Розроблено теоретико-методологічні засади формування інноваційної політики бібліотек України за умов їх функціонування на документно-інформаційному й інформаційно-когнітивному рівнях соціальних комунікацій. Удосконалено теорію парадигмальних змін у бібліотечній сфері за умов розгортання виробничої функції бібліотек. Зроблено висновок, що бібліотека як контрагент інформаційного ринку позиціонує себе виробником інформаційних продуктів і послуг, споживачем і посередником, який, на відміну від інших установ, нейтральних щодо моралі і соціальних цінностей, є гарантом гуманістичних традицій суспільного розвитку та засобом підтримки стабільності суспільства. Науково обгрунтовано рекомендації щодо управління інноваційним розвитком бібліотек, сформовано стратегії їх розвитку. До наукового обігу введено поняття "бібліотечне виробництво" та "індустріальне бібліотечне виробництво", визначено ознаки бібліотеки як ринково-виробничого комплексу. Розроблено системну й багаторівневу моделі інноваційної політики та запропоновано визначення бібліотеки як виробничої системи та складової інформаційної інфраструктури суспільства. Досліджено техніко-технологічні, організаційні, функціональні й управлінські трансформації бібліотек України як об'єктів інноваційної політики, подальший розвиток яких потребує системного управління. З'ясовано напрями та характер взаємодії бібліотек як суб'єктів інноваційної політики в системі інформаційного ринку, визначено їх статус як виробників інформації, постачальників, споживачів і посередників, а також як культурної та освітньої установи, що виконує функції ресурсної бази гуманізації суспільного життя.

  Скачати повний текст