Мета статті - розгляд питання авіаційного бенчмаркінгу як елементу підготовки юристів у сфері авіації, визначення міри впливу інституціональних та технічних інструментів на стан підготовки юристів у сфері авіації та їх фактичної готовності до виконання завдань із забезпечення безпеки авіації. Використані основні наукові методи системного аналізу, формальної логіки та метод класифікацій. Метод системного аналізу застосований відповідно для визначення сучасного стану законодавства в сфері підготовки юристів. Метод формальної логіки дозволив визначити наукові погляди на категорії правових елементів бенчмаркінгу в сфері авіації. Метод класифікацій дозволив визначити шляхи подальшого удосконалення інституціональних прийомів щодо впливу на регулювання підготовки фахівців-юристів у сфері авіації з позицій бенчмаркінгу. Дослідження питання підготовки юристів у сфері авіації з позиції бенчмаркінгу дозволяють визначити шляхи і методи мінімізації впливу негативних факторів і ризиків процесу виконання льотного завдання на стан правової захищеності учасників льотного процесу. Результати дослідження, викладені в даній науковій статті, дозволяють визначити подальші кроки в дослідженні проблем правових аспектів формування та контролю підготовки фахівців-юристів у сфері авіації. Обговорено проблеми авіаційного бенчмаркінгу є прикладними з позиції розвитку повітряного права.

Мета роботи - проаналізувати проблеми і прогалини екологічної експертизи та провести порівняльний аналіз із оцінкою впливу на довкілля в правовому аспекті. Застосовано у поєднанні загальні (аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції) та спеціальні методи дослідження (системно-функціональний, формально-логічний, формально-юридичний). Оцінка впливу на довкілля є правовим інструментом попередження шкідливих екологічних наслідків, більш сучасним та наближеним до європейських стандартів. Обговорено проведення екологічних експертиз як оцінки впливу на навколишнє природне середовище полягає, насамперед, у тому, що вони є, так би мовити, основним рубежем, тією точкою контролю, яку має пройти будь-яка запланована чи така, що проводиться, діяльність, та може так чи інакше завдавати шкоду навколишньому середовищу. З прийняттям Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" запроваджено нову європейську модель процедури оцінки впливу на довкілля замість екологічної експертизи. Даний Закон дозволив забезпечити на належному рівні виконання Україною низки інших міжнародних зобов'язань. Сама процедура оцінки впливу на довкілля спрямована на попередження та запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Мета статті - характеристика нової професії в авіаційній сфері, а саме офіцер із захисту персональних даних. Наразі Національний авіаційний університет є піонером у викладанні курсу "Профілактика кримінальних правопорушень у сфері комп'ютерної авіаційної безпеки", призначеного, в першу чергу, для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня за спеціальністю 262 "Правоохоронна діяльність". Методи дослідження: пізнавально-аналітичний, системного аналізу тощо. В даний час переважна більшість авіаційних підприємств зустрічаються з багатьма проблемами в сфері безпеки даних. У першу чергу, необхідно забезпечити безпеку персональних даних, адже авіакомпанія може обробляти десятки мільйонів записів пасажирів протягом дня. Повітряні судна, екіпажі та пасажири на борту також повинні перебувати під кіберзахистом. Витоки або кібератаки можуть мати серйозні наслідки. Тому на сучасному етапі питання кібербезпеки цивільної авіації перестало бути предметом уваги лише ІТ-фахівців. Обговорено багатьом авіакомпаніям необхідно ввести посаду фахівця з питань захисту даних (DPO), основною метою якої буде забезпечення здійснення нормативного та організаційного бізнес-процесів, пов'язаних з обробкою та захистом персональних даних. Мета роботи - аналіз основних завдань, що стоять перед співробітником з питань захисту даних в галузі авіації та пропозиції щодо вирішення цих питань під час підготовки такого фахівця за спеціальністю 262 "Правоохоронна діяльність". Методологічною основою дослідження є класичний метод системно-структурного аналізу. Зроблено висновок, що посада співробітника з питань захисту персональних даних належить до категорії спеціальних фахівців, і основною метою якої буде забезпечення реалізації функцій нормативно-правового та організаційного бізнес-процесів, пов'язаних з обробкою та захистом персональних даних. Його робота в авіакомпаніях характеризуватиметься повною незалежністю від виконавчого органу компанії - рішення посадової особи, що стосуватимуться обробки і захисту даних, і які не матимуть права впливати ні на кого зі співробітників, в тому числі й на керівництво. Посадова особа не може бути звільнена за рішення, прийняте в межах її компетенції. Базовими знаннями, необхідними для виконання своїх виробничих функцій співробітником з питань захисту персональних даних, є досконале знання міжнародних, зокрема європейських, законів про захист персональних даних та практики їх застосування.

Мета роботи - дослідження правового регулювання використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у цивільній авіації України - технічні вимоги, стандарти безпеки, створення спеціальних зон польотів, кваліфікаційні вимоги до дистанційних польотів та інші питання мають практичне значення для підвищення ефективності співробітництва України та ЄС в авіаційній галузі та створення сучасної правової бази. Методи дослідження: дана наукова праця написана авторами із використанням загальновизнаних методів наукового пізнання, як от формального, порівняльно-правового, аналітичного, системно-структурного та інших методів. Досліджено правове регулювання використання БПЛА у цивільній авіації Європейського Союзу та України, вказано на наявні прогалини у діючому законодавстві України, надано авторські рекомендації щодо подолання таких недоліків шляхом реформування чинного національного законодавства. Обговорена дискусія у даному дослідженні присвячена особливостям правового регулювання використання БПЛА у цивільній авіації Європейського Союзу та України, а також виявленню плюсів та мінусів нового законопроєкту, присвяченому регулюванню вказаного питання.

Мета роботи - теоретичне обгрунтування міжнародно-правового регулювання питань зміни клімату Землі, їх проблем та перспектив. Методи дослідження: логічний, формально-догматичний, порівняльно-правовий та ін. Досліджено та проаналізовано науково-теоретичних визначень історичної перспективи зміни клімату Землі та аналізі проблем та перспектив розвитку міжнародно-правових механізмів регулювання питань зміни клімату на Землі. Обговорено можливості застосування різних доктринальних підходів до вирішення проблемних питань місцевої екології, у тому числі тих, що пов'язані зі зміною клімату Землі.

Мета роботи - визначення правового регулювання інституту адміністративної відповідальності, в контексті якого важливим є розуміння адміністративного правопорушення (проступку) та інституту адміністративної юстиції. Використано феноменологічний, герменевтичний; соціологічний; логічний; діалектичний методи. Поглиблені знання про адміністративне правопорушення (проступок) як виду юридичної відповідальності та інститут адміністративної юстиції як правових явищ відповідно до основоположних стандартів суспільства, держави і права, у їх взаємозв'язку. Проаналізовано історичний аспект правового регулювання адміністративного правопорушення та адміністративної юстиції в Україні, у результаті чого обгрунтовано думку про те, що інститут адміністративної юстиції в Україні у своєму становленні бере свій початок в російській імперії, продовжує розвиватися в Радянському Союзі, а потім і в Україні, вважаємо, що цей інститут є одним із актуальних напрямків побудови в Україні правової держави.

Проаналізовано національне та зарубіжне законодавство, яке регулює основні засади забезпечення лікарськими засобами в умовах війни. Мета роботи - дослідити нормативно-правові акти та стандарти як на рівні національного, так і міжнародного права, теоретико-правові, етичні, моральні засади забезпечення лікарськими засобами в надзвичайних ситуаціях та в умовах війни. Методи дослідження: порівняльно-правовий, спеціально-юридичний, синтезу, аналізу та узагальнення, спостереження, загальнонаукові методи. З метою визначення засад та умов дотримання державою конституційних обов'язків і ратифікованих Верховною Радою міжнародних договорів досліджено основні права людини і громадянина, а також повноваження органів виконавчої влади, органів військово-цивільної адміністрації, воєнних лікарів, прав волонтерів в умовах надзвичайного або воєнного стану в Україні; на підставі повного та всебічного вивчення проблем реалізації правих норм у сфері забезпечення лікарськими засобами сформульовані системні висновки і пропозиції, які визначають шляхи вдосконалення функціонування правового механізму у цій сфері суспільних відносин. Встановлено, що правове регулювання забезпечення лікарськими засобами потребує комплексного аналізу законодавства та практики його застосування, а також вироблення єдиного механізму реалізації забезпечення лікарськими засобами з урахуванням локальних особливостей реалізації права та функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування під час надзвичайних подій або воєнного стану.

Мета роботи - дослідити деонтологічні основи і вимоги до діяльності працівників правоохоронних органів, здійснити їх узагальнення та визначити основні деонтологічні вимоги, які мають базове значення для професіограми правоохоронних органів. Методологічну основу дослідження складають загальні методи мислення, функціональний, системний, структурний та синергетичний методи. Встановлено, що професіограма працівників правоохоронних органів є результатом дослідження юридичною психологією психологічної сторони функціонування правоохоронних органів, що надає можливість окреслити професійно необхідні психічні якості та властивості осіб, які займаються зазначеним видом діяльності. Визначаючи важливість професіограми у реалізації практичної юридичної діяльності, необхідним є нормативне відображення принципів, засад і вимог до діяльності правоохоронних органів, більш детальне дослідження і окреслення характеристик компонентів, що складають або уособлюються в органах правоохоронної діяльності. Встановлено, що професіограми є психологічними моделями юридичної діяльності та в процесі їх побудови є необхідними для використання такі характеристики, які можуть бути також застосовані для інших видів праці, пов'язаних з інтелектуальною діяльністю людини. Складність професій, пов'язаних із правоохоронною діяльністю, обумовлює необхідність такої побудови професіограми, яка б усебічно охопила її якісні характеристики.

Розглянуто елементи правової сутності людини у визнанні її гідності та рівних і невід'ємних прав людини, які є основою свободи, справедливості та загального миру. Разом із тим, досліджені значущі, фундаментальні стандарти життєдіяльності особи в умовах війни в Україні; надані факти, які засвідчують порушення прав та свобод людини в Україні. Використані діалектичний метод пізнання, історичні та загальнонаукові методи. Основою методології у цій роботі є системний підхід, який дозволяє розглядати певний об'єкт як багатоаспектне явище. Визначено поняття прав людини та їх реалізація в умовах війни, гарантування державою прав людини та відповідність їх міжнародним стандартам та вимогам міжнародного права.

Мета роботи - аналіз сучасних поглядів на розуміння змісту та сутності поняття "інформаційна безпека" як системи суспільних відносин і об'єкта правової охорони. Використано методи теоретичного аналізу та аналізу змісту, монографічний метод, метод систематизації для виявлення та конкретизації авторської позиції в рамках досліджуваних питань. При підготовці висновків та рекомендацій за результатами дослідження був використаний метод узагальнення. Розглянуто різні погляди на розуміння змісту та сутності поняття "інформаційної безпеки" в контексті двох основних підходів - технологічного (в якості основних критеріїв виділяє забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності інформації) і гуманітарного (концентрується на захисті від інформаційних загроз). Обговорено множинність визначень поняття "інформаційна безпека", представлених в різних нормативно-правових актах, заважає коректному застосуванню законодавчих положень і свідчить про необхідність формування законодавчого тезауруса визначень у галузі інформаційного права.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж73401 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - концептуалізація ідеї Всесвітньої декларації інформаційних прав суспільства. У зв'язку з цим у представленому матеріалі реалізуються такі завдання: окреслити фактичні й правові передумови появи Всесвітньої декларації інформаційних прав суспільства; надати характеристику функціонального навантаження запропонованої Декларації як міжнародного документа; показати можливий механізм практичної реалізації ідеї Всесвітньої декларації інформаційних прав суспільства. Методи дослідження: загальнотеоретичні і аналітичні методи у поєднанні з системним і комплексним підходами. На теоретичному рівні дослідження встановлено, що історична практика доводить небезпеку утворення тоталітарних режимів у зв'язку з порушенням особистих і суспільних інформаційних прав. Перспективним засобом протидії формуванню тоталітарних режимів визначено Всесвітню декларацію інформаційних прав суспільства, яка міститиме закріплення відповідних права, а також процедур притягнення певної держави до політичної, економічної й міжнародно-правової відповідальності (шляхом накладання системних санкцій) у разі порушення вказаних прав і свобод. Обговорено ідею Всесвітньої декларації інформаційних прав суспільства грунтується на двох принципових позиціях. По-перше, це практично доведена відсутність дієвих юридичних механізмів політичної, економічної й міжнародно-правової відповідальності у зв'язку з порушенням прав і свобод людини (зокрема інформаційних). По-друге, переконаність, що вже сьогодні треба осмислено підійти до розбудови повоєнного світу, зокрема у частині напрацювання запобіжників появі нових фашистських суспільних утворень і загрозам, що від них походять.

Мета роботи - визначення тенденцій розвитку прав людини у цифровій сфері в Україні та шляхів їх актуалізації. Методи дослідження: логічний, формально-догматичний, порівняльно-правовий та ін. Досліджено та проаналізовано науково-теоретичних визначень поняття цифрових прав людини, визначенні правового регулювання відносин, що виникають у цифровій сфері у нашій державі, та його актуальності, а також порівнянні стану правового регулювання цифрових прав людини в Україні із досвідом Європейського Союзу. Обговорено можливості застосування різних доктринальних підходів до цифрових прав людини в Україні аналізуючи досвід Європейського Союзу з огляду на ту кількість цифрових прав, що потребують нормативного врегулювання. Деякі з них за важливістю та значенням для людини є основоположними та потребують конституціоналізації.

Мета роботи - розкрити механізм надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, як складову юридичного механізму забезпечення її права на соціальний захист. Використано формально-логічний метод та метод системного аналізу, структурно-функціональний метод та інші методи дослідження. Проаналізовано порядок та умови надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Правова дискусія у статті ведеться щодо доцільності застосування комплексного підходу для забезпечення соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Мета статті - розгляд проблемних питань щодо недобросовісної конкуренції в патентному праві, зокрема, патентного тролінгу. Для цього було проаналізовано поняття "патентний тролінг" і "патентний троль". Визначено види патентних тролів. Установлено ознаки і особливості патентного тролінгу в Україні та причини його поширення. Розглянуто прояв недобросовісної конкуренції, що полягає у зловживанні правами інтелектуальної власності. Надано рекомендації щодо введення ефективного механізму боротьби з патентними тролями та притягнення їх до відповідальності за недобросовісну конкуренцію. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Використання цих методів дало можливість описати та запропонувати шляхи вирішення проблеми щодо недобросовісної конкуренції в патентному праві, зокрема, патентного тролінгу. Жодна норма в національному законодавстві безпосередньо не передбачає відповідальності патентних тролів за зловживання правами, в тому числі за конкурентним законодавством. Українським законодавством не передбачено відповідальності патентних тролів за зловживання правами, які певним чином мають умовний характер, оскільки надаються під їх особисту відповідальність у частині відповідності об'єкта умовам патентоздатності чи критеріям охороноздатності. У зв'язку з цим необхідно усунути причини та умови, які сприяють зазначеному негативному явищу на законодавчому рівні. Обговорено фактично "патентні тролі" не є ні виробниками продукції, ні винахідниками, а володіють лише майновими правами на об'єкти права інтелектуальної власності, скуповуючи охоронні документи на них і реалізовують ці права тільки шляхом заборони їх використання, ініціюючи судові позови, власне, тому і дістали таку назву.

Мета статті - дослідження проблем правової охорони та захисту веб-сайту як об'єкта авторського права. Запропоновано шляхи подолання проблем судового розгляду спорів, пов'язаних із таким нетиповим об'єктом авторського права, як веб-сайт. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Використання цих методів дало можливість описати та запропонувати шляхи вирішення проблеми щодо правової охорони та захисту веб-сайту як об'єкта авторського права. Веб-сайт, як досить новий і нетиповий об'єкт авторського права, слід визначити як складний твір, який створюється та існує за допомогою різних складових частини із різних галузей творчості людини, кожна з його частин не є головною по відношенню до іншої, але вони можуть використовувати як разом, так і окремо. Проте, саме доцільним є визначення і надання правової охорони та захисту веб-сайту, як єдиному об'єкту авторського права на рівні законодавства. Обговорено веб-сайт є об'єктом авторського права згідно із законодавством України, оскільки є результатом творчої праці автора та відповідає ознакам, які встановлені щодо об'єктів авторського права, що у своєму складі може містити у якості складових частин інші об'єкти авторського права. Проте веб-сайт є "нетиповим" об'єктом авторського права, оскільки йому притаманні ще й специфічні ознаки (властивості), відмінні від класичних "типових" об'єктів авторського права.

Мета статті - виявлення норм чинного цивільного законодавства України, що покликані регулювати немайнові відносин щодо конфіденційної інформації у сфері охорони здоров'я, які не мають особистого характеру. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Використання цих методів дало можливість виявити та описати норми чинного цивільного законодавства України, що покликані регулювати немайнові відносини щодо конфіденційної інформації у сфері охорони здоров'я, які не мають особистого характеру. Не усі цивільні права та обов'язки, які мають немайновий характер, є особистими. На прикладі відповідних норм чинного цивільного законодавства було продемонстровано, що деякі правовідносини у сфері охорони здоров'я є неособистими немайновими, а це означає, що норми чинного цивільного законодавства України крім особистих немайнових відносин здатні регулювати також неособисті немайнові відносини. Для того, щоб неособисті немайнові відносини розглядалися як особисті майнові відносини, ми на прикладі ст. 1 ЦК України повинні тлумачити виходячи не із її буквального розуміння, а із доктринального та/або судового. Тобто фактично визнати доктрину та судову практику як джерело цивільного права. Проте цей підхід тоді йде всупереч легальній концепції цивільного права України, порушує принципи правової визначеності та верховенства права. Тому для того, щоб таких порушень не було, неособисті немайнові відносини мають бути визначені в предметі цивільного права України, тобто в ч. 1 ст. 1 ЦК України. Тим більше, що наука цивільного права та судова практика їх традиційно вважає цивільними. Це б сприяло правовій визначеності та якості нашого цивільного законодавства.

Мета роботи - здійснити аналіз сучасного стану розвитку медичного туризму у розрізі переваг та викликів. Методи дослідження: логічний, формально-догматичний, порівняльно-правовий та ін. Визначено термін "медичний туризм", досліджено механізм правового регулювання медичного туризму. Обговорено можливості застосування різних доктринальних підходів до пояснення понять "медичний туризм", "лікувально-оздоровчий туризм", впровадження туристичної діяльності та застосування до цих понять правового механізму.

Проаналізовано реалії та перспективи розвитку нормативно-правового регулювання механізму стягнення шкоди, завданої бізнесу війною. Методи дослідження: документального аналізу та синтезу, порівняльного аналізу, об'єктивної істини, когнітивно-аналітичний та ін. Проаналізовано концептуальні аспекти нормативно-правового регулювання механізму стягнення шкоди, завданої бізнесу війною, проблеми запровадження відповідного правового механізму стягнення шкоди, завданої бізнесу війною в законодавстві Україні, генезис нормативно-правового регулювання господарсько-правових відносин, здійснено порівняльний аналіз нормативно-правового регулювання даного аспекту господарсько-правових відносин в України та інших державах. Проведено аналіз нормативно-правового регулювання механізму стягнення шкоди, завданої бізнесу війною.

Мета статті - комплексний правовий аналіз новел законодавства у сфері державної реєстрації майнових прав та суб'єктів господарювання в умовах воєнного стану. Використано загальні (теоретичні і комплексні) та спеціальні методи дослідження (системного і структурно-функціонального аналізу, формально-логічний, порівняльний). Досліджено особливості державної реєстрації майнових прав та суб'єктів господарювання в умовах воєнного стану дозволять у подальшому вдосконалити та спростити реєстраційні процедури, виявити прогалини правового регулювання у державній реєстраційній діяльності та недоліки чинного законодавства. Обговорено співвідношення законів і підзаконних актів, які регулюють відносини державної реєстрації майнових прав та суб'єктів господарювання, проблеми державної реєстрації правочинів в умовах воєнного стану, додаткові обмеження та заборони, що діють у сфері державної реєстрації, повноваження військових адміністрацій у реєстраційних процедурах, шляхи вдосконалення системи державної реєстрації.