Виявлено і вироблено рекомендації з попередження явних та скритих ознак посилення кризових явищ в Україні. Внаслідок аналізу соціально-економічної ситуації у державі, виявлено явні та скриті ознаки посилення кризових явищ в Україні, як результат недосконалості управління та ігнорування кадровою політикою. Визначили місце та роль громадських наукових академічних формувань в управлінні державою та органах місцевого самоврядування в процесі децентралізації державно-управлінських функцій в умовах адміністративно-територіальної реформи. Визначено комплексне вирішених проблем, що впливають на завершення формування дієвої інституційної територіальної системи, здатної забезпечувати ефективну взаємодію держави, органів місцевого самоврядування та бізнесу, в основі якої знаходяться чітко встановлені правила та норми їх саморегуляції. Виявлено найважливіші чинники для налагодження партнерських відносин між державою, органів місцевого самоврядування та бізнесом у сфері ефективного використання ресурсів. Висвітлення діяльності та ролі наукових академічних громадських і державних управлінських структур у формуванні державної кадрової політики та розвитку ідеології місцевого демократичного самоврядування. Встановлено, що основою відносин держави, органів місцевого самоврядуваннята суб'єктів господарювання є визнання рівноправності та незалежності кожного з учасників. На основі дослідженого сучасного стану визначено роль кадрової політики в справі стабілізації економіки. Запропоновано створення механізмів взаємодії та ділового партнерства в умовах формування добровільних об'єднань територіальних громад. Виділено основну мету реформ, а саме: посилення співпраці між державою, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, що однозначно призведе до підвищення добробуту для населення і зростання доходів та прибутку у суспільстві. Широкі можливості використання результатів дослідження в управлінні та господарській діяльності. Відомо, що головним завданням сьогодення є підбір та розстановка кадрів, визначення основних напрямків її удосконалення, що дозволяє управлінцям відкривати нові можливості у найбільш затребуваних та перспективних сегментних економічних нішах, які зможуть стимулювати розвиток економіки та залучити до цих процесів громадськість та наукову сферу.

Проаналізовано цільове призначення різних інструментів дослідження ефективності внутрішнього ринку України та можливостей їх використання для обгрунтування інституційних важелів управління ринковим розвитком. Проведено динамічний аналіз структури ВВП України за кінцевим використанням, проаналізовано результати оцінювання ступеня економічної свободи ринкових суб'єктів України, досліджено динаміку індексів економічної, фінансової, торгової та загальної глобалізації України. Головними цілями оцінювання внутрішнього ринку є ідентифікація відповідності ринкової системи цілям розвитку національної економіки та обгрунтування інституційних інструментів і важелів управління таким розвитком. Показано, що вагому роль у позитивній динаміці ВВП України відіграє приватне споживання, зумовлене зростанням споживчих настроїв. Виявлено, що за рейтингом економічних свобод Україна у 2019 р. посідала лише 147 позицію з 180 досліджених країн світу, асеред країн Європи український внутрішній ринок було оцінено як найменш вільний. Доведено, що інституційне запровадження заходів дерегуляції ринкових процесів може значно активізувати вільний рух капіталу та товарів. Агреговано інформацію для оцінювання ринкової доступності, з виокремленням факторів доступності, які формуються низкою кількісних та якісних показників. Подальші дослідження пропонується концентрувати на питаннях конкурентної взаємодії учасників ринку на рівнях "виробник-держава", "виробник-виробник" і "виробник-споживач", а також динамічного аналізу щодо рівнів прибутковості, рентабельності та ринкової продуктивності праці. Запропоновано поетапний порівняльний аналіз показників ринкової доступності та можливостей досягнення економічних інтересів і конкурентоспроможності суб'єктів господарювання. Перевагою методики є можливість всебічного аналізу економічних, соціальних та політико-правових чинників впливу на привабливість товарного ринку, що відкриває перспективи для прицільної розробки інституційних інструментів реформування. Результати оцінювання конкурентного стану товарного ринку можуть використовуватись органами державної влади для розробки конкретних заходів в межах планування структурних змін та інституційних реформ на внутрішньому ринку.

Розглянуто роль спортивної індустрії в сучасних умовах соціально-економічного розвитку держави. Обгрунтовується дефініція "спортивна індустрія" та розкриваються змістовні характеристики, які їй властиві, розкрито особливість розвитку спортивної індустрії, доведено важливість застосування кластерного підходу до стратегічного розвитку спортивної індустрії, обгрунтовано механізм взаємодії в системі "держава-громадськість-наука-бізнес", який дозволить підвищити ефективність спільної діяльності економічних суб'єктів спортивної індустрії, розроблено організаційно-структурну модель спортивного кластеру. Визначити механізми розвитку спортивної індустрії в Україні в умовах прийнятого курсу сталого розвитку держави. У процесі дослідження використано емпірично теоретичний метод, заснований на аналізі статистичних даних, структурний метод; порівняльного аналізу; абстрактно-логічного узагальнення. Запропоновано кластерний підхід, як механізм стратегічного розвитку спортивної індустрії виробництва якісного спортивного продукту та визначена роль державної політики у цьому процесі.

Проаналізовано нормативно-правові акти, які регламентують діяльність закладів вищої освіти України, функцій державних органів виконавчої влади та змін у національній системі вищої освіти, пов'язаних з прагненням інтегруватись в Європейський освітній простір. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи: історичний, системно-структурний аналіз, порівняльний аналіз, логічне узагальнення. Проаналізовано дві останні редакції Закону "Про вищу освіту"та вплив змін, що відбулися, на роботу державних органів виконавчої влади і закладів вищої освіти (ЗВО). На основі офіційних документів окреслено основні здобутки та невирішені проблеми системи вищої освіти України, в тому числі щодо ефективності використання бюджетних коштів. Проаналізовано нові критерії розподілу державних коштів між ЗВО на основі їх рейтингування відповідно до результатів попередньої діяльності з метою створити фінансовий важіль впливу на якість національних освітніх послуг, побудову партнерства ЗВО з ринком праці та міжнародним освітнім товариством. Окремі результати та узагальнення, зроблені в роботі,можуть бути використані як ЗВО, так і окремими фахівцями галузі вищої освіти для перегляду діяльності відповідно до сучасних вимог, а саме: активізації співпраці з представниками бізнесу, участі в міжнародних наукових проектах з метою вдосконалення освітніх програм, диверсифікації джерел фінансування та ін., а отже для подальшого реформування української вищої освіти задля вирішення нагальних проблем, включно з покращенням її якості.

Розв'язано питання визначення інтересів кожного з учасників проектів розвитку, особливо інтересів держави. Для вирішення даної наукової проблематики застосовано: структурний метод; порівняльного аналізу; абстрактно-логічного узагальнення. На основі аналізу літературних джерел та існуючого досвіду роботи виявлено можливі варіанти участі держави в проектах, особливості їх застосування. Визначено проблеми оцінювання ролі кожного з учасників проекту в умовах невизначеності. Основні положення наукової статті нададуть можливість за рахунок згаданих чинників, забезпечити перспективи залучення держави до проектів з урахуванням її інтересів та перспективами приватних партнерів.

Досліджено методологічні підходи та вивчено проблеми оцінювання інноваційної діяльності на засадах налагодження систем взаємодії за умов розвитку моделей відкритих інновацій. При проведенні дослідження використані загальнонаукові методи та методи теоретичної та прикладної інноватики. Для здійснення дослідження авторами задіяно загальнонаукові та спеціальні принципи, прийоми та методи наукового пізнання у сфері управління інноваційною діяльністю: сематичний аналіз, компаративний аналіз та метод систематизації; метод групування, факторного аналізу, аналізування і синтезу, абстрактно-логічний метод. Визначено місце та значення оцінювання взаємодії у інноваційних процесах та обгрунтовано концептуальні основи до економічного оцінювання систем взаємодії у інноваційних процесах, які включають такі елементи як принципи оцінювання, завдання та функції оцінювання, суб'єкти та об'єкти, завдання та етапи оцінювання. Обгрунтовано концептуальний підхід до оцінювання систем взаємодії у інноваційних процесах, який, на відміну від існуючих положень оцінювання інноваційної діяльності, передбачає моніторинг процесів налагодження, здійснення та виконання спільної діяльності учасників інноваційних процесів. Розроблені підходи можуть бути використані при удосконаленні процедури оцінювання ефективності Програм та проектів регіонального розвитку та державно-приватного партнерства як представниками бізнес-середовища, так і органами місцевого самоврядування.

Мета роботи - визначення сутності індексу економічної складності та доцільності його використання як інструмента оцінки рівня розвитку та економічного потенціалу країни. Для вирішення поставлених завдань в роботі застосовано системний підхід, дедуктивний метод, порівняння, групування, узагальнення. Досліджено сутність індексу економічної складності та доцільність його використання як інструмента оцінки рівня розвитку та економічного потенціалу країни. Визначено, що він є найбільш комплексним і точним показником, який характеризує рівень технологічності та диверсифікованості тієї чи іншої національної економіки. З'ясовано, що індекс можна розглядати не тільки як описовий показник, але і як інструмент прогнозування зростання економіки країни. Оцінено можливість індексу прогнозувати зміну валового національного доходу на душу населення точніше, ніж традиційні інструменти управління, такі як індекс людського розвитку або індекс глобальної конкурентоспроможності. Охарактеризовано характер та рівень стійкості кореляції між рівнем валового національного доходу на душу населення та значенням індексу економічної складності. Встановлено, що індекс також надає статистично більш точне пояснення міждержавних варіацій нерівності доходів, ніж крива Кузнеця. Зокрема, проаналізовано негативну кореляцію з коефіцієнтом Джині, що дозволило припустити, що розподіл доходів в складних економіках є більш рівномірним ніж в простих. Розглянуто залежність між ефективністю системи освіти в країні та її економічною складністю. З'ясовано, що одним з найважливіших пріоритетів для будь-якої країни є створення якісної та доступної освіти як процесу передачі накопичених знань, умінь та навичок. Визначено, що головними чинниками успішної економіки є розвинений виробничий сектор, мережа технологічних знань між університетами та підприємствами, а також висока якість людського капіталу.

Визначено економічну сутність інновацій на основі аналізу законодавчих та літературних джерел. Характеристика поглядів науковців та виділення основних підходів до розуміння сутності інновацій. Формулювання власного бачення економічної сутності інновацій як фактора розвитку та конкурентоспроможності в сучасних умовах динамічних змін. Для досягнення поставленої мети застосовано системний підхід, дедуктивний метод, порівняння, групування, узагальнення, аналіз і синтез. Інновації являють собою впровадження нового - нових технологій, продукції, послуг, організаційних рішень, бізнес-моделей, які забезпечують отримання результату у вигляді економічних, науково-технічних, соціальних, інформаційних, екологічних ефектів та конкурентних переваг. Інновацію розглядають як ідею, творче джерело створення нового, кращого, оригінального, ефективнішого, якособливий засіб пристосування до ринкута потреб споживачів. Інновація як процес відображає необхідність інноваційної діяльності в сучасних умовах конкурентного середовища. Вказує на існування життєвих циклів інновацій від зародження ідеї і її обгрунтування до впровадження та практичного використання. Інновація відображає розвиток, підкреслюючи її діалектичний зв'язок з економічними коливаннями. Запропоновано визначення інновації як результату реалізації ідеї у вигляді впровадження нових або вдосконалених технологій, продукції, послуг, що мають економічні, соціальні та інші ефекти в процесі розвитку і здобуття конкурентних переваг. Сформульована дефініція включає виділені підходи до розгляду інновації як технології, продукту або послуги (впровадження нового); як ефекту, результату; як ідеї; як процесу; як розвитку. Комплексне розуміння сутності інновації на основі ключових аспектів джерел її виникнення та впливу на конкурентоспроможність суб'єктів господарювання дозволить краще ідентифікувати види інновацій, їх характеристику, оцінку ефективності.

Мета роботи - дослідження теоретичних аспектів організації транспортного туризму, систематизація та доповнення класифікації видів транспортного туризму, а також розгляд тенденцій та перспектив розвитку транспортного туризму в Україні в сучасних умовах динамічного середовища. Використано методи теоретичного узагальнення із використанням елементів аналізу, синтезу, порівняння і систематизації. Для формування висновків та рекомендацій застосовано метод логічногоузагальнення та комплексного підходу. На основі аналізу наукових джерел за тематикою статті, досліджено теоретичні аспекти трактування поняття "транспортний туризм". Наведено систематизовану та доповнену автором класифікацію видів транспортного туризму за такими класифікаційними ознаками: залежно від шляху сполучення; залежно від засобу пересування (виду транспортного засобу); за сезонністю; за побудовою траси маршруту; за тривалістю маршруту; залежно від рівня мобільності; за кількістю учасників; залежно від наявності суб'єкта організації подорожі; за територіальною ознакою; за інтенсивністю туристичного потоку; за ступенем підготовки; за метою подорожі. Вивчення сучасних тенденцій розвитку туризму, а також стан транспортного перевезення пасажирів та рівня розвитку транспортної інфраструктури дало змогу автору визначити основі перспективні напрями розвитку транспортного туризму в Україні. Наведено удосконалений авторський підхід до класифікації видів транспортного туризму за різними класифікаційними ознаками, проаналізовано основні тенденції та перспективи розвитку транспортного туризму в Україні з врахуванням сучасних умов динамічного середовища. Обгрунтовано перспективність розвитку транспортного туризму в Україні, зокрема таких видів, як автомобільний, залізничний, морський та річковий, парашутний, велосипедний туризм та ін. Зроблено висновок про можливість як для держави, так і для суспільства зокрема, отримати додаткові переваги та ефекти від організації транспортного туризму в Україні, характеристику яких подано у статті. Все це можливо у випадку чіткого розуміння ролі та місця транспортного забезпечення у системі туристичних послуг, практичного впровадження державних програм стимулювання розвитку туризму, а також відновлення наявної і розбудови нової транспортної інфраструктури в Україні.

Мета статті - обгрунтування сутнісної характеристики економічної безпеки підприємств, а також формування основних критеріїв оцінки її надійності та ефективності в сучасних трансформаційних умовах. Для вирішення даної наукової проблематики застосовано: структурний метод; порівняльного аналізу емпіричних даних; абстрактно-логічного узагальнення. Проведено комплексне дослідження сутністно-змістовної характеристики економічної безпеки підприємств. Запропоновано авторське бачення наукової дефініції економічної безпеки підприємств, що на відміну від існуючих, дало змогу ідентифікувати попереджувальний характер з виокремленням критеріїв оцінки її надійності та ефективності в сучасних умовах функціонування. Основні положення наукової статті нададуть можливість застосовувати в практичній діяльності показники ефективності функціонування економічної безпеки підприємств.

Розроблено та обгрунтовано етапи системного здійснення організаційно-управлінського процесу забезпечення стабільного розвитку підприємства. Розкрито основні аспекти управлінського процесу, обумовлено доцільність і фактори підвищення його результативності. Обгрунтована значимість організаційної структури, визначено її функції в управлінському процесі. Розкрито інтегровану систему взаємодії організаційних засобів і процесу прийняття та реалізації управлінських рішень. Центральне місце у довгостроковому періоді розвитку підприємства посідає організаційно-управлінське забезпечення, під яким розуміється організація системно-комплексного управління всіма функціональними процесами, їх раціональний взаємозв'язок та послідовність здійснення. Запропоновано власну розробку поетапного здійснення організаційно-управлінського процесу, спрямованого на вирішення завдань функціонування та розвитку підприємства. Передбачає застосування та розробку нових методів, прийняття рішень інноваційного спрямування, забезпечення дійового механізму процесу реалізації внутрішніх можливостей, адаптації до умов зовнішнього середовища, зменшенню впливу негативних факторів на загальні показники діяльності підприємства.

Дослідження спрямовано на розкриття проблем, з якими стикнулись вітчизняні підприємства будівельної галузі і підприємства суміжних галузей національної економіки України, що є замовниками або споживачами продукції будівництва. Обгрунтовано важливість ефективної роботи підприємств будівельної галузі для економіки в цілому. Наголошується на тому, що пошук механізмів підвищення ефективності функціонування підприємств будівельної галузі ускладнюється в умовах сьогодення процесами посилення політичної та фінансової кризи в Україні, що також гальмує розвиток інтеграційних процесів до європейського економічного простору. Окреслено вирішальну роль створення сприятливого інвестиційного підприємницького клімату, послідовний перехід від вітчизняних до європейських стандартів у будівництві, реформування законодавчої та нормативно-правової бази в галузі. За офіційними даними Державної служби статистики України проаналізовано динаміку обсягів виробленої будівельної продукції та обгрунтовано тенденції і наслідки змін в галузі. Доведено, що ефективність роботи підприємств будівельної галузі залежитьвід низки чинників, які є специфічними для підприємств цієї галузі, до основних з таких чинників віднесено: використання будівельної продукції можливе лише за місцем її виробництва та існує значна залежність галузі від природних факторів, що у випадку незапланованих подій негативно позначається на тривалості технологічного циклу та призводить до додаткових втрат ресурсів; особливості тимчасової взаємодії між підприємствами і організаціями різних галузей національної економіки під час створення будівельної продукції викликає необхідність техніко-економічних та техніко-технологічних внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв'язків. Наголошується, що систематизовані характерні ознаки галузі є передумовами, на яких повинна грунтуватись антикризова стратегія розвитку підприємств, яка визначає пріоритетні напрями розвитку та механізм їхнього фінансування. Здійснено аналіз структури джерел фінансування капітальних інвестицій в Україні. Доведено складність умов функціонування будівельних підприємств, що підвищує відповідальність і самостійність у прийнятті управлінських рішень щодо забезпечення ефективності їх господарської діяльності в сучасних умовах інтеграції до ЄС. Окреслено орієнтири розвитку будівельних підприємств з урахуванням тенденцій, що склались у галузі та економіці України в цілому, що у подальшому дозволить сформувати антикризову стратегію розвитку галузі, спрямовану на інтеграцію вітчизняної економіки до європейського економічного простору.

Мета роботи - виконати дослідження ринку операторів вантажних вагонів України, окреслити основні проблеми та розробити практичні рекомендації щодо розвитку конкуренції та створення повноцінного ринку операторів вантажних вагонів. Дослідження базується на використанні методу порівняльного аналізу, узагальнення, графічного, структурно-логічного та економіко-статистичного методів. Досліджено ринок операторів вантажних вагонів України з позицій: попиту та пропозиції (дефіциту-профіциту); власності; конкуренції та продуктивності (використання рухомого складу) та окреслено основні проблеми, які перешкоджають розвитку ринку. Полягає в розробці практичних рекомендацій щодо розвитку ринку операторів вантажних вагонів в Україні. Надано практичні рекомендації, впровадження яких позитивно вплине на розвиток ринку операторів вантажних вагонів України, створить нормативно-правове підгрунтя для здійснення операторами діяльності на ринку, сприятиме вирішенню окресленого кола проблемних питань, забезпечить розвиток конкуренції та покращить показники використання залізничного рухомого складу, підвищить якість надання послуг вантажних вагонів у користування та дозволить зберегти частку акціонерного товариства "Укрзалізниця" на ринку операторів вантажних вагонів України.

Мета роботи - формування оновленого комплексу принципів ціноутворення на послуги з користування вантажними вагонами АТ "Укрзалізниця", який враховує кон'юнктуру ринку та особливості роботи компанії-перевізника в сучасних умовах. Аналіз впливу факторів на ціну користування вантажними вагонами до та після початку дерегуляції вагонної складової. Синтез оновленого комплексу принципів ціноутворення. Виведення з-під державного регулювання вагонної складової відкрило можливість встановлювати ціну на користування вагонами АТ "Укрзалізниця" при перевезенні вантажів на ринкових засадах. Проте перший досвід використання ринкової ціни виявився негативним - попит на транспортне обслуговування знизився. Помилки при встановленні ціни, яких припустився менеджмент, пояснюються інерцією впливу традицій ціноутворення. Нові умови, за яких відбувається встановлення цін на перевезення, потребують оновлення комплексу принципів ціноутворення. Запропоновано відповідні удосконалення. Наукова новизна. Існуючий комплекс принципів ціноутворення удосконалено за рахунок доповнення принципами: врахування індивідуальної еластичності попиту; урахування сезонності; своєчасності реакції. Уперше пропонується враховувати індивідуальну еластичність попиту клієнта. Запропонований комплекс принципів є початком розробки нової моделі ціноутворення. Його дотримання дозволить зменшити ймовірність управлінських помилок при встановленні цін на перевезення вантажними вагонами АТ "Укрзалізниця" в нових умовах.

Досліджено особливості функціювання підприємств водного транспорту в умовах невизначеності економічного середовища і вивчення перспектив розвитку підприємств водного транспорту. Для вирішення наукової проблематики застосовано: порівняльний аналіз емпіричних даних; абстрактно-логічного узагальнення. Вивчено особливості функціонування річкового і морського транспорту в Україні в умовах невизначеності економічного середовища. На основі проведеного порівняльного аналізу обсягів водних вантажоперевезень визначено перспективи розвитку водного транспорту в Україні та підвищення ефективності його функціювання. Встановлено, що перевагами широкого застосування водного транспорту є найнижча собівартість вантажних перевезень у перерахунку на одну умовну тону вантажу, порівняно низькі інвестиції, які потрібні для відновлення галузі, та значний потенціал і добре розвинута інфраструктура підприємств водного транспорту. У процесі аналізу ефективності застосування водного транспорту встановлено порівняно незначні обсяги інвестицій, необхідних для відновлення галузі. Окремі результати та висновки можуть бути використані державними органами при складанні державних програм регулювання діяльності підприємств водного транспорту.

Досліджено шляхи збільшення адаптивних можливостей організації шляхом удосконалення механізму адаптивного управління проектною діяльністю прийняття управлінських рішень щодо прийняття, відмови або перегляду проекту на основі визначення ступеню релевантності стратегічних та проектних цілей організації. Для дослідження використані такі методи: методи управління проектами, формалізації, моделювання, аналізу, експертний метод. Розроблений підхід до визначення релевантності цілей організації та проектів задля забезпечення адаптації. Запропоновано та обгрунтовано розрахунок визначення ступеня релевантності між стратегічними цілями організації та проекту задля забезпечення адаптації. Запропонований підхід можна використовувати для вирішення проблем відбору проектів організацій, що дозволяє виявляти взаємозв'язок між цілями проекту та цілями організації та визначити релевантні цілі.

Зроблено огляд ключових стратегічних документів, які розроблені з метою реформування системи управління державними фінансами та системи бухгалтерського обліку в державному секторі, в умовах трансформаційних перетворень, ряду невирішених соціально-економічних проблем та відсутності комплексу дієвих інститутів. Мета роботи - визначення ключових завдань реформування системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі, аналіз стратегічних планів щодо модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі, розкриття основних компонентів, необхідних для її оновлення, та обгрунтування ролі організаційних та інституціональних складових. Теоретико-методичною основою дослідження виступає теорія державного управління, інституціональна теорія, а також методи узагальнення, аналізу та системний підхід. Інформаційно-аналітична база сформована в результаті опрацювання законодавчих актів України, статистичних й аналітичних оглядів щодо стану бюджетної системи в країні, наукових праць і публікацій. В результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що модернізація системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі не може бути реалізована без побудови дієвого та адаптивного інституціонального середовища, що в межах дії ринкових та соціально-економічних інститутів потребує комплексного підходу через впровадження механізмів, що грунтуються на врахуванні нормативно-правового, управлінського, інформаційно-аналітичного, організаційного, кадрового контурів у вирішенні державних завдань, зокрема, щодо питань оптимізації моделі управління державними фінансами. Обгрунтування ролі інституціонального середовища та необхідності його подальшого розвитку для досягнення поставлених завдань у стратегічних планах і документах в напрямі модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі. Це, в свою чергу, обумовлено виходом інституту бухгалтерського обліку на якісно новий рівень розвитку, що має відповідати сучасним викликам мікро- та макросередовища, в якому функціонують суб'єкти господарювання.

Досліджено проблему формування ресурсної бази фінансового забезпечення підприємств комунальної форми власності в умовах децентралізації та розробці напрямків залучення інвестицій, та шляхи їх перетворення в ефективний інструмент соціально-економічного розвитку. Для вирішення даної наукової проблеми застосовано методи: ретроспективний; структурний; порівняльного аналізу емпіричних даних; графічно-аналітичний; абстрактно-логічного узагальнення. Досліджено і проаналізовано проблеми та чинники формування ресурсної бази фінансового забезпечення вітчизняних комунальних підприємств метрополітену. У процесі аналізу формування ресурсної бази фінансового забезпечення діяльності підприємств метрополітену комунальної форми власності запропоновано впровадження нових механізмів фінансування, що сприятиме підвищенню ефективності їх функціонування, наданню якісних суспільних послуг та ефективному використанню бюджетних коштів. Окремі результати та висновки статті можуть бути використані органами місцевої влади та місцевого самоврядування для реалізації напрямків залучення фінансових ресурсів, та шляхи їх перетворення в ефективний інструмент соціально-економічного розвитку підприємств метрополітену.

Визначено основні аспекти організації дуальної форми здобуття освіти в Україні. Проаналізовано моделі організації системи дуальної освіти в провідних країнах світу. Визначено, що саме дуальна форма може стати вирішенням проблем сьогодення у взаємовідносинах між навчальним закладом, здобувачем освіти та роботодавцем. Визначення переваг та недоліків дуальної освіти для всіх учасників її організації. Для вирішення даної наукової проблематики використано: структурний метод; порівняльний аналіз; абстрактно-логічне узагальнення. Здійснено аналіз сутності дуальної освіти, можливих моделей її організації, а також виявлені переваги та недоліки даної форми здобуття освіти. Доведено, що впровадження дуальної форми здобуття освіти у є запорукою підвищення якості підготовки фахівців з урахуванням вимог роботодавців. Здобувачі дуальної форми освіти мають більше шансів отримати своє перше робоче місце після здобуття освіти. Заклади вищої освіти підвищать свою конкурентоздатність на ринку освітніх послуг, адже при організації дуальної освіти відбудеться оновлення навчальних планів, які будуть пристосовані до потреб суб'єктів господарювання. Установи та організації, що співпрацюватимуть із закладами вищої освіти в межах організації дуальної форми навчання, підвищать свій імідж та рейтинг серед споживачів як передові осередки, що підтримують прогресивні форми навчання. Отримані результати можуть бути використані закладами вищої освіти, суб'єктами господарювання та здобувачами освіти в разі залучення до дуальної форми здобуття освіти.

Досліджено особливості та проблеми функціонування спільних освітніх програм на прикладі програми "подвійний диплом", а також особливості просування закладів вищої освіти на основі розвитку корпоративних web-сайтів. Мета статті - спроба дослідити особливості функціонування програми "подвійний диплом" в сучасних умовах, а також визначити значення розвитку web-сайтів закладів вищої освіти як маркетингового інструменту, що забезпечує його просування, а також як інструменту комунікації в умовах пандемії. Для вирішення даної наукової проблематики було використано метод порівняльного аналізу сайтів на основі використання Google Analytics, Google Студія даних, Академія Google Analytics, метод абстрактно-логічного узагальнення, метод аналогій. Визначено три основні моделі академічної підготовки у рамках програми "подвійний диплом", а також проблеми, пов'язані із її реалізацією в сучасних умовах, встановлено значення пошукових систем та корпоративних сайтів, використання яких забезпечує можливість отримання всієї необхідної інформації, як для здобувачів, так і для науково-педагогічних працівників.