Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості накопичення поліфенольних сполук та вільного проліну в листках Actinidia arguta та Shisandra chinensis при їх вирощуванні в вегетаційних дослідах з різним співвідношенням кількості рослин в контейнерах, а саме 1:1, 2:1, 1:2. В якості контролю використовували одновидові посадки рослин. Вміст вільного проліну в листках рослин здійснювали за методикою, яка заснована на взаємодії проліну з реактивом нінгідрину, утворюючи рожево-червоне забарвлення. Кількість поліфенольних сполук визначали методом Фоліна-Чіокальтеу. Встановлено, що співвідношення рослин в контейнерах істотно впливає на накопичення первинних і вторинних метаболітів у їх листках. За умов змішаної посадки в листках рослин накопичувалося більше проліну та фенольних речовин порівняно з монокультурою. Максимальний вміст проліну 19,44 +- 0,91 мг/г сухої маси (СМ) спостерігався в листках A. arguta у варіанті з переважаючою кількістю рослин лимонника при співвідношенні рослин S. chinensis і A. arguta 2:1. У цьому ж варіанті найбільша кількість фенольних сполук (36,87 +- 2,22 мг/г СМ) була у листках актинідії. Досліджувані кореневі ексудати S. chinensis і A. arguta мали інгібуючу алелопатичну дію на тест-культуру. Ексудати A. arguta викликали середнє зниження росту коренів тест-об'єктів на 12,0 %, а S. chinensis - на 30,0 % порівняно з контролем. Це дозволяє зробити висновок про високу активність алелохімікатів лимонника, які негативно впливають на ріст рослин актинідії. Оптимальне співвідношення рослин A. arguta і S. chinensis при спільному вирощуванні становить 2:1, оскільки вища концентрація рослин лимонника в контейнері посилює стрес у рослин актинідії, що виражається в підвищеному накопиченні фенолів і проліну в її листках. Результат порівняльного аналізу кількості проліну та фенольних сполук може бути використаний для оцінки взаємного впливу рослин у змішаних насадженнях з метою оптимізації умов їх вирощування, що підтверджує діагностичну значущість цих метаболітів для індикації стресового стану рослин.

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано видовий склад, систематичну та еколого-ценотичну структури флори урочища Феофанія. На даній території виявлено 650 видів судинних рослин, які презентують 337 родів та 94 родин. Природний компонент флори становить 48,8 %, а синантропний - 51,2 %. Аборигенна фракція включає 469 видів з 252 роду, 77 родин. Адвентивна флора представлена 181 видом зі 31 роду, 51 родини. Флора урочища Феофанія тяжіє до флори широколистяних лісів, але внаслідок синантропізації має більш тісні зв'язки з флорою Давнього Середземномор'я. Для неї характерно домінування трав'янистих рослин (555 видів / 85,3 %), гемікриптофітів (394 види / 60,6 %), рослин зі стрижневим типом кореневої системи (318 видів / 48,9 %), з безрозетковими надземними пагонами (430 видів / 66,1 %), з літньозеленим характером вегетації (321 вид / 95,5 %), а також з безкореневищним типом підземних пагонів (206 видів / 31,7 %). За результатами аналізу натуралізації видів чужорідних рослин флори урочища встановлено переважання кенофітів (111 видів) та епекофітів (90 видів), що пов'язано зі значним рекреаційно-туристичним та антропогенним навантаженням на екосистеми урочища.

Досліджено зміни у таксономічному складі, ландшафтах та насадженнях старовинного Шарівського парку (Харківська обл.) за літературними матеріалами та результатами власних моніторингових досліджень, проведених у 1997 та 2016 - 2018 рр. Встановлено, що за період між дослідженнями відбулось зменшення кількості видів та культиварів, але не суттєво темпи зменшення таксономічного різноманіття уповільнились, оскільки за тривалий період недостатнього догляду залишились тільки найстійкіші види). Відбулася майже повна загибель ділянок Picea abies, які у 1997 р. займали 2,3 га (7,9 % від озелененої площі). На більшій частині Шарівського парку відбулась заміна паркового ландшафту на лісовий. У парку зникають садовий та лучний ландшафти. Діброва Шарівського парку, що представляла парковий тип ландшафту деградує, відбулась її заміна на похідні насадження, які формують лісовий тип ландшафту. Ділянки діброви з лісовим типом ландшафту виявились стійкими, деградація в них не відбувається. Відновити деградовану діброву можливо лише за умови видалення існуючих похідних насаджень, що наразі заборонено законодавством (отже необхідні зміни в законах), та штучної посадки дубів.