Наведено результати соціологічного дослідження про готовність педагогічних кадрів України до участі у євроінтеграційному процесі, який охоплює усі сторони функціонування та розвитку соціального інституту освіти. Надано показники привабливості європейських демократичних цінностей - свободи слова, відсутності заборони на будь-яку діяльність, переваги індивідуальних інтересів над колективними - для вітчизняних педагогічних кадрів за соціальними групами: віковими, статевими та територіальними. Наочно показано ставлення вчителів до учня як суб'єкта соціальної взаємодії в системі освіти усіх регіонів України. Вміщено показники рейтингу соціальних груп учителів за міжрегіональним виміром відповідно до їх орієнтації на пріоритети євроцінностей освіти. За результатами аналізу відповідей респондентів щодо привабливості європейських освітніх цінностей зроблено висновок про необхідність цінніснораціональної системи дій, спрямованих на прискорену адаптацію соціальних євроцінностей до освітнього простору України.

Обгрунтовано необхідність запровадження освітніх інновацій у систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників для ефективного функціонування та розвитку освіти за сучасних умов. Висвітлено форми та методи застосування нових інноваційних технологій, які забезпечують ефективне й якісне використання інформаційних ресурсів у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Охарактеризовано складові елементи процесу створення сучасного інформаційного забезпечення, яке сприяє реалізації всіх функцій управління впровадженням освітніх інновацій в інституті післядипломної педагогічної освіти.

За результатами проведеного дослідження системи післядипломної освіти педагогів висвітлено різні моделі її організації, виявлено динаміку особистісних змін педагогів з застосуванням диференційованого підходу до підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Наведено трактування поняття "модель" та розглянуто специфічні особливості моделювання як універсального методу дослідження. Обгрунтовано необхідність розробки мобільної моделі підвищення кваліфікації, визначено дидактичні принципи та умови її реалізації у навчанні дорослих. Охарактеризовано етапи вивчення запитів та потреб педагогів у міжатестаційний період: І - докурсовий, ІІ - курси підвищення кваліфікації (ПК), ІІІ - післякурсовий. Наведено відмінності традиційної й складної (багатовимірної) моделі організації підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Охарактеризовано етапи реалізації концепції ПК педагогів на засадах диференційованого підходу: I - курси ПК; II - семінари, тренінги, інструктивно-методичні наради міжкурсового періоду; III - робота обласних опорних закладів, шкіл ППД, стажування; IV - авторські курси; V - авторські посібники, підручники, програми. Зазначено, що запропонована модель втілює безперервність процесу професійного зростання педагога.

Наведено статистичні дані про кількість ПТНЗ за типами, число підготовлених кваліфікованих працівників за галузевим спрямуванням та про кількість і кваліфікацію педагогічних працівників професійно-технічної освіти (ПТО). Досліджено розподіл директорів та заступників директорів за віком, стажем роботи на посаді та за базовими спеціальностями. За результатами перевірки рівня теоретичної та практичної підготовленості керівних кадрів ПТНЗ зроблено висновок про необхідність підвищення їхньої кваліфікації, що зумовлено модернізацією системи ПТО у нових соціально-економічних умовах. Наведено основні показники варіативного навчально-методичного комплексу підвищення кваліфікації керівних кадрів ПТНЗ за дистанційною формою навчання. Акцентовано увагу на тому, що впровадження технологій дистанційного навчання для підвищення кваліфікації керівних кадрів ПТНЗ здатне забезпечити більш високий рівень післядипломної педагогічної освіти.

Розглянуто питання визначення ефективності інформатизації та комп'ютеризації навчального процесу та охарактеризовано показники, за якими визначається науково-технічний рівень системи програмного забезпечення. Наведено методику розрахунку науково-технічної та економічної оцінки раціональності впровадження й експлуатації програмних засобів у навчальний процес закладу освіти.

Обгрунтовано важливість розв'язання проблеми інформатизації освіти та доцільність створення трирівневого технологічного стандарту для вчителів загальноосвітньої школи з інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ): "Початківець", "Активний користувач", "Експерт". Висвітлено практичну діяльність Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників щодо реалізації проекту інституційного розвитку, стратегічною метою якого є створення умов для системного впровадження та активного використання ІКТ учасниками освітньої галузі регіону. Визначено основні завдання проекту та викладено заходи, спрямовані на їх виконання: формування у структурованому вигляді матеріалів для науково-методичної підтримки навчального процесу у школах, створення системи інформаційної підтримки бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, забезпечення бібліотек системи післядипломної педагогічної освіти АПН України ресурсами провідних вітчизняних книгозбірень та інформаційних центрів.

Показано переваги другої вищої освіти, яка суттєво впливає на особисте, професійне та кар'єрне зростання. Охарактеризовано напрями діяльності Університету менеджменту освіти АПН України (УМО), одного з найстаріших закладів післядипломної педагогічної освіти в Україні. Акцентовано увагу на тому, що здобуття другої вищої освіти в УМО дає можливість оволодіти найсучаснішими знаннями, вміннями, навичками з актуальних спеціальностей та впроваджувати їх у практичну діяльність.

Досліджено сутність, етапи розвитку та особливості адаптації "європейського виміру в освіті" на національних теренах та детально викладено деякі положення західноєвропейських документів. Визначено цілі для запровадження європейського курікулуму шкільної та педагогічної освіти. Обгрунтовано напрями ключових умінь випускників середніх шкіл та охарактеризовано цілі, інструментом для досягнення яких є поширення європейського виміру. Наведено основні цілі уніфікованої стратегії розвитку національних освітніх політик.

Розглянуто особливості процесу наукового управління навчальними закладами, визначено та систематизовано три групи закономірностей, притаманних навчальним закладам будь-якого типу: вплив систем більш загального рівня, структура та процес управління, соціально-психологічні. Розглянуто специфіку складових елементів кожної з груп закономірностей та охарактеризовано їх вплив на характер, зміст та ефективність управління ПТНЗ.

Проаналізовано сучасні загальносвітові тенденції переходу до визначення цілей та оцінювання освітніх результатів в контексті розвитку особистості, її соціалізації та самореалізації. Доведено необхідність зміни підходів до організаційно-педагогічних засад курсової підготовки керівних кадрів вищої школи. Запропоновано розроблену андрагогічну модель навчання, розглянуто її основні принципи, які обгрунтовують та стимулюють діяльність слухача та викладача. Описано досвід запровадження елементів андрагогічного підходу в практику навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації працівників вищої школи. Зроблено висновок, що перехід на андрагогічну модель навчання сприяє розвитку творчого мислення, активізує пізнавальну діяльність, формує соціальну компетентність та пов'язує теорію з практикою.

Простежено історичну генезу процесу становлення духовного й інтелектуального життя людства. Охарактеризовано значення виховання й освіти громадян для формування громадянського суспільства. Обгрунтовано необхідність вирішення інтерсоціальних проблем людства та забезпечення нагальних потреб особистості в умовах інформаційної цивілізації на основі нової освітньої концепції - фундаменталізації освіти. Зазначено, що для створення умов сприйняття сучасної наукової картини світу потрібні інновації у змісті та структурі освітньої системи - поєднання природничо-наукового й гуманітарного компонентів і перехід від принципу "Освіта на все життя" до принципу "Освіта впродовж усього життя". Виділено та охарактеризовано тенденції, що визначають основні напрями розвитку світової освітньої системи та зорієнтовані на реалізацію високого потенціалу комп'ютерних і телекомунікаційних технологій.

Висвітлено зміст міжнародної співпраці Університету менеджменту освіти АПН України (УМО), спрямованої на розвиток проектної діяльності з модернізації навчального процесу в системі післядипломної освіти. Розглянуто інформаційну та координаційну роботу, що здійснює УМО з метою підвищення ефективності та продуктивності міжнародної та проектної діяльності регіональних інститутів післядипломної педагогічної освіти (РІППО). Наведено кількісні та порівняльні показники проектної діяльності та міжнародної співпраці РІППО. Зроблено висновок, що становлення в Україні Європейського простору післядипломної освіти потребує постійної підтримки, контролю та адаптації до еволюційних потреб суспільства.

На підставі аналізу діяльності існуючої системи післядипломної освіти педагогічних працівників (СПК ПП) за сучасних інноваційних змін запропоновано заходи для її модернізації - управлінські, організаційні, психологічні. Наголошено на доцільності розробки та запровадження елементів кредитно-модульної системи у підвищення кваліфікації педагогічних працівників та рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень слухачів. Розглянуто умови переходу на нову форму організації навчального процесу: використання сучасних наукових досягнень у галузі навчання дорослих (андрагогіка), синергетики, педагогічної інноватики, реалізації очно-дистанційного навчання тощо.

Проаналізовано сучасний стан розвитку системи професійно-технічної освіти. Визначено потреби керівників ПТНЗ та ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації в знаннях і вміннях у галузі менеджменту для реалізації інноваційних управлінських функцій за сучасних ринкових умов. Висвітлено зміст серії навчально-методичних посібників для підвищення кваліфікації керівників профтехосвіти, які розроблено викладачами кафедри професійної освіти УМО АПН у ході виконання українсько-канадського проекту "Децентралізація управління професійним навчанням в Україні".

Охарактеризовано особливості моделей післядипломної освіти фахівців у різних регіонах світу та висвітлено досвід організації післядипломного навчання в Україні. Розглянуто форми навчання в існуючій системі підвищення кваліфікації, окреслено шляхи розбудови та модернізації післядипломної освіти педагогічних кадрів у відповідності до концепції навчання впродовж життя. Подано пропозиції щодо забезпечення відповідним нормативно-правовим супроводом процесу адаптації системи вищої освіти України до норм, стандартів та основних принципів загальноєвропейського освітнього простору.

На основании анализа изменения приоритетов школьного образования в Республике Казахстан обоснована целесообразность перехода к дифференциации содержания образования в школе. Для решения этой задачи становится актуальной специальная переподготовка учителей, способных проектировать и реализовывать учебный процесс на основе использования MOODLE-технологий с целью создания открытого дистанционного обучения, а также оценивать его результаты и эффективность. Разработаны проект базового учебного плана и учебная программа "Организационно-педагогические основы дистанционного обучения", которая учитывает необходимость подготовки специалистов и применения психолого-педагогических принципов использования информационно-коммуникационных технологий.

Зважаючи на процеси і тенденції на сучасному ринку праці України, обгрунтовано необхідність зміни парадигми професійної орієнтації населення з метою гармонізації потреб суспільства у працівниках та професійного вибору особи. Розглянуто особливості складових тріади "потрібно-можу-хочу" та їх кількісне співвідношення у трикутнику професійного вибору особи. Схематично у вигляді пірамід представлено суспільний попит на працівників певних професій і спеціальностей, професійні наміри молоді та незайнятих громадян та збіг професійних потреб і професійних намірів. Визначено основні завдання державної служби зайнятості з професійної орієнтації населення для збалансування попиту та пропозиції на ринку праці України.

Розкрито поняття "стратегія" стосовно обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (ОІППО) з урахуванням його провідної ролі у системі післядипломної педагогічної освіти (ППО) регіонального рівня. Обгрунтовано принципи професійного розвитку педагогічних і керівних кадрів у сучасній практиці та виокремлено принципи стратегічного розвитку закладів регіональної ППО з метою посилення їх конкурентноспроможності. Охарактеризовано моделі професійного розвитку педагогічних і керівних працівників у системі ППО та умови їх запровадження.

Изложены фрагменты монографии В. Семиченко и В. Диканя: Гл. 2 - Концептуальные основы реализации рефлексивного подхода (на примере подготовки студентов-лингвистов в высшей педагогической школе США). Приведен общий обзор системы познавательной лингвистической деятельности, а также представлена взаимосвязь между ее основными стратегическими классами и группами. Рассмотрены структура и содержание познавательных стратегий, а также соответствующие им приемы в процессе изучения иностранного языка. Акцентировано внимание на возможностях рефлексивного подхода в обучении.

Висвітлено історію заснування та етапи розвитку Севастопольського міського гуманітарного університету (СМГУ) - наукового, методичного та інформаційного центру вищої гуманітарної освіти в регіоні. Розглянуто напрямки діяльності СМГУ: підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, співпраця з провідними науковими центрами України та Університетом менеджменту освіти, інноваційна методична робота у школах. Зазначено, що пріоритетами розвитку СМГУ є модернізація вищої освіти в контексті європейських стандартів і створення умов для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина.