Індекс рубрикатора НБУВ: П213.7

Рубрики:

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено матеріали польових досліджень синантропної рослинності на території Кобулеті, що здійснювалися протягом 2016 - 2020 р. Зокрема, на території низовини Кобулеті, в межах трьох різних рослинних угруповань (Cryptomerietum japonicae, Eucalyptetum-viminali-globulo-cinerei та Cinnamomo glanduliferae-Cryptomerietum japonicae) було виявлено 134 таксони, що належать до 49 родин і 97 родів. Рослинне угруповання Cryptomerietum japonicae налічує 66 таксонів, з-посеред яких 33 є місцевими, а інші 33 - адвентивними. Деревні рослини в угрупованні Cryptomerietum japonicae представлені 15 таксонами. Рослинне угруповання Eucalyptetum-viminali-globulo-cinerei налічує 91 таксон, з-посеред яких 36 є місцевими і 55 мають адвентивне походження. Деревні рослини у складі угруповання Eucalyptetum-viminali-globulo-cinerei представлені 17 таксонами, в той час як решта 74 таксони представляють трав'яні рослини. В угрупованні Cinnamomo glanduliferae-Cryptomerietum japonicae виявлено 49 таксонів рослин, включаючи 25 місцевих і 24 адвентивних. При цьому, в рослинному угрупованні Cinnamomo glanduliferae-Cryptomerietum japonicae 16 таксонів представлено деревними рослинами і 33 таксони - трав'яними. Таким чином, було виявлено, що на дослідженій території, 60 таксонів (44,77 %) є місцевими і 74 таксони (55,23 %) мають чужорідне походження. Серед адвентивних рослин, 31 таксон походить зі Східної Азії, 16 таксонів походять з Середземномор'я, 13 таксонів походять з Європи, десять таксонів походять з Північної Америки і чотири таксони - з Австралії. Не зважаючи на вирубки та штучні насадження чужорідних представників, деякі з локальних деревних видів (зокрема, Corylus avellana, Frangula alnus, Vaccinium arctostaphylos, Smilax excelsa, Quercus hartwissiana, Carpinus caucasica, Castanea sativa, Hedera colchica) все ще представлені на дослідженій території. При цьому, як місцеві, так і адвентивні види беруть участь у формуванні структури описаного ландшафту. Сукцесійні зміни у долині Колхеті розпочалися ще у давні часи. Це довготривалий процес, який, як показали наші дослідження, все ще триває.

Наведено результати дослідження структури листків псамофіта Corynephorus canescens, що зростав в контрольованих умовах та при затопленні із використанням методів світлової мікроскопії, сканувальної електронної мікроскопії та лазерно-конфокальної мікроскопії. Дослідження морфоанатомічних показників листків C. canescens у фазі вегетативного росту показало наявність спільних та відмінних ознак контрольних та затоплених зразків. Спільними ознаками були: форма та розміри пластинок, гіпостоматичний тип пластинки та ізолатеральна структура паренхіми, товстостінний епідерміс та двошаровий гіподерміс. Відмінними показниками були: наявність ознак руйнації клітин фотосинтезуючої паренхіми, зміна їх форми з формуванням виростів на полюсах клітин та збільшення майже вдвічі площі аеренхіми у листках C. canescens при затопленні. Методом сканувальної електронної мікроскопії встановлена подібність ультраструктури та щільності трихом на адаксіальній поверхні за виключенням формування кутикулярно-воскових структур на поверхні епідермісу листків у затоплених рослин. Вперше вивчена субклітинна локалізація іонів кремнію та встановлена наявність аморфних і дрібних кристалічних включень кремнію у периклінальних стінках основних клітин епідермісу та аморфних включень кремнію - у трихомах листків. Виявлено підвищення відносного вмісту кремнію вздовж трихоми в епідермісі листків рослин після затоплення. Припущено, що фенотипічна пластичність C. canescens, що проявлялась у збільшенні площі аеренхіми в листках та підвищенні вмісту кремнію у трихомах, сприяє оптимізації як кисневого балансу рослин, так і водного статусу затоплених рослин, і таким чином підвищує стійкість досліджуваного виду до тривалого затоплення.

Лікарські рослини можуть використовуватися як відновники при одержанні наночастинок металів шляхом зеленого синтезу. Отримані наночастинки характеризуються хіміотерапевтичним та протиінфекційним властивостям природних сполук. Зокрема, у цій праці йдеться про зелений синтез наночастинок срібла та заліза з використанням екстрактів листя та квіток Nerium oleander, проаналізовано їх властивості як протипухлинних та протимікробних засобів. Повідомлено про особливості виготовлення наночастинок загалом та структурну характеристику наночастинок срібла та заліза зокрема. Формування наночастинок досліджено за допомогою сканувальної електронної мікроскопії та енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії, UV-Vis та інфрачервоної спектроскопії з перетворенням Фур'є (FTIR). Окрім того, також було досліджено поверхневим заряд, розміри і розподілом наночастинок за допомогою DLS аналізу. Зелений синтез наночастинок срібла та заліза з використанням N. oleander показав різні рівні селективної цитотоксичності щодо K562 (клітини хронічної мієлоїдної лейкемії людини) у низьких концентраціях і не був цитотоксичним для HUVEC (ендотеліальні клітини пупкової вени людини) у тих же концентраціях. Наночастинки срібла виявляли антибактеріальну активність по відношенню до мультирезистентних патогенів, тоді як наночастинки заліза не виявляли такої активності. Результати цього дослідження підтверджують потенціал використання наночастинок зеленого синтезу у різних сферах біомедицини та фармацевтики в майбутньому.

Оцифрування природничих колекцій на сьогодні постає надзвичайно важливим питанням, яке дозволяє не лише поширювати отримані дані, але й віртуально зберігати зразки. Це особливо важливо для малих колекцій, які регулярно потерпають від недофінансування і можуть бути легко втрачені. Розглянуто досвід побудови дешевої і простої фотосистеми, що може використовуватися для рутинного оцифрування локальних гербаріїв, які мають обмежений бюджет або й опинилися без фінансової підтримки взагалі. Ця фотосистема є модульною і побудована на звичних компонентах, які можна легко придбати та/або вдосконалити. Вона є компактною, зручно складається і розкладається, а також транспортується. Ця фотосистма складається з горизонтального штативу Beike Q999H з двома LED-лампами Yongnuo YN-300 Air змонтованими на 11 тримачах Magic Arm. Камеру Canon EOS 800D було обрано завдяки присутності повністю обертового дисплею, сучасній системі фокусування, підтримці формату RAW, а також низькій ціні на ринку. Об'єктив Tokina AT-X M35 PRO DX AF 35 mm f/2.8 Macro було обрано завдяки винятковій чіткості на всій площині зображення, низькому рівню аберацій та оптичної дисторсії, високій світлочутливості, а також швидкому автофокусу. Протестовано лайт-бокс для оцифрування гербарних зразків. Однак, виявилося, що лайт-бокс незручний для оцифрування гербарію з кількох причин. Зокрема, він має великі розміри, обмежений доступ до робочої поверхні, а також вимагає використання масивної несучої конструкції, яка повинна утримувати камеру високо над центром лайт-боксу. Загалом, використання лайт-боксу сильно сповільнює процес оцифрування. Не знайдено жодних переваг використання лайт-боксу, і тому відмовилися від його застосування. Досвід буде корисним для інших кураторів, які прагнуть оцифрувати їх колекції, але мають обмежений бюджет.

Представлено таксономічну та екологічну структура штучної сукупності видів спонтанної флори урочища Феофанія, виділеної за декоративними ознаками. Декоративні багаторічники, за винятком водних та прибережних, нараховують 147 видів. Їх розглянуто, з урахуванням адаптаційних характеристик, як потенційно базову складову регіонального асортименту квітниково-декоративних рослин для озеленення. За таксономічним складом види належать до 100 родів з 38 родин. Значна частка багаторічників є малопоширеною у декоративному садівництві. Серед досліджуваних багаторічників раритетна фракція нараховує 13 видів, що мають міжнародний (чотири види), державний (сім видів), або регіональний (шість видів) охоронний статус. За результатами біоекологічного аналізу показано переважання мезофільних (76 %), геліофільних (44 %), мезотрофних (82 %) та нейтрофільних (65 %) груп. При розгляді екологічної приналежності досліджувані види об'єднанні у 15 елементарних екоморфологічних груп. Використання представлених у таких групах рослин у якості основного асортименту в озелененні відповідних екотопів є необхідною умовою стійкості та довговічності штучних угруповань якими є квітникові композиції. Запропонований асортимент здатний забезпечити створення сучасних маловитратних квіткових композицій і збереження біорізноманіття місцевої флори за рахунок розширення культигенного ареалу цих видів.

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ