Проаналізовано зміни у світоглядно-педагогічному аспекті формування людини як громадянина світу, який передбачає її обізнаність з глобальними проблемами, компетентність і готовність протидіяти цим та іншим загрозам, відданість ідеям миру та демократії,плюралістичне мислення, рівноцінне ставлення до культур. Акцентовано на тому, що це є той ідеал, до якого слід прагнути у вихованні громадян глобального світу, і що великі надії щодо цього покладають на розбудову суcпільства знань. Висвітлено ініціативи щодо навчання демократичного громадянства, широко підтримані Радою Європи, та відповідні до них напрями праці педагогів. Наведено стислі характеристики найбільш поширених у європейському освітньому просторі технологій навчання демократичного громадянства. Розкрито зміст терміна "партисипативна демократія" як способу організації шкільного життя, який передбачає безпосередню та активну участь учнів в управлінні навчальним закладом. Запропоновано розглядати школу - демократичну спільноту, що навчається, як мікромодель, прототип суспільства знань.

Проаналізовано історичні та літературні приклади з тематики дитинства середньовіччя. Наведено випадки ставлення до дітей у різних країнах, статистичні дані. Подані біблійні цитати з теми виховання дітей та ставлення до дітей в окремих країнах. Підсумовано, що до ХVIII ст. панувала середньовічна концепція дитинства, яка коливалася між двома крайнощами: дитина як провідник диявольських сил і як провідник божественних сил, що для масової педагогічної практики основоположною стала ідея початкової гріховності дитячої душі, звідки пішла поширена практика фізичний покарань і психологічного тиску на дитину. Зазначено, що світ дитинства того часу не був виокремлений, середньовічна дитина жила життям дорослої людини.

Досліджено стан управлінської науково-методичної культури (УНМК) у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ). Вивчено питання оцінки якості й ефективності УНМК. Виділено й описано три рівні сформованості (потенційний, актуалізований, розвинутий) та параметри УНМК. Розкрито поняття "УНМК". Зазначено, що нерідко результативність УНМК помилково визначається за формальними показниками, які самі по собі не викликають заперечень, але без поєднання з іншими показниками не визначають її якості й ефективності. Розглянуто критерії оптимально якісного функціонування системи УНМК (оптимальне визначення мети та завдань УНМК на певний період; висока інформаційна насиченість змісту УНМК; вибір оптимальних форм і методів, що є адекватні сучасним цілям і змісту УНМК; високий рівень організації УНМК) та критерії ефективної підготовки педагогічних кадрів (ПК): масовий розвиток активності та культури ПК, підвищення рівня теоретичної й управлінської культури науково-практичної підготовки ПК, активне застосування засвоєних науково-педагогічних знань і педагогічного досвіду; підвищення рівня загальної та педагогічної культури ПК, поглиблення знань учнів, удосконалення їх морально-культурних цінностей. Виділено орієнтовні рівні якості й ефективності УНМК.

Висвітлено оригінальну теорію життєдіяльності особистості й етапи життєвого шляху М. Я. Басова - науковця з педології, яку було розгромлено у 1920-ті роки. Зазначено, що біографія Басова є складною та потребує глибокого вивчення. Наведено погляди Басова щодо механізмів поведінки людини як активного діяча в середовищі: оскільки Басов вважав, що особистісні стимули в жодному разі не можуть зводитися до простих рефлексів чи реакцій на зовнішні стосовно людини стимули, то він зробив неймовірне припущення - можливість перетворення особистості в елемент середовища, яке оточує цю ж особистість, до того ж сам процес поведінки "становить рівнодіючу двох основних факторів - організму та навколишнього середовища". Зазначено, що до сьогодні наукову спадщину цього "піонера діяльнісного підходу в психології" досліджено недостатньо.

Запропоновано метод моделювання перебігу процесу підготовки у ВНЗ майбутніх фахівців до анімаційної діяльності (АД). Висвітлено концептуальні ідеї інтегральних підсистем професійного розвитку майбутнього фахівця. Розглянуто три групи моделей професійної підготовки аніматорів. Зазначено, що на рівні педагогічного ВНЗ передбачаються такі організаційні форми підготовки: авторський спец-семінар, динамічні творчі групи, тренінги, конференції, семінари-практикуми суміжних курсів, методичні об'єднання, а також інтеграція різних рівнів і підрозділів: школи передового досвіду, самоосвіта тощо. Обгрунтовано орієнтувальний, адаптаційний, формувальний та завершальний етапи підготовки до АД на підставі теоретичних рекомендацій. Виділено ряд педагогічних умов її ефективного формування. Описано складові системного моніторингу та контролю за процесом формування готовності майбутніх педагогів до АД та два етапи створення педагогічної моделі.

Наведено розробку історичної моделі розвитку російської педагогіки. Виділено найістотніші досягнення історико-педагогічних досліджень (переосмислення сучасних підходів історіософії та методології педагогіки; розширення та збагачення філософсько-світоглядної бази; повернення у спадщини заборонених раніше оригінальних педагогічних мислителів). Зазначено три архетипи в історії російської педагогіки: слов'янський, православний та західної цивілізації. Визначено три етапи повернення з еміграції педагогічних напрямів: 1950 - 1970 рр. - розроблялися індивідуально-гуманістичні, культурологічні та когнітивні проблеми; друга половина 1980-х рр. - відродження педагогічної антропології, з початку 1990-х рр. - повернення православної педагогіки та антропософсько-педагогічного напряму. Зафіксовано, починаючи з 1920-х рр., чотири парадигмальні зсуви, протягом яких змінювали моделі "школи навчання" та "трудової школи".

Поглиблено окремі концептуальні положення профільного навчання в загальноосвітніх школах. Обгрунтовано різні моделі профілізації старшої школи. Запропоновано чотири можливі моделі профілізації (зовнішньої диференціації) старшої школи. Схематично наведено структуру профільного навчання. Визначено і обгрунтовано принципи диференціації за умов профільного навчання (необхідність запровадження обов'язкового диференційного навчання в основній школі; домінування зовнішньої диференціації; максимальне спрямування зусиль трирічної старшої школи на цілеспрямовану підготовку учнів до продовження навчання у вищих і професійно-технічних закладах, можливість поєднання принципів диференціації й інтеграції. Із урахуванням недоліків Типового навчального плану запропоновано експериментальний навчальний план для фізико-математичного профілю старшої школи.

У світлі міжнародного досвіду розробки та застосування стандартів у сфері освіти проаналізовано введення стандартів освіти у Росії. Зазначено, що у разі застосування стандартів у сфері освіти має значення не лише якість стандартів, як таких, а й те, як вони застосовуються в системі: вони можуть стати потужним інструментом розвитку освіти та сприяти підвищенню її якості або, навпаки, консервувати систему, а в багатьох випадках і спричинити різке зниження якості освіти. Підсумовано, що в інтернаціональній дискусії вживають такі види стандартів: стандарти умов і процесів навчання (оснащеність школи, концепції навчання, кваліфікація персоналу тощо), стандарти змісту (визначають зміст і цілі), стандарт результатів (визначає вимоги до результатів навчання у формі межового значення на певній шкалі).

Проведено історичний огляд розвитку школи як соціокультурного образу суспільства крізь призму тієї культури, до якої належала школа, починаючи з процесу християнізації світу, зокрема Європи. Акцентовано, що образ школи має на меті дати дітям універсальне й нормативне уявлення про світ, людство та його цінності. Зазначено, що до XVI ст. у тріаді "знання - учитель - учень" на першому місці стояв учитель як носій вищої, книжної мудрості, через якого учень долучався до знання, що насамперед цінувалася особистісна практика спілкування між наставником і учнем, а в XVI ст. закладалися основи сучасного розуміння школи, яке заклав протестантизм, а також братські школи. Розглянуто риси школи України за різних періодів. Підсумовано, що нині відбувається криза старого образу школи, що вступив у суперечність з новими реаліями постіндустріального суспільства, але саме вони спонукають до формування радикально нового образу школи, що створить нову шкільну культуру тощо.