Розкрито роль страху, заздрості, ресентименту та ненависті як стимулів, що викликають ксенофобську поведінку. Визначено особливості репрезентацій ксенофобії у контекстах сучасної культурної глобалізації та показано перспективи та передумови її трансформації у ксенологічні практики. Такими передумовами є культура свободи, інтеркультурні освітні та виховні практики, етика відповідальності, виважена державна політика щодо національних меншин, які висувають вимоги на визнання.

Здійснено філософсько-антропологічний аналіз альтруїзму в сучасних соціокультурних контекстах. Розглянуто альтруїстично обумовлені практики альтруїзму та духовно-душевні передумови їх розгортання. Проаналізовано парадокси альтруїзму в антропологічно ускладнених контекстах самоствердження і самозбереження людини. Розкрито нову перспективу дослідження альтруїзму в контекстах духовного оновлення українського суспільства, а також розширено межі його розуміння у ставленні сучасних суспільств до Чужого, Іншого та Другого, контакти з якими стають більш інтенсивними в епоху прискорення культурних глобалізацій.

Запропоновано філософсько-антропологічна концептуалізацію розширення, самоорганізації та самостабілізації альтруїстичної свідомості та альтруїстичних практик у сучасних соціокультурних контекстах, в тому числі й українських. Простежено тенденцію створення альтруїстичних смислових комплексів, які закріплюються у світоглядній культурі та у відповідних антропотехніках. Виявлено функціональний діапазон альтруїстичних практик та їх людинотворчий потенціал. Розкрито альтруїстичну складову практик трансплантолога та репродуктивної медицини. Виявлено екзистенціальну діалектику альтруїзму та егоїзму. Показано, що перехід від апелятивного альтруїзму до активно-дієвого є процесом формування нового суб'єкта альтруїстичних практик - відповідальної людини як охоронця людяності та усього живого. Доведено наявність антропологічної константи в українській ментальності та культурі.

В работе продемонстрировано влияние недифференцированной дисплазии соединительной ткани на мужскую репродуктивную функцию. Показано, что диспластикозависимая патология мужской половой сферы способна влиять на показатели спермограммы у мужчин. Описаны локальные проблемы глубинных патофизиологических и гистологических предпосылок в их развитии мужского фактора бесплодия супружеской пары. В работе продемонстрирована важность принципов совместной работы различных специалистов на разных этапах диагностики, лечения и последующего диспансерного наблюдения пациентов с синдромом дисплазии соединительной ткани (СДСТ), учитывая полиэтиологичность и мультифакторность обусловленных СДСТ патологий мочеполовой системы. Основными диагностическими критериями коллагенопатий являются малые анатомические аномалии развития, а именно - наличие трех и более малых анатомических аномалий развития, что свидетельствует о высокой вероятности нарушений морфогенеза в виде врожденных пороков развития мужской половой сферы. Выявлена роль неблагоприятного течения раннего внутриутробного периода, в течение которого воздействие неблагоприятного фактора может привести к той или иной аномалии многих органов, в том числе и репродуктивных органов у мужчин, так как они ассоциированы с патологией СДСТ и обусловлены широкой представленностью соединительной ткани. Отмечена большая роль в развитии ненаследственных форм воздействия факторов внешней среды, что позволяет внести коррекцию с помощью соответствующих рекомендаций. Представленные данные могут рассматриваться как определенный этап в исследовании проблематики СДСТ и его влияния на мужскую репродуктивную систему.