Описано метод візуалізації тривимірних векторних полів (ВТВВП), адаптованих для графічних процесорів (ГП). Мета роботи - розробка та реалізація методу ВТВВП із ефективним використанням GPU. Створено програмне забезпечення для ВТВВП на базі розроблених алгоритмів. Програма забезпечує ВТВВП через інтерактивно керовану послідовність анімації. Основними критеріями оцінки продуктивності алгоритмів візуалізації є простота інтерпретації та продуктивності. Розглянуто проблеми адаптації обчислювальної моделі алгоритмів візуалізації векторного поля до реалізації на основі GPU. Розроблено ефективне представлення даних для методів, що реалізуються на основі вершинного та піксельного шейдерів ГП. Запропоновано узагальнену модель обчислень на базі ГП. Створено програму для інтерактивної візуалізації ділянок тривимірного поля швидкостей за допомогою анімації. Розроблено метод декомпозиції тривимірного текстурного куба для зображення тривимірного векторного поля. Всі запропоновані алгоритми реалізовано у вигляді програмних модулів, які можна використовувати для побудови системи візуалізації. Описано метод лиття цього методу є поділ екрана на комірки (проміжки) та конвеєрне обчислення за допомогою проміжного опису кадру у вигляді списку примітивів. Розбиття обчислень на дві фази з використанням проміжного опису кадру надає можливість досягти максимальної продуктивності на етапі піксельних обчислень, які потребують найбільше ресурсів, та визначити продуктивність системи в цілому. Показано переваги такого підходу над методом візуалізації кадру-буфера. Використання сучасної графічної техніки надає можливість досягти найкращих результатів у плані продуктивності. Тривимірні векторні поля використовуються для наукової візуалізації, обробки зображень і для спеціальних ефектів.

Проведено аналіз методів управління Big Data. З метою отримання своєчасних результатів аналізу стану складних технічних систем (СТС) на основі встановленого згідно з нормативною документацією переліку параметрів, що мають першорядне (для критично важливих компонентів) і другорядне значення при діагностуванні стану компонентів, що забезпечують функціонування СТС необхідно розробити метод управління даними, що надає можливість із високою швидкодією і без втрат розділяти та передавати Big Data від інформаційно-вимірювальної системи (ІВС) у реляційні (РБД) і нереляційні (НРБД) бази даних. Запропоновано метод, що забезпечує розподіл даних, що надходять з ІВС у РБД і НРБД при діагностиці та прогнозуванні стану СТС. Обгрунтовано доцільність використання концепції Data Mining в SCADA системах для управління Big Data. Розроблено алгоритми передачі, розподілу та аналізу даних в ІВС при діагностиці та прогнозуванні стану СТС. Розроблено схему передачі даних у пристроях, що використовують шину CAN. В основу запропонованого методу управління Big Data при діагностиці та прогнозуванні стану СТС покладено забезпечення динамічного розподілу даних в ІВС з урахуванням вимог, що пред'являються до використовуваної структури локально-обчислювальної мережі. Метод базується на застосуванні принципів побудови програмно-конфігуруємих мереж, що надають можливість управляти мережею за рахунок використання результатів аналізу потоків даних, що проходять через вузлові мережеві пристрої. Розроблено програмну реалізацію системи розподілу даних у локальній мережі з використанням принципу аналізу мережевих пакетів при їх надходженні на комутаційні вузли ІВС. Розроблено систему програмної логіки розподілу даних з ІВС, що передаються по локальних мережах або комутаційній шині CAN. З проведених досліджень випливає, що найбільша продуктивність процесу поділу даних по розробленим методом досягається за розподіленого виконання обчислювальних процесів розробленої програми в чотирьох потоковому режимі, причому процес поділу даних у нереляційні бази для всіх проведених експериментів виконується швидше, ніж для даних в реляційні бази. Застосування розробленого методу управління Big Data з розподілом даних в РБД і НРБД забезпечує підвищення швидкодії ІВС при діагностиці та прогнозуванні стану СТС. Надає можливість прогнозувати технічний стан критично-вразливих компонентів систем при їх короткочасному знаходженні в аварійному стані, а також здійснювати довгостроковий прогноз оцінки технічного стану всієї СТС. Використання програмних розподільників переданої інформації забезпечує підвищення швидкодії ІВС при діагностиці та прогнозуванні стану СТС, тим самим забезпечуючи своєчасну оцінку стану критично важливих компонентів СТС, вихід із ладу яких впливає на працездатність систем.

Математичні моделі для визначення температури шліфування необхідні при проектуванні, контролі та діагностиці операції шліфування для підвищення продуктивності цієї операції без припіків поверхні, що підлягає шліфуванню. Це повною мірою відноситься, наприклад, до зубошліфувальних верстатів із ЧПК. Як тільки проблема розробки зазначених математичних моделей вирішена, стає можливим розробити відповідні комп'ютерні підсистеми для оптимізації та регулювання операції шліфування на верстатах із ЧПК на етапах виробництва та його підготовки. Актуальність рішення цієї проблеми підтверджується значною кількістю відповідних публікацій, більшість із яких пов'язана з джерелом тепла, яке рухається, теорія якого розроблена Єгером. У той же час ідея заміни джерела, який швидко рухається, часом дії відповідного нерухливого джерела, вперше сформульована Єгером, ще не знайшла належного практичного застосування. Обгрунтовано наведено, що близькість результатів розрахунку максимальної температури шліфування та глибини її проникнення за дво- й одновимірними рішеннями практично має місце, коли джерело тепла, яке швидко рухається, характеризується числом Пеклє (ЧП), що більше ніж 4. Для цього інтервалу зміни ЧП вперше отримано спрощену формулу для визначення температури шліфування на поверхні та глибині поверхневого шару. Потім цю спрощену формулу досліджено шляхом її зіставлення з відомим аналітичним розв'язком одновимірного диференціального рівняння теплопровідності за різних значень ЧП. Показано, що в діапазоні ЧП від 4 до 20, що має місце для більшості сучасних операцій шліфування (плоского, круглого, профільного та інших), розходження у визначенні температури шліфування за точним і наближеним рішеннями не перевищує 11 %. У той же час, отримане спрощене рішення має нову важливу якість. Математична формула, що описує це рішення, надає можливість виразити в явному виді глибину проникнення кожної наперед заданої фіксованої температури. Якщо ця фіксована температура призводить до структурно-фазових перетворень у поверхневому шарі оброблюваної заготовки, то з'являється можливість визначення глибини дефектного шару при шліфуванні. Своєю чергою, припуск на операцію шліфування повинен бути більше зазначеної глибини дефектного шару. Нова інформація про стан технологічної системи може бути основою для моніторингу та технологічної діагностики операції, а також для проектування цієї операції на етапі підготовки виробництва. Це своєю чергою, є технологічною передумовою для розробки відповідних комп'ютерних підсистем, які можна інтегрувати в систему ЧПК сучасних шліфувальних верстатів.

На сьогоднішній день ми маємо ситуацію, за якої замовник проявляє велику зацікавленість у забезпеченні доступності наповнення Web-сайту. Причиною цього є те, що забезпечення доступності надає можливість розширити цільову аудиторію. Розширення аудиторії передбачається за рахунок забезпечення можливості взаємодії груп користувачів із обмеженими можливостями з Web-інтерфейсом. При цьому, якість зазначеної взаємодії напряму залежить від рівня доступності інтерфейсу Web-сайту. Перехід до Web-сайтів, що мають середній або навіть високий рівень доступності виконується шляхом реалізації рішень, більшість із яких чітко стандартизована. Однак, при обранні рішення для переведення інтерфейсу Web-сайту на новий рівень доступності, розробники мають вирішити наступну проблему: відсутність розуміння різноманітних видів порушень здоров'я користувачів призводить до того, що в результаті розробки на ринок виходить продукт, який все ще є недоступним для певних груп користувачів. В основному це стосується людей, які мають когнітивні проблеми. Для вирішення даної проблеми запропоновано виконати побудову моделі доступності Web-інтерфейсу, яка враховує основні типи порушень здоров'я користувачів, а також відповідає основним рекомендація стандарту WCAG 2.0. На першому етапі сформульовано модель доступності, яка була названа класичною. Визначення компонент класичної моделі доступності виконано шляхом аналізу існуючих Web-сайтів. Для покращання рівня доступності виконано розробку розширеної моделі доступності. Реалізація даної моделі надає можливість забезпечити не лише покращання якості взаємодії користувача з обмеженими можливостями з Web-інтерфейсом, а і покращання сприйняття користувачем інформації, яка розміщена на Web-сайті. Апробацію Web-сайту, реалізованого на базі розширеної моделі доступності, виконано в Одеському національному політехнічному університеті. Для виконання експерименту сформовано групу з тридцяти студентів. Люди з обмеженими можливостями складали більш ніж 25 % від загальної кількості студентів. В результаті виконання експерименту доведено, що реалізація розширеної моделі доступності надає можливість покращити кількісні показники наступних параметрів інтерфейсу Web-сайту: якість взаємодії користувачів із Web-інтерфейсом та якість сприйняття користувачами інформації, яка подається на Web-сайті. На основі отриманих результатів сформульовано висновок про покращання рівня доступності Web-інтерфейсу на 20 %.

Розглянуто практичні аспекти профілізації знань в області управління проектами з урахуванням володіння компетенціями та наявності досвіду у різних категорій фахівців, зайнятих в управлінні проектами. Показано, що успішність проектної діяльності організацій істотно залежить від професійної підготовки персоналу та правильного формування посадових інструкцій учасників проектної діяльності. Запропоновано загальну концепцію формування посадових інструкцій. Розроблено марківську модель зміни станів менеджера проекту, яка описує систему за допомогою однорідних марківських ланцюгів із дискретними станами та часом. Надано рекомендації щодо використання запропонованого інструментарію для комплектування команди проекту.