Вивчено кінетику та механізм вилучення цільових компонентів з пористих структур за умов екстрагування в протитечійних апаратах безперервної дії за змінної рушійної сили. Проаналізовано основні недоліки протитечійного процесу та запропоновано замінити його на ступінчастий протитечійний процес. Порівняння результатів експериментальних досліджень з теоретичними підходами підтверджує їх задовільне узгодження. Обрано рівняння для прогнозування кінетики процесу за реальних умов.

Параметры управления химическим превращением оказывают специфическое влияние на протекание процесса оксидегидрохлорирования хлорсодержащих органических соединений в аэрозоле каталитически активных частиц. Для изучения поведения этих частиц аэрозоля введены новые безразмерные величины: коэффициент коагуляции, диффузионный коэффициент аэрозоля и коэффициент седиментационной устойчивости. Рассмотрено влияние нововведенных величин на процесс оксидегидрохлорирования и выявлены оптимальные параметры управления этим процессом.

Рассмотрен способ получения сомономер-красителей для реакции полимеризации виниловых мономеров путем введения виниловой группы в структуру исходного красителя. Реакция протекает в результате взаимодействия амино- и гидроксигрупп с хлорангидридом метакриловой кислоты.

Показано, что введение гипса "Алебастр Г-5" в смолу ЭД-20 позволяет получить композит с приемлемой прочностью на сжатие, стойкостью к воде и органическим растворителям и многократно повышенной адгезией к стали. При этом, однако, снижается стойкость к истиранию и химстойкость в азотной кислоте. Микроскопия показывает, что наблюдаемое существенное уплотнение композита с ростом степени наполнения происходит за счет уменьшения числа и размера пор. Это подтверждается резким снижением набухания композита в полиграфическом сольвенте с ростом степени наполнения. Результаты позволяют предложить способ получения упрочненных и удешевленных полиэпоксидных композитов для индустриального и бытового применения.

Проведено дослідження віскозиметричних властивостей водних і водно-етанольних розчинів полііоненів на основі похідних 1,2-епокси-4,7-діоксононен-8 та тетрагідро-1,4-оксазину за різних температур і показано, що нові полііонени є типовими поліелектролітами. Виявлено аномальну поведінку синтезованих полііоненів у водно-етанольному розчині - в'язкість розчину полімеру нижча за в'язкість розчинника. Проаналізовано вплив структури макромолекул нових полііоненів на характер залежності приведеної в'язкості їх водних та водно-етанольних розчинів. Встановлено, що з підвищенням температури значення приведеної в'язкості досліджуваних сполук зменшується. Визначено закономірності регулювання віскозиметричних властивостей розчинів досліджених полііоненів.

Розглянуто питання щодо утилізації сильнозабруднених відходів поліетилентерефталату (ПЕТ) та досліджено хімічне розкладання ПЕТ і його кополімеру поліетилентерефталат гліколю (ПЕТГ). Обгрунтовано особливості процесу гліколізу та гліцеролізу для ПЕТ і ПЕТГ, визначено відмінності кінцевих продуктів деполімеризації. Встановлено переваги та недоліки проведення хімічного розкладання в екструзійному устаткуванні та реакторі.

На основі кінетичного аналізу основних реакцій, які перебігають під час газофазного окиснення ацетальдегіду киснем повітря в збіднених альдегідом сумішах за адіабатичних умов проведено оптимізацію технологічних параметрів процесу й обгрунтовано вибір реакційного вузла процесу одержання пероцтової кислоти.

Індекс рубрикатора НБУВ: И41,333

Рубрики:

Збагачення корисних копалин

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі проведеного моніторингу щодо складу стічних вод на стадії промивання після гальванічного цинкування стальних виробів з'ясовано хімізм процесу, доведено можливість регенерації цинку шляхом нескладної операції очищення стічних вод і повернення ZnO на ділянку гальванічного цинкування, що надає змогу знизити собівартість процесу й уникнути екологічних проблем, пов'язаних із забрудненням навколишнього середовища сполуками цинку.