Висвітлено діяльність кафедри професійної освіти ЦІППО АНП України в рамках українсько-канадського проекту "Децентралізація управління професійним навчанням в Україні". Окреслено відмінності канадської системи професійно-технічної освіти від української. Охарактеризовано видання комплексу науково-методичних посібників, а саме: "Сучасні підходи до управління професійно-технічними навчальними закладами", "Проектування навчальних програм професійно-технічної освіти на основі потреб галузі й громади", "Як стати майстерним педагогом", "Соціальна та гендерна справедливість і рівність у програмах професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів". Зосереджено увагу на науковому, змістовому та дидактичному аспектах комплекту, відзначено чітку структурованість кожного посібника й інформативно-практичний характер рекомендацій в них. Наголошено на відображенні в посібниках нових моделей співпраці з галузевими підприємствами та роботодавцями, актуалізації проблеми визнання пріоритету особистості з компетентними здібностями керівника.

Обгрунтовано важливість запровадження в Україні українсько-канадського проекту "Децентралізація управління професійним навчанням в Україні". Проаналізовано можливості проекту з впровадження моделі децентралізованого управління для кращої координації професійного навчання. Зосереджено увагу на розробці навчальних програм, що відповідають місцевим потребам. Висвітлено досвід створення навчальної програми за професією "електрогазозварник" за моделлю "Освіта на основі результатів" у Квасилівському професійному ліцеї - учасника даного проекта. Окреслено роль Консультативної ради з професій та Дорадчого комітету у діяльності закладу. Відмічено якісні результати реалізації цього міжнародного проекту.

Висвітлено досвід Рівненського обласного центру зайнятості - одного з учасників українсько-канадського проекту "Децентралізація управління професійним навчанням в Україні", щодо організації навчання безробітних. Розглянуто діяльність Центру зайнятості в рамках Проекту, зокрема знайомство з досвідом Канади, Словаччини та Чехії з цього питання та впровадження його на Рівненщині. Розкрито методику роботи Державного професійно-технічного навчального закладу "Рівненський навчальний центр державної служби зайнятості" - одного з пілотних навчальних закладів Проекту. Акцентовано увагу на співпраці служби зайнятості з роботодавцями, ролі Проекту у покращанні цих стосунків.

Узагальнено канадський і український досвід щодо проблем гендерної ідентичності підлітків за умов особистісного та професійного зростання. Визначено зміст і специфіку гендерної ідентичності підлітків, її роль у процесі соціалізації. Окреслено два основні підходи до розв'язання гендерних проблем: еволюційний і культурний. Зосереджено увагу на одній з проблем підліткового віку - взаємин у сім'ї. Акцентовано увагу на важливість переорієнтації наукових досліджень на вивчення тем, пов'язаних зі зміною ціннісних орієнтацій у підлітків і особливо дівчаток, формування соціально важливих психологічних якостей, кардинальної переорієнтації практики роботи з підлітками на розв'язання завдань гендерного виховання.

Проаналізовано досвід американських учених у сфері вивчення ролі гендерних аспектів комунікації у процесах міжособистісних взаємин. Розглянуто матеріал спеціалізованого гендерного дослідження стильової диференціації з виведенням гендерно обумовлених стилів управління. Зосереджено увагу на двох акумулятивних стилях керівництва: альфа-стиль - домінантний або "маскулінний (чоловічий)" та бета-стиль - "фемінний (жіночий)". З метою розв'язання проблем, характерних для соціального суспільства маскулінного типу, запропоновано системне спеціалізоване навчання теорії та практики управління з урахуванням гендерної специфіки управління.

Розкрито особливості останнього варіанта (1997 р.) міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО), яка є спробою уніфікувати опис національних систем освіти з метою забезпечення можливості їх порівняння. Акцентовано увагу на базовій одиниці класифікації - освітній програмі, що охоплює всі рівні освіти. Окреслено низку параметрів, за якими можна оціники та здійснити на міжнародному рівні зіставлення змісту всіх національних освітніх програм. Подано описові (освітньо-кваліфікаційні) характеристики рівнів Європейської структури кваліфікації на основі трьох типів результатів навчання: знання, уміння, компетенції. В рамках МСКО українські освітні програми розподілені за вісьмома рівнями, від дошкільної та початкової освіти до програм аспірантури та докторантури з присвоєнням наукового ступеня кандидата або доктора наук.

Проаналізовано досвід Росії, Білорусі, Казахстану, Великобританії, ФРН, Франції, Польщі та Туреччини з питань діяльності та реформування систем підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів для професійної освіти. За наведеним науково-аналітичним матеріалом виявлено низку загальних і специфічних організаційно-освітніх ознак, які в інтеграційній сукупності трансформовано у два напрями ("школи") - організацію підготовки інженерно-професійно-педагогічних кадрів на теренах пострадянських республік і розвинених країн Західної Європи з визначенням їх характерних ознак. Окреслено основні напрями розвитку підготовки та працевлаштування педагогічних кадрів професійної школи в зарубіжних країнах.

Проаналізовано посібник "Соціальна та гендерна справедливість і рівність у програмах професійної підготовки та підвищення кваліфікації робітничих кадрів" (автори-укладачі Л.Б.Магдюк, І.В.Ілько, Г.Г.Русанов. К., 2007 р.), розроблений з урахуванням основних цілей міжнародного проекту "Децентралізація управління професійним навчанням в Україні". Зосереджено увагу на змісті чотирьох розділів видання, в яких розглянуто створення максимально сприятливих умов для навчання та зайнятості людей з функціональними обмеженнями, узагальнення канадського й українського досвіду щодо законодавчого та нормативно-правового забезпечення концепції соціальної та гендерної справедливості та рівності, основні положення політики Канадського агентства, міжнародного розвитку та діяльність ЦІППО АПН України з питань соціально-гендерної справедливості та рівності, додаткові матеріали з вказаного питання. Обгрунтовано важливість даного науково-методичного посібника у сприянні ефективній реалізації державної політики щодо підготовки фахівців і кваліфікованих робітників у навчальних закладах різних форм власності.

Висвітлено проблему формування внутрішнього контролю якості навчання в ПТНЗ, як такої, що дасть можливість об'єктивно визначити результативність освітньої діяльності закладу, що в подальшому вплине на визначення його рейтингу. Зосереджено увагу на найбільш науково обгрунтованому методі об'єктивного контролю - тестуванні з залученням технічних засобів для сканування й опрацювання результатів тестування. Наведено узагальнену класифікацію тестів, яка, на думку автора, найбільш однорідно структурована і за якою класи тестів згруповано за однією певною ознакою. Розглянуто стандартизовані та не стандартизовані тести, тести орієнтовані на норму та на критерії, з відкритими та закритими тестовими завданнями. Окреслено методи тестування. Акцентовано увагу на методі комп'ютерного адаптивного тестування, за якого представлення тестових завдань залежить від відповідей екзаменованого на попередні запитання. Розкрито залежність довжини тесту від точності вимірювання.

Розглянуто сучасний стан професійно-технічної освіти (ПТО) в Україні, принципи, на яких вона базується, та пріоритетні напрями розвитку. У зв'язку з тим, що нині центр уваги від органів державного управління освітою зміщується в напрямі ПТНЗ, акцентовано увагу на компетентності керівників цих закладів, виявлено найслабкіші місця у їх підготовці. На підставі синергетичної теорії сформульовано основні ідеї розвитку системи ПТО в Україні. Визначено проблеми та шляхи їх розв'язання, одним з яких є інноваційний підхід до організації та змісту підвищення кваліфікації керівних кадрів ПТНЗ.

Розглянуто організацію навчального процесу дорослих на засадах особистісно орієнтованого навчання, яке дає змогу змінити підходи до професійної підготовки, усталені стереотипи, зорієнтує навчання на потреби учня. Зосереджено увагу на особливостях дорослих учнів, що впливає на процес їх учіння, та вимагає застосування сучасних методик особистісно орієнтованого навчання. На основі принципів природного навчання уваги, пошуку інформації, опрацювання висновків та перевірки, узагальнено вимоги до побудови чотирьох етапів уроку: зв'язки, пізнавальної вправи, емпіричної вправи, практичного застосування. Охарактеризовано призначення кожного заходу в межах плану заняття. Проінформовано про апробацію такого підходу в рамках міжнародного проекту "Децентралізація управління професійним навчанням в Україні".

Охарактеризовано відому у світі модель підготовки кваліфікованих робітників "Освіта на основі результатів", що базується на такому підході до організації навчального процесу, за якого зміст навчальної програми розробляється за навчальними результатами учнів або слухачів, що визначені за безпосередньої участі роботодавців. Наведено етапи педагогічного проектування навчальних програм з використанням даної моделі в рамках проекту "Децентралізація управління професійним навчанням в Україні". Здійснено стислий огляд всієї моделі з метою розширення контексту основної теми - розробки такої навчальної програми, яка орієнтується на підприємства та місцеві громади. Акцентовано увагу на неофіційних і офіційних перевірках навчальних програм, метою яких є встановлення їх успішності щодо досягнення поставлених цілей якісної освіти та відповідності потребам ринку праці. Окреслено переваги підготовки кваліфікованих робітників за моделлю "Освіта на основі результатів".

Обгрунтовано актуальність створення позитивного евристичного середовища для досягнення ефективності та продуктивності вдосконалення педагогічної самоорганізації вчителів у системі післядипломної освіти. Визначено позитивну евристику не як ізольовану теорію, а як серію теорій, що модифікуються, і характерною рисою якої є відсутність зовнішньої примусовості та внутрішньої визначеності. Розглянуто педагогічну проблему самоорганізації як проектування освіти на паритетній основі між принципами існування, функціонування, становлення та хаосу з застосуванням для їх гармонійного поєднання принципів, синергетичного підходу відкритості, нелінійності, згоди, додатковості, що віддзеркалюють сутність означеного підходу в педагогіці. Розкрито одне з методологічних положень самоорганізації - врахування рівнів об'єкта управління. Окреслено умови вдосконалення педагогічної самоорганізації вчителів у системі післядипломної освіти. Запропоновано методи створення позитивного евристичного середовища.

Розкрито проблеми підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів. Висвітлено діяльність з забезпечення неперервної педагогічної підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів професійно-технічних навчальних закладів у Київському професійно-технічному коледжі ім. Макаренка. Зосереджено увагу на оновленні змісту системи неперервного підвищення кваліфікації, що визначається вимогами суспільства до якості освіти педагогічних кадрів, найновіших даних вітчизняної та світової науки і практики з урахуванням особистісних потреб працівників освіти. Окреслено найбільш поширені форми підвищення кваліфікації викладачів. Розглянуто напрацювання з даного питання у таких перспективних галузях як андрогогіка (навчання дорослих) і акмеологія (шляхи досягнення висот професіоналізму). Охарактеризовано науково-методичний посібник "Нові підходи у навчанні", підготовлений з метою поширення інформації про інноваційні технології, нові принципи та методики навчання за сучасних умов. Акцентовано увагу на характерних особливостях педагога нового типу, який має володіти не тільки достатніми професійними знаннями, а й широкою ерудицією, високою інформаційною та комунікативною культурою. Визначено причини неготовності багатьох педагогів до інноваційної освітньої діяльності, сприйняття та застосування інновацій.

Обгрунтовано нерозривний зв'язок поняття якості освіти з поняттям процесу управління якістю освіти. Розглянуто причини недостатнього рівня підготовки в системі післядипломної педагогічної освіти (ППО) України. Визначено різні аспекти її суттєвого реформування. Окреслено ключові проблеми управління якістю ППО в Україні на національному та інституційному рівнях: інституційні, науково-методичні та технологічні, психолого-ментальні, які мають бути розв'язані через якісні, а не кількісні зміни. Докладно розкрито зміст зазначених проблем у контексті управління якістю ППО.

Висвітлено проблему забезпечення підготовки висококваліфікованих робітників у різних галузях економіки України, що потребує децентралізації системи ПТНЗ, які мають бути провайдерами освітніх послуг на регіональному ринку праці, зацікавленими у партнерстві з роботодавцями. Окреслено найпоширеніші форми партнерства роботодавців і ПТНЗ. Зосереджено увагу на одній з його найдієвіших форм - Консультативній раді за спеціальністю (КРС), яка допомагає пристосовувати викладання спеціальностей в ПТНЗ до вимог місцевого та регіонального ринків праці. Розкрито дорадчу функцію КРС, яка полягає в рекомендаціях щодо змін у викладанні спеціальності, не забираючи у навчальних закладів повноважень, необхідних у підготовці випускників для заповнення вакансій. Акцентовано увагу на запровадженні в Україні міжнародного проекту "Децентралізація управління професійним навчанням в Україні", в рамках якого було апробовано та запроваджено в навчально-виховний процес ПТНЗ - учасників проекту матеріали даної статті. Подано відповідний навчальний модуль для слухачів курсів підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів ПТО за результатами анкетування про очікування від сприймання навчального матеріалу блоку "Практика організації роботи КРС".

Розкрито системний і синергетичний підходи до управління сучасними соціально-педагогічними системами, у тому числі ПТНЗ, за умов їх інноваційного розвитку. Визначено особливості двох типів систем - закритих і відкритих і технологій системного підходу. Розглянуто синергетичний підхід у діяльності закладів освіти, який характеризує процеси оновлення, що відбуваються за порушення системами рівноваги, через застосування освітніх нововведень (інновацій) і здійснення соціальних перетворень. З урахуванням докорінних змін у методології освіти охарактеризовано сукупність психолого-педагогічних інновацій, які діють у вітчизняній системі ПТО. Окреслено значення сучасних наукових підходів і принципів в управлінні навчальними закладами на сучасному етапі.

Дано відповіді на запитання: що таке суспільна диверсифікація, освітня або виробнича диверсифікація та диверсифіковане навчальне середовище. Охарактеризовано три типи впровадження суспільної диверсифікації, що є важливим для організації, яка визнає відмінності. На основі канадського досвіду рекомендовано стратегії та методики управління суспільною диверсифікацією для практичного застосування у навчальному закладі з питань прийняття абітурієнтів, роботи з учнями під час навчання, підвищення кваліфікації керівників, педагогів і працівників навчального закладу.