Визначено ризики використання цифрових активів у діяльності віртуальних підприємств, до яких зараховано можливість використання віртуальних платформ для легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом; фінансування тероризму тощо; тінізацію доходів, отриманих суб'єктами купівлі-продажу віртуальних товарів, уникнення оподаткування; здійснення розрахункових операцій та укладання смарт-договорів особами, що не досягли відповідного віку або з обмеженою дієздатністю; поширення шахрайства, зокрема цифрового шахрайства (кібератаки, корпоративне шпигунство тощо).

Досліджено кредитні ризики комерційних банків і методи їх оцінювання, необхідність аналізування кредитних ризиків банківськими установами. Вивчено найефективніші моделі оцінювання кредитного ризику. На базі моделі Альтмана оцінено українські підприємства щодо кредитоспроможності та банкрутства, проаналізовано структурну модель Мертона.

Для розрахунку вартості підприємства необхідно використовувати підходи та методи оцінювання вартості та вибирати найбільш прийнятні для конкретного підприємства. Існуючі підходи та методи базуються на закордонному досвіді, який потрібно адаптувати під вітчизняні реалії. Використання цього інструментарію надає можливість побачити зростання вартості підприємства, а не створення прибутку в короткостроковій перспективі. Проаналізовано підходи та методи оцінювання вартості підприємства з виокремленням позитивних і негативних сторін, а також особливості їх застосування на підприємствах транспорту. Результати роботи надають можливість оптимізувати процес оцінювання вартості підприємства та можуть бути впроваджені при управлінні на автотранспортних підприємствах.

Обгрунтовано актуальність питань формування та досягнення конкурентних переваг (КП) окремим підприємством на сучасному етапі. Розглянуто сутність поняття "конкурентна перевага". Виділено основні вимоги, яким мають відповідати КП, щоби вважатися стратегічними чинниками успіху. Означено основні проблеми, які виникають при формуванні КП на засадах бенчмаркінгу. Здійснено вибірку та надано методику розрахунку основних показників конкурентоспроможності підприємства, які забезпечуються застосуванням методики бенчмаркінгу.

Розглянуто основні класи втрат від дії негативних сценаріїв використання програмного забезпечення, а також витрати, повязані з ліквідацією наслідків. Для кожного класу надано метрики, що можуть допомогти оцінити втрати за кожним класом. Запропоновано методику розрахування економічних наслідків згідно з переліченими класами. Ця методика покликана ефективно оцінювати втрати від настання негативних сценаріїв використання програмного забезпеченя не залежно від галузі сучасного бізнесу, в якій розглядається можливий інцидент або той, що відбувся. Методика також ефективно працює з різними масштабами подій і сценаріями їх розвитку.

Досліджено сутність капіталу крізь призму аналізу основних підходів до трактування його економічного змісту. Запропоновано визначення капіталу як ресурсу, який використовується для отримання доходу. Перевагою такої дефініції є її лаконічність і водночас влучність. Розглянуто основні характеристики та класифікацію капіталу за основними класифікаційними критеріями. Розроблено загальну схему управління капіталом підприємств, у якій визначено принципи, завдання та методи управління капіталом. Проаналізовано переваги та недоліки власного капіталу як джерела фінансування діяльності підприємства. Запропоновано пріоритетні напрями підвищення ефективності управління капіталом підприємств.

Проаналізовано останні дослідження та публікації на тему використання системного підходу до моделювання бізнес-процесів (БП); пояснено сутність цього підходу, проведено дослідження щодо сучасного його застосування на прикладі ринку Польщі; ідентифіковано основні елементи, які повинні бути враховані у процесі впровадження системного підходу до моделювання БП на підприємстві; ідентифіковано особливості використання досліджуваного підходу відповідно до специфіки різних підприємств; запропоновано критерії оцінювання функціонування БП на підприємстві в межах застосування системного підходу, узагальнено значення системного підходу до моделювання БП на підприємстві та розроблено пропозиції щодо вдосконалення та оптимізації БП за допомогою системного підходу.

Проаналізовано зміну ефективності проекту, що проводиться на етапах: при оцінюванні проекту на передінвестиційній стадії, де оцінюється економічна безпека та ефективність засобів, що інвестуються в проект, поза зв'язком із джерелом їхнього виникнення (власні або позикові, внутрішні або зовнішні); при оцінці зміни ефективності використання власного капіталу для фінансування проекту на інвестиційній та експлуатаційній стадіях. Досліджено поверненню коштів, вкладених в інвестиції, отримання прибутку, спаду продажів. Проект "Відкриття торгово-сервісного центру "Renault" на базі ПП "Автотехцентр - Червоноград" передбачав будівництво повноцінного торгово-сервісного комплексу іноземного бренду Renault та фастфуду "Clayland Corporation and Investment". Менеджери змінили проект на інвестиційній та експлуатаційній стадіях. Замість частини проекту "Маркет автозапчастин Renault" використано власні площі під проект "Діяльність шкіл із підготовки водіїв транспортних засобів". Співпрацю з Фастфуд ТМ "Chicken HUT" не було реалізовано на практиці, а торговельну площу використано для відкриття власного кафетерію.

Стратегія компанії в сфері ризиків продиктована стратегією діяльності підприємства. Для побудови стратегії ризик-менеджменту (РМ) важливим є визначення всіх чинників, які можуть вплинути на відхилення від встановлених стратегічних цілей. Стратегія РМ будується на основі стратегічних цілей і задач, які визначають за результатами аналізу зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємства і зовнішнього та внутрішнього контексту ризику. Для цього затверджують ризик-апетит, ключові показники успіху та ключові показники ризику, які є основою планування стратегії РМ у вигляді заходів впливу на ризик.

Ефективне формування та використання інтелектуального потенціалу є надзвичайно важливим для соціально-економічного розвитку регіону. Проаналізовано внутрішню структуру інтелектуального потенціалу на прикладі Івано-Франківської області. Надано кількісні та якісні показники інноваційно-інтелектуального потенціалу регіону та суб'єктів ринку інтелектуального продукту. Охарактеризовано діяльність інституцій підтримки підприємництва та інноваційної діяльності. Оцінено передумови та запропоновано рекомендації щодо активізації використання інтелектуального потенціалу регіону на прикладі Івано-Франківської області.

"КСП країни" визначено як обумовлений міжнародним поділом праці, національними умовами та факторами виробництва, а також здатністю її товарів і послуг ефективно конкурувати на світових ринках та її стан на цих ринках. На жаль, констатовано відносно низьку КСП України за індексами GCI і "World Competitiveness Yearbook" останніх років, навіть у порівнянні з найближчими сусідами. Для підвищення КСП необхідно забезпечувати адаптивність і гнучкість економіки на рівні підприємств, галузей, країни; формувати інноваційні екосистеми; сповідувати людино-центричний підхід до економічного розвитку тощо.

Визначено етапи адаптації суднобудівного підприємства до змін стимулів його розвитку. Розглянуто економіко-математичні моделі, що застосовують центральні банки для макроекономічного прогнозування, та запропоновано використовувати їх підприємствами суднобудування з метою прогнозування інфляції та курсу валют. Визначено інформаційне забезпечення та види кредитних і податкових стимулів розвитку підприємств суднобудування, сформульовано екзогенні й ендогенні індикатори раннього попередження змін стимулів та їхні граничні значення. Запропоновано види реагування на зміни кредитних і податкових стимулів.

Розглянуто проблеми забезпечення процедури оцінки відповідності європейським стандартам якості, на які активно переходять у зв'язку з гармонізацією вітчизняної системи стандартів. Розглянуто необхідність оцінювання відповідності в іноземному сертифікаційному центрі (ІСЦ) для отримання подальшої можливості реалізації продукції на ринках збуту ЄС. Досліджено актуальну ситуацію у галузі стандартизації, технічного регулювання та оцінювання відповідності в Україні, які перебувають у фазі модернізації та реформування. Виокремлено основні проблеми у цій галузі, характерні для вітчизняних підприємств, шляхом вирішення яких може стати звернення до ІСЦ для підтвердження відповідності стандартам.

Висвітлено актуальні питання розвитку національного креативного підприємництва (КП), яке розглянуто в контексті малого підприємництва та його фасилітації. Визначено перелік проблем розвитку КП в Україні. Розроблено програму фасилітації національного КП із класифікацією фасилітаційних заходів за метою їх здійснення. Запропоновано економічні, соціальні, інформаційно-консультаційні, правові, мотиваційні та інноваційні заходи підтримки розвитку креативного підприємництва. Досліджено альтернативний варіант фінансування господарської діяльності суб'єктів КП - краудфандинг.

Визначено сутність поняття "електронна комерція" (ЕК). Наведено історичні етапи розвитку електронної комерції на ринку. Порівняно системи електронної комерції бізнес-до споживача (В2С) із системами В2В і В2G. Ідентифіковано вигоди від ЕК із позиції різних груп стейкхолдерів. Проаналізовано основні тенденції розвитку ЕК В2С у країнах Східної Європи з акцентом уваги на Україні. Виявлено та обгрунтовано ризики, що може спричинити розвиток ЕК В2С. Охарактеризовано прояв ефекту інституціонального витіснення внаслідок зростання ринку ЕК В2С.

Обгрунтовано актуальність досліджень проблем вибору франшизи. Досліджено стан і проблеми вибору франшизи; виявлено, що одним із факторів впливу на сповільнення поширення франшиз та їх закриття в Україні є відсутність обгрунтованої методики вибору франшизи. Досліджено переваги та недоліки започаткування бізнесу на снові франшизи. Визначено перешкоди, які негативно пливають на можливість ефективного організування бізнесу на основі франшизи. Розроблено обгрунтовану методику вибору франшизи за сучасних умов господарювання. Доведено, що запропонована методика сприяє здійсненню обгрунтованої оцінки стану франчайзингових підприємств потенційними інвесторами та підвищує надійність і перспективність рішення щодо вибору бізнесу.

Запропоновано застосовувати поняття державно-партнерського потенціалу (ДПП) і державно-партнерської привабливості територіальних утворень у контексті залучення ними інвестицій та інновацій. Під поняттям державно-партнерської привабливості територіального утворення запропоновано розуміти здатність такого утворення генерувати зацікавленість приватного партнера брати участь у відносинах державно-приватного партнерства (ДПрП), зокрема, шляхом здійснення ним інвестицій в об'єкти партнерства та отримання прав з управління (придбання, створення тощо) цими об'єктами відповідно до умов договору. ДПП територіального утворення запропоновано трактувати як сукупність наявних у нього передумов використання можливостей застосування ДПрП для реалізації суспільно значимих проектів, позитивного впливу на людський капітал і підвищення конкурентоспроможності територіального утворення.