Численними науковими дослідженнями доведено, що рухова активність значною мірою сприяє дотриманню людиною здорового способу життя. Сьогодні одним із факторів кризового стану здоров'я громадян України є обмежена рухова активність. Мета дослідження - визначити сутність і зміст понять "рухова активність" та "фізична активність", обгрунтувати взаємозв'язок між ними. У дослідженні використано метод теоретичного аналізу й узагальнення інформації електронних баз даних. Існують різні підходи до тлумачення понять "рухова активність" і "фізична активність" та ступені їх ототожнення. Загальноприйнятим сучасним визначенням рухової активностіє твердження, що рухова активність це будь-який рух тіла людини, який здійснюється завдяки роботі скелетних м'язів і супроводжується додатковими затратами енергії. Спеціально організована рухова (фізична) активність є різновидом рухової активності в межах виконання тренувальних програм та спрямована на придбання нового рівня фізичних якостей і здібностей. Фізична активність визначається як заняття фізичними вправами врізних формах фізичного виховання. Окремі науковці ототожнюють фізичну та рухову активність у навчально-виховній сфері. Поділено думку щодо обгрунтованого трактування аналізованого поняття "рухова активність людини" в інтерпретації М. Дутчака: - це свідоме переміщення тіла та/або його частин у просторі та у часі, яке здійснюється завдяки роботі скелетних м'язів, що потребує додаткових витрат енергії та спрямоване на досягнення визначеної мети". Висновки: на сучасному етапі існують різні підходи до тлумачення понять "рухова активність" і "фізична активність". Їх актуалізація засвідчила доцільність використання поняття "рухова активність", а поняття "фізична активність" для позначення виду діяльності, основу якого становлять заняття фізичними вправами в різних формах фізичного виховання. Отже, "рухова активність" людини є більш широким поняттям, ніж "фізична активність".

У сучасному світі існує велика кількість різних бойових систем, стилів, шкіл й організацій, тією чи іншою мірою пов'язаних із карате, проте відсутні їх систематизація та класифікація, яка б стала основою для розробки уніфікованих програм неформальної освіти для сучасних форм карате. Мета дослідження - систематизація сучасних форм карате на базі більш глибокого та всебічного визначення початкової сутності кожної з форм сучасного карате з використанням цивілізаційно-історичного підходу, що включає: вивчення впливу цивілізаційних, історичних і соціальних чинників як системоутворювальних для різних форм карате; порівняння історичних форм карате з погляду віднесення їх до різних навчальних секторів європейської академії EurEthICS ETSIA. Використано теорію локальних цивілізацій стосовно запропонованої раніше власної класифікації бойових систем. Розглянуто сучасне карате в трьох різних парадигмах: Будзюцу - сукупність військових умінь; Будо - японська система воєнізованого виховання; спорт - карате як спортивне єдиноборство, до яких можуть бути віднесені п'ять історичних форм карате: Будзюцу; традиційні рю; стильове (Будо) карате; генеральне карате спортивне карате. Визначено принципові відмінності між нимияк підставу для створення окремих навчальних програм. Висновки: запропонована систематика може бути основою для універсальних програм навчання експертів для кожної форми карате, а також валідації результатів неформального професійного освіти у відповідних навчальних секторах EurEthICS ETSIA.

Сучасний ритм життя потребує чіткої роботи та вміння реагувати на зміни врізних сферах життя. Особливо ті, які впливають на підтримку здорового життя людини. Мета дослідження - проаналізувати конкурентоспроможність фізкультурно-спортивної організації на основі дослідження відповідних показників із метою управління рівнем конкурентоспроможності спортивного підприємства. Дослідження проведено з 01 жовтня 2019 до 1 липня 2020 рр. на базі фізкультурно-спортивної організації - cпортивного клубу "Спортексперт". Аналіз конкурентоспроможності послуг проведено на прикладі спортивного підприємства cпортивний клуб "Спортексперт". Для стратегічного планування застосовувся SWOT-аналіз, який полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії: сильних та слабких сторін проєкту; можливостей, котрі відкриваються під час його реалізації і загроз, пов'язаних із його здійсненням. Отримані результати, спрямовані на оцінку рівня конкурентоспроможності вспортивному клубі "Спортексперт", зумовили необхідність у розробці певних заходів із метою впливу на конкретні конкурентноспороможні показники. Запропоновано розширення дисконтної системи, тобто включення знижок для певних вікових категорій, а також сформовано знижки на придбання спортивного харчування й під час оплати річного абонементу. Запропоновано проведення низки рекламних заходів задля просування спортивного клубу. Запропоновано здійснення часткового оновлення тренувального інвентарю з метою впливу на показник якості тренувального обладнання. Висновки: рівень конкурентоспроможності будь-якого підприємства - це важливий чинник, який впливає на ефективність й успішність діяльності.

Стан здоров'я школярів в Україні є відображенням складної соціально-економічної та політичної ситуації на фоні високого рівня захворюваності учнів, низького рівня їх рухової активності та мотивації до систематичних фізкультурно-оздоровчих занять. Увагу провідних фахівців сфери фізичної культури й спорту спрямовано на сучасні форми рухової активності, пошук інноваційних засобів фізичного виховання, трансформацію підходів до організації й проведеннязанять та ін. У великому арсеналі засобів оздоровчої рухової активності спортивно-оздоровчий туризм посідаєособливе місце, передусім, як комплексний засіб різнобічного розвитку особистості, формування духовно-моральних цінностей, фізичного вдосконалення, соціалізації й професійного самовизначення. Мета статті - розробити й теоретично обгрунтувати програму корекції фізичного стану школярів засобами спортивного туризму. Застосовано такі методи, як аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури й інформаційних джерел мережі Інтернет; вивчення та систематизація програм туристичних гуртків Центру національно-патріотичного виховання туризму й краєзнавства; аналіз складових частин варіативного модуля "Туризм" у загальноосвітній школі. У туризмі, як і в інших видах спорту, до основних засобів підготовки відносять загально підготовчі вправи, а також спеціально підготовчі й змагальні. Програма корекції фізичного стану містить інформаційно-теоретичний і практичний модулі, складовими частинами яких є техніка туризму: робота з мотузками, в'язання вузлів, наведення та проходження технічних етапів, заняття на стаціонарних смугах перешкод, техніка безпеки; техніка орієнтування: рух по азимуту, рух по лінії, рух у заданому напрямку, визначення відстані; фізична підготовка: загальна й спеціальна, контроль та самоконтроль на кожному етапі її реалізації.

Мета дослідження - оцінити ефективність вправ CrossFit протягом восьми тижнів у групі старшокласників під час їх фізкультурних занять у школі та зменшити недоліки у фізичній формі, викликані заходами профілактики COVID-19. 94 учні віком (16 - 17) років були випадковим чином розподілені на 46 учнів експериментальної групи (2-й рівень - 12 чоловіків, 11 жінок; 3-й рівень - 12 чоловіків, 11 жінок) та контрольну групу (КГ) - 48 учнів (2-й рівень - 13 чоловіків, 11 жінок; 3-й рівень - 13 чоловіків, 12 жінок. Експериментальна група (ЕГ) виконувала 8-тижневі вправи CrossFit. Під час дослідження учні КГ займалисялише за загальною фізкультурно-спортивною програмою для старшокласників загальноосвітньої школи. Проведено випробування фізичної підготовленості: підйом прямих ніг у висоту (кількість разів); біг по прямій з інтенсивністю 70 % від максимальної до сильної втоми (с); "Човниковий" біг 4 - 9 м (з); 60 м біг (с) і поперечний шпагат (см). Проведені дослідження показують позитивний вплив CrossFit. Відзначено значущі зміни, розвиток максимальної динамічної силової витривалості, швидкісних здібностей, гнучкості та рухливості в тазостегнових суглобах в обох групах. У віковому аспекті простежено переважно покращення результатів із віком як в основній, так і контрольній групі (p >> 0,05). Висновок: дослідження досягло значного поліпшення фізичного стану учнів, також дає підставу говорити про ефективність навчання, побудованого на основі мотивованого вибору цільової програми середньої школи CrossFit.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч510.9 + Р458.25-54

Рубрики:

Спортивна медицина. Реабілітація

Деформації і функціональні порушення хребта

Шифр НБУВ: Ж71868 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відомо, що фізичні навантаження (ФН) виявляють позитивний вплив на організм лише за умови їх адекватності за обсягом та інтенсивністю до функціональних можливостей організму. На сьогодні актуальною проблемою залишається пошук критеріїв, за якими можна було б дозувати ФН у спорті, фізичному вихованні та під час реабілітаційних утручань у пацієнтів; відслідковувати їх величину й ефективність. Мета статті - з'ясувати критерії адекватності ФН за показниками крові на моделі з граничними ФН. Досліджено реакцію на граничні ФН спортсменів високої (ВК) і низької кваліфікації (НК) для з'ясування маркерних показників крові, за якими спортсмени ВК та НК відрізняються. Проаналізовано зміни показників гемограми, кількості тромбоцитів і співвідношення популяцій лейкоцитів за величиною адаптаційного індексу й лейкоцитарного індексу інтоксикації. Проведено статистичну обробку результатів, виявлено кореляційні зв'язки. Установлено, що індикатором адекватності адаптаційно-компенсаторних реакцій можуть слугувати параметри лейкоцитарного паростка крові (збільшення кількості лейкоцитів, збільшення кількості лімфоцитів і нейтрофілів, зокрема зростання кількості паличкоядерних нейтрофілів), а також величина адаптаційного індексу та лейкоцитарного індексу інтоксикації. Водночас на основі факторного аналізу встановлено, що найбільш точними маркерами адекватності реакції організму на впливи екстремальних навантажень виявилися такі показники гемограми, як концентрація гемоглобіну, величина швидкості осідання еритроцитів, кількість лейкоцитів і сегментоядерних нейтрофілів, а також величина лейкоцитарного індексу інтоксикації.

У сучасних умовах спорту вищих досягнень особливої значущості набуває виявлення найбільш обдарованих, перспективних спортсменів, оскільки рекордні досягнення характерні для спортсменів, котрімають найбільш оптимальні показники, характерні для цьоговиду спорту. Мета роботи - вивчити взаємозв'язок морфофункціональних показників і рухових можливостей із віковими особливостями спортсменок 11 - 13 років, котрі спеціалізуються в плаванні. Загалом, у дослідженні взяла участь 81 юна спортсменка 11 - 13 років, котра спеціалізується на плаванні. Комплексне обстеження включало антропометричні виміри, аналіз компонент складу маси тіла, біологічний вік, аналіз результатів змагальної діяльності. Більшість (55,6 %) обстежуваних віднесено до середнього рівня морфологічного стану, 27,2 % - до вищого від середнього й лише 2,4 % - до високого. Серед учасниць змагань виявлено також юних плавчинь із нижчим від середнього (13,6 %) і навіть низьким (1,2 %) рівнями морфологічного стану. Показники довжини тіла 11-річних спортсменок становилив середньому 152,12 см, 12-річних - 154,38 см, 13-ти - 157,87 см і мали симетричний характер. Показники довжини тіла достовірно впливати на результативність 11-річних дівчаток у плаванні на 100 м на спині, а у 12 років вплив морфологічних особливостей менше виражений. Ця закономірність продовжує простежуватись у віці 13 років. Висновки: із віком простежується переважно недостовірний, нерівномірний приріст морфологічних показників, відзначається гетерохронність зміни аналізованих показників.