Продовжено вивчення конкретних алгеброподібних структур у поліадичному підході, де арності всіх операцій спочатку приймаються як довільні, але відносини між ними, форми арності, повинні бути знайдені з деяких природних умов ("принцип свободи арності"). Таким чином, визначаються та досліджуються узагальнені асоціативні алгебри, коасоціативні коалгебри, біалгебри та алгебри Хопфа. Вони мають багато незвичайних особливостей у порівнянні з бінарним випадком. Наприклад, і алгебра, і поле, що лежить в її основі можуть бути нульовими та непоодинокими, існування одиниці та лічильника не обов'язково, а розмірність алгебри не довільна, а "квантована". Можуть бути визначені поліадичний твір згортки і біалгебра, і коли алгебра і коалгебра мають нерівні аріти, поліадична версія антипода, querantipode, має різні властивості. Як можливе застосування до квантової теорії груп введено поліадичну версію плетінь, майже кокомутативність, квазітриангулярність і рівняння для R-матриці (які можна розглядати як поліадичний аналог рівняння Янга - Бакстера). Запропоновано іншу концепцію деформації, яка керується не картою твіст, а медіальною картою, де тільки остання унікальна в поліадичному випадку.

Індекс рубрикатора НБУВ: В365.3 + В253.320.212

Рубрики:

Будова рідин, наноемульсії, рідинні кластери

Течія вихрова. Рідина ідеальна < Гідродинаміка >

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.06

Рубрики:

Властивості заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В382.904.410.33

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З86-52

Рубрики:

Квантова електроніка (радіофізика, радіотехніка)

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обговорено подібність дисипативних режимів генерації та режимів надвипромінювання для систем збуджених квантових випромінювачів (КВ), поміщених у відкритий резонатор. У разі існування резонаторного поля за рахунок відбиття від торців системи звичайно реалізується дисипативний режим генерації. При цьому декремент коливань у хвилеводі у разі відсутності випромінювачів виявляється більше інкремента виникаючої нестійкості системи випромінювачів, поміщеної в резонатор. При описі цього режиму вплив випромінювачів один на одного і сума їх власних полів нехтується. Поле резонатора змушує осцилятори випромінювати або поглинати кванти синхронно з ним, залежно від локального значення інверсії заселеності. Генерація набуває слабко осциляторний характер через несинхронну зміну інверсії заселеності системи випромінювальних диполів (нутації), що мають основний і збуджений рівні енергії. Для опису процесу цілком достатньо рівнянь напівкласичної теорії, заснованої на використанні матриці щільності. У разі, коли резонаторне або хвилевідне поле відсутнє, врахування власних полів осциляторів стає істотним. Для моделювання процесу надвипромінювання застосовуються великі частки-випромінювачі, для опису яких слід скористатися рівняннями для матриці щільності. Показано, що взаємодія КВ в цьому випадку обумовлена електромагнітними полями в умовах, коли перекриття їх хвильових функцій несуттєво. Отримано рівняння, що надають можливість розглянути процес взаємодії випромінювачів. У разі взаємодії випромінювачів у резонаторі формується інтегральне поле, зростання інтенсивності якого призводить до синхронізації випромінювачів. Показано, що характерні часи розвитку процесу, а також досяжні амплітуди збуджених полів для дисипативних режимів генерації та режимів надвипромінювання випромінювачів, що заповнюють відкритий резонатор, виявляються порівнюваними.

Вивчено зміну мікроструктури та нанотвердості в сталях Х18Н10Т і Х18Н10Т-ДЗО після опромінення іонами аргону за допомогою комбінації методів наноіндентування, рентгеноструктурного аналізу (РСА), просвічувальної та сканувальної електронної мікроскопії. Модифікований ДЗО сплав отримано на основі звичайної аустенітної сталі Х18Н10Т шляхом механічного легування сталевого порошку нанооксидами Y(Zr) із подальшою термо-механічною обробкою. РСА не показав суттєвих змін у структурі сталі Х18Н10Т після опромінення за кімнатної та підвищених температур (873 K) і в ДЗО-сталі після опромінення за 873 K, тоді як ознаки подрібнення доменів і появи мікродеформації виявлено після опромінення сталі Х18Н10Т-ДЗО за кімнатної температури. Пошаровий ПЕМ-аналіз проведено для дослідження мікроструктури сплавів уздовж профіля пошкоджень. Більш висока концентрація пошкоджень і Ar явно призводить до збільшення розміру порожнин та їх щільності в обох сталях. Розпухання склало майже половину для Х18Н10Т-ДЗО (4,8 %) у порівнянні з Х18Н10Т (9,4 %), що свідчить про поліпшений опір розпуханню в ОДЗ-сталі. Обговорено роль межі розподілу оксид/матриця як стоку для радіаційних точкових дефектів та атомів інертного газу. Дрібнодисперсні частки оксиду розглянуто як ефективний фактор у пригніченні укрупнення порожнин та обмеження скупчень дефектів невеликим розміром. Поведінку твердості досліджено як на неопромінених, так і на опромінених зразках і порівняно з такими за кімнатної та підвищеної температур опромінення. Підвищення твердості неопроміненої ДЗО-сталі в основному пов'язано з подрібненням зерна та додаванням частинок оксиду ітрію. Зміцнення сталі Х18Н10Т-ДЗО після опромінення іонами Ar за кімнатної температури виявилося набагато нижчим, ніж Х18Н10Т. Для обох сталей у приповерхневій області спостерігаються чорні точки та дислокаційні петлі; однак основний ефект зміцнення обумовлений порожнинами. Встановлено, що ДЗО-сталь є менш схильною до радіаційного зміцнення/окрихчення в порівнянні зі звичайною аустенітною сталлю.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.08

Рубрики:

Вплив легувальних елементів і домішок на структуру і властивості залізних сплавів. Теорія легування. Леговані залізні сплави

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К303-13

Рубрики:

Плавка металів

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Були взяті тверді полімерні листи (ТПЛ), зразок із поліетилену низької щільності (LDPE) товщиною 0,006, 0,007 см, і зразок поліетилену високої щільності (HDPE) товщиною 0,009, 0,010 см. Вимірювання електричних властивостей, таких як діелектрична константа та діелектричні втрати, для ТПЛ LDPE і HDPE проведено, використовуючи діелектричний елемент. Виготовлено діелектричний елемент, який складався з двох круглих паралельних пластин із чистої нержавіючої сталі, кожна діаметром 5 см і товщиною 2 мм. Для вимірювання ємності та коефіцієнта дисипації в діапазоні звукової частоти, від 100 до 10 кГц, використано імпедансний міст (GRA 650A). Різні зразки завантажували між двома пластинами елемента, а ємність, а також коефіцієнт дисипації оцінювали за показаннями шкали моста. Вплив зміни частоти на діелектричну константу, діелектричні втрати, час релаксації, коефіцієнт дисипації і провідність змінного струму також розглянуто для діапазону звукових частот. Розраховано комплексну діелектричну проникність, пов'язану з вільним диполем, що коливається у змінному полі, та тангенс втрат. Досліджено частотно-залежну провідність, діелектричний характер та електричний модуль, дійсну та уявну частини LDPE і HDPE. Значення дійсної частини електричного модуля не дорівнювало нулю на низьких частотах, і очікується, що поляризація електрода може розвинутися в обох листах. Ці результати виявляють зміцнення зв'язку між локальними диполярними рухами в локалізованому русі ближнього порядку. Аналіз реальної та уявної частини діелектричної проникності, а також реальна та уявна частини електричного модуля вказують на полідисперсний характер часу релаксації, як це спостерігається на графіках Коул - Коула.

Індекс рубрикатора НБУВ: З252.8

Рубрики:

Сонячні батареї

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З252.8

Рубрики:

Сонячні батареї

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.321

Рубрики:

Тліючий розряд

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*801.1-652.152 + Б1(4УКР)

Рубрики:

Загальна біологія

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.381.32 + Р415.160.23

Рубрики:

Загальна зоологія

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Явище адаптивної відповіді виражається у підвищенні стійкості біологічного об'єкта до високих доз мутагенів за умов попереднього впливу на нього цими (або іншими) мутагенами в малих дозах. Малі дози мутагена вмикають у живому об'єкті низку захисних механізмів, які одержали назву горметичних. Отже адаптивна відповідь і гормезис - це ланки одного ланцюга. Під радіаційним гормезисом розуміють загально позитивну дію рідкоіонізувального випромінювання у діапазонах низьких доз і низьких потужностей доз на біологічні об'єкти. Розглянуто феноменологію радіаційно індукованої адаптивної відповіді та радіаційного гормезису для біологічних об'єктів різних рівній організації, здійснено огляд існуючих теорій, які описують залежність "доза-ефект". Запропоновано гіпотезу, що пропонує один із механізмів формування радіаційної адаптивної відповіді клітин з урахуванням конформаційної структури хроматину. Проведено аналіз існуючих концепцій явища гормезису на основі моделювання молекулярних механізмів формування горметичних реакцій на низькодозові рідкоіонізвальні випромінювання. Розглянуто параметри, які можливо застосовувати для кількісного та графічного оцінювання феномену гормезису та запропоновано формулу для розрахунку коефіцієнта радіаційно індукованої адаптивної відповіді. Здійснено огляд математичних моделей, що описують радіаційний ризик виникнення генних мутацій і неопластичних трансформацій за низькодозового опромінювання когорт. Зроблено такі висновки: радіаційний гормезис і адаптивна відповідь загальновизнані як реальні та відтворювані біологічні явища, які слід віднести до дуже важливих феноменів еволюційно сформованого біологічного захисту живих організмів від дії іонізувального випромінювання. "Горметична модель" залежності "доза-реакція" робить набагато точніші прогнози відповіді живого об'єкта на опромінення (або на інші стресори) у зоні низьких доз, ніж "лінійна безпорогова модель". Остання може адекватно описувати реакції лише в області високих доз, а, отже, екстраполяційне моделювання біологічних реакцій із зони високих доз на низькі не є коректним.