На основі аналізу музейних та архівних описів, історичної, фольклорно-етнографічної, краєзнавчої, мистецтвознавчої літератури, фото-, відео-фіксації цілісно розкрито та відтворено загальну картину культурно-мистецького життя Вижниччини другої половини XX - початку XXІ ст. З'ясовано місце даного регіону в національній культурі. Охарактеризовано вплив інших держав на історико-культурний розвиток осередку. Простежено етапи становлення мистецьких освітніх закладів Вижниччини, діяльність і творчий внесок видатних майстрів і педагогів краю. Визначено передумови відкриття різьбярської школи та її роль у подальшому збереженні та розвитку народного мистецтва. Висвітлено значення мистецьких діячів у формуванні художнього життя краю. Значну кількість імен введено в науковий обіг. Виявлено різні аспекти художньої творчості на теренах району, що дозволило розглянути досліджений матеріал більш повно, різнобічно, системно.

Простежено типологічну близькість письменників крізь призму національної картини світу, виявлено гоголівський інтертекст у творах Осьмачки на генетико-контактному рівні. Встановлено, що національно маркований стиль бароко та необароко в картинах світу Гоголя й Осьмачки розкривається через категорії світобудови, християнства, храму, фантастики, містики й онірики. Доведено, що народна культура та фольклорна основа стали основними формами наративної трансформації в оповідних структурах. Виявлено спільну народну основу. Фокусування на генетичній спорідненості засвідчило, що зв'язок між творчістю Гоголя й Осьмачки оприявнюється через національну ідентичність (українськість) письменників, схожість психотипів особистостей-митців і національно маркований стиль письма.