Індекс рубрикатора НБУВ: В654.13-27

Рубрики:

Земля-планета

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - створити алгоритм побудови тривимірної функції розподілу мас планети та її похідних з урахуванням стоксових сталих (СС) довільних порядків; спираючись на цей алгоритм, виконати дослідження внутрішньої будови Землі. Похідні неоднорідного розподілу мас подають лінійними комбінаціями біортогональних багаточленів, коефіцієнти яких отримують із системи рівнянь. Ці рівняння отримують інтегральними перетвореннями СС, а процес обчислень здійснюється послідовним наближенням і за початкове наближення беруть одновимірну модель густини, узгоджену зі СС до другого порядку включно. Далі визначають коефіцієнти розкладу потенціалу до третього, четвертого і т. д. порядків, аж до наперед заданого порядку. Зведення степеневих моментів густини до поверхневих інтегралів надає можливість аналізувати та контролювати ітераційний процес. Результати обчислень отримано з використанням програмного продукту за описаним алгоритмом. Досягнуто достатньо високого степеня апроксимації (шостого порядку) тривимірних розподілів (ТВР) і створено картосхеми за врахованими значеннями відхилень ТВР від середнього ("ізоденси"), які надають доволі детальну картину внутрішньої будови Землі. Наведені карти "неоднорідностей" на характерних глибинах (2891 км ядро - мантія, 5150 км внутрішнє-зовнішнє ядро) надають підстави зробити попередні висновки про глобальні переміщення мас. Значущою для інтерпретації є інформація про похідні. Насамперед можна наголосити, що градієнт "неоднорідностей" спрямований до центра мас. Надано проєкції цього градієнта на площину, перпендикулярно до осі обертання (горизонтальної площини), відображають тенденцію просторових переміщень. Наукова новизна. Векторграми градієнта в сукупності з картосхемами надають ширше уявлення про динаміку ймовірного переміщення мас всередині планети та можливі механізми, що їх спричиняють. Певною мірою ці дослідження підтверджують явище гравітаційної конвекції мас. Запропонований алгоритм можна використовувати для побудови регіональних моделей планети, а числові результати - для інтерпретації глобальних і локальних геодинамічних процесів всередині та на поверхні Землі.

Проблема оцінювання масштабів і спрямованості розвитку трансформаційних процесів, які відбуваються у річкових система і компонентах природного середовища їх басейнів під впливом широкого спектра чинників у багаторічному аспекті, залишається актуальним завданням. Це зумовлено урізноманітненням видів впливу людини та суспільства на річково-басейнові системи (РБС) і необхідністю оцінювання наслідків глобальних і регіональних змін клімату та їх впливу на режим стоку води, наносів і розчинених речовин, геоекологічний стан РБС. Великою мірою це стосується РБС Карпатського регіону, тому об'єктом дослідження вибрано РБС Бистриці, правобережного допливу Дністра, який розташований в Івано-Франківській області та охоплює гірські (Українські Карпати) та передгірські (Передкарпаття) ландшафти, відмінні за природно-господарськими умовами. Ця є РБС типовою для Карпатського регіону, тому отримані результати відображатимуть ситуацію і в інших РБС. Мета роботи - кількісна оцінка масштабів і багаторічних тенденцій розвитку трансформаційних процесів у структурі РБС Бистриці, визначення спектра чинників, відповідальних за ці зміни, та їх геоекологічних наслідків і відображення отриманих результатів на серії картографічних моделей РБС. В основу виконаних досліджень покладено комплексну методику, яка поєднує: методи картометричного аналізу структури річкових систем на базі різночасових (1855, 1925, 1955, 1975, 2008 рр.) топографічних карт масштабу 1:100 000; методи аналізу стану компонентів ландшафтів (грунтів, лісового покриву, структури угідь тощо) та їх багаторічних змін; методи аналізу даних моніторингу змін об'єктів і розвитку процесів (стоку води, наносів, розчинених речовин у річках, прояву ерозійних, селевих, зсувних, карстових, гірничо-видобувних процесів, промислової, сільськогосподарської, лісо- та водогосподарської діяльності, скидання стічних і забору поверхневих і підземних вод тощо); методи аналізу даних ДЗЗ і геоінформаційно-картографічного моделювання. У результаті виконаних досліджень розроблено концептуальну модель трансформаційних процесів у РБС, які відбуваються під впливом природних та антропогенних чинників; визначено параметри структури річкових систем (кількість річок різних рангів, їх довжини, загальний ранг РБС на кожному "часовому зрізі" її стану), масштаби розвитку трансформаційних процесів у РБС Бистриці від одного зрізу стану до наступного і за увесь досліджуваний період; виявлено та оцінено ступінь впливу природних та антропогенних чинників на ці трансформації та їх геоекологічні наслідки. Укладено серію цифрових карт РБС Бистриці, які відображають основні підсумки проведеного дослідження. Обгрунтовано комплекс природоохоронних заходів, спрямованих на покращання геоекологічного стану РБС Бистриці та заходів з оптимізації природокористування.

На підставі новітніх матеріалів геологічного картування дислокаційних поверхів осадового чохла Західно-Донецького грабена (ЗДГ) досліджено структурні прояви тектонічної інверсії рифтогенної структури у зоні її зчленування з Донецькою складчастою спорудою. З використанням структурно-кінематичного аналізу рисунків тектонітів різновікових структурних поверхів осадової товщі, з урахуванням інструментальних визначень напрямків тектонічних рухів за ними, вивчено тектонічний стиль і системну організацію колізійних деформацій Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Показано, що складчасті деформації в трьох структурних поверхах, виділених у чохлі грабена - Герцинському, Ларамійському та Аттичному, контролювалися підкидо-насувними решітками та з істотною амплітудою горизонтальних рухів геомас у північних, північно-західних і південно-східних румбах. Тектонічний стиль інверсійних деформацій території перехідної зони визначається динамічно спряженими решітками тектонітів пізньогерцинського та альпійського (ларамійської та аттичної фаз) етапів тектогенезу, які контролюють ешелоновані покривно-насувні дислокації та кулісно зчленовану підкидо-складчастість (ПС) у межах ЗДГ. Наукова новизна. Вперше встановлено, що сукупність пластин і лусок тектонічних покривів і лінійна GC разом із решітками тектонітів, які контролюють їх, утворюють на території грабена та перехідної зони систему тектонічного насування неодноразово дислокованих осадових геомас із південного сходу - від Донецької складчастої споруди, на північний захід - на слабкодислокований синеклізний автохтон западини. Головним структурним елементом покривно-складчастої системи визначено сегмент тектонічного вклинювання осадових геомас, ідентифікований за клиноформним структурним рисунком тектонітів. Північно-східний фланг сегмента сформований ПС зонами відкритих палеозойських структур - Торсько-Дробишевської, Північно-Донецької, Матросько-Тошківської, південно-західний - ешелонами лускатих тектонічних покривів насування. Вісь сегмента утворюють кулісні зчленовані Петрівсько-Новотроїцька, Велікокомишуваська, Дружківсько-Костянтинівська та Головна лінійні підкидо-антикліналі. Практична значущість. Аналіз системної організації інверсійних деформацій свідчить про руйнування рифтогенної структури в межах перехідної зони між ДДЗ і Донецькою складчастою спорудою. Структурним результатом тектонічної інверсії у південно-східній частині ДДЗ вважається формування Західно-Донецької покривно-складчастої тектонічної області. За стилем та інтенсивністю деформацій в її північній частині виділено Лугансько-Комишуваський район кулісної ПС, на півдні - Кальміус-Торецький район лускатих покривів насування. Це є підставою для коригування схеми регіонального тектонічного районування та основою для моделювання геодинаміки формування перехідної зони.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.124.1 + Д17

Рубрики:

Зсуви

Картографія

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д31

Рубрики:

Геохімія

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211.2

Рубрики:

Оболонка Землі

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано необхідність побудови карт сейсмічного зонування (КСЗ) Києва в фізичних термінах коливань грунту: пікових прискореннях (PGA), пікових швидкостях (PGV) або пікових зміщеннях (PGD), які є основою для ефективного використання методів розрахунку сейсмічних навантажень на будинки, споруди та окремі відповідальні конструкції. Проміжним етапом створення таких карт є розроблення КСЗ (районування) території Києва в термінах відносних інтегральних оцінок спектральних приростів у сейсмічних коливаннях грунту, які виникають за рахунок впливу особливостей розподілу фізичних параметрів грунтових комплексів. Проміжна карта надає розподіл на території міста кількісної оцінки впливу спектральних характеристик грунтових комплексів на сейсмічну небезпеку, виражену системними фізичними величинами. Застосовано аналітично-емпіричний підхід до картування сейсмічної небезпеки територій. У межах території Києва методом сейсмогеологічних аналогій виділено ділянки (таксонометричні зони), на яких сейсмічний ефект може суттєво відрізнятися як за фізичними параметрами: зміщення, швидкість, прискорення, так і за здатністю грунтових товщ істотно впливати на спектральні характеристики грунтових комплексів. Для кожної таксонометричної зони побудовано розрахункову сейсмогеологічну модель із параметрами непружного деформування, які надають змогу врахувати виникнення нелінійних ефектів у разі значних сейсмічних впливів. Методом еквівалентного лінійного моделювання розраховано частотні характеристики грунтових моделей кожної таксонометричної зони. Розраховано усереднену амплітудно-частотну характеристику для грунтових умов території Києва. Побудовано карту розподілу відхилення інтегрального коефіцієнта підсилення грунтами сейсмічних коливань від середнього значення для території Києва. Інтегральним коефіцієнтом спектрального підсилення прийнято площу підспектральної функції. Виконано динамічний аналіз поширення сейсмічних коливань у сейсмогеологічних моделях та проілюстровано вплив верхнього осадового шару на значення пікових прискорень грунту PGA на вільній поверхні. Наукова новизна. Вперше в межах території Києва виділено ділянки (таксонометричні зони), на яких відрізнятиметься реакція грунтової товщі на сейсмічний вплив. Побудовано карту розподілу відхилення інтегрального коефіцієнта підсилення грунтами сейсмічних коливань від середнього значення для території Києва.