Майк Йогансен – один з найцікавіших представників української літератури 20-х років ХХ століття, «найграйливіший і найменш досліджений письменник» доби «червоного Ренесансу» – залишається практично невідомий широкому загалу. Пояснення цьому досить просте – 1937 року його було страчено, а його ім'я було викреслено з історії літератури. Що таке проза Йогансена – пояснити важко, переповідати його фантасмагоричні сюжети – заняття приречене на невдачу. У пiслямовi до "Подорожi ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську" (твір увійшов до цієї збірки) Йогансен пише: "Нiде не написано, що автор у лiтературному творi зобов'язався водити живих людей по декоративних пейзажах. Вiн може спробувати навпаки водити декоративних людей по живих i соковитих краєвидах". Саме так і народжувалася проза Йогансена – експериментальна і легка, дотепна і бездоганна за стилем.