В роботі запропоновано адаптувати технологію виготовлення артилерійської гільзи на прикладі виготовлення піддону для 125 мм танкового пострілу під виробничі потужності оборонно-промислового комплексу України, що надає змогу скоротити час підготовки виробництва із застосуванням стандартного обладнання. Для розробки технологічного процесу було проведено комп'ютерне моделювання технологічних переходів формоутворення напівфабрикатів у відповідних умовах. Моделювання виконували в програмному комплексі DЕFORM-20/30. Проведено моделювання та виконано розрахунковий аналіз технологічних переходів виготовлення зі сталі 11ЮА. За допомогою комп'ютерного моделювання було встановлено необхідні технологічні параметри для реалізації процесу: температура, енергосилові параметри процесів, кінцева форма та розміри напівфабрикатів, а також напружено-деформований стан та ступінь використання ресурсу пластичності на кожному переході деформування. На основі одержаних результатів комп'ютерного моделювання було спроектовано та виготовлено експериментальне оснащення для всіх переходів технологічного ланцюга. Експериментальним шляхом було підтверджено результати розрахунків та працездатність приведеної технології виготовлення. Заготовка після операцій штампування (гаряче видавлювання, гаряче витягування з потоншенням, холодне витягування з потоншенням та осадка фланця з локальним нагрівом заготовки) доводиться до кінцевої форми та розмірів ротаційним видавлюванням, що надає змогу зменшити кількість технологічних переходів, які здійснюються на пресовому обладнанні. Ротаційне видавлювання заготовок здійснювалося на токарному верстаті 16К20 сферичним роликом. Крім того, ротаційне видавлювання, як фінішна обробка, надало змогу виправити одержану при штампуванні різностінність.

Проведено аналіз особливостей застосування, тактико-технічних характеристик і порівняльну оцінку військово-технічного рівня всіх зразків ракет середнього і малого радіусу дії всіх видів базування збройних сил рф, використання яких було зафіксовано в ході військових дій агресора проти України в 2022 р. Оцінку якості ракет, як засобів ураження, виконано з використанням методик, розроблених в ЦНДІ ОВТ Збройних сил України.

В роботі розглянуто застосування рф у війні проти України ракетної зброї морського та берегового базування в період з 24 лютого по 25 березня 2022 р., інтенсивність застосування окремих типів ракет морського базування, потенційні можливості носіїв крилатих ракет морського та берегового базування ВМФ рф (Північного, Тихоокеанського, Балтійського, Чорноморського флотів та Каспійської флотилії). Зазначено типи ракет морського та берегового базування, які застосовуються проти України, кількість пускових установок на кожен зразок окремо, кількість пускових за типами носіїв, кількість ракет за кожний флот окремо, загальна кількість ракет за ВМФ рф, визначено угруповання ВМФ рф, яке приймало участь в нанесенні ракетних ударів по території України та приблизну кількість ракет цього угруповання з урахуванням військових, оперативних та стратегічних запасів (далі запасів Центру).

У попередніх публікаціях авторами показано необхідність застосування вертикального газодинамічного способу старту ракет протикорабельного комплексу з форсованим відхиленням ракети на необхідну траєкторію руху, що накладає специфічні обмеження, зумовлені рівнем тягоозброєності ракети, вимогами обстрілу цілей на ближній межі ураження та експлуатації у польових умовах. Застосування вертикального газодинамічного контейнерноо старту ПКР берегових РК викликає необхідність вирішення питань щодо оптимального вибору параметрів підсистеми "контейнер - ракета". У роботі показано, що для вирішення складної нелінійної задачі вибору раціональних параметрів підсистеми "контейнер - ракета" доцільно використовувати розроблений універсальний оптимізатор, ітераційна процедура якого полягає в застосуванні стандартних програм лінійного програмування. Подана методика може бути використана на початкових етапах розробки пускових установок РК вертикального старту з метою вирішення питань вибору оптимальної конструкції підсистеми "контейнер - ракета" та пускових установок в цілому.

В роботі на основі теорії нечітких множин запропоновано методичний апарат оцінки ризиків проектів зі створення ІЧ ГСН для ракетного озброєння підприємствами оборонної промисловості на етапі передпроєктних досліджень. Запропонована модель оцінки ризиків надаэ змогу сформулювати підгрунтя щодо можливості автоматизованої оцінки рівня ризиків проектів зі створення ІЧ ГСН за обраними групами індикаторів та системно підійти до питань апріорної оцінки ризиків на ранніх стадіях реалізації проектів зі створення зразків ракетного озброєння, у тому числі, на стадії прийняття рішення на виконання відповідних ДКР.

У роботі наведено результати аналізу застосування російською федерацією крилатих ракет морського базування "Калібр"-3М-14 по наземних цілях у ході війни з Україною. Наведено ТТХ крилатих ракет рф різного призначення та базування, серед яких особливу увагу приділено саме крилатій ракеті 3М-14. За результатами аналізу зроблено висновки щодо особливостей застосування таких ракет по наземній інфраструктурі України, наведено деякі фрагменти застосування крилатої ракети "Калібр" по інфраструктурі у м. Київ та інших місцях України. Стисло наведено результати науково-технічної експертизи фрагментів крилатих ракет "Калібр", що досліджувалися фахівцями інституту на предмет застосованої радіоелементної бази, її відповідність сучасному рівню, наявність радіоелементів іноземного виробництва, у тому числі держав, що наклали ембарго на постачання до рф радіоелементної бази військового призначення. Піднято питання щодо необхідності розробки та застосування різноманітних засобів та заходів захисту особливо важливих об'єктів військової та цивільної інфраструктури від згаданого типу крилатих ракет. Відмічено, що на даний час в Україні відсутні подібні вітчизняні зразки крилатих ракет, але підкреслено, що наявність протикорабельного ракетного комплексу "Нептун", ефективність якого по морських цілях підтверджено на прикладі знищення крейсера "Москва" та який зараз спроможний знищувати об'єкти прибережної інфраструктури, може при відповідній доробці стати прототипом майбутньої вітчизняної крилатої ракети середньої дальності.

Наведено суть, основні етапи, особливості та приклади застосування методики дослідження елементної бази уламків зброї рф за номенклатурою Повітряних сил. Надано хронологію та проведено узагальнення результатів досліджень, встановлено основні країни та фірми виробники цієї елементної бази, її призначення та основні характеристики. Встановлено основні категорії елементної бази зі складу уламків зброї рф за номенклатурою Повітряних сил. За результатами досліджень визначено децимальні номери практично для всієї елементної бази уламкі в досліджуваних зразків зброї рф за номенклатурою Повітряних сил, що надало змогу визначити її виробників, провести ідентифікацію, встановити її технічні характеристики. Показано, що наявність децимальних номерів елементної бази надає змогу визначати схеми кооперації під час її виробництва та знаходити аналоги (для поширення санкційних списків). Запропоновано шляхи використання одержаних результатів, наведено топологію елементної бази чоземного виробництва досліджуваних уламків озброєння та військової техніки рф за номенклатурою Повітряних сил.

Обгрунтовано оптимальний варіант побудови перспективної радіорелейної станції (PPC) V-діапазону (59 - 64 ГГц). Наведено функціональну схему і зовнішній вигляд експериментального повнодуплексного зразка РРС. При натурних випробуваннях РРС швидкість передавання інформації сягала 10 Мбіт/с на відстані 1,75 км. Потужність випромінювання передавального тракту РРС становила 10 дБм, для передавання інформаційних сигналів використано модем з BPSK-модуляцією та коригуванням помилок за допомогою методыв турбокодування. Зроблено висновок про перспективність використання радіоліній спеціального зв'язку на інтервалах "першої (останньоі) милі"у V-діапазоні, зважаючи на труднощі створення штучних завад їх функціонуванню внаслідок затухання радіохвиль, зумовленого резонансним поглинанням атомарним киснем в атмосфері.

У дослідженні розглянуто приклади бойового застосування авіаційних хибних цілей, їх тактико-технічні характеристики і ефективність використання. Сформовано технічний обрис сучасного комплексу повітряних мішеней та висвітлено напрацювання вітчизняних підприємств зі створення такої техніки.

Досвід інженерної підтримки останніх локальних війн, збройних конфліктів, а також російсько-української війни 2014 - 2022 рр. свідчить про те, що "класичні" завдання, положення, принципи інженерної підтримки, тактика дій частин і підрозділів інженерних військ потерпіли суттєвих змін. Завдання інженерної підтримки іноді необхідно вирішувати із застосуванням нетрадиційних підходів. Так, необхідність додаткового обладнання декількох проміжних рубежів при веденні маневреної оборони збільшує обсяг основних завдань інженерної підтримки (фортифікаційне обладнання позицій, пунктів управління, створення системи інженерних загороджень) загальновійськового з'єднання на 40 - 50 %. Одним із важливих чинників живучості в бойових умовах є можливість підрозділів, з їх табельним шанцевим інструментом, встановлювати фортифікаційні споруди як з місцевих матеріалів, так і промислового виробництва. Як показала практика, найбільш затратними та трудомісткими роботами під час виконання завдання з фортифікаційного обладнання районів (позицій) військ (сил) є встановлення фортифікаційних споруд та виконання земляних робіт.

Розглянуто питання створення моделей функціонування багатостанційних систем передачі інформації сучасних робототехнічних комплексів в умовах впливу спеціально організованих перешкод. Розглянуто підходи до побудови просторово-енергетичних та сигнально-енергетичних моделей радіоелектронної боротьби з робототехнічних комплексів, що діють у складі групи. Результати моделей першої групи ілюструються зонами радіоелектронного подавлення. В межах моделей другої групи результати демультиплексування та демодуляції сигналів в системах передачі інформації сучасних робототехнічних комплексів, працюючих в умовах впливу перешкод, наводяться у вигляді I-Q діаграм OPSK канальних сигналів. Вказано можливості наведених моделей.

Проведений аналіз розвитку озброєння та військової техніки провідних країн надав змогу виділити важливу тенденцію: застосування бойових роботів при виконанні розвідувальних, інженерних, бойових тилових задач. В Сухопутних військах це стосується перспектив створення наземних роботизованих комплексів важкого і середнього класу. Тому оцінка результатів участі наземних роботизованих комплексів у протиборстві з різними типами ворожого озброєння є важливою. Для такої оцінки застосовується ймовірнісна модель, приймаючи до уваги щільність і тривалість обстрілів протиборчих сторін. Однак ця модель протиборства не надає змоги дослідити часові характеристики процесу протиборства і потребує вдосконалення. Мета дослідження - розробити методику визначення часу виявлення і розпізнавання цілі протиборчою стороною, яка використовує наземний роботизований комплекс, обладнаний телевізійною камерою широкого поля зору і телевізійним прицілом, який розглядається як перша протиборча сторона. Час виявлення і розпізнавання цілі оцінено, виходячи з теорії випадкового пошуку для різного контрасту і умов спостереження зображення цілі - на віддаленому дисплеї або на нашоломному індикаторі. Запропонована методика визначення часу виявлення і розпізнавання цілі надала змогу виявити деякі особливості. Наприклад, час розпізнавання на екрані віддаленого дисплею дещо менше часу розпізнаванню цілі на нашоломному індикаторі. Інформація може відображатись на віддаленому дисплеї або на нашоломному індикаторі при розпізнаванні цілі телевізійним прицілом, оскільки обидва варіанти рівнозначні щодо часу розпізнавання. Загальний висновок можна зробити за результатами порівняння часу виявлення та розпізнаванню людини на віддаленому дисплеї і на нашоломному індикаторі. Зображення, сформовані телевізійною камерок широкого поля зору і телевізійним прицілом наземного роботизованого комплексу, доцільно відображаті одночасно на віддаленому дисплеї і на нашоломному індикаторі з метою надання оператору вибору зображення, оцінюючи візуально його якість.

Тенденція зниження робочих частот гідроакустичних станцій, при збереженні їх спрямованих властивостей, їх багатофункціональність і відсутність можливостей збільшення розмірів корабельних відсіків, в яких розміщуються гідроакустичні антени, змушує здійснювати пошук шляхів динамічного управління параметрами гідроакустичних антен і утворюючих їх перетворювачів. Оскільки гідроакустичні перетворювачі являють собою електромеханічні коливальні системи, що утворюються із двох зв'язаних між собою в єдиній конструкції частин - електричної та механічної, то для технічної реалізації задачі динамічного управління параметрами перетворювачів необхідно використовувати саме електричну частину. При побудові п'єзокерамічних гідроакустичних перетворювачів з динамічно керованими параметрами з електричної сторони характер поляризації п'єзокерамічних елементів відіграє важливу роль. Але для визначення кількісно цієї ролі залежно від того, яку поляризацію - радіальну чи окружну мають п'єзоелементи перетворювача, необхідні відповідні розрахункові співвідношення. Показано, що при визначенні аналітичних співвідношень, які описують фізичні поля циліндричного п'єзокерамічного гідроакустичного перетворювача при його збудженні динамічно керованим сигналом з електричної сторони, характер поляризації застосованих п'єзоелементів набуває принципово важливого значення. За методом зв'язаних полів в багатозв'язних областях з урахуванням зв'язаності фізичних полів в п'єзокерамічних середовищах при перетворенні енергії і акустичної взаємодії оболонок, утворюючих перетворювач, одержано розрахункові вирази, що надають змогу кількісно оцінити залежності параметрів електричних, механічних і акустичних полів при оперативній зміні амплітуд і фаз електричних напруг збудження п'єзокерамічних оболонок гідроакустичного перетворювача.

В дослідженні вперше запропоновано метод пеленгування і визначення координат рухомого підводного човна у пасивному режимі по створюваному ним шуму в інфразвуковому та низькому звуковому діапазонах частот із застосуванням взаємної кореляційної функції при одночасному прийомі акустичної інформації від трьох пасивних неспрямован радіогідроакустичних буїв. Застосування взаємно-кореляційної функції, як метод пеленгування, може бути застосований в усьому робочому діапазоні частот РГБ-16В, від 2 до 5000 Гц, тобто одночасно, чого немає у жодній відомій на сьогодні гідроакустичній системі. Метод створює можливості для розробки моделі адитивних антенних решіток з нееквідистантно розташованими приймальними елементами.

У складі виробів однократного застосування запропоновано по режимах функціонування (застосування) виділяти пристрої одноразового спрацьовування та функціонування і багаторазового функціонування. Показано, що експлуатаційні випробування на надійність пристроїв одноразового спрацьовування та функціонування у складі виробів однократного застосування можна описати біноміальною схемою. За результатами цих випробувань запропоновано оцінювати імовірність безвідмовної роботи пристроїв одноразового спрацьовування та функціонування з урахуванням збережуваності, пристроїв одноразового спрацьовування та функціонування для точкового й інтервального оцінювання цього показника. Рекомендовано її застосування для оцінювання ресурсних характеристик виробів однократного застосування, вирішення завдань підтвердження, встановлення і продовження їх призначених показників.