Мета роботи - дослідити коливання складових зенітної тропосферної затримки (ТЗ) протягом річного періоду за даними наземних метеорологічних вимірювань на території України. Для досліджень використано приземні значення метеорологічних величин на пунктах: Львів, Київ, Харків та Одеса, отримані в 2019 р. з інтервалом у 3 год. Всього по 2920 вимірювань на кожному з пунктів. Обчислення складових зенітної ТЗ виконано за формулою Саастамойнена. За обчисленими значеннями складових побудовано графіки зміни сухої та вологої складових ЗТЗ для кожного з пунктів. Обчислено середньомісячні (СМЗ) і середньорічні значення складових і порівняно між собою. На підставі проведених досліджень зміни значень затримки на чотирьох українських метеостанціях за період 2019 р. встановлено, що СМЗ складової ZHD є більшими на пунктах, висота яких над рівнем моря є меншою. Волога складова ZWD протягом року найбільших значень набуває в літній період. Річні коливання сухої складової ZHD мають значно меншу амплітуду, ніж вологої ZWD. Амплітуда зміни сумарної затримки визначається амплітудою зміни вологої складової, що у різних пунктах майже вдвічі є більшою за амплітуду зміни сухої складової, незважаючи на те, що ZWD становить усього до 10 % від величини ZTD. Отже, варіації загальної ТЗ, що опосередковано відображає погодно-кліматичні процеси, зумовлені варіаціями вологої складової. Наукова новизна та практична значущість полягають у виявленні особливостей річної зміни складових ТЗ на пунктах, що перебувають у різних кліматичних і погодних умовах. Виконані дослідження можна використовувати в задачах моніторингу крупних гідротехнічних споруд ГНСС-методами для створення регіональних моделей атмосфери та подальших досліджень ТЗ, оскільки стосуються її зміни у просторі та часі.

У фотограмметрії фундаментальним завданням є визначення елементів зовнішнього просторового орієнтування знімальних систем на момент отримання ними зображень. Принципово це завдання розв'язують двома шляхами. Перший шлях - пряме позиціонування та вимірюванням напрямків орієнтування оптичної осі камер у геодезичному просторі за допомогою GPS/INS апаратури. Другий шлях - аналітичне розв'язання задачі за допомогою набору опорної інформації (найчастіше такою інформацією є набір опорних точок (ОТ), геодезичне положення яких відоме з достатньою точністю і які надійно зчитуються на аерознімках фотограмметричного блоку). Розглянуто завдання забезпечення опорною та контрольною інформацією саме другого підходу, який має низку переваг щодо надійності та точності визначення шуканих параметрів орієнтування знімків. Отримувати зображення ОТ пропонують за методом додаткового їх аерознімання за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА) в більшому масштабі у порівнянні з масштабом знімків фотограмметричного блоку (ФГМБ). Мета дослідження - реалізувати метод створення ОТ та експериментально підтвердити його ефективність для фотограмметричних опрацювань. Для повної реалізації потенціалу аналітичного шляху визначення елементів зовнішнього орієнтування знімків необхідна наявність певної кількості ОТ і дотримання визначеної схеми їх розміщення в охопленні ФГМБ знімків чи космічного знімка. Як джерело опорної інформації виокремлено аерознімки місцевості, які отримані автономно від основного знімання (наприклад, із квадрокоптера), мають краще геометричне розрізнення і на яких зображено ОТ. З таких допоміжних знімків є можливість автоматизовано перенести зображення ОТ на знімки основного ФГМБ. У наведеному трактуванні ці зображення ОТ та їх оточення на місцевості називають "опорні образи" (ОО). Мета роботи - розроблення способу отримання ОО з допоміжних аерознімків і перенесення цих образів на основні аеро- або космічні знімки місцевості засобами комп'ютерного стереоототожнення. Розроблено спосіб опрацювання для створення ОО аерознімка чи серії допоміжних різномасштабних аерознімків, отриманих дроном із різних висот над ОТ. Оператор опізнає точку один раз на допоміжному аерознімку найвищого розрізнення. Далі відбувається автоматичне стереоототожнення ОО на всій серії допоміжних знімків послідовно зі зменшенням розрізнення та в кінцевому результаті - безпосередньо на аерознімках ФГМБ. Ніяких опізнавань/наведень курсора оператором-людиною та пов'язаних із ними розбіжностей, промахів і помилок не відбувається. Крім того, вказаний метод у разі застосування достатньо великого розміру образів-еталонів можна застосовувати на малоконтурній місцевості і тому можна обійтись у багатьох випадках без фізичного маркування точок. А це шлях до спрощення та здешевлення фотограмметричної технології. Дію розробленого способу перевірено експериментально для забезпечення опорною інформацією блоку архівних аерофотознімків малоконтурної місцевості.

Запропоновано нову концепцію розвитку топографічного картографування в Україні. Мета роботи - базується на впровадженні нової системної моделі, яка відповідає геоінформаційному підходу до топографічного картографування в умовах розвитку Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД) і передбачає формування наборів геопросторових даних (ГПД) у вигляді баз даних (БД) і баз знань (БЗ) на основі чинних стандартів і специфікацій: серії міжнародних стандартів ISO 19100 "Географічна інформація/Геоматика", Відкритого геопросторового консорціуму, INSPIRE, національних стандартів України (ДСТУ), комплексу стандартів організації України "База топографічних даних". Проаналізовано можливості застосування теорії БД і БЗ, міжнародні стандарти та специфікації. Наукова новизна і практичне значення. Це забезпечує високий інтелектуальний рівень базових і тематичних ГПД, який здатний забезпечувати геоінформаційний аналіз і моделювання в сучасних ГІС. Крім того, впровадження інфраструктурного підходу в топографічне виробництво та створення і розвиток постійної системи топографічного моніторингу забезпечить публікацію ГПД у режимі реального часу практично одночасно зі змінами на місцевості, що гарантує підтримання в актуальному стані єдиної цифрової топографічної основи та відповідно наборів базових ГПД для НІГД.

Мета дослідження - оцінка сучасних умов водозахисних смуг в їх ролі як ефективного буфера, що запобігає погіршенню стану водойм внаслідок ерозії та забруднення грунту. Розроблено план дій щодо поліпшення умов водоохоронних смуг для озер. Підхід зосереджено на ідеї емпіричного дослідження (на основі спостережень і польових вимірювань) якості навколишнього середовища. Запропоновано інтегральний аналіз території охоронних смуг, процесів та явищ, що відбуваються на них, із метою отримання чіткого уявлення про стан навколишнього середовища. З метою адміністрування та забезпечення візуалізації та прозорості дослідження, створено блог проекту на платформі " blogspot.com" із правильно налаштованими географічними моделями інтересів. Картографічні дані були опубліковані на Картах Google та інтегровані в блог. Таким чином, отримуючи доступ до блогу, вид на озеро, визначні місця, з необхідними атрибутами, отримуємо доступ із можливістю просторового аналізу. Попередні результати показують позитивні ефекти та високий інтерес зацікавлених сторін щодо технології WebGIS для оцінки екологічних умов водозахисних смуг уздовж водосховищ Костешті - Стінка. Наукова новизна полягає в оптимальному поєднанні програми blogspot на картах GOOGLE шляхом інтеграції просторових даних із різним програмним забезпеченням (QGIS, Mapinfo, ArcGIS) і геопросторовою базою даних PostGIS.

Мета роботи - розробити оптимальний алгоритм, завдяки якому вдасться підвищити точність визначення координат місцевості при застосуванні аерознімального процесу за допомогою безпілотного літального апарату (БПЛА). Виконано мінімізацію функції, побудованої на підставі умови колінеарності, що надає уточнення елементів зовнішнього орієнтування (ЕЗО) цифрових зображень, а це, своєю чергою призводить до підвищення точності просторових координат точок об'єктів. Причому запропонована функція - це сума квадратів різниць між вирахуваними та даними спостережень опорних точок на відповідних цифрових зображеннях. Послідовність реалізації запропонованого алгоритму полягає в тому, що врахування умови мінімуму цієї функції надає можливість отримати систему шести нелінійних рівнянь щодо ЕЗО. Процес визначення ЕЗО виконують двома способами: в першому випадку функція G мінімізується безпосередньо одним із числових методів, а в другому - одержується як розв'язок системи рівнянь, що надає уточнені значення ЕЗО на підставі початкових наближень, отриманих безпосередньо з телеметрії БПЛА. Для контролю точності визначення ЕЗО застосовано видозмінені умови мінімуму функції G, в яких відсутні операції диференціювання. В результаті отримано остаточні значення ЕЗО в момент знімання. Розроблено та апробовано на макетних і реальних прикладах алгоритм, який надає можливість підвищити точність обчислення координат точок місцевості при застосуванні БПЛА для аерознімального процесу. Отримано формули, за допомогою яких підвищується точність створення топографічних матеріалів цифровим стереофотограмметричним методом. Упровадження розробленого алгоритму надасть змогу суттєво підвищити точність опрацювання великомасштабних ортофотопланів і топографічних планів, створених за матеріалами аерознімання з БПЛА.

Мета роботи - проаналізувати продукти ГІС-технологій, покликаних підвищувати туристичну привабливість дестинації; дослідити можливості ГІС-технологій при формуванні туристичного продукту. Актуальність цього дослідження полягає у необхідності застосування інноваційних підходів до використання ГІС-технологій при розробленні національних туристичних продуктів. Методика дослідження базується на застосуванні статистичного методу обробки даних, картографічного методу дослідження з застосуванням ГІС і методу просторового аналізу. Також використано загальнонаукові, системний та інформаційний підходи. Результатами дослідження є аналіз існуючих продуктів ГІС-технологій та стану їх впровадження в туризмі, вивчення інтерактивних карт і геопорталів як інструментів для успішного рішення проблем у сучасній туристичній сфері. З'ясовано, що геопортали значно допомагають формувати національну інфраструктуру геопросторових даних. Розглянуто 2 рівні впровадження ГІС: національний і регіональний; наведено приклади новостворених національних геопорталів і туристичних геопорталів регіонів України, інтерактивних карт туристів-аматорів. Розглянуто розвиток продуктів ГІС-технологій такої туристичної дестинації, як Чернігівська область, зокрема один із найпотужніших в Україні за функціоналом Геопортал містобудівного кадастру Чернігівської області. За допомогою ГІС спроєкційовано тематичний тур Чернігівщиною. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні особливостей використання картографічного методу дослідження загалом і ГІС-технологій зокрема для вивчення туристичних ресурсів території, створення нових регіональних туристичних продуктів. Запропоновано використовувати методику просторового аналізу при проєкціюванні туру. Практична значущість полягає у тому, що виявлені продукти ГІС-технологій можна застосувати для створення картографічних творів, як-от: карта, серії карт, атлас, ЗD моделі, віртуальні тури, що допомагають вивчати туристичні об'єкти регіону, сприяють прийняттю управлінських рішень і подальшому розвитку та популяризації туризму. Створена в ході дослідження база даних може бути використана для формування інших видів туристичних продуктів.