Розглянуто проблему реалізації систем моніторингу параметрів об'єктів телекомунікаційної мережі зі збільшеною інформативністю про точки проведення вимірювань. Запропоновано та обгрунтовано ефективну структуру модернізованої системи моніторингу для випадку використання в ній як стаціонарних, так і мобільних вимірювальних пристроїв, які функціонують у реальному часі. Окреслено шляхи підвищення ефективності системи за рахунок зменшення навантаження на канал зв'язку з центром обробки даних. Показано основні переваги модернізованої системи для випадків здійснення локального та глобального моніторингу, коли зміна координат вимірювальних пристроїв та виміряних параметрів незначна.

Надано визначення комп'ютерної системи, проведена паралель між комп'ютерами ранніх поколінь і комп'ютерами V покоління. Визначено основні положення функціональної стійкості комп'ютерної системи в умовах впливу на них зовнішніх дестабілізуючих факторів. Розглянуто показники і критерії функціональної стійкості комп'ютерної системи, проблеми забезпечення функціональної стійкості. Визначено концептуальний, системно-функціональний і організаційно-технічний рівні забезпечення функціональної стійкості та їх завдання. Описано числові показники, що визначають функціональну стійкість і надають можливість суб'єктивної оцінки цими показниками. Розглянуто загальну модель дестабілізуючих впливів на систему. Увагу звернуто на комплексне вирішення проблем функціональної стійкості комп'ютерних систем. Визначено особливості розвитку комп'ютерних систем і технологій в галузі штучного інтелекту. Показано взаємний вплив дестабілізуючих факторів на стійкість функціонування систем.

Розглянуто питання побудови дата-центрів з сучасною архітектурою і наявністю повного обсягу сервісів. Сервіси управляють середовищем для виконування додатків, механізмами комунікацій між додатками і компонентами, інструментами контролю додатків і управління їх станом, а також сховищем для структурованих і неструктурованих типів даних. Визначений склад сервісів інфраструктури додатків, куди входять служби каталогів, бізнес додатків, інтеграції. Сформульовані основні вимоги до вказаних служб по наступних параметрах: доступність, безпека, масштабованість, керованість, консолідація і взаємодія.

Розглянуто принципи моделювання передавальних характеристик пасивних захисних пристроїв мікрохвильового діапазону. Пристрої побудовані на базі самокерованого обмежувача потужності. Розглянуто два варіанти побудови захисних пристроїв. Один з них містить каскад попереднього захисту. Наведено результати розрахунку залежності потужності вихідного сигналу від рівня вхідного. Показано, що наявність попереднього каскаду позитивно впливає на передавальні характеристики пристрою. Використання одержаних результатів дозволить підвищити надійність вхідних кіл приймачів надвисоких частот радіорелейних станцій мм-діапазону, що працюють за умов складної електромагнітної обстановки, за наявності впливу потужних зовнішніх імпульсних сигналів.

Определены необходимые и достаточные условия для аппаратной поддержки задач обработки символьной информации с ветвящимися процессами. Выполнен синтез структуры настраиваемого мультипроцессора, управляемого потоком данных и содержащего модули ассоциативной памяти и матрицу однородных устройств. Такой мультипроцессор позволяет объединить и координировать работу неединичного множества дискретных вычислителей (продукционных вычислительных устройств), количество и топология которых динамически изменяются в процессе вычислений. Мультипроцессор может найти применение как аппаратный акселератор вычислений в машинах баз данных, баз знаний, высокопроизводительных поисковых системах, системах обработки естественно-языковой информации, интеллектуальных системах ассоциативной памяти.

Получены формулы для четкого определения скорости передачи дискретных амплитудно-манипулированных видеосигналов через кабельную медную пару, а также амплитудно-манипулированных и фазоманипулированных радиосигналов через кабельную медную пару, волоконно-оптическую линию и радиоканал. Использование данных формул приемлемо при условии пренебрежения шумами в канале, когда отношение сигнал/шум составляет 10 дБ и более. Отмечено, что под воздействием помех реальная пропускная способность телекоммуникационной системы уменьшается из-за потери части количества информации, вызванной неопределенностью полученного приемником сообщения от источника.

Отмечено, что беспроводные сенсорные сети состоят из небольших радиоэлектронных узлов с интегрированными функциями мониторинга внешнего пространства, обработки и передачи данных. При случайной установке сетей в районе мониторинга (рассеиванием с летательных аппаратов) для обеспечения качественного покрытия датчиками площади района целесообразно использовать избыточное количество узлов. Предложены методы уменьшения потребления энергоресурса узлов и алгоритм их применения для увеличения времени жизни беспроводных сенсорных сетей с избыточным количеством узлов. На основе имитационного моделирования дана оценка эффективности разработанных методов управления сенсорных сетей. По сравнению с аналогичными методами данного класса время жизни сети может быть увеличено на 15 - 20 %.

Розроблено математичні моделі відгуків багатопозиційних цифрових антенних решіток на сигнали, що надходять на приймальну підсистему мобільної системи зв'язку та радіолокації. Моделі формалізовано на випадок застосування лінійних та плоских цифрових антенних решіток та методу MІMO, який передбачає одночасне випромінювання Е передавачами активної цифрової антенної решітки Е одночастотних сигналів на різних довжинах електромагнітних хвиль.

Розглянуто проблеми ефективності радіолокації існуючих радіолокаційних станцій за умов застосування в конструкції літальних апаратів технології штучного зниження ефективної поверхні випромінювання. Досліджено основні способи і технології штучного зниження ефективної поверхні віддзеркалення за допомогою покриття літальних апаратів радіопоглинаючими матеріалами інтерференційного або дифракційного типу. Ефективне супроводження повітряних цілей з такою технологією можливе лише при реалізації в етапах функціонування радіолокаційних станцій частотно-фазового методу виявлення, пасивно-активного методу супроводження, адаптивного методу керування антеною, а також використання багатопозиційних систем радіолокації.

Определены 3 показателя оценки качества сигналов синхронизации: TIE (Time Interval Error), МТIE (MaximumTimeIntervalError) и TDEV (Time Deviation). Рассмотрены актуальные задачи: проведение измерений параметров сети синхронизации в IP/MPLS-сети и осуществление контроля параметров сети синхронизации в режиме реального времени. Представлены результаты линейных испытаний показателей нестабильности сигнала синхронизации на участке PTP (Precision Time Protocol) и на участке NTP (Network Time Protocol). Рассмотрены основные принципы создания системы мониторинга для сигналов синхронизации. Определен еще один параметр, оценивающий качество синхронизации - девиация задержки пакетов (Packet Delay Variation - PDV).

Розглянуто переваги та недоліки VPN мережі. Описано технологію VPN та її протокол PPTP. Розглянуто захищений віддалений доступ до мережі, за допомогою якого здійснюється віртуальний локальний зв'язок між розподіленими мережами. Одним з найважливіших завдань технології VPN є захист потоків корпоративних даних, що передаються по відкритих мережах. Відкриті канали можна надійно захистити лише за допомогою одного методу - криптографічного.

Порівняно сучасні методи цифрової стеганографії, які використовують для вбудовування прихованої інформації потокові в контейнери, а саме: пакети передачі даних в реальному часі, застосовувані в IP-телефонії. Мета роботи - висвітлення сучасних досягнень фахівців з використання IP-телефонії для прихованої передачі даних на великі відстані, які підтверджені проведеними експериментами. Аналіз останніх досліджень і публікацій з організації прихованих віртуальних каналів в телекомунікаційних мережах на базі стека протоколів TCP/IP показав, що в даний час цей напрям мало вивчено.

Рассмотрены способы формирования квази-двумерной информационной модели дискретно-аналогового представления данных на многоэлементной светодиодной шкале системы отображения информации с использованием логических элементов булевого и мультиплексорного базиса. Приведен пример построения схемы формирователя сигналов управления для возбуждения излучающих элементов полупроводниковых шкальных индикаторов с помощью логических элементов булевого базиса, его исследования в системе схемотехнического моделирования PSpice. Показана методика синтеза цифрового преобразователя кода на основе мультиплексорного базиса, правила минимизации логических функций на многовходовых мультиплексорах. Проведен сравнительный анализ потребляемой мощности питания и эффективности предложенных схемных решений.

Досліджено основні параметри інфокомунікаційної мережі, які впливають на якість функціонування та ефективність її роботи. Проаналізовано характеристики оцінки якості послуг та визначено критерій оптимальної роботи. Обгрунтовано, що результуючий коефіцієнт якості роботи мережі залежить від таких параметрів: затримки, ймовірності помилки та швидкості передачі даних. Враховуючи параметри мережі, наведено математичні способи оптимізації цільової функції. Подано приклад оптимізації мережі за критерієм мінімуму затримки у разі використання апаратних характеристик мережі.

Розглянуто проблему необхідності проведення досліджень з метою окреслення напрямків і шляхів подальшого розвитку систем управління телекомунікаційними мережами, визначення певних механізмів, що дозволить оцінювати коефіцієнти, які характеризують кореляцію між випадковими величинами. Параметри, що характеризують функціонування системи управління, прямо або побічно впливають на критерії її оптимальності, можуть варіюватися з метою підвищення показників ефективності роботи системи управління. Застосування цього механізму забезпечить життєздатність системи управління телекомунікаційними мережами, а також самої телекомунікаційної мережі, та її цілісність під час подальшого розвитку мереж за умов ринкової багатооператорської діяльності.

Розглянуто технології АТМ та FrameRelay. Досліджено їх основні характеристики. Встановлено переваги та недоліки застосування технологій АТМ та FrameRelay. Встановлено фактори, які впливають на доцільність використання вказаних технологій в сучасних системах передачі інформації. Визначено застосування та шляхи реалізації кожної з технологій окремо. Визначено оптимальний спосіб їх застосування, який полягає у інтегрованому використанні обох вказаних технологій.

Визначено динамічні, середньоквадратичні помилки, показники якості перехідних процесів, що викликаються змінами задавального і збурювальних впливів, системи фазового автопідстроювання частоти (ФАПЧ), диференціальний зв'язок якої синтезовано відповідно до умов підвищення динамічної точності і швидкодії за комплексних коренів характеристичного рівняння. Надано порівняльну оцінку динамічних характеристик системи ФАПЧ з диференціальним зв'язком, комбінованої системи і традиційної системи з принципом управління за відхиленням.

Розглянуто модель однолінійної системи обслуговування. Встановлено параметри, які дозволяють кількісно оцінити якість структурної схеми, визначаючи оптимальну структуру мережі передачі інформації для різної кількості абонентів і спектра послуг, які надаються. Досліджено час затримки проходження інформації з врахування структури мережі з комутацією пакетів. Встановлено залежність часу затримки від інтенсивності надходження вимог при заданій продуктивності, від продуктивності системи передачі інформації при різних інтенсивностях надходження вимог та від вартості.

Запропоновано алгоритми динамічного управління потоками інформації як найбільш ефективні при врахуванні як імовірності занятості ліній зв'язку, так й їх фактичного стану для складання найкоротшого за терміновістю чи достатнього за пропускною спроможністю каналу між абонентами у телекомунікаційній мережі, що дозволяє підвищити оперативність передачі даних за умов високого мережевого навантаження. Наведено числовий приклад вибору оптимального маршруту на телекомунікаційній мережі. Розглянуто і проаналізовано етапи умовної та безумовної оптимізації запропонованого алгоритму.

Розглянуто основні способи зниження радіолокаційної помітності об'єктів. Визначені їх переваги та недоліки. Розглянуті можливості їх застосування до наземних та повітряних об'єктів. Показано, що максимальний ефект застосування даних методів буде одержаний при їх використанні в комплексі. Використання одержаних результатів дозволить знизити ймовірність виявлення наземних та повітряних об'єктів, а тим самим підвищити ефективність їх застосування.