливості зародження та розвитку азотної промисловості (АП) України у ХХ ст. на підставі певних соціально-історичних процесів. Проаналізовано внесок учених України у розвиток АП у 1960 - 1980 рр. Розкрито історичні аспекти підготовки фахівців АП. Увагу приділено історії створення нових хімічних технологій, конструкцій апаратів для АП. Надано біографічні дані видатних учених України у галузі технічної хімії азоту. Описано особливості підготовки інженерів-технологів у галузі технології неорганічної хімії.

Освещены особенности зарождения и развития азотной промышленности (АП) Украины в ХХ в. на основе определенных социально-экономических процессов. Проанализирован вклад ученых Украины в развитие АП в 1960 - 1980 гг. Раскрыты исторические аспекты подготовки специалистов АП. Внимание уделено истории создания новых химических технологий, конструкций аппаратов для АП. Даны биографические данные выдающихся ученых Украины в области технической химии азота. Описаны особенности подготовки инженеров-технологов в области технологии неорганической химии.

Вивчено вплив реагентної обробки води інгібітором Ф-1 та диспергентами ГІПАН і ТРИЛОН-Б на величину корозії у теплообмінній апаратурі виробництва концентрованої азотної кислоти. Наведено вихідні дані для роботи водообігового циклу даного виробництва й описано технологічний процес обробки.

Наведено результати експериментальних досліджень щодо ефективності роботи абсорбційно-холодильних установок у складі ділянки вторинної конденсації агрегатів синтезу аміаку. Розроблено методику й алгоритм інформаційно-програмного забезпечення для визначення кількісних функціональних залежностей з основних показників ефективності експлуатації абсорбційно-холодильних установок, адаптованого до існуючої інформаційної системи АСКТП агрегатів синтезу аміаку. Визначено рекомендації щодо встановлення засобів вимірювання концентрації слабкого розчину, наявність якого дає змогу скоротити процес розрахунків і відмовитись від лабораторних аналізів.

Проведено експериментальні дослідження впливу на процес окиснення оксиду азоту (II) киснем: тиску, температури, об'ємної частки оксиду азоту (II) та кисню в газі, лінійної швидкості газу, а також розвиненої поверхні насадки. Наведено математичну модель процесу, яка адекватно описує процес за динамічних умов з використанням насадки та без неї. Запропоновано методику регулювання співвідношення процесів окиснення й абсорбції в процесі кислотоутворення в абсорбційних колонах виробництва азотної кислоти.

Наведено дані щодо експлуатації дослідно-промислових партій каталізаторів, вперше виготовлених на Сєвєродонецькому ДВП "Об'єднання "Азот". Показано роль НТЦ у розвитку технології виробництва каталізаторів та їх використання у виробництві.